Постанова Сумський апеляційний суд № 578/415/25

Справа №578/415/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Зеря Ю. О. Номер провадження 33/816/442/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 31 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий по АДРЕСА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 31 липня 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік за те, що він 15 травня 2025 року о 21:22 год. на автомобільній дорозі Р-45 (Суми-Краснопілля- Богодухів) поблизу с. Глибне керував автомобілем ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР. Огляд водія проводився із застосуванням спеціального технічного приладу Аlсоtеst Drager 6820, результат огляду 1,53%. Не погодившись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржувану постанову, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн без позбавлення права керування транспортним засобом. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказував, що в суді першої інстанції він свою провину визнав, сплатив штраф у повному обсязі, а так як на даний час він є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 і перебуває на посаді водія, виконує обов`язки по забезпеченню ВЧ, яка бере безпосередню участь у бойових діях, тому просив за аналогією права із застосуванням ст. 69 КК України пом`якшити призначене стягнення. В судове засідання призначене на 09 год 00 хв 02 липня 2026 року, особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилися, про призначення даної справи до апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України», причини своєї неявки не повідомив і клопотань про відкладення справи на іншу дату не надходило, а тому, апеляційний суд вважає за можливе, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, здійснити апеляційний розгляд вказаної справи за його відсутності. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 331676 від 15 травня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи; - роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер» відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння 1,53 %, від підпису відмовився; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння 1,53%, від підпису відмовився; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, огляд не проводився; - розпискою ОСОБА_2 від 15 травня 2025 року якою він отримав на зберігання транспортний засіб ВАЗ 21061 НОМЕР_3 ; - долученим до протоколу відеозаписом з якого, між іншого, слідує підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факту встановлення в нього ознак алкогольного сп`яніння, факту проходження огляду на встановлення цього стану та факт встановлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння 1,53 % з результатом якого він згодний. Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доводи апеляційної скарги про можливість залишити ОСОБА_1 посвідчення водія, застосувавши аналогію Закону, апеляційний суд вважає необґрунтованим, зважаючи на наступне. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 65 ЗУ «Про правотворчу діяльність» суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом, зокрема, аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини; Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто санкція цієї статті є безальтернативною. Вимогами ч. 4 ст. 30 КУпАП встановлено, що позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Крім того, відповідно до вимог Примітки до ст. 22 КУпАП не звільняються від адміністративної відповідальності особи за вчинення ними правопорушення відповідальність за яке, передбачена, зокрема ст. 130 цього Кодексу. Таким чином, правовим аналізом зазначених норм, встановлено, що чинний КУпАП чітко регулює правовідносини, пов`язані із накладенням адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП. За таких обставин, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також не позбавляти його посвідчення водія, що надає право на керування транспортними засобами. Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294, КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 31 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.