LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд600/5486/24-а

від 01.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5486/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір Віталіна Олександрівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 01 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною вимоги, зобов`язання вчинити дії. 1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з 07.07.1992 року та припинив її 01.06.1999 року. З червня 1999 року підприємницьку діяльність не здійснював, до державного реєстратора з 2004 року до 2024 року з реєстраційною картою про включення відомостей щодо нього як фізичної особи-підприємця не звертався, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про дійсну адресу реєстрації місця проживання позивача, види економічної діяльності тощо. Відтак, свідоцтво про державну реєстрацію його як фізичної особи-підприємця, оформлене з використанням бланків старого зразка та видане до 01 липня 2004 року, вважається недійсним, що у свою чергу виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності, а також можливість формальної та фактичної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом. За вказаних обставин, вважає протиправними дії відповідача щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн та складення на ім`я позивача податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки)..

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 ОСОБА_1 був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з 07.07.1992 по 01.06.1999. 2.2 Згідно відповіді Дністровської районної військової адміністрації №М-39 від 13.08.2024 року ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність та скасовано державну реєстрацію 01.06.1999 року, що підтверджується записом №64 про реєстрацію підприємницької діяльності 1040790-62324948, який міститься у книзі реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності (громадян) №4 (3) (крайні дати 17.06.1993-20.04.1994 рр.) (а.с.14-15). 2.3 03.09.2024 Новоселицьким відділом державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу позивача направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2024 винесену при примусовому виконанні Вимоги №Ф-112277-51 від 12.03.2021, що видав ГУ ДПС у Чернівецькій області (а.с.19). 2.4 У відповідь на запит позивача ГУ ДПС у Чернівецькій області 12.09.2024 надав лист, в якому проінформував ОСОБА_1 , що у зв`язку із наявністю у нього як суб`єкта підприємницької діяльності, станом на 26.02.2021 року, заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, 12.03.2021 було сформовано та надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-112277-51, яка повернулася з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 05.04.2021 р. У зв`язку з відсутністю сплати та оскарження даної вимоги, узгоджену вимогу було направлено до Новоселицького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (а.с.8). 2.5 Згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2021 року №Ф-112277-51 податковим органом нараховано ОСОБА_1 37788,74 грн недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску (а.с.30). 2.6 Вказана вимога направлена засобами поштового зв`язку 18.03.2021 та згідно повідомлення про вручення поштового відправлення повернута з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.31). 2.7 Позивач вважаючи вказану вимогу протиправною, звернувся до суду з позовом про її скасування.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС України у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2021 року №Ф-112277-51. Зобов`язано Головне управління ДПС України у Чернівецькій області виключити з інтегрованої картки платника податків заборгованість (недоїмку) ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску як фізичної особи-підприємця. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат. 3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності, беручи до уваги той факт, що позивач не є платником єдиного соціального внеску в розумінні статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у позивача відсутній обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем, а тому у контролюючого органу не було правових підстав для нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску та відповідно, прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-112277-51 від 12.03.2021.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. 4.1 Відповідач просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. 4.2 Підставами для апеляційного оскарження рішення суду за посиланнями відповідача є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, оскільки позивач зареєстрований як ФОП. 4.3 Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. 1.1 Згідно пункту першого частини першої статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. 1.2 Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. 1.3 01.07.2004 набрав чинності Закон №755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до частини першої статті 42 цього Закону, для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП. 1.4 Згідно з пунктом 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» цього Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується. 1.5 Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом №755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб`єкта підприємницької діяльності до 1 липня 2004 року) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону №755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію. 1.6 03.03.2011 набрав чинності Закон № 2390-VI, яким було внесено зміни до Закону №755-IV. Пунктами 2-4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв. Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними. 1.7 Водночас, пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними. 1.8 Таким чином, строк для включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб-підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 1 липня 2004 року, визначений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, закінчився 3 березня 2012 року. При цьому цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 1 липня 2004 року, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору. 1.9 Відомості про фізичних осіб-підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб-підприємців до ЄДР, зобов`язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію. 1.10 25.04.2014 набрав чинності Закон України від 25.03.2014 №1155-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до Єдиного державного реєстру» (Закон №1155-VII) яким, пункт 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону №755-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої усі діючі юридичні особи та фізичні особи-підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004, відомості про яких не включені до ЄДР, зобов`язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки зобов`язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і видати їм виписку з ЄДР. 1.11 Законом №1155-VII виключено пункти 2-4 і 7-9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI. Основною метою Закону №1155-VII є продовження процесу включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані до 01 липня 2004 року та до цього часу не подали державному реєстратору про себе відомості. Для досягнення цієї мети Законом №1155-VII внесені зміни до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VІ щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання», які дозволять проводити включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до ЄДР. 1.12 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі №260/81/19 зауважила, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, і відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд. 1.13 Зміни у процедуру адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб-підприємців, запроваджені законами №2390-VI та №1155-VII, не спростовують наведених висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01 липня 2004 року, що підтверджується виконанням ними обов`язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними. 1.14 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі №260/81/19 дійшла висновку, що відсутність офіційного підтвердження в особи статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом №755-IV, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, та за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з відповідним статусом. 1.15 Оскільки у справі що розглядається позивач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем до 01.07.2004 та з 01.07.2004 не ініціював проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом №755-IV та значиться як ФОП без відповідного власного волевиявлення, а отже не може вважатись з 01.07.2004 фізичною особою-підприємцем та платником єдиного внеску для цілей Закону №2464-VІ. 1.16 Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, що позивач на дату оскаржуваної вимоги перебував у статусі ФОП, оскільки таке твердження ґрунтується на однобічному тлумаченні обставин справи відповідачем. 1.17 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність нарахування відповідачем єдиного внеску позивачу як фізичній особі-підприємцю за період з 2018 року.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги 2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. 2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»