Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/14656/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" червня 2026 р. Справа№ 910/14656/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Барсук М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Руденко М.А. при секретарі: Овчинніковій Я.Д.; за участю представників сторін: від позивача: Захаревська Н.П.; від відповідача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 (повний текст складено 10.04.2026) у справі №910/14656/25 (суддя Удалова О.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники" про стягнення 1 474 000,00 грн, - недійсності правочину, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники" про стягнення 1 474 000,00 грн вартості частки, що підлягає виплаті позивачу як колишньому учаснику товариства відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , як колишній учасник Товариства, не отримав оплату вартості частки, розмір якої складає 25% статутного капіталу Товариства. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі №910/14656/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИДАВНИЦТВО "РОЗУМНИКИ" на користь ОСОБА_1 , як колишньому учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники" в сумі 1 474 000 грн 00 коп., судовий збір у сумі 17 688 грн 00 коп. В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано суду власного контррозрахунку вартості частки позивача чи власного звіту про оцінку її вартості, а всі доводи та заперечення фактично зводяться до уникнення виконання обов`язку, визначеного у статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо виплати позивачу, як колишньому учаснику, вартості його частки. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі №910/14656/25 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного: - оцінювачем використано дохідний підхід при визначені вартості частки із аналізом виключно фінансової звітності Відповідача, тоді як для оцінки ринкової (справедливої) вартості частки в статутному капіталі як фінансових інтересів, саме майновий підхід є пріоритетним, оскільки він відповідає принципу найбільш ефективного використання майна; - для застосування максимально точного підходу для визначення ринкової вартості частки позивача, як колишнього учасника Товариства, відповідачем було заявлено клопотання про проведення експертизи, яке безпідставно не було задоволено судом першої інстанції; - аналіз поданого позивачем звіту про незалежну оцінку вартості корпоративних прав свідчить про суттєві порушення вимог Національного Стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»; - заявляючи право на одержання виплати частки у статутному капіталі Відповідача, позивач не надав належних та допустимих доказів внесення ним частки у визначеному розмірі до статутного капіталу Товариства. Також, в апеляційній скарзі відповідачем було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи для визначення ринкової вартості частки у справі №910/14656/25. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/14656/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В. Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 02.06.2026. У зв`язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 07.05.2026 про відсторонення судді Кропивної Л.В. від здійснення правосуддя, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/14656/25. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/14656/25 сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. Ухвалою суду від 27.05.2026 апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та виправлено допущену в абзаці 2 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 описку, вказавши вірною датою розгляду справи 17.06.2026 о 12:00 год. Ухвалою суду від 17.06.2026 відкладено розгляд справи на 30.06.2026. Позиції учасників справи 15.05.2026 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін. Заявлені клопотання та результати їх розгляду В апеляційній скарзі відповідачем було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи для визначення ринкової вартості частки у справі №910/14656/25, на вирішення експерта поставити наступні питання: - Яка дійсна ринкова вартість всіх необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЦТВО «РОЗУМНИКИ» з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов`язань та прибутку, станом на дату виходу ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЦТВО «РОЗУМНИКИ», а саме станом на 15.08.2024 року? - Яка вартість частини майна пропорційна частці у розмірі 25 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЦТВО «РОЗУМНИКИ», з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов`язань та прибутку, підлягає виплаті ОСОБА_1 станом на дату виходу з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЦТВО «РОЗУМНИКИ», а саме станом на 15.08.2024? Подане клопотання обґрунтоване тим, що відповідач наголошував в суді першої інстанції, що оцінювачем використано дохідний підхід при визначені вартості частки із аналізом виключно фінансової звітності, тоді як для оцінки ринкової (справедливої) вартості частки в статутному капіталі як фінансових інтересів, саме майновий підхід є пріоритетним, оскільки він відповідає принципу найбільш ефективного використання майна. Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, не знайшла підстав для його задоволення з наступних мотивів. Відповідно до ст.ст. 98, 99 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20. Колегія суддів, враховуючи дійсні обставини справи, предмет та підстави позову, дійшла до висновку про відсутність підстав для призначення судової експертизи з мотивів, викладених у мотивувальній частині даної постанови. Явка представників сторін Представник відповідача у судове засідання 30.06.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі «Електронний суд». 30.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява, в якій ОСОБА_3 повідомила суд про припинення представництва інтересів відповідача у справі № 910/14656/25. Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. У даній справі наявні відомості щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів також враховує рекомендації, викладені в п. 2.3. розділу ІІ Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, які вказують, що не може бути визнано само по собі поважною причиною і не має наслідком безумовне відкладення розгляду справи або оголошення перерви у розгляді справи, зокрема, заміна, за ініціативою сторони, представника за короткий проміжок часу до дати призначеного слухання та/або не передача новому представнику всіх матеріалів, необхідних для здійснення представництва. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Тобто, припинення представником представництва інтересів сторони у справі не є обов`язковою передумовою для відкладення розгляду справи. А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пунктах 2.2., 2.3. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 30.06.2026 за відсутності представника відповідача. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції ТОВ "Видавництво "Розумники" з 01.03.2012 (дата реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) здійснює господарську діяльність на території України. Як вбачається з матеріалів справи, з дати створення ТОВ "Видавництво "Розумники" ОСОБА_1 був його учасником з розміром внеску у статутний капітал 5 000,00 грн, що складало 25% статутного капіталу товариства. 15.08.2024 позивачем, на підставі статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", складено заяву про вихід з ТОВ "Видавництво "Розумники" та засвідчено її у приватного нотаріуса. 15.08.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ "Видавництво "Розумники" (номер запису 1000701070010045902), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.04.2025 №34917534. Представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом від 19.03.2025 №03/19/25-г-11, у якому просив повідомити інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , як колишньому учаснику ТОВ "Видавництво "Розумники" та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки і засвідчені копії документів, які використані при такому розрахунку вартості частки. ТОВ "Видавництво "Розумники" листом від 01.04.2025 надало відповідь на вказаний вище адвокатський запит представника позивача, у якому зазначило, що запитувану інформацію та документи буде надано після отримання звіту (висновку) про визначення ринкової вартості оцінюваного майна за результатами проведення відповідної незалежної оцінки статутного капіталу товариства. Позивач вказує, що, оскільки відповідач фактично ухилявся від виконання обов`язку, ОСОБА_1 був змушений звернутися до суду для захисту свого права. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі № 910/4597/25 зобов`язано відповідача повідомити ОСОБА_1 інформацію про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок вартості частки та надати засвідчені копії документів, використаних при розрахунку. Позивач зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4597/25 фактично не виконано, чим порушено прямі приписи статті 24 Закону. Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату вартості частки від 18.08.2025, яку останній отримав 27.08.2025, що підтверджується накладною № 0829200227039 від 23.08.2025, описом вкладення, повідомленням про вручення та тренінгом відправлення № 0829200227039. Позивач 08.11.2025 отримав від відповідача "Розрахунок вартості частки у статутному капіталі ТОВ "Видавництво Розумники", відповідно до якого частка позивача у статутному капіталі становить 5 000,00 грн. За твердженням позивача, наданий розрахунок є неналежним, оскільки формула і безпосередньо розрахунок протирічать одне одному; у розрахунку наведена формула: статутний капітал х частка учасника і наданий безпосередньо розрахунок: 20 000,00 грн : 25% = 5 000,00 грн; проте, якщо 20 000,00 грн поділити на 25%, то виходить 80 000,00 грн; розрахунок здійснено, виходячи лише з частки у статутному капіталі без врахування вимог частини восьмої статті 24 Закону та пункту 8.2.8 Статуту, які передбачають визначення вартості частки виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток (чистих активів). Відповідно до Звіту про оцінку від 30.09.2025, виконаного суб`єктом оціночної діяльності Чумаченком Володимиром Миколайовичем (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 330/2022, виданий ФДМ України 08.07.2022) ринкова вартість частки позивача в розмірі 25 % статутного капіталу ТОВ «Видавництво «Розумники» складає 1 474 000,00 грн без ПДВ. Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що оскільки станом на дату звернення до господарського суду з цим позовом коштів до позивача від відповідача не надійшло, то спонукання відповідача у судовому порядку до виконання його обов`язку, передбаченого частиною сьомою статті 24 Закону і пунктом 8.2.7 Статуту, є належним способом захисту права позивача як колишнього учасника Товариства на отримання вартості належної йому частки в сумі 1 474 000,00 грн без ПДВ. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників. Так, статтею 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менша 50 відсотків, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Аналогічна норма була передбачена у п. 8.2.1. статуту ТОВ "Видавництво "Розумники". 15.08.2024 позивач склав заяву, адресовану відповідачу, про добровільний вихід зі складу учасників Товариства. Вказана заява була подана відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон) та пунктів 3.4.9, 8.2.1 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 29-01/21 від 29.01.2021 (далі - Статут). Заява позивача була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. та зареєстрована у реєстрі за № 1989. У той же день, 15.08.2024 приватним нотаріусом Лапкевич Т.В. як суб`єктом державної реєстрації проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариства (№ 1000701070010045902), що полягали у державній реєстрації виходу позивача зі складу учасників товариства та відповідному зменшенні статутного капіталу і складу учасників. Вказане вище підтверджується описом документів від 15.08.2024 та Витягом з ЄДР № 34917534 від 10.04.2025. Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та пункту 8.2.5 Статуту учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, 15.08.2024 є датою державної реєстрації виходу позивача зі складу учасників Товариства, що підтверджує факт припинення його корпоративних прав у товаристві з цієї дати. Відповідно до частин 5-8, 10 вказаної статті Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасник з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань». Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника. Положення пунктів 8.2.7, 8.2.10 Статуту відповідають вказаним вище нормам Закону. Оскільки позивач вийшов з учасників ТОВ "Видавництво "Розумники" 15.08.2024 на підставі нотаріально завіреної заяви, а тому відповідач до 15.08.2025 зобов`язаний був виплатити позивачу вартість частки позивача у статутному капіталі. Проте, свого обов`язку щодо сплати вартості частки учасника в статутному капіталі товариства, у визначений законодавством строк, відповідач не виконав. Вартість частки учасника визначається, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, пропорційно до розміру частки такого учасника (ч.8 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника. Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Згідно з ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Отже, вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.09.2021 у справі № 920/831/20 виснував, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, у зв`язку з чим суд має достовірно встановити, чи відповідає запропонована відповідачем вартість частини майна. При цьому, відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 09.09.2021 у справі № 920/831/20, доказом дійсної (ринкової) вартості частини майна (вартість частини чистих активів) товариства, що підлягає виплаті позивачеві (пропорційної оплаченій частці у статутному капіталі) є висновок за результатами проведення саме економічної експертизи. Позивач, у зв`язку із ухиленням відповідачем від виконання свого обов`язку, передбаченого ч. 6 ст. 24 Закону із надання колишньому учаснику інформації про вартість його частки, обґрунтованого розрахунку та копії документів, необхідних для розрахунку, звернувся із позовом до суду про зобов`язання відповідача надати таку інформацію. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі № 910/4597/25 зобов`язано відповідача повідомити ОСОБА_1 інформацію про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок вартості частки та надати засвідчені копії документів, використаних при розрахунку. Зокрема, суди у межах справи № 910/4597/25 суди встановили, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого обов`язку щодо надання позивачу, як колишньому учаснику товариства на вимогу останнього, інформації щодо вартості частки та надання розрахунку і підтверджуючих документів. Як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.07.2024 у справі №911/2850/22, надання відповідної інформації та документів є обов`язком товариства, безпосередньо визначеним законом. Матеріали справи не містять доказів фактичного виконання відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4597/25 та надання відповідної інформації щодо вартості частки позивача з наданням підтверджуючих документів. Як вбачається з матеріалів справи позивач, враховуючи, що для встановлення дійсної ринкової вартості частки позивача в статутному капіталі відповідача необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити таку вартість неможливо, здійснив заходи щодо збору відповідних доказів. Так, позивач отримав від ГУ ДПС у м. Києві (вих. № 67955/6/26-15-12-08-08 від 17.07.2025) у відповідь на адвокатський запит вих. № 07/14/25-Г-39 від 14.07.2025 копії фінансової звітності відповідача - копії балансу і звіту про фінансові результати за 2022, 2023, 2024 роки малого підприємства Товариства. У подальшому вказана фінансова звітність була надана позивачем суб`єкту оціночної діяльності ОСОБА_4 для визначення справедливої (ринкової) вартості частки колишнього учасника в розмірі 25% статутного капіталу Товариства, у зв`язку з його виходом на день, що передував дню державної реєстрації такого виходу у ЄДРПОУ (14.08.2024). Відповідно до Звіту про оцінку від 30.09.2025 ринкова вартість частки позивача складає 1 474 000,00 грн без ПДВ. Відповідач, заперечуючи проти вказаного звіту, надав суду рецензію від 16.01.2026 на Звіт про незалежну оцінку вартості корпоративних прав, який надано позивачем, в якій зазначено, що звіт не повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має значні недоліки, не є якісним та професійним і не може бути використаний. Сукупність зазначених порушень свідчить про невідповідність Звіту вимогам законодавства у сфері оцінки майна та майнових прав і ставить під сумнів достовірність визначеної вартості частки ТО "Видавництво "Розумники" Такий Звіт не може вважатися належним та допустимим доказом у судовому процесі. В той же час, зміст наданої рецензії не свідчить про те, що недоліки звіту, які наведені рецензентом, є вагомими та значними. Зокрема, стосовно зауваження рецензента щодо мети оцінки, то вони мають характер стилістичних порад, а не виявлених порушень нормативно-правових актів. При цьому, зауваження рецензента щодо порядку слів у назві вартості, технічна описка у назві підходу мають характер стилістичних та орфографічних зауважень, які жодним чином не впливають на підсумкову величину вартості. Відповідно до вимог національних стандартів, рецензент повинен оцінити звіт на відповідність законодавству, а не на відповідність власному суб`єктивному уявленню про лінгвістичні конструкції. Стосовно ж доводів рецензента про методичний підхід та обсяг інформації, використаний для оцінки, то як вірно зазначив суд першої інстанції, обраний оцінювачем підхід для оцінки частки, а саме застосування лише доходного підходу, були обумовлені поведінкою відповідача, оскільки саме внаслідок невиконання Товариством свого обов`язку із надання інформації щодо вартості частки позивача з наданням підтверджуючих документів позивач був змушений замовити відповідний звіт на основі тієї інформації, яка була ним отримана у від ГУ ДПС у м. Києві (вих. № 67955/6/26-15-12-08-08 від 17.07.2025). При цьому, висновок рецензента, що звіт не може вважатись належним та допустимим доказом у судовому процесі є порушенням вимог пункту п. 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», так як суб`єкт оціночної діяльності (рецензент) не має права робити висновки щодо належності та допустимості доказу, оскільки вказане є саме прерогативою суду, а не рецензента. Відповідно до пункту 64 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 за результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об`єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об`єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів. Якщо у письмовому запиті про необхідність рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість об`єкта оцінки, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У разі рецензування звіту про оцінку майна оцінювачем, який працює в органі державної влади або органі місцевого самоврядування - суб`єктах оціночної діяльності, вимога щодо надання висновку про вартість майна задовольняється шляхом організаційного забезпечення проведення незалежної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У такому разі особи, що вимагають проведення незалежної оцінки майна в процесі рецензування, забезпечують укладення договору на проведення оцінки майна в порядку, визначеному законодавством. Заперечивши проти визначеної позивачем вартості частки у майні ТОВ «Видавництво «Розумники», відповідач в порядку, визначеному у п.64 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав", звіт про оцінку свого майна не замовив, що могло б бути належним доказом на обґрунтуванням іншої оцінки майна. Стосовно заявленого як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції клопотання про призначення експертизи колегія суддів зазначає наступне. Стаття 99 ГПК України чітко передбачає, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Згідно рекомендацій, викладених у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, клопотання сторони про призначення судом експертизи та зупинення провадження у справі підлягає до задоволення в тому випадку, якщо кожна із сторін у справі надала експертний висновок і надані експертні висновки суперечать один одному, проте, за умови, що остаточний висновок експертизи має суттєве значення для правильного вирішення спору. У даній справі зазначені умови відсутні. Зокрема, позивачем до матеріалів справи подано належний та допустимий звіт про незалежної оцінки вартості корпоративних прав позивача. Водночас відповідач не подав жодного альтернативного експертного висновку, який би спростовував або ставив під сумнів висновки наданого позивачем звіту, а також не навів належних і допустимих доказів, які б свідчили про його необґрунтованість чи недостовірність. Крім того, судом не встановлено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо правильності або повноти наданого позивачем звіту, а подана відповідачем рецензія на такий звіт визнана вірно судом першої інстанції необґрунтованою. За таких обставин відсутня одна з обов`язкових передумов, передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, для призначення судової експертизи. У цьому контексті колегія суддів враховує, що у межах справи № 910/4597/25 відповідач посилався на проведення ним незалежної оцінки частки в статутному капіталі, як причину затримки у наданні позивачу відповідної інформації та документів про вартість його частки. Водночас, відповідні доводи були відхилені судами в межах справи № 910/4597/25 з посиланням на те, що наданий відповідачем договір про проведення незалежної оцінки від 02.09.2024 №О-03-02/09/24 не підтверджує обставин щодо причин ненадання розрахунку вартості частки позивачу, так як жодних термінів виконання робіт з проведення оцінки в ньому не визначено, а з моменту укладення вказаного договору пройшло дев`ять місяців, та станом на 30.06.2025 відповідачем так і не надано жодного підтвердження проведення незалежної оцінки або ж того, що її буде проведено найближчим часом. Із викладеного вище колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи. Стосовно відсутності доказів оплати позивачем частки в статурному капіталі, то як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не надано документального підтвердження того, що починаючи з моменту створення Товариства до виходу з нього позивача, відповідач зазначав про таку неоплату в своїй фінансовій звітності та вживав необхідних заходів щодо стягнення такої оплати чи зменшення статутного капіталу. Крім того, відповідач не вказував про відсутність повної оплати частки під час розгляду справи № 910/4597/25 чи під час листування з позивачем. Вказане свідчить про те, що перед Товариством не поставало питання неоплати частки позивачем аж до моменту розгляду цієї справи. Водночас, поведінка відповідача протягом тривалого часу свідчить про те, що ним факт такої оплати визнавався та не заперечувався, враховуючи той факт, що позивач брав участь у прийнятті рішень загальних зборів Товариства протягом 12 років. Таким чином, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано заявлений до стягнення розмір вартості частки позивача, не надано власного звіту про оцінку її вартості, а всі доводи та заперечення фактично зводяться до уникнення виконання обов`язку, визначеного у статті 24 Закону щодо виплати позивачу, як колишньому учаснику, вартості його частки, колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача 1 474 000,00 грн. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/14656/25 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Розумники" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/14656/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/14656/25 в залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені за подачу апеляційної скарги, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/14656/25 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повна постанова складена 03.07.2026 Головуючий суддя М.А. Барсук Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Руденко