Ухвала КАС ВС № 560/3938/26

УХВАЛА 02 липня 2026 року м. Київ справа №560/3938/26 адміністративне провадження №К/990/28293/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №560/3938/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, УСТАНОВИВ: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просило: скасувати постанову від 26.02.2026 ВП №79937507 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2026, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 18.06.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через підсистему «Електронний суд» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована 19.06.2026. За правилами частини першої статті Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3328 грн. Встановлено, що позов у цій справі заявлено у 2026 році суб`єктом владних повноважень, який містив одну вимогу немайнового характеру. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 5324,80 грн. Проте у тексті касаційної скарги міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №127 від 05.02.2026 та кошторисом і планом асигнувань на 2026 рік головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області коштів на відшкодування судового збору не передбачено. Перевіривши указане клопотання, Верховний Суд зазначає таке. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб`єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України "Про судовий збір". Враховуючи те, що суб`єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню. Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір. Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Однак у поданому клопотанні, окрім посилання на недостатній рівень фінансування, державний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто, належні обґрунтування підстав про звільнення від сплати судового збору відсутні, відповідні докази не надано. За таких обставин, у Верховного Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про звільнення від сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №560/3938/26 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко В.М. Соколов О.Р. Радишевська , Судді Верховного Суду