Постанова 4856 № 127/6262/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 127/6262/26 Головуючий у 1-й інстанції: Горбатюк В.В. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 01 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивовано тим, що постановою № 10794, винесеною ІНФОРМАЦІЯ_2 25.12.2025, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваної постанови, позивач вказував, що 05.06.2025 був останнім днем, коли громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби, мали обов`язок пройти повторний медичний огляд, а тому наступний день, 06.06.2025, є днем, коли він не виконав передбачений законом обов`язок. На думку позивача, днем виявлення правопорушення також необхідно вважати 06.06.2025, оскільки саме з цього моменту відповідач як суб`єкт ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів мав доступ до відомостей про проходження або непроходження військово-лікарської комісії. З огляду на це позивач вважав, що відповідач виніс постанову 25.12.2025 поза межами строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено; -постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №10794 від 25.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишено без змін. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії постанови № 10794 від 25.12.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн встановлено, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дійшов висновку, що позивач не виконав вимоги пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ від 21.03.2024 у редакції Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025 та до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, у зв`язку з чим визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У постанові також зазначено, що позивача належним чином повідомили про дату, час і місце розгляду справи, а також наведено реквізити для сплати штрафу та порядок її оскарження. Відповідно до копії протоколу №7715 від 11.12.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суд установив, що уповноважена посадова особа зазначила як суть адміністративного правопорушення невиконання позивачем вимоги пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ у редакції Закону № 4235-ІХ у частині обов`язку до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. У протоколі позивач власноруч написав пояснення, що ВЛК не пройшов, оскільки постійно хворів. У цьому ж документі позивач підписом підтвердив, що йому роз`яснили права, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомили, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 00 хв. 25.12.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У графі про вручення другого примірника протоколу міститься підпис позивача про його отримання 11.12.2025. Позивач також подав копії паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. На підтвердження доводів про стан здоров`я позивач подав акт КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» від 24-25 грудня 2025 року, з якого суд установив, що у зазначені дні позивач проходив медичне обстеження, а також довідку № 7 КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», згідно з якою позивач перебував на стаціонарному обстеженні з 31.12.2025 по 08.01.2026. Надані документи підтверджують факт обстеження та лікування позивача у грудні 2025 року - січні 2026 року. Крім того, позивач подав сформований у підсистемі «Резерв+» військово-обліковий документ, з якого установлено, що позивач є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі «Дані уточнено вчасно» міститься відповідна відмітка, дата уточнення даних - 11.12.2025, а дата проходження ВЛК - 04.02.2026. У цьому документі відсутні заповнені поля щодо причини звернення до Національної поліції та дати такого звернення. Відповідач на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови додав до відзиву також ряд доказів. Серед додатків міститься копія протоколу № 7715 від 11.12.2025 з підписом позивача, який підтверджує як зміст обвинувачення, так і факт повідомлення позивача про дату та місце розгляду справи, а також отримання ним другого примірника протоколу. Відповідач також подав копію облікової картки військовозобов`язаного. Із цієї картки суд установив, що 25.07.1994 ОСОБА_1 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а згідно з висновком ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.08.1998 його визнали непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час по графі ІІ. Також відповідач подав копію постанови № 10794 від 25.12.2025 про накладення адміністративного стягнення, та поштові документи, а саме фіскальний чек та конверт Укрпошти, з яких суд установив, що 26.12.2025 відповідач направив позивачу копію постанови на адресу: АДРЕСА_2 . Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача. Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період в Україні розпочався 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. 04.05.2024 р. набрав чинності Закон України від 21.03.2024 р. №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби. Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 р. (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військоволікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025. Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025 р.) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024 р., зобов`язані були до 05.06.2025 р. пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Отже, законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Згідно зі статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. За приписами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. У контексті зазначеного, колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов`язок в обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення №7715 від 11 грудня 2025 року (а.с.7) громадянин ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-IX від 21.03.2024 року ( в редакції Закону від 12.02.2025 №4235-ІX) в частині обов`язку до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст.210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 "Про часткову мобілізацію" та до цього часу в Україні діє особливий період, то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Водночас, в протоколі, як джерелі доказу вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, відсутнє посилання на відповідні документи, що є порушенням процедури розгляду справи з урахуванням вимог КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Крім того, відповідно до змісту долученого протоколу, особа просила проводити розгляд справи в її присутності (а.с.9). Суд зазначає, що, реалізуючи право, передбачене статтею 268 КУпАП, особа до початку розгляду справи заявила клопотання про її розгляд за своєю участю, висловила намір особисто брати участь у розгляді справи, надавати пояснення, подавати докази та реалізовувати інші процесуальні права. За таких обставин уповноважена посадова особа ТЦК, діючи з метою забезпечення права особи на захист, повинна була врахувати зміст заявленого клопотання та вжити заходів для забезпечення реалізації такого права, зокрема відкласти розгляд справи на іншу дату та повідомити особу про новий час і місце її розгляду. На підтвердження доводів про стан здоров`я та неможливість бути присутнім під час розгляду справи 25 грудня 2025 року позивач подав до суду акт КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» від 24-25 грудня 2025 року, з якого суд установив, що у зазначені дні позивач проходив медичне обстеження (а.с.17), а також довідку № 7 КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», згідно з якою позивач перебував на стаціонарному обстеженні з 31.12.2025 по 08.01.2026 (а.с.18). Повноваження адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються переглядом в порядку статті 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності. З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими. Відповідно до ст.286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Судом апеляційної інстанції встановлено порушення відповідачем процедури розгляду справи, у зв`язку з чим, відповідно до п.2 ст.286 КАСУ слід надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Суд першої інстанції наведені обставини не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позову частково. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 10794 від 25.12.2025, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Справу про адміністративне правопорушення надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_1 на новий розгляд. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.