Ухвала КАС ВС № 520/14615/25

УХВАЛА 02 липня 2026 року м. Київ справа № 520/14615/25 адміністративне провадження № К/990/29864/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №520/14615/25 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в с т а н о в и в: Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 3058711,12грн. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 09.02.2026 задовольнив позов. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.05.2026 визнавши неповажними причини пропуску Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №520/14615/25. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 17.06.2026 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на помилковість прийняття Другим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П. про що складено протокол 26.06.2026. У зв`язку з перебуванням судді Юрченко В.П. у відрядженні, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №520/14615/25, за наслідками якого для розгляду справи замість судді Юрченко В.П. визначено суддю Ханову Р.Ф., про що складено протокол 30.06.2026. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Верховним Судом з`ясовано наступні обставини. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 09.02.2026 у справі №520/14615/25 задовольнив позов Головного управління ДПС у Харківській області. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 21.04.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження визначеного статтею 295 КАС України, звернулася до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. При зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідач також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного в цій справі судового рішення. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку скаржник зазначив, що про наявність адміністративної справи та оскаржуваного рішення він дізнався 14.04.2026 шляхом отримання повідомлення про накладення арешту на рахунок в рамках виконавчого провадження через наявне оскаржуване рішення; оскаржуване рішення не отримував. Того ж дня представником відповідача було подано заяву до Харківського окружного адміністративного суду про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи шляхом підключення до підсистеми «Електронний суд». Апелянт зауважив, що апеляційна скарга подається ним протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду разом із заявою про поновлення процесуального строку, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 295 КАС України. Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.05.2026 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим ухвалою від 11.05.2026 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував останньому в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, суд апеляційної інстанції запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі суду строк, надати документ про сплату судового збору. Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, з-поміж іншого, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідач у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних підстав пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження. Суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду або оскарження рішення. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до оскарження рішення тощо. Скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Поряд з цим, оцінивши доводи наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням доказів наявних в матеріалах адміністративної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень скаржника щодо неотримання ним копії рішення суду першої інстанції, оскільки, як встановив суд, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, оскаржуване рішення суду від 09.02.2026 (його повний текст) було отримано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 21.02.2026. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки наведені відповідачем у клопотанні твердження про дату ознайомлення з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції спростовуються долученими до матеріалів справи доказами - рекомендованим повідомленням R068060727680 про вручення поштового відправлення R067099414070 та лише констатують факт його отримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 саме 21.02.2026. Таким чином, за результатом розгляду клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження спірного в цій справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо наявності достатніх правових підстав для його поновлення. Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги без дотримання вимог статті 296 КАС України, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що скаржник дійсно не міг звернутися з апеляційною скаргою до суду в межах строку визначеного статтею 295 КАС України або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог. Суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про усунення недоліків разом із платіжною інструкцією про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник зазначив, що відповідач звернулась до адвоката Клименка Едуарда Наумовича (надалі представник відповідача) для подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення та представництва інтересів відповідача у апеляційному провадженні на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 30.12.2024. Відповідач є клієнтом представника відповідача з 30.12.2024, представник відповідача тривалий термін представляє інтереси у інших справах відповідача. Проте, через погіршення стану здоров`я та тривалого перебування на лікарняному представник відповідача був позбавлений можливості підготувати апеляційну скаргу на оскаржуване рішення. В свою чергу, представник відповідача починаючи з 11.02.2026 до 16.04.2026 перебував на лікарняному, у тому числі стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я. З 11.02.2026 по 24.04.2026, у зв`язку із критичним погіршенням стану здоров`я, підготовкою до оперативного втручання, оперативним втручанням перебував на лікарняному у закладах охорони здоров`я, з них: Для комплексного обстеження перед операційним втручанням у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця: - з 11.02.2026 по 15.02.2026, що підтверджується ЛН №21025377 2038714680-1; - з 26.02.2026 по 02.03.2026, що підтверджується ЛН №21304438 2039235272-1; - з 05.03.2026 по 09.03.2026, що підтверджується ЛН №21415950 2039437038-1; - з 10.03.2026 по 13.03.2026, що підтверджується ЛН №21415950 2039549026-1; - з 14.03.2026 по 17.03.2026, що підтверджується ЛН №21415950 2039724639-1. Для підготовки до оперативного втручання на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №5» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): - з 18.03.2026 по 25.03.2026, що підтверджується ЛН №21616850 2039808769-1; - з 26.03.2026 по 30.03.2026, що підтверджується ЛН №21616850 2040098305-1. Перед оперативним втручанням на стаціонарному лікуванні в державній установі «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» у період з 31.03.2026 по 02.04.2026, що підтверджується ЛН №21616850-2040176008-1. Далі, після стаціонарного лікування, для покращення стану здоров`я перед оперативним втручанням перебував на амбулаторному лікуванні у Національному медичному університеті О.О. Богомольця: - з 03.04.2026 по 07.04.2026, що підтверджується ЛН №21616850 2040212422-1; - з 08.04.2026 по 13.04.2026, що підтверджується ЛН №21616850 2040308747-1. Для проведення оперативного втручання перебував на стаціонарному лікуванні у державному некомерційному підприємстві «Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України» у період з 14.04.2026 по 16.04.2026, що підтверджується ЛН №21616850-2040517533-1. Після проведення оперативного втручання, для проходження реабілітації, перебував на амбулаторному лікуванні у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця у період з 20.04.2026 по 24.04.2026, що підтверджується ЛН №22060456-2040618081-1. Тобто, захисник на наступний день після початку періоду реабілітації, 21.04.2026, подав апеляційну скаргу на оскаржуване рішення разом із заявою про поновлення процесуального строку. Починаючи з 11.02.2026, значно погіршився стан здоров`я представника, через що готуватися до судових засідань, приймати участь в судових засіданнях не було практичної можливості. Судові засідання у цей період відкладалися, а у деяких справах, в яких надається безоплатна правнича допомога, були припинені доручення у зв`язку із тривалою тимчасовою непрацездатністю, у тому числі в справах Вищого антикорупційного суду: №991/6136/22 - за обвинуваченням ОСОБА_2 , №991/2030/22 - за обвинуваченням ОСОБА_3 , №761/39656/18 - за обвинуваченням ОСОБА_4 . Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.05.2026, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України). Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 11.05.2026 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання, з-поміж іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені скаржником у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України. Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, оскільки належних доказів, які б спростовували факт отримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 оскаржуваного рішення суду першої інстанції саме 21.02.2026 або належних пояснень, які б обґрунтовували неможливість подання апеляційної скарги з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, скаржник до суду не надав. Доводи скаржника щодо хвороби його адвоката - Клименка Едуарда Наумовича, починаючи з 11.02.2026 та протягом усього часу, який припав на строк апеляційного оскарження, судом апеляційної інстанції визнано необґрунтованими, оскільки вказані обставини не перешкоджали позивачу звернутися з апеляційною скаргою самостійно або залучити іншого представника. Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (позивача), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для позивача. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків. Особисті обставини адвоката, який надає професійну правову допомогу, захищаючи інтереси позивача в суді, не є поважною обставиною, яка об`єктивно перешкоджає позивачу в установлений законом строк реалізувати своє право на апеляційне оскарження, та стосуються взаємовідносин адвоката і особи, інтереси якої він представляє, позаяк процесуальні дії чи рішення представника позивача у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для позивача, від імені якого він діє. За таких обставин наведені скаржником доводи мають загальний характер, не підтверджують наявність об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги та не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження. Отже, відсутні підстави вважати пропуск строку таким, що відбувся з поважних причин, а наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для його поновлення. Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення скаржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності. З урахуванням правових Верховного Суду, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що за відсутності у відповідача інших доказів та обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також ураховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними. За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №520/14615/25. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою. Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №520/14615/25 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова