Ухвала КЦС ВС № 369/5748/23

УХВАЛА 03 липня 2026 року м. Київ справа № 369/5748/23 провадження № 61-8502ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення премії з нагоди Дня працівника нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконними наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення премії з нагоди Дня працівника нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, компенсацію моральної шкоди. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Сидоренко Д. О. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення премії з нагоди Дня працівника нафтової, газової та нафтопереробної промисловості скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення таких вимог. Стягнуто з ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 премію з нагоди Дня працівника нафтової, газової та нафтопереробної промисловості у розмірі 33 159 грн. В іншій частині рішення Києво - Святошинського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 22 січня 2026 року постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» про визнання наказів незаконними, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та компенсацію моральної шкоди скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. За результатами нового розгляду справи, постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 лютого 2024 року задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 лютого 2024 року скасовано та постановлено нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними накази ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» від 02 лютого 2023 року № 280к, від 07 лютого 2023 року № 298к, від 20 лютого 2023 року № 328к «Про звільнення» і скасовано його. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління по роботі з персоналом ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» з 21 лютого 2023 року. Стягнуто з ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 лютого 2023 року по 22 червня 2026 року у розмірі 2 143 653 грн 90 коп. з вирахуванням обов`язкових платежів і зборів. Стягнуто з ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 5 000 грн моральної шкоди. Рішення в частині поновлення на роботі та стягненні заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання. 25 червня 2026 року ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційними скаргами подібного змісту, в яких просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2026 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявниками не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Сплата судового збору, як одна з умов доступу до суду, не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у 2023 році. Оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції задоволено чотири позовні вимоги немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу № 280к, визнання незаконним та скасування наказу № 298к, визнання незаконним та скасування наказу № 328к, поновлення на посаді) та вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди). Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 13 420,00 грн). Отже, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 28 343,04 грн ((1 073,60 грн * 4 +13 420,00 грн) * 200 % * 0,8). Заявником до касаційної скарги додано докази сплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн. Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 26 195,84 грн (28 343,04 грн - 2 147,20 грн). Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). На підтвердження доплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліку. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги строк до 17 липня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Синельников