Ухвала КАС ВС № 320/38063/24

УХВАЛА 02 липня 2026 року м. Київ справа № 320/38063/24 адміністративне провадження № К/990/29163/26 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №320/38063/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Київгазприлад» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Київгазприлад» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №10863031/35909307 від 08.04.2024 про відмову в реєстрації з Єдиному реєстрі податкової накладної складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Київгазприлад» податкової накладної №5 від 12.07.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Київгазприлад» податкової накладної №5 від 12.07.2023. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 адміністративний позов задоволено. На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі №320/38063/24. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 23.06.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору. Від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто апелянту. Головне управління ДПС у м. Києві вдруге подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків надання доказів сплати судового збору у розмірі 9 084,00 грн, а також належно обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням конкретних поважних причин його пропуску та доданням належних і допустимих доказів на їх підтвердження. В межах наданого судом строку відповідачем подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №320/38063/24. Постановляючи ухвалу від 26.05.2026 суд апеляційної інстанції виходив з того, що сам по собі факт первинного звернення з апеляційною скаргою у межах установленого законом строку не є безумовною підставою для його поновлення у разі повторного звернення після повернення скарги, оскільки особа повинна вчиняти усі необхідні дії для належної реалізації права на апеляційне оскарження. Періодичне подання державним органом апеляційних скарг без сплати судового збору не є свідченням добросовісності скаржника щодо оскарження судового рішення та не вказує про те, що ним вживаються всі залежні від нього дії для оскарження такого рішення. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права. Крім того, Верховний Суд зазначає, що скаржником у касаційній скарзі не доведені порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не додано жодного доказу, який би спростовував зроблені судом висновки. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За таких обставин, подана Головним управлінням ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №320/38063/24 скарга є необґрунтованою. У даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 243, 333 КАС України, Суд, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №320/38063/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Київгазприлад» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіВ.В. Хохуляк І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова