Ухвала КАС ВС № 120/15354/24

УХВАЛА 02 липня 2026 року м. Київ справа №120/15354/24 адміністративне провадження № К/990/19676/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів:Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №120/15354/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 19 лютого 2026 року до касаційного суду надійшла скарга Військової частини НОМЕР_1 . Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2026 року залишено без руху касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №120/15354/24, надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду: - документа про сплату судового збору в у розмірі 1937 грн 92 коп. Копію указаної ухвали Суду доставлено в електронний кабінет скаржника 09 березня 2026 року о 22:06 год. 17 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява відповідача про продовження строку на усунення недоліків, обґрунтована відсутністю коштів для сплати судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №120/15354/24 повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків. 30 квітня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 повторно звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2026 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №120/15354/24 залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду: - документа про сплату судового збору в у розмірі 1937 грн 92 коп. - клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги у цій справі із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності. Скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали про подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. 28 травня 2026 року від скаржника, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19 травня 2026 року, надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження та заява про продовження процесуального строку. Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Усталеною є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Колегія суддів також зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Колегія суддів також зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання касаційної скарги та усунення недоліків касаційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Суд касаційної інстанції вважає, що наведені заявником підстави пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень можуть бути поважними у разі надання відповідних доказів на підтвердження вказаних фактів. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд доходить висновків, що наведене в клопотанні скаржника не може бути підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Оскільки, судом встановлено наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у зв`язку визнанням Судом наведених підстав у клопотанні скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження неповажними, клопотання про продовження процесуального строку не вирішується. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи наведене, слід відмовити у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою. Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку на касаційне оскарження на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року.

2. Відмовити в задоволення заяви про поновлення строку на касаційне оскарження Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №120/15354/24.

4. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. СуддіА.В. Жук Л.О.Єресько Ж.М. Мельник-Томенко