Постанова 4855 № 320/28697/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/28697/24 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Черпака Ю.К., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Шоп» про розподіл судових витрат у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Шоп» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Шоп» (далі позивач, ТОВ «Преміум Шоп») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС України), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9666503/44659667 від 06.10.2023, про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 05.09.2023, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Шоп»; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Шоп» податкову накладну № 17 від 05.09.2023, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію 05.09.2023. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позов задоволено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 залишено без змін. У червні 2026 року ТОВ «Преміум Шоп» звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про вирішення питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 указану заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 30.06.2026. Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з такого. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 09.06.2026 не було вирішено питання про розподіл судових витрат. При цьому у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Преміум Шоп» просило вирішити про розподіл судових витрат в сумі 3 750 грн, зазначивши, що докази їх понесення будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Крім того, колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.01.2021 у справі № 120/3929/19-а. Цим правом, як свідчать матеріали справи, відповідач-1 скористався, направивши до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на оплату правничої допомоги повністю з підстав відсутності детального опису робіт та доказів їх неминучості. Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат з урахуванням клопотання ГУ ДПС у м. Києві, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником позивача були подані: - копія договору від 14.05.2024 №14/05/24 про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого вартість послуг, що надаються за договором, визначаються з урахуванням додатку №1 до договору, а фактично надані послуги фіксуються в акті надання правничої допомоги, який підписується сторонами після винесення рішення по суті спору у кожній інстанції окремо; - копію додатку №01 до згаданого договору, в якому зазначено, що ціна підготовки та подання, зокрема, відзиву на апеляційну скаргу складає 1 250 грн/год; - копію додаткової угоди від 30.12.2025 №1 до договору №14/05/24, якою продовжено дію договору до 31.12.2027; - копію акта №02 від 15.06.2026 надання правничої допомоги, згідно з яким вартість послуг з підготовки адвокатом відзиву на апеляційну скаргу складає 3 750 грн (3 години). Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6). Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Отже послуги, пов`язані із складанням процесуальних документів (у спірному випадку відзиву на апеляційну скаргу) охоплюються видами адвокатської діяльності, зазначеними у ст. 19 згаданого Закону. Верховний Суд у постанові від 10.11.2022 у справі № 2040/6997/18 підкреслив, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Відтак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Колегія суддів зазначає, що ця справа належить до справ незначної складності, її розгляд здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження, а щодо спірних правовідносин склалася усталена судова практика. При розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанціях брало участь одне й те ж саме адвокатське бюро, що свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що розмір заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 750,00 грн, який підтверджується документально, відповідає критерію обґрунтованості та необхідності, а будь-яких доводів щодо його неспівмірності відповідачем-1 у поданому клопотанні не наведено. Посилання ГУ ДПС у м. Києві на відсутність детального опису робіт судова колегія вважає помилковим, оскільки обсяг наданих адвокатом позивачу у цій справі послуг чітко зафіксований в акті №02 від 15.06.2026. За таких обставин, судова колегія вважає, що із змісту наявних у справі документів вбачається, що ТОВ «Преміум Шоп» надавалася правнича допомога у передбаченому договором обсязі, понесені витрати є пропорційними предмету спору та обсягу проведеної роботи, а також підтверджують їх безпосередній зв`язок саме з цією справою. Викладене, у свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «Преміум Шоп» витрат, понесених на отримання професійної правничої допомоги, в сумі 3 750,00 грн, пов`язаної з підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 132, 135, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Шоп» про розподілу судових витрат задовольнити. Ухвалити додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Шоп» (03040, м. Київ, вул. Красилівська, 4а; код ЄДРПОУ 44659667) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.В. Файдюк Судді Є.І. Мєзєнцев Ю.К. Черпак Повне судове рішення виготовлено 01 липня 2026 року.