Постанова 4875 № 922/2731/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/2731/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О., без виклику учасників справи, розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Зміїв-тепло" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (вх. №472 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 (повний текст складено 17.02.2026) у справі №922/2731/25 (суддя Трофімов І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Харків, до Комунального підприємства "Зміїв-тепло" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, м. Зміїв Чугуївського району Харківської області, про стягнення 234887,25грн ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - Харківська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Зміїв-тепло" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (далі - КП "Зміїв-тепло", відповідач) про стягнення 234887,25грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та судових витрат зі сплати судового збору. Позов обґрунтовано тим, що 18.03.2025 під час огляду газового лічильника відповідача виявлено порушення, передбачене п.п. 1 п. 3 глави 2 оозділу XI Кодексу ГРМ, а саме: робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, за результатами чого складено акти про порушення №003729 від 18.03.2025, №003757 від 01.04.2025. Вказане порушення є підставою для донарахування об`єму необлікованого природного газу. Розрахунки були здійснені позивачем на підставі п.п. 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, тобто за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання з початку розрахункового періоду до дати припинення газопостачання (тобто за період 01.03.2025 18.03.2025 та 18.03.2025 25.03.2025). Загальна сума вартості донарахованих об`ємів природного газу складає 234887,25грн, з яких 157043,03грн за період з 01.03.2025 по 18.03.2025 та 77844,22 грн за період з 18.03.2025 по 25.03.2025. Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 у справі №922/2731/25 позов задоволено. Стягнуто з КП "Зміїв-тепло" на користь ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у сумі 234887,25грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2818,65грн. Мотивуючи прийняте рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного: - робота лічильника в позаштатному режимі підтверджена позивачем належними та достовірними доказами; - наявний факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого газу, що є підставою для розрахунку необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності відповідно до пп. 1 п. 4 Глави 4 Розділу XІ Кодексу ГРМ; - надані відповідачем дані свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №303 П-10/25 від 11.06.2025 не є доказом порушень з боку Оператора ГРМ при направленні лічильника для проведення повірки або порушень безпосередньо під час проведення повірки 09.04.2025; - рішення комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРМ та акти-розрахунки відповідачем в судовому порядку не оскаржувались, вони є чинними; - оскільки на момент прийняття рішення судом у цій справі результати (висновок експерта) експертного дослідження на замовлення відповідача не надано, тому відсутні підстави для відкладення справи та зупинення провадження з огляду на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду справи. Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач - КП "Зміїв-тепло" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 у справі №922/2731/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник наводить таке: - відповідача позбавлено можливості надати докази на спростування доводів позовної заяви, зокрема, висновок експерта; - з моменту повірки ЗВТ відповідача (14.02.2024) були відсутні видимі ознаки несправності лічильника; - акти про порушення від 01.04.2025 та від 04.04.2025 не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки містять недостовірну інформацію; - у протоколі засідання комісії з розгляду актів про порушення Кодексу ГРС при здійсненні розрахунку зазначено про застосування п. 5 глави 4 розділу ХІ цього Кодексу, в якому йдеться про позаштатний режим роботи саме датчика тиску/температури та/або обчислювача (коректора) об`єму газу; - розрахунок об`єму природного газу має проводитись за фактичний час тривалості аварійної/позаштатної ситуації (п.п. 2 п 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС), натомість відсутні підстави для застосування пп. 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ (стосовно періоду з дати виходу з ладу ЗВТ до моменту встановлення справного ЗВТ). Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Лакіза В.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Зміїв-тепло" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 у справі №922/2731/25; встановлено учасникам справи строк - 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга КП "Зміїв-тепло" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 у справі №922/2731/25 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи. Копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження доставлено сторонам у справі через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа. 27.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції - без змін. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач вказує наступне: - акти про порушення вимог Кодексу ГРМ є належними доказами на підтвердження факту допущеного відповідачем порушеня, оскільки: складені з дотриманням вимог чинного законодавства; містять всі необхідні дані та реквізити, які дозволять встановити суть, зміст та обставини виявленого порушення; у встановленому порядку не оскаржені та не скасовані; - процедура виявлення та оформлення порушення Кодексу ГРМ є належною; - відповідач звертається до експерта за отриманням висновку саме в частині правильного розрахунку вартості об`єму газу, тим самим визнав факт допущеного порушення вимог Кодексу ГРМ; - відповідач не наведено обґрунтованих пояснень в чому саме він вважає неправильним розрахунок розміру необлікованих (донарахованих) об`ємів природного газу, власного обґрунтованого розрахунку суду не надано. 05.05.2026 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просить визнати поважним причини пропуску процесуального строку на подання доказів, поновити вказаний строк та долучити до матеріалів справи копію висновку експертів №12185/5594/5595 за результатами проведення комплексного теплотехнічного та інженерно-механічного експертного дослідження, складений 21.04.2026 судовими експертами Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса". Мотивуючи вказане клопотання, скаржник посилається на те, що дослідження вказаного висновку експертів має істотне значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а подання вказаного доказу у визначені чинним законодавством строки було неможливим з об`єктивних та незалежних від відповідача причин (розпочате за заявою відповідача експертне дослідження тривало з 08.08.2025 по 21.04.2026). 06.05.2026 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення проти задоволення вищевказаного клопотання відповідача, з огляду на те, що висновок експертів від 21.04.2026 складений саме на замовлення відповідача у справі, а не зумовлений поданим клопотанням піч час розгляду справи судом першої інстанції про призначення відповідної судової експертизи. На момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції висновок експертів №12185/5594/5595 не існував (датований 21.04.2026, рішення суду першої інстанції ухвалено 11.02.2026), тому відсутні підстави для долучення даного доказу та врахування при прийнятті рішення. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О. Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться. За приписами ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що ціна позову у даній справі (234887, 25грн) є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи. На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників справи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили. Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (Оператор ГРМ, позивач) - є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на території Харківської області починаючи з 01.07.2023. Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі Кодекс ГРС) споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема, в якості сировини, а не для перепродажу). Таким чином, КП "Зміїв-тепло" у спірних правовідносинах має статус споживача природного газу. Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 шляхом підписання заяви-приєднання від 01.07.2023, на підставі чого Оператор ГРМ надає підприємству відповідача послуги з розподілу газу. Як вбачається з матеріалів справи, на об`єкті споживача КП "Зміїв-тепло" за адресою: Харківська область, Зміївський район, с-ще Зідьки, вул. Фабрична, 2 розташований вузол обліку природного газу (далі ВОГ), у складі якого наявний лічильник природного газу GMS G-16 №083894, коректор "ВЕГА-2.01Н" №24645. 18.03.2025 працівниками позивача було здійснено перевірку технічного стану ВОГ споживача, в результаті якої виявлено підвищений шум при роботі лічильника GMS G-16 №083894. Позивачем у присутності представника споживача було складено акт про порушення №003729 від 18.03.2025, в якому зафіксовано виявлені порушення приписів Кодексу ГРМ а саме п.п. 1 п. 2 Глави 2 розділу ХІ. 25.03.2025 о 10 год 20 хв газопостачання на об`єкт споживача було припинено, що підтверджується відповідним актом про припинення газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) №22 від 25.03.2025. 01.04.2025 представником позивача було здійснено обстеження ВОГ споживача, за наслідком чого було складено: акт про обстеження комерційного ВОГ №5075 та акт про порушення №003757 від 01.04.2025, в якому, зокрема, міститься посилання на раніше складений акт про порушення від 18.03.2025 та наголошено на необхідності демонтувати лічильник для забезпечення його позачергової повірки. 04.04.2025 представником позивача було здійснено виїзд на об`єкт споживача з метою демонтажу лічильника газу за зверненням відповідача, в результаті якого складено акт про обстеження комерційного ВОГ споживача від 04.04.2025, в якому зафіксовано, що лічильник газу демонтовано, упаковано та опломбовано; на момент проведення робіт об`єкт знаходиться у відключеному стані. Складено акт про порушення №003761 від 04.04.2025, де є посилання на уже складені акти про порушення від 18.03.2025 та від 01.04.2025, а також зазначено, що лічильник демонтовано для проведення позачергової повірки. 04.04.2025 складено акт про усунення порушення (підвищений шум при роботі лічильника) шляхом його демонтажу для проведення позачергової повірки. Як встановлено судом, усі вищезазначені акти були складені в присутності представника споживача, про що останнім проставлено підпис та підтверджено отримання копій актів. Відповідно до протоколу про направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку від 04.04.2025, лічильник газу GMS G-16, заводський номер 083894 був направлений на позачергову повірку до ДП "Укрметртестстандарт", в результаті якої було встановлено, що лічильник газу роторний GMS G-16, заводський номер 083894 не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020 "Лічильники газу для побутових потреб та комерційного обліку" та видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-1-5/00321-20250409 від 09.04.2025. 16.05.2025 комісією з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРМ було задоволено акти про порушення №003729 від 18.03.2025 та №003757 від 01.04.2025 та проведено відповідні донарахування вартості природного газу за період з початку розрахункового місяця (з 01.03.2025) по дату виявлення порушення (18.03.2025) та за подальший період по момент усунення порушення припинення газопостачання (з 18.03.2025 по 25.03.2025). Відповідач, в свою чергу, ставить під сумнів здійснений позивачем розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму, обсягу природного газу та його вартості, у зв`язку з чим звернувся до експертної установи для проведення теплотехнічної експертизи. До моменту винесення рішення судом першої інстанції висновок експерта суду не надано. Як уже було зазначено, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Об`єктом апеляційного перегляду у даному випадку є рішення місцевого господарського суду, яким позов ТОВ "ГРМ України" в особі Харківської філії ТОВ "ГРМ України" до КП "Зміїв-тепло" задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 234887,25грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, а предметом судового розгляду є питання щодо належності та повноти здійснення позивачем розрахунків та правильність застосування норм Кодексу ГРМ. Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідач приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, на підставі пункту 2.1 якого Оператор ГРМ надає підприємству відповідача послуги з розподілу газу, а споживач (відповідач) зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та у порядку, визначеними у договорі. Між сторонами у справі склалися правовідносини, які регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРМ), постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо. Відповідно до п. 6 Підрозділу 6 Розділу Х Кодексу ГРС, у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки. Згідно з п. 6 Глави 6 Розділу Х Кодексу ГРМ позаштатний режим роботи комерційного ВОГ включає, серед іншого, наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ. Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу (абз. 9 п. 6 Гл. 6 Розд. Х Кодексу ГРМ). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 щодо застосування положень абз. 9 п. 6 Гл. 6 Розд. X, п. 4 та абз. 2 п. 8 Гл. 4 Розд. ХІ Кодексу ГРМ виснувала, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 Глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРМ. Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абзацу 9 пункту 6 Глави 6 Розділу X, підпункту 1 пункту 4 Глави 4 Розділу XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 пункту 4 Глави 4 Розділу ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 922/1616/23. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, робота лічильника в позаштатному режимі підтверджується актами про порушення, які підписано представником споживача без зауважень; непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювання підтверджується довідкою спеціалізованого центру стандартизації від 09.04.2025 про невідповідність лічильника GMS G-16 №083894 вимогам ДСТУ 9035:2020, що кваліфікується як порушення, передбачене п. 3.1. Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ. Суд апеляційної інстанції враховує, що на спростування факту споживання необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого природного газу відповідач надав суду свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №303 П-10/25 від 11.06.2025, згідно з яким ДП "Івано-Франківським науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації" встановлено відповідність лічильника GMS G-16 №083894 вимогам ДСТУ 9035:2020. З приводу вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно того, що свідоцтво про повірку від 11.06.2025, яким лічильник газу визнано таким, що відповідає вимогам ДСТУ, не може підтвердити належну роботу лічильника газу саме на момент здійсненої позивачем перевірки (від 18.03.2025) та позачергової повірки (від 09.04.2025). Відтак сама по собі наявність вказаного документу не може спростувати факт позаштатного режиму роботи лічильника та необлікованого (облікованого частково) об`єму розподіленого природного газу саме на час його перевірки та повірки позивачем. Матеріали справи не містять доказів направлення лічильника газу на ще одну позачергову повірку за волевиявленням відповідача (одразу після здійсненої повірки позивачем, результат якої зафіксовано у довідці від 09.04.2025). Після визнання лічильника споживача непридатним згідно довідки від 09.04.2025 його було повернуто відповідачу і до моменту проведення ще однієї позачергової повірки 11.06.2025 вказаний лічильник GMS G-16 №083894 знаходився у розпорядженні споживача і останній мав можливість вчиняти будь-які дії щодо спірного ЗВТ. Тобто, надане відповідачем дослідження (повірка) лічильника проводилася більше ніж через два місяці після виявленого позивачем порушення (некоректної роботи засобу обліку), а отже лічильник тривалий час перебував у розпорядженні самого відповідача й міг піддаватися будь-якому сторонньому впливу, у т.ч. шляхом виправлення недоліків роботи чи його ремонту. Доказів звернення відповідача за проведенням дослідження (перевірки) правильності роботи лічильника саме одразу після здійсненої позивачем повірки та виявлення недоліків його роботи, матеріали справи не місять. Отже, наведене не є доказом того, що процедура позачергової повірки лічильника була порушена позивачем, як і не може спростувати того факту, що на момент проведення позачергової повірки лічильника (станом на 09.04.2025) лічильник працював справно, без виявленого під час перевірки 18.03.2025 порушень - підвищених шумів. Твердження апелянта про неналежність актів про порушення від 01.04.2025 та від 04.04.2025, оскільки їх складено вже після припинення газопостачання на об`єкт відповідача, судовою колегією не може братись до уваги, з огляду на таке. З аналізу змісту актів про порушення від 01.04.2025 та від 04.04.2025 вбачається, що їх зміст є ідентичним змісту акту про порушення від 18.03.2025. Водночас скаржник наголошує, що після припинення газопостачання лічильник газу взагалі не міг видавати будь-які звуки, а отже відображена у актах від 01.04.2025 та від 04.04.2025 інформація про порушення є недостовірною. Судом встановлено, що акти про порушення від 01.04.2025 та від 04.04.2025, які були складені після припинення газопостачання на об`єкт відповідача, містять посилання на первинний акт про порушення від 18.03.2025. Зокрема, акт від 01.04.2025 містить відмітку про те, що порушення не усунено і необхідно забезпечити демонтаж лічильника. Разом з цим, акт про порушення від 04.04.2025 містить відмітку про те, що лічильник демонтовано для позачергової повірки. Крім того, при заповнені кожного з актів про порушення був особисто присутній представник споживача, підпис якого засвідчує правильність і відсутність зауважень з боку споживача. Таким чином, наведеним посиланням скаржника не спростовується належність та допустимість актів про порушення як доказів виявленого позивачем порушення, оскільки відображена в них інформація ґрунтується виключно на відомостях первинного акту від 18.03.2025, а подальші складені акти лише дублюють зафіксоване порушення та містять припис щодо необхідності демонтажу лічильника та направлення його на повірку. Стосовно твердження апелянта про те, що протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Кодексу ГРС при здійсненні розрахунку містить посилання на застосування п. 5 глави 4 розділу ХІ цього Кодексу, слід зазначити таке. Колегія суддів зауважує, що зі змісту наданих позивачем до позовної заяви документів вбачається, що Оператором ГРМ виявлено підвищений шум при роботі лічильника GMS G-16 №083894, що свідчить про позаштатний режим роботи саме лічильника газу, а не датчика тиску/температури та/або обчислювача (коректора) об`єму газу. Судова колегія також враховує, що представник споживача був присутній та брав участь при проведенні позивачем перевірки ВОГ споживача, а також у засіданнях комісії, де будь-яких заперечень з приводу неналежності або невідповідності об`єкта дослідження (тобто саме лічильника, а не датчика тиску/температури та/або обчислювача (коректора) об`єму газу) не заявляв. Із встановлених судом фактичних обставин справи, а також досліджених матеріалів вбачається, що у наданих позивачем протоколах комісії, а також інших документах, якій стосуються виявленого порушення, йдеться саме про позаштатну (некоректну) роботу лічильника газу в цілому, а не його окремих складових частин. Натомість саме лише посилання на п. 5 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, що регламентує питання, зокрема, непридатності та позаштатного режиму роботи датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об`єму газу, не спростовує та не впливає на факт того, що об`єктом донарахування вартості необлікованого об`єму природного газу є саме лічильник газу, а не датчик тиску/температури/обчислювач (коректор) об`єму газу тощо. До того ж, хоча у протоколах засідання комісії з розгляду актів про порушення Кодексу ГРМ та в актах-розрахунках необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості і міститься посилання на п. 5 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, однак судом встановлено, що фактичне донарахування об`єму та вартості природного газу здійснювалося позивачем саме на підставі п.п. 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, тобто за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання з початку розрахункового періоду до дати припинення газопостачання. Як також встановлено судом, рішення комісії Оператора ГРМ від 16.05.2025 за результатами розгляду актів про порушення є чинними та відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалося, як і не було спростовано правильності результатів здійсненої позивачем повірки газового лічильника. Відтак відповідачем не доведено, що наявні у документах позивача недоліки (посилання на інші норми законодавства), які носять лише формальний характер, є істотними та такими, що вплинули на правильність здійснених позивачем розрахунків. Судова колегія також звертає увагу, що заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, відповідач власного контррозрахунку суду не надав. Стосовно твердження скаржника про те, що розрахунок об`єму природного газу має проводитись за фактичний час тривалості аварійної/позаштатної ситуації на підставі п.п. 2 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, натомість відсутні підстави для застосування п.п. 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС (стосовно періоду з дати виходу з ладу ЗВТ до моменту встановлення справного ЗВТ), колегія суддів зазначає. Як вже вказувалося вище, якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема, включає підвищений шум при роботі лічильника газу), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз. 9 п. 6 гл. 6 розд. X, пп. 1 п. 4 гл.4 розд. XІ Кодексу ГРС. Отже, підпункт 2 п. 4 гл. 4 розд. ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення у цьому випадку не мають. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було правильно встановлено позаштатний режим роботи належного відповідачу лічильника газу та його непридатність, що зафіксовано у довідці про непридатність законодавчо регульованого ЗВТ. Означені фактичні обставини щодо виявленої несправності в роботі лічильника газу свідчать про те, що покази лічильника не можна вважати достовірними і придатними для комерційного обліку газу. За таких обставин місцевий господарський суд обґрунтовано застосував норму п.п. 1 п. 4 глави 4 Розділу XІ Кодексу ГРМ, оскільки непридатність лічильника газу встановлена у визначеному законом порядку, а отже наявний факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого газу. Судова колегія зазначає, що доказів про зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), як того вимагає положення пп. 2 п. 4 глави 4 Розділу XІ Кодексу ГРМ, відповідачем до суду не надано. За змістом апеляційної скарги відповідач також посилається на те, що з моменту останньої повірки ЗВТ (14.02.2024) були відсутні видимі ознаки несправності лічильника. Однак, колегія суддів відхиляє наведені доводи, оскільки будь-яких доказів на спростування факту позаштатної роботи лічильника та необлікованого (облікованого частково) об`єму розподіленого природного газу відповідачем до суду не надано. Відтак судом першої інстанції правомірно встановлено непридатність ЗВТ, тому застосуванню підлягає норма пп. 1 п. 4 гл.4 розд. XІ Кодексу ГРС, що охоплює період з дати виходу з ладу ЗВТ до моменту встановлення справного ЗВТ. Стосовно поданого скаржником клопотання про долучення нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи, а саме: висновку експертів №12185/5594/5595 за результатами проведення комплексного теплотехнічного та інженерно-механічного експертного дослідження, складений 21.04.2026 судовими експертами ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", колегія суддів зазначає таке. Як вбачається з матеріалів справи, до подання позову у цій справі відповідач двічі звертався до позивача з заявами від 23.04.2025 та 02.05.2025 про перенесення розгляду комісією актів про порушення у зв`язку з його бажанням провести незалежну експертизу лічильника газу. Проте, будь-яких доказів направлення зазначеного лічильника до експертної установи станом на дату винесення рішення комісією з розгляду актів про порушення відповідачем надано не було. Колегією суддів встановлено, що відповідач звернувся до експертної установи 08.08.2025, тобто після подання позовної заяви до місцевого господарського суду (06.08.2025). При цьому, в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подавалися клопотання про відкладення розгляду справи (від 20.11.2025, 09.12.2025, 26.12.2025) та клопотання про зупинення провадження у справі від 20.01.2026, в яких відповідач повідомляв суд про проведення на його замовлення незалежної експертизи ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", на вирішення якої поставлено питання щодо правильності здійсненого позивачем розрахунка необлікованого (донарахованого) об`єму обсягу природного газу і його вартості. Cудом першої інстанції встанволено, що станом на момент прийняття рішення у даній справі експерти свій висновок не надали. Водночас, з огляду на встановлений ч. 3 ст. 177 ГПК України обмежений процесуальний строк розгляду справи, який станом на момент прийняття вже сплинув, та приписи ст. 228 ГПК України, які не передбачають такої підстави для зупинення провадження у справі як необхідність очікування результатів екпертизи, що проводиться на замовлення сторони поза межами судового провадження, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правоих підстав ані відкладати розгляд даної справи (поза межами встановленого строку), ані зупиняти проводження у справі. Судом першої інстанції також відзначено, що у тому випадку, якщо у висновку експерта буде спростовано виконаний позивачем розрахунок, то відповідач не позбавлений можливості звернутись до суду з заявою в порядку ст. 320 ГПК України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Разом з цим, колегія суддів враховує наступне. Частиною 8 ст. 80 ГПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Системний аналіз положень ст.ст. 80 та 269 ГПК України дозволяє зробити висновок, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Тобто така обставина, як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття (надання оцінки) судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 19.10.2021 у справі №903/533/21, від 09.05.2023 у справі №910/2500/22, від 29.08.2023 у справі №902/1144/22. Водночас, колегія суддів наголошує, що апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції. За вказаних обставин, поданий КП "Зміїв-тепло" на стадії апеляційного перегляду справи висновок експертів від 21.04.2026 не можеь бути прийнятий апеляційним судом до уваги, у зв`язку тим, що такий висновок був складений вже після прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, тобто цього доказу не існувало на момент розгляду справи по суті судом першої інстанції. Крім того, як вбачається зі змісту апеляційної скарги та загалом позиції відповідача в суді першої інстанції, здійсненні оператором ГРМ розрахунки необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості викликали сумніви у останнього щодо їх відповідності нормативно-технічним вимогам та нормам чинного законодавства. Однак вказані розрахунки були здійснені 16.05.2025 та отримані уповноваженою особою споживача, про що свідчить його підпис у рішенні комісії. Тобто, відповідач не був позбавлений можливості звернутись до експертної установи після отримання зазначених розрахунків ще до звернення позивача до суду з позовом у цій справі, а отже відповідачем не доведено наявності виняткового випадку та об`єктивної неможливості подання нових доказів до суду апеляцінйої інстанції. Отже, долучені скаржником нові докази на стадії апеляційного розгляду справи апеляційним господарським судом не приймаються до уваги. Судовою колегією встановлено, що відповідач звернувся до експертної установи 08.08.2025, а не у березні 2025 року, тобто саме тоді, коли було виявлено порушення. Дослідження експертами спірного лічильника газу відбувалось після проведення позачергових повірок у квітні 2025 року та в червні 2025 року, а також після здійснених у травні 2025 року розрахунків необлікованого (донарахованого) об`єму, обсягу природного газу та його вартості. Наведене свідчить про те, що з моменту встановлення порушення та здійснення відповідних розрахунків позивачем пройшов тривалий проміжок часу до моменту проведення експертного дослідження лічильника газу. У зв`язку з тим, що протягом цього часу спірний лічильник газу перебував у розпорядженні відповідача та міг піддаватися впливу, колегія суддів не може прийняти такий висновок до уваги, оскільки він не може бути належним доказом у справі, яким спростовується порушення виявлене у березні 2025 року. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання КП "Зміїв-тепло" про поновлення строку на подання доказів та їх долучення до матеріалів справи задоволенню не підлягає. Крім того, як вже зазначалося, наданий відповідачем висновок експерта від 21.04.2026 не існував станом на момент розгляду справи та винесення рішення судом першої інстанції (11.02.2026), що взагалі виключає можливість долучення такого доказу до матеріалів справи та надання йому правової оцінки судом апеляційної інстанції. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на ній. Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази з урахуванням вимог ст.ст. 74 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наявність у позивача підстав для донарахування об`єму необлікованого природного газу відповідачу за період з початку розрахункового періоду до дати припинення газопостачання (тобто за період 01.03.2025 18.03.2025 та 18.03.2025 25.03.2025) на загальну суму 234887,25грн. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка. Таким чином, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга КП "Зміїв-тепло" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 у справі №922/2731/25 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 254, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Зміїв-тепло" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 у справі №922/2731/25 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 у справі №922/2731/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя П.В. Демідова Суддя О.О. Крестьянінов