Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/189/26

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року Справа № 924/189/26 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Мельник О.В. , суддя Хабарова М.В. без повідомлення учасників справи, відповідно до частини 10 статті 271 ГПК України розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача Фізичної особи - підприємця Зінченка Максима Леонідовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 (повне рішення складено 22.04.2026) у справі №924/189/26 (суддя Яроцький А.М.), за позовом Хмельницького обласного центру зайнятості за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Фізичної особи - підприємця Зінченка Максима Леонідовича про стягнення 86254,01 грн ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 у справі №924/189/26 задоволено позов Хмельницького обласного центру зайнятості, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі по тексту - АТ «Державний ощадний банк України»), до Фізичної особи - підприємця Зінченка Максима Леонідовича (надалі по тексту - ФОП Зінченко М.Л., відповідач, скаржник) про стягнення 86254,01 грн. Суд першої інстанції стягнув з Фізичної особи - підприємця Зінченка Максима Леонідовича на користь Хмельницького обласного центру зайнятості 78005,61 грн. основного боргу, 5792,83 грн. інфляційних втрат, 2455,57 грн. 3% річних та 2662,40 грн. судового збору. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи стверджено, що ФОП Зінченко М.Л. 30.12.2022 отримав мікрогрант для бізнесу у сумі 250000,00 грн., який згідно поданого ним проєкту бізнес-плану зобов`язався використати на наступні статті витрат: 1) вишивальна машинка, сума 100000 грн.; 2) генератор, сума 40000 грн.; 3) оверлок, сума 40000 грн.; 4) закупка тканини - 70000 грн. Оцінивши акти виїзного контролю від 07.07.2023 №18 та від 19.01.2024 №3, суд дійшов висновку, що відповідач виконав обов`язкову умову договору щодо створення двох робочих місць та сплати відповідних податків і зборів, проте допустив нецільове використання частини коштів мікрогранту. Суд установив, що замість передбачених бізнес-планом витрат на придбання генератора та оверлока відповідачем було здійснено закупівлю тканини, внаслідок чого на її придбання витрачено 148005,61 грн при запланованих 70000,00 грн. Встановивши недотримання відповідачем вимог пункту 24 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та пункту 3 розділу V, підпункту 3 пункту 2 розділу VI договору про надання мікрогранту, суд дійшов висновку, що сума нецільового використання коштів мікрогранту становить 78005,61 грн. З огляду на підтвердження матеріалами справи факту нецільового використання коштів та відсутність доказів їх повернення, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та задовольнив позов у повному обсязі. Окрім того, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за заявлені періоди, враховуючи, що відповідач не спростував наданого позивачем розрахунку та не подав контррозрахунку, суд дійшов до висновку, що вимоги про стягнення 5792,83 грн. інфляційних втрат та 2455,57 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі. Не погоджуючись із рішенням ФОП Зінченко М.Л. у встановлений процесуальний строк подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 у справі №924/189/26 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про нецільове використання коштів мікрогранту. Апелянт наголошує, що ним виконано всі обов`язкові умови грантової програми, зокрема створено робочі місця, забезпечено функціонування бізнесу та сплачено податки у повному обсязі. На його думку, мета державної програми підтримки підприємництва досягнута, а будь-яка шкода державі відсутня. Скаржник стверджує, що отримані кошти були використані на придбання обладнання, закупівлю матеріалів та забезпечення виробничого процесу відповідно до напрямів витрат, визначених бізнес-планом. При цьому мала місце лише зміна пропорцій розподілу коштів між окремими статтями витрат. Апелянт також зазначає, що відсутність погодження змін до бізнес-плану має виключно процедурний характер та не свідчить про нецільове використання коштів. На його переконання, умовами договору не передбачено обов`язку звертатися за погодженням таких змін, а тому суд безпідставно поклав на нього відповідний обов`язок. Крім того, скаржник вважає вимогу про повернення частини коштів мікрогранту непропорційною з огляду на досягнення мети грантової програми та його добросовісну поведінку. У зв`язку з наведеним просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Мамченко Ю.А., суддя Мельник О.В., суддя Хабарова М.В. Ухвалою від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача ФОП Зінченка М.Л. на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 у справі №924/189/26, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 14.05.2026 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Хмельницького обласного центру зайнятості, в якому позивач зазначив, що доводи викладені ФОП Зінченком М.Л. не обґрунтовані та не мають правових підстав. Позивач вказує, що ФОП Зінченком М.Л. порушено умови договору про надання мікрогранту, зокрема п.3 розділу V та пп.3 п.2 розділу VI договору, якими визначено, що конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 2 розділу V цього Договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється. Так, за наслідками перевірок виявлено, що ФОП Зінченко М.Л. замість визначених бізнес-планом придбання генератора вартістю 40000,00 грн. та оверлока вартістю 40000,00 грн. придбано тканину. Позивач вважає, що оскільки кошти мікрогранту в сумі 250000,00 грн. ФОП Зінченко М.Л. витрачено на закупівлю вишивальної машини вартістю 101990,00 грн (передбачено бізнес-планом 100000,00 грн), та тканин на суму 148005,61 грн (передбачено бізнес планом 70000,00 грн), та не використано мікрогранту в сумі 4,39 грн, то сума нецільового використання коштів, що виявлена в ході перевірок складає 78005,61 грн. Окрім того, за весь час прострочення зобов`язання (неповернення коштів мікрогранту) відповідачу нараховано інфляційні витрати за період з 02.02.2025 по 19.02.2026 (по день звернення до суду) в сумі 5792,83 грн, а також штрафні санкції в розмірі 3% річних в сумі 2455,57 грн. З огляду на вищевказане Хмельницький обласний центр зайнятості просить залишити апеляційну скаргу ФОП Зінченка М.Л. на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 у справі №924/189/26 без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 14.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій скаржник зазначив, що не погоджується з доводами викладені у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи змісту договору та меті грантової програми. Скаржник наголошує, що ним виконано основні умови грантової програми, зокрема створено робочі місця, забезпечено здійснення господарської діяльності та сплачено податки у сумі, співмірній з отриманим мікрогрантом. Також скаржник наголошує, що кошти були використані виключно на цілі, передбачені бізнес-планом, а відбувся лише їх перерозподіл між погодженими статтями витрат без використання на сторонні потреби. Крім того, апелянт вважає, що договором не передбачено обов`язку попереднього погодження таких змін, а тому відсутні підстави вважати допущені дії нецільовим використанням коштів мікрогранту. Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг "Дія", з метою отримання коштів мікрогранту ФОП Зінченко М.Л. подав заяву №961AVO від 12.11.2022 та проект бізнес-плану щодо розвитку швейного виробництва. У описі проєкту бізнес-плану ФОП Зінченко М.Л. визначено використання коштів мікрогранту на наступні статті витрат: 1) вишивальна машинка, сума 100000 грн.; 2) генератор, сума 40000 грн.; 3) оверлок, сума 40000 грн.; 4) закупка тканини, сума 70000 грн. За результатами перевірки відомостей вказаних в заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Хмельницьким обласним центром зайнятості, останнім видано наказ "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" від 25.11.2022, згідно з яким центром зайнятості прийнято рішення про надання Зінченку М.Л. мікрогранту в розмірі 250000,00 грн (згідно з Додатком 1 до наказу). 08.12.2022 ФОП Зінченко М.Л. на підставі заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту приєднався до умов Договору про надання мікрогранту. Відповідно до преамбули форми договору про надання мікрогранту, яка затверджена наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969, цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором (далі - договір). При укладанні цього договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ «Ощадбанк» (далі - Договір про взаємодію), та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року №738 (далі - Порядок). Відповідно до п.п.1,2 розділу III договору про надання мікрогранту розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання. При цьому загальна вартість реалізації бізнес-плану може перевищувати суму мікрогранту та передбачати також фінансування за рахунок власних коштів отримувача. Мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V договору та передбачені бізнес-планом. Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV договору про надання мікрогранту використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача). У разі збільшення вартості предмета договору, укладеного отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до Уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору (п. 5 розділу IV договору). Відповідно до розділу V договору про надання мікрогранту обов`язковою умовою є створення отримувачем протягом строку дії цього договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві про приєднання. У відповідності до Порядку мікрогрант надається для покриття таких напрямів витрат: 1) придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підтягає відчуженню до виконання умов цього договору (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); 2) закупівля сировини та матеріалів; 3) орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); 4) лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та транспортних засобів особистого користування). Конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 2 розділу V цього Договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється. Відповідно до п.2 розділу VІ договору отримувач зобов`язується, в тому числі: 1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; 2) виконати обов`язкову умову; 3) не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; 5) повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов`язкової умови; 6) повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору. У п.4 розділу VІІ договору визначено, що ДЦЗ не несе відповідальності за недосягнення або неналежне досягнення отримувачем цілей та планових показників, визначених в бізнес-плані. Отримувач несе відповідальність та ризики, пов`язані із використанням коштів мікрогранту та реалізацією бізнес-плану (п. 5 розділу VІІ договору). За змістом п. 7 розділів IV та VII договору у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, передбачені цим пунктом та Порядком, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку, який протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти мікрогранту стягуються з нього в установленому законодавством порядку. Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин Сторона зобов`язана повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно (п. 1 розділу Х договору). Відповідно до матеріалів справи на виконання умов укладеного 08.12.2022 договору між Державним центром зайнятості (заява про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 08.12.2022) та Зінченком Максимом Леонідовичем, 30.12.2022 Уповноваженим банком (АТ "Ощадбанк") зараховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 250000,00 грн. Як стверджується матеріалами справи, 10.01.2023 укладено договір про постачання товарів №ПТВ00000058 між ФОП Погрібняк Тетяна Іванівна (Постачальник) та ФОП Зінченком Максимом Леонідовичем (Покупець), відповідно якої Покупець приймає, а Постачальник бере на себе зобов`язання поставити товар, згідно специфікації (Додаток 1). На виконання умов договору ФОП Зінченком М.Л. здійснив оплату за товар, а саме вишивальну машинку, в загальній сумі 101990,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №1 від 11.01.2023. 01.01.2023 ФОП Мансуров Артур Рашидович (Продавець) та ФОП Зінченко Максим Леонідович (Покупець) уклали договір №01, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар в асортименті за умовами цього договору. ФОП Мансуров Артур Рашидович на виконання вищевказаного договору виставив ФОП Зінченко Максиму Леонідовичу рахунок-фактуру №2118 від 19.01.2023 на загальну суму 16775,15 грн та рахунок-фактуру №2166 від 30.01.2023 на загальну суму 17335,46 грн. 11.01.2023 між ФОП Полежаєвим В`ячеславом Юрійовичем (Продавець) та ФОП Зінченком Максимом Леонідовичем (Покупець) укладено договір №1101-23/1 купівлі-продажу, згідно якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця товари згідно із видатковими накладними та, за необхідністю, специфікаціями, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар і оплатити його на умовах, визначених Договором. Згідно виставленого ФОП Полежаєвим В`ячеславом Юрійовичем рахунку на оплату №1201/2 від 12.01.2023 вартість придбаної тканини становить 85425,00 грн. У матеріалах справи міститься також договір №2 від 13.01.2023, який укладено між ФОП Султановим Маджитом Анварович (Продавець) і ФОП Зінченком Максимом Леонідовичем (Покупець), відповідно до якого продавець зобов`язується передати належну йому тканину у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти товар сплатити 50% його вартості передоплатою, а 50% на день отримання. На виконання умов вищевказаного договору продавець виставив покупцю рахунок на оплату №3 від 13.01.2023 на суму 28450,80 грн за придбаний товар 7 рулонів по 3м 100% бавовни. Як вбачається з матеріалів справи, виставлені контрагентами рахунки на оплату товару були оплачені ФОП Зінченком М.Л., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями №1 від 11.01.2023, №2 від 17.01.2023, №4 від 20.01.2023, №6 від 24.01.2023 та №7 від 30.01.2023. У відповідності до Порядку надання мікрогрантів відповідальними особами Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості в присутності ФОП Зінченка М.Л. здійснено перевірку дотримання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу у період з 07.07.2023 по 19.01.2024, про що складено відповідні Акти виїзного контролю №18 від 07.07.2023 та№3 від 19.01.2024. В акті перевірки№18 від 07.07.2023 встановлено виконання відповідачем обов`язку зі створення двох робочих місць та сплату відповідних податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У п.5 Акту зазначено про непідтвердження цільового використання мікрогранту за напрямами генератор - 40000,00 грн. та оверлок - 40000,00 грн., а також за напрямком за закупівлю тканини - 70000,00 грн. фактично придбано згідно переліку тканини на суму 148005,61 грн., що встановлено з доданих договорів та рахунків. Згідно з вищевказаним Актом визначено: "порушення - всупереч п.3 розділу V та пп.3 п.2 розділу VІ Договору мікрогранту ФОП Зінченко Максим Леонідович придбав тканини (Договір поставки №01 від 01.01.2023р., Рахунок-фактура від 19 01.2023р. та Рахунок-фактура №2166 від 09.01.2023р., Договір купівлі-продажу №1101-12/1 від 11.01.2023р., Рахунок №1201/2 від 12.01.2023р., Договір №2 від 13.01.2023р. Рахунок від 13.01.2023р.) замість зазначених в бізнес-плані Генератора - 40000,00 грн. та Оверлок - 40000,00 грн. Отримувачем мікрогранту надано пояснення в акті, згідно зі змістом яких з моменту заповнення заявки до моменту підтвердження мікрогранту було прийнято рішення придбати генератор за власний кошт у зв`язку з постійними відключеннями світла через обстріли. Враховуючи гостру потребу в закупівлі тканини, останню було закуплено, а пізніше придбано оверлок за власний кошт. Комісією встановлено, що відповідно до бізнес-плану було придбано: швейно-вишивальна машинка BROTHER INNОV-IS NV V3SE -101990,00 грн. з запланованих 100000,00 грн., та закуплено тканини на загальну суму 148005,61 грн. Згідно п. 24 Порядку у разі зміни цільового призначення отримувач звертається до Державного центру зайнятості з відповідною заявою, викладеною в довільній формі з обґрунтуванням зміни цільового призначення коштів мікрогранту. Комісія Державного центру зайнятості на найближчому засіданні приймає рішення, про що інформує отримувача листом на електронну пошту. Державний центр зайнятості повідомляє уповноважений банк протягом п`яти робочих днів з моменту прийняття позитивного рішення щодо зміни цільового призначення. З відповідною заявою грантоотримувач не звертався". За змістом письмових пояснень викладених в акті №18 від 07.07.2023, з моменту заповнення заявки до моменту підтвердження мікрогранту було прийнято рішення придбати генератор за власний кошт у зв`язку з постійними відключеннями світла через обстріли. Враховуючи гостру потребу в закупівлі тканини, останню було закуплено, а пізніше придбано оверлок за власний кошт. При цьому, у апеляційній скарзі ФОП Зінченко М.Л. зазначив про досягнення мети надання гранту у підприємництві, добросовісність дій відповідача та відсутність шкоди державі. У Акті виїзного контролю №3 від 19.01.2024 визначено аналогічні обставини, що в акті №18 від 07.07.2023, при цьому додатково вказано, що мікрогрант використаний на придбання швейного обладнання та тканини, під час чергового виїзного моніторингу та контролю все придбане обладнання наявне та використовується в роботі швейного цеху. На засіданні комісії Хмельницького обласного центру зайнятості з питань опрацювання заяв та бізнес-планів на отримання мікрогрантів на створення або розвиток бізнесу 26.12.2024 комісією у складі 6-ти осіб було прийнято рішення, оформлене Протоколом засідання комісії №18-п від 26.12.2024. Згідно зі змістом рішення, враховуючи те, що ФОП Зінченком М.Г. порушено договірні зобов`язання, визначені пунктом 1 розділу IV Форми договору про надання мікрогранту, затвердженого Наказом Міністерства економіки України від « 06» липня 2022 року №1969, а саме здійснено нецільове використання частини коштів гранту, рекомендовано директору Хмельницького обласного центру зайнятості прийняти рішення щодо повернення ФОП Зінченком М.Г. коштів мікрогранту в сумі 78005,61 грн. 31.12.2024 Хмельницьким обласним центром зайнятості видано Наказ №569 про повернення коштів мікрогранту ФОП Зінченком М.Л. у сумі 78005,61 грн. 06.01.2025 позивач надіслав відповідачу лист з доданою копію наказу №569 від 31.12.2024 та запропонував у місячний строк з дня отримання листа повернути отримані кошти мікрогранту в сумі 78005,61 грн до АТ "Ощадбанк" на рахунок, з якого здійснено перерахування мікрогранту та надати підтверджуючі документи. Докази надсилання листа з наказом до матеріалів справи не додано. Оскільки відповідачем не повернуто частини отриманого мікрогранту в сумі 78005,61 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду. Як вже зазначалось вище, Господарський суд Хмельницької області рішенням від 16.04.2026 у справі №924/189/26 позовні вимоги задоволив у повному обсязі. Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне. Правові та економічні засади державної політики у сфері підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва визначені Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" (Закон №4618-VI) та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 "Деякі питання надання грантів бізнесу" (далі - Порядок). Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: 1) створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва; 2) забезпечення розвитку суб`єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності; 3) стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) сприяння провадженню суб`єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки; 5) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян. Частинами 1, 2 ст. 12 вказаного Закону визначено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку. Відповідно до ст. 16 Закону №4618-VI, надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (Порядок), відповідно до якого метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості. Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000,00 гривень та не перевищує, зокрема 250000,00 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком (п.4 Порядку). Заяву на отримання мікрогранту подають отримувачі: громадяни України; фізичні особи-підприємці - громадяни України; юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України (пункт 8 Порядку). Пунктом 9 Порядку визначено, що заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача. Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У заяві обов`язково зазначається уповноважений банк на вибір отримувача. Відповідно до пункту 17 Порядку рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу. Для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання (пункт 20). Форма договору про надання мікрогранту затверджена наказом Міністерства економіки України №1969 від 06.07.2022 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів». Відповідно статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору. Як встановлено з матеріалів справи, за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг "Дія", з метою отримання коштів мікрогранту ФОП Зінченко Максим Леонідович подав заяву №961AVO від 12.11.2022 та проект бізнес-плану щодо розвитку швейного виробництва, в якому визначено використання коштів мікрогранту наступні статті витрат: 1) вишивальна машинка, сума 100000 грн.; 2) генератор, сума 40000 грн.; 3) оверлок, сума 40000 грн.; 4) закупка тканини - 70000 грн. За результатами перевірки відомостей вказаних в заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Хмельницьким обласним центром зайнятості, прийнято рішення про надання Зінченку М.Л. мікрогранту в розмірі 250000,00 грн., про що видано наказ Державним центром зайнятості "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" від 25.11.2022 (згідно з Додатком 1 до наказу). 08.12.2022 між сторонами укладено договір про надання мікрогранту. Пунктом 2 розділу V договору вказано, що мікрогрант надається для покриття таких напрямів витрат: 1) придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підтягає відчуженню до виконання умов цього договору (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); 2) закупівля сировини та матеріалів; 3) орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); 4) лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та транспортних засобів особистого користування). Пунтком 5 Порядку визначено перелік напрямів витрат мікрогранту, а саме: - придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); - закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов`язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту); - послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту); - послуги з редагування та коректури тексту, макетування друкованої продукції, обробки аудіо- та відеопродукції, постпродакшну для отримувачів, визначених абзацом дванадцятим пункту 4 цього Порядку (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту); - придбання матеріалів та послуг для проведення ремонтних робіт приміщень, обладнання, які використовуватимуться в комерційних та виробничих цілях, для отримувачів, визначених абзацом дев`ятим пункту 4 цього Порядку (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків розміру мікрогранту); - орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); - орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту); - лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту); - використання у підприємницькій діяльності прав інших суб`єктів господарювання (комерційна концесія); - виплата винагороди (роялті) за використання об`єктів авторського права, суміжних прав та промислових зразків для отримувачів, визначених абзацом дванадцятим пункту 4 цього Порядку (такі витрати повинні становити сумарно не більше 20 відсотків розміру мікрогранту); - створення за замовленням об`єктів авторського права для отримувачів, визначених абзацом дванадцятим пункту 4 цього Порядку. Конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 2 розділу V цього Договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється. Відповідно до п. 2 розділу VІ договору отримувач зобов`язується, в тому числі: 1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; 2) виконати обов`язкову умову; 3) не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; 5) повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов`язкової умови; 6) повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору. Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи, ФОП Зінченко М.Л. отримав мікрогрант у розмірі 250000,00 грн на створення та розвиток власного бізнесу. З матеріалів справи вбачається, що за рахунок коштів мікрогранту відповідачем придбано вишивальну машинку на суму 101990,00 грн та тканину на загальну суму 148005,61 грн. Водночас витрати на придбання генератора та оверлока за рахунок коштів мікрогранту не здійснювались. Як вбачається з акту виїзного контролю №3 від 19.01.2024, Хмельницьким обласним центром зайнятості під час здійснення моніторингу виконання умов договору встановлено використання коштів мікрогранту не відповідно до погодженого бізнес-плану, а саме перевищення витрат на придбання тканини на суму 78005,61 грн порівняно з визначеним бізнес-планом обсягом фінансування у розмірі 70000,00 грн. За результатами перевірки позивач дійшов висновку про нецільове використання відповідачем коштів мікрогранту в зазначеній сумі та наявність підстав для їх повернення. Суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив із того, що умовами договору та погодженим бізнес-планом визначено не лише напрями використання коштів мікрогранту, а й конкретні обсяги фінансування за кожною статтею витрат. Встановивши, що за рахунок коштів мікрогранту на придбання тканини фактично використано 148005,61 грн замість передбачених бізнес-планом 70000,00 грн, а зміни до бізнес-плану у встановленому порядку не погоджувалися, місцевий господарський суд дійшов висновку про використання відповідачем коштів мікрогранту в сумі 78005,61 грн не за цільовим призначенням. Однак, колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступне. Право позивача на звернення з вимогою про повернення коштів мікрогранту відповідно до положень Порядку №738 та умов Договору про надання мікрогранту перебуває у безпосередній залежності від встановлення факту нецільового використання відповідачем відповідних коштів. Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV договору про надання мікрогранту використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача). У разі збільшення вартості предмета договору, укладеного отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до Уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору (п. 5 розділу IV договору). Позивач покликається на абзаци 3, 4, 5, 7 п.24 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу», зазначаючи, що у разі збільшення вартості предмета договору та/або зміни цільового призначення, про це має бути повідомлено Державний центр зайнятості та банк і внесено зміни до бізнес-плану. При цьому позивачем не спростовано та фактично визнається, що придбана відповідачем тканина використовується у межах господарської діяльності, визначеної бізнес-планом. Водночас, під час виконання умов Договору про надання мікрогранту не змінював цільового призначення коштів, вартість предмета договору з постачальниками (продавцями) також не збільшувалась. Отже, покликання позивача на п.24 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» є безпідставним. Суд зазначає, що постійне погодження зміни ціни кожної окремої одиниці товару, що входить до предмета договору, за умови незмінності загальної вартості предмета договору, є неефективним. Адже кон`юнктура ринку - це економічна ситуація, що склалася на ринку на даний момент або за обмежений відрізок часу під впливом сукупності кон`юнктуроутворюючих факторів і характеризується рівнем збалансування попиту та пропозиції на ринку, а також рівнем та співвідношенням цін. Так, зміна цільового призначення мікрогранту у розумінні п.24 Порядку №738, яка потребувала б погодження з Державним центром зайнятості, передбачала б використання коштів за іншим самостійним напрямом витрат, визначеним п.5 цього Порядку, наприклад, на закупівлю ліцензійного програмного забезпечення, сировини, матеріалів, товарів чи послуг, сплату орендних платежів, лізинг обладнання або використання прав інших суб`єктів господарювання. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що відповідач повинен був звернутися до позивача з заявою про внесення змін до узгодженого бізнес-плану та до АТ "Ощадбанк" для погодження, або ж про неможливість виконання умов договору. Необхідність неодноразової розробки змін до бізнес-плану та їх погодження може унеможливити виконання Договору про надання мікрогранту в цілому, з огляду на постійну та швидку зміну цін на різні складові обладнання, спричинену зміною кон`юнктури ринку, якій притаманні такі характерні риси як несталість, постійна мінливість, коливання, нерівномірність, виняткова суперечливість, що відображається у одночасному вияві протилежних тенденцій одних і тих самих показників кон`юнктури. Тому твердження позивача про обов`язок відповідача внести зміни у свій бізнес-план, надіслати на погодження до уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості, є помилковим, оскільки необхідність неодноразової розробки змін до бізнес-плану та їх погодження може унеможливити виконання Договору про надання мікрогранту в цілому. Згідно п.II додатку до Порядку оцінювання затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів» щодо форми бізнес-плану встановлено, що бізнес-план повинен відображати всю діяльність, яку отримувач описав у своєму бізнес-плані. Аналіз і прогнозування грошових потоків дозволяє прораховувати прогнозовані результати підприємницької діяльності. Необхідно враховувати, що дані вказуються за кожний квартал окремо (наростаючим підсумком в межах окремого періоду-кварталу). Дані за 4 квартали не підсумовуються. Пунктом III додатку до Порядку надання мікрогрантів для створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 «Деякі питання надання грантів бізнесу» проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого наказом Міністерства економіки України №1969 від 06.07.2022 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів» визначено, що бізнес-план має містити детальний опис бізнес-процесів. Заповнення всіх полів є необхідним для захисту бізнес-плану та отримання мікрогранту. Кожне поле бізнес-плану заповнюється, використовуючи пояснення та поради для їх заповнення. Після надсиланням отримувачем заявки виправлення не допускаються. У шаблонах перераховано ряд поширених параметрів, але вони можуть не в повному обсязі бути застосовані до бізнесу отримувача. Отримувач може додати необхідні елементи, які необхідні для розкриття інформації про його господарську діяльність, а також використати передбачене формою бізнес-плану поле для коментарів, щоб пояснити будь-які зроблені припущення, примітки або додаткові відомості, на які він хотів звернути увагу. Вказівка в обґрунтуванні статей витрат у бізнес-плані на приблизний перелік та ціну необхідного обладнання і меблів не підміняє собою загальні напрями витрат та не означає, що саме ці речі та саме за таку ціну буде закуплено. Порядок не вимагає отримувача гранту мати документи, що підтверджують точну ціну придбання того чи іншого майна станом на час складання бізнес-плану. Отже, колегія суддів вказує, що доводи позивача щодо тлумачення положень Порядку №738 та умов Договору про надання мікрогранту в частині фактичного ототожнення нецільового використання коштів через придбання тканини на більшу вартість, ніж зазначена у бізнес-плані, є помилковими. Колегія суддів зазначає, що згідно п.21 Порядку №738 (в редакції станом на момент подання позову до суду першої інстанції) не вважається нецільовим використанням коштів мікрогранту: зміна моделі, марки, кількості, вартості предметів закупівлі, якщо такі предмети закупівлі за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним пунктом 5 цього Порядку, і якщо зміна здійснена в межах суми наданого мікрогранту. Судом враховується, що закуплена відповідачем тканина (сировина) на загальну суму 148005,61 грн. за своїм функціональним призначенням не вважаються аналогічними до закупівлі генератора або оверлоку, хоч останні і закуплені за особисті кошти відповідача. Очевидно, що зміна вартості предметів закупівлі в межах гранту може бути здійснена лише за рахунок зменшення інших статей витрат бізнес-плану. В даному випадку внесені до порядку зміни безумовно покращують правове становище отримувача мікрогранту, роблять його використання більш ефективним та в певній мірі заповнюють прогалини правового регулювання надання державою грантів бізнесу в частині уточнення поняття нецільового використання коштів, що також впливає на правову оцінку судом спірних правовідносин. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що використання відповідачем коштів мікрогранту на придбання тканини понад суму, визначену бізнес-планом, не свідчить про їх нецільове використання. Як встановлено матеріалами справи, тканина прямо передбачена бізнес-планом як предмет закупівлі та належить до матеріалів, необхідних для здійснення господарської діяльності швейної майстерні, на розвиток якої було надано мікрогрант. Фактично у спірних правовідносинах відбулося не використання коштів на інші цілі, а збільшення обсягу фінансування однієї із передбачених бізнес-планом статей витрат за рахунок зменшення фінансування інших статей. При цьому кошти мікрогранту не були використані на придбання майна, товарів чи послуг, не пов`язаних із реалізацією погодженого бізнес-плану. Доказів використання коштів мікрогранту на цілі відмінні від тих, які вказані у бізнес-плані, позивачем не надано та матеріали справи не містять. Колегія суддів також враховує, що генератор та оверлок, на придбання яких бізнес-планом передбачалось спрямування по 40000,00 грн, були придбані ФОП Зінченком М.Л. за власні кошти. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відмовився від придбання зазначеного обладнання або використав відповідну частину коштів мікрогранту на цілі, не пов`язані з реалізацією бізнес-плану. Тому, придбання тканини на загальну суму 148005,61 грн замість передбачених бізнес-планом 70000,00 грн за відсутності доказів використання коштів на інші цілі свідчить про зміну структури витрат у межах реалізації погодженого бізнес-плану, а не про нецільове використання коштів мікрогранту у розумінні Порядку №738 та умов укладеного між сторонами договору. Отже, позивачем не доведено нецільового використання відповідачем наданих коштів мікрогранту, які б підлягали поверненню згідно п.20, 21 Порядку №738. Доводи позивача про нецільове використання коштів мікрогранту зводяться до незначних невідповідностей фактично закупленого обладнання і сировини з вказаними у бізнес-плані, які є формальними. Враховуючи виконання відповідачем обов`язкової умови щодо створення робочих місць, а також інші встановлені матеріалами справи обставини, зокрема здійснення підприємницької діяльності та використання коштів мікрогранту на статті витрат відповідно до бізнес-плану, Порядку та договору, колегія суддів дійшла висновку, що нецільове використання суми мікрогранту не знайшло свого підтвердження. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність у діях відповідача ознак нецільового використання коштів мікрогранту. При цьому місцевий господарський суд не надав належної оцінки тій обставині, що придбана за рахунок коштів мікрогранту тканина була прямо передбачена бізнес-планом та використовувалася відповідачем для здійснення господарської діяльності, на розвиток якої надавався мікрогрант, а відтак матеріали справи не підтверджують використання грантових коштів на цілі, не пов`язані з реалізацією погодженого бізнес-плану. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених Порядком №738 та умовами договору підстав для повернення відповідачем коштів мікрогранту. Відтак позовні вимоги про стягнення з ФОП Зінченка М.Л. 78005,61 грн коштів мікрогранту є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають встановленим обставинам справи. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 78005,61 грн коштів мікрогранту, вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на зазначену суму, які є похідними від основної вимоги, а тому також не підлягають задоволенню. За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, рішення господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відповідно до ч.2 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи. (п.1 ч.1 ст.277 ГПК України), та, відповідно, неправильне застосування норм матеріального права. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 у справі №924/189/26 не повністю відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку із нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача. Отже, судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покладається на позивача. Керуючись ст.ст. 34, 86, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи - підприємця Зінченка Максима Леонідовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 у справі №924/189/26 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 у справі №924/189/26 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Стягнути з Хмельницького обласного центру зайнятості (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, пров. Шевченка, буд.10, код ЄДРПОУ 03491381) на користь Фізичної особи - підприємця Зінченка Максима Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3993,60 грн. по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

7. Матеріали справи №924/189/26 повернути до Господарського суду Хмельницької області. Повна постанова складена "02" липня 2026 р. Головуючий суддя Мамченко Ю.А. Суддя Мельник О.В. Суддя Хабарова М.В.