Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/261/26

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/261/26 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А., без виклику представників учасників справи, розглянувши заяву ТОВ "Дамиріс" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ПП "Будівельно-проектна компанія "Форсайт" (вх. № 1114Х1) на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2026 у справі № 922/261/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дамиріс", м. Харків до Приватного підприємства "Будівельно-проектна компанія "Форсайт", м. Харків про стягнення 366 922,98 грн. ВСТАНОВИВ: Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 у справі № 922/261/26 апеляційну скаргу ПП "Будівельно-проектна компанія "Форсайт" (вх. № 1114Х1) на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2026 у справі № 922/261/26 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2026 у справі № 922/261/26 залишено без змін. 24.06.2026 через систему Електронний Суд до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Дамиріс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення (додаткову постанову) у справі № 922/261/26 в частині розподілу судових витрат витрат на професійну правничу (правову) допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 20 000,00 грн. Згідно з ч.1, 2 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу, тобто до судових дебатів, позивач заявив, що він має намір понести витрати на необхідну професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн. Також в межах встановленого ч. 8. ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку заявником разом з заявою про ухвалення додаткового рішення подано відповідні докази понесення витрат заявника на професійну правову допомогу. До заяви додані: - копія договору про надання правової (правничої) допомоги №26/1/26 від 26.01.2026; - копія додаткової угоди №1 від 01.06.2026; - копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги; - копію свідоцтва про право зайняття адвокатської діяльністю №1690 від 11.03.2009р., виданого Радою адвокатів Харківської області; - копія акту №2 від 23.06.2026 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг); - квитанція про направлення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відповідачу. Вказану заяву 24.06.2026 було передано на розгляд раніше визначеному складу суду: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 прийнято заяву ТОВ "Дамиріс" про ухвалення додаткового рішення у справі до розгляду. Ухвалено розгляд вказаної заяви здійснити без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу у строк до 30.06.2026 включно подати суду заперечення на заяву ТОВ "Дамиріс" про ухвалення додаткового рішення у справі (у разі їх наявності). ПП "Будівельно-проектна компанія "Форсайт", яке отримало ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 до електронного кабінету 25.06.2026 о 14:36 год., правом на надання заперечень на заяву ТОВ "Дамиріс" про ухвалення додаткового рішення у справі не скористалось. Розглянувши заяву ТОВ "Дамиріс" про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів зазначає про таке. Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44). В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21 викладено висновок про те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Також Верховний Суд у постановах від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 зробив правовий висновок про те, що, визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Позивачем як доказ понесення витрат на професійну правничу (правову) допомогу надані договір про надання правової (правничої) допомоги №26/1/26 від 26.01.2026 та додаткова угода №1 від 01.06.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги №26/1/26 від 26.01.2026, а також Акт №2 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 23.06.2026. Так, 26.01.2026 між ТОВ "Дамиріс", Клієнтом, та адвокатом Маленко Юрієм Анатолійовичем, Адвокатом, укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №26/1/26 від 26.01.2026 (далі Договір), за умовами пункту 2.1 якого Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво інтересів або надати інші види професійної правничої (правової) допомоги (Послуги) Клієнту на умовах та в порядку, що визначені Договором. Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за надання Адвокатом професійної правничої (правової) допомоги (Послуг) Клієнт сплачує Адвокату Винагороду (гонорар), яка включає суму вартості правничої (правової) допомоги (Послуг). Згідно з пунктом 4.3 Договору детальний опис наданої професійної правничої (правової) допомоги (Послуг), її види та час надання зазначаються у актах приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (Послуг). Відповідно до пункту 4.5 Договору оплата винагороди (гонорару) Адвокату за надання професійної правничої (правової) допомоги (Послуг) здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (Послуг) протягом не більше 30 календарних днів з дня підписання відповідного акту. У додатковій угоді №1 від 01.06.2026р. до договору про надання правової (правничої) допомоги №26/1/26 від 26.01.2026 (далі Додаткова угода) сторони доповнили Договір, зокрема, такою умовою: « 1.1. Винагорода (гонорар) за надання Адвокатом Клієнту професійної правничої (правової) допомоги (Послуг) у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/261/26 є фіксованою та складає 20 000,00 грн. без ПДВ». У пункті 1.3 Додаткової угоди сторони встановили, що ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21). Отже сторони у Договорі про надання правничої допомоги та Додатковій угоді до цього Договору визначили фіксований гонорар - у розмірі 20 000,00 грн. Згідно з актом надання послуг №2 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (Послуг) від 23.06.2026 Адвокат надав Клієнту таку професійну правничу (правову) допомогу (Послуги): - вивчення матеріалів апеляційної скарги ПП "БПК "Форсайт" та доданих до неї документів на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2026 у справі № 922/261/26; - аналіз практики з питань стягнення заборгованості за поставлені товари та судових витрат; - підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу; - участь в судовому засідання; - підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення (постанови апеляційного суду); - запланована підготовка заяви на отримання наказу апеляційного суду. Колегія суддів зазначає, що факт надання послуг, наведених у зазначених актах надання послуг, а також в детальному описі цих робіт, підтверджується матеріалами справи. Разом з цим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (зокрема - чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що вказана справа не є справою великої складності та не потребує значного правового аналізу та дослідження великої кількості доказів, а тому не вимагає для кваліфікованого адвоката значних витрат часу, адвокат приймав участь лише в одному судовому засіданні у цій справі в суді апеляційної інстанції, також адвокатом складено лише один процесуальний документ, який стосується розгляду справи по суті - відзив на апеляційну скаргу. Водночас, зазначені в акті дії адвоката щодо підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягають компенсації за рахунок іншої сторони, оскільки по суті вони не є послугою, пов`язаною з розглядом спору по суті. Також такі послуги, як вивчення матеріалів апеляційної скарги ПП "БПК "Форсайт" та аналіз практики з питань стягнення заборгованості за поставлені товари та судових витрат фактично поглинаються (входять до складу) послуги зі складання відзиву на апеляційну скаргу. Отже, враховуючи рівень складності справи, кількість складених представником заявника процесуальних документів, зважаючи на критерії розумності, співмірності та реальності понесених стороною витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. грн. в повній мірі не відповідає вищенаведеним критеріям, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 7 000,00 грн. Враховуючи викладене та з урахуванням матеріалів справи, а також наведених вище норм чинного законодавства та практики Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів зазначає, що заяву ТОВ "Дамиріс" (вх.№7001 від 24.06.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі необхідно задовольнити частково, стягнувши на користь ТОВ "Дамиріс" 7000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції, а в решті заяви - відмовити за необґрунтованістю. Керуючись статтями 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Заяву ТОВ "Дамиріс" (вх.№7001 від 24.06.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства "Будівельно-проектна компанія "Форсайт" (61011, м. Харків, пров.Лосівський, буд.2-Б, кв.1б, код 44868020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дамиріс" (61145, м.Харків, вул.Новгородська, буд.1, кімната 2, код 37459570) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7000,00 гривень. В задоволенні решти вимог заяви ТОВ "Дамиріс" (вх.№7001 від 24.06.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя М.М. Слободін Суддя П.В. Тихий Суддя І.А. Шутенко