Постанова 4854 № 420/31169/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31169/25 Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Рух справи 12.09.2025р. ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не застосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 індексації за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 08.08.2025 р.; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 08.08.2025р. з врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018р. з застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, розміром підвищення доходу в березні 2018 року. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у період з 22.08.2013р. по 08.08.2025р. проходив службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ). У спірний період йому була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у меншому розмірі. ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) заперечувала проти задоволення позову. У відзиві на адміністративний позов зазначено, що у період з 01.01.2016р. загальний розмір грошового забезпечення позивача був збільшений за рахунок підвищення окремих складових, що виключало необхідність застосування індексації. Крім того з 01.03.2018р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до якої підвищився посадовий оклад позивача. У подальшому індексація нараховувалась у місяці, коли розмір інфляції перевищував 103%. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 03.04.2026р. позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не застосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 індексації за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року. Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року. Визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині (різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018р.) за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., з 01.01.2024р. по 08.08.2025р. Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині (різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018р.) за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., з 01.01.2024р. по 08.08.2025р. із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (далі - військова частина НОМЕР_1 або скаржник) звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 19.05.2026р. П`ятий апеляційний адміністративний суд призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні та витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за лютий та березень 2018 р. з зазначенням усіх складових ухвалою від 18.06.2026р. У відкрите судове засідання строни не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, тому розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження. Обставини справи ОСОБА_1 у період часу з 22 серпня 2013 року по 08 серпня 2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно з наказом начальника військовій частині НОМЕР_1 від 08.08.2025р. №593-ОС позивач звільнений з військової служби та з виключений 08.08.2025р. зі списків особового складу військовій частині НОМЕР_1 . Представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом (від 20.08.2025р. № 21/08/25/21), у якому просив надати інформацію щодо сум виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення, а також невідкладно перерахувати та доплатити належні позивачу суми за весь період служби. Листом від 31.08.2025р. №09/11739-25-Вих військова частина НОМЕР_1 повідомила, що сума індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби нарахована та виплачена в повному обсязі. Вважаючи порушеним право на отримання індексації у належному розмірі у період з 01.01.2016р. по 08.08.2025р., позивач звернувся до суду з позовом. Оцінка суду першої інстанції Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов таких висновків. Індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. З огляду на незмінність посадового окладу за посадою, яку займав позивач станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням січня 2008 року базовим місяцем. Також позивач має право на отримання індексації у фіксованій величині (різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018р.) за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., з 01.01.2024р. по 08.08.2025р. із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. Відмовляючи у задоволені позовних вимог за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. суд вказав, що дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинена на 2023р. згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022р. №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Доводи апеляційної скарги Скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування своїх вимог скаржник вказує, що з 01.01.2016р. грошове забезпечення військовослужбовцям збільшено за рахунок підвищення розміру щомісячної премії. Водночас згідно з чинним на той момент правовим регулюванням індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. позивачу не нараховувалась і не виплачувалась, оскільки законні підстави для вчинення таких дій у відповідача відсутні. Також в апеляційній скарзі вказано, що посадовий оклад за посадою, яку займав позивач у військовій частині НОМЕР_1 , з 01.03.2018р. збільшений, отже, індекс споживчих цін повинен розраховуватись з квітня 2018р. Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу Позивач, будучи належно повідомленим про розгляд даної справи, своїм правом на подання відзиву не скористався. Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII). Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно з статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У статті 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Підстави для проведення індексації передбачені в статті 4 Закону №1282-ХІІ. У частині першій статті 4 цього Закону в первинній редакції було визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлено в розмірі 101 відсотка. Законом України від 24.12.205р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2016 р., до цієї норми внесено зміни. Так, індексація грошових доходів населення згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-ХІІ у чинній редакції відбувається у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 103 відсотків. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-XII підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Згідно з частиною другою статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (далі Порядок № 1078). Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Отже, відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ та пункту 6 Порядку №1078 підприємства, установи, організації, включно з тими, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, зобов`язані проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила встановлений поріг індексації. Суд у складі колегії суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.06.2020 р. у справі № 206/4411/16-а, за яким здійснення особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у редакції, станом на 15.09.2015р., у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Водночас згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 р. №1013, яка набрала чинності 15.12.2015 р., до Порядку №1078 внесені зміни. Згідно зі змінами, зокрема, замість категорії «базовий місяць» запроваджено категорію «місяць підвищення доходу», а також інший порядок визначення місяця підвищення доходу. Окремо слід вказати, що згідно з пунктом 6 цієї Постанови вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року. Так, на відміну від механізму визначення «базового місяця» яким вважався місяць підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування або зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (у тому числі за рахунок постійних складових зарплати) «місяць підвищення доходу» настає виключно тоді, коли фактично підвищено тарифну ставку (оклад). Зростання заробітної плати за рахунок інших постійних складових без підвищення тарифної ставки чи окладу на індексацію за цими змінами не впливає та не зменшує розмір індексації. Для працівників бюджетної сфери поняття «підвищення тарифних ставок (окладів)» у новому механізмі означає підвищення, здійснене відповідно до законодавства в цілому, а не індивідуальну зміну ставки конкретному працівнику (наприклад, у зв`язку з призначенням або переведенням на іншу посаду), як це передбачалося раніше. Тобто місяць підвищення тарифної ставки відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, не визначається для кожного працівника окремо. Якщо за попереднім механізмом точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін слугував базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю (100%), а нарахування індексації здійснювалося індивідуально залежно від дати прийняття на роботу та зміни надбавок і доплат працівника, то за змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, індекс споживчих цін обчислюється не індивідуально, а починаючи з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник. Отже, починаючи з 01.12.2015р. відправною точкою для визначення місяця підвищення та початку наростаючого обчислення індексу споживчих цін є місяць, у якому востаннє була підвищена тарифна ставка (оклад) за посадою, що її обіймає відповідний працівник. У зв`язку із запровадженням порядку, покликаного забезпечити єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників Кабінет Міністрів України доручив міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року (абзац перший пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013). Також було визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 (абзац другий пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013). Наведені висновки щодо змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.04.2023р. у справі №420/15397/21. Цей висновок залишається незмінним у практиці Верховного Суду, що підтверджується постановами від 30.04.2025р. у справі №580/7644/23, від 15.11.2024р. у справі № 160/3223/22 та іншими. Згідно з встановленими у цій справі обставинами станом на січень 2016р. розмір посадових окладів військовослужбовців визначався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007р. №1294. Вказана постанова набрала чинності 01.01.2008 р. та втратила чинність 01.03.2018р.у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. З наведених причин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу у січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078, із урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013, є січень 2008р. При цьому повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 (із урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013), не є дискреційними. У Порядку №1078 установлено тільки один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, у встановленому розмірі, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року. Збіжний правовий висновок, викладено Верховним Судом у постанові від 22.03.2023р. у справі №380/1730/22, постанові від 27.04.2023 р. у справі №420/15397/21. З 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078, як зазначено вище, діють зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміна «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», а й надали іншого значення запровадженому терміну зі зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення. З 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. В абзацах третьому, четвертому, п`ятому пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, були визначені обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4); у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то згідно з абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 вказує, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Суд у складі колегії суддів з урахуванням правового висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 23.03.2023р. у справі № 400/3826/21, у постанові від 29.03.2023р. у справі №380/5493/21, зважаючи на те, 01.01.2018р. набрала чинності Постанова №704, та відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, вказує, що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Отже, враховуючи абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018р. дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018р. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Зважаючи на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 23.03.2023р. у справі № 400/3826/21, у постанові від 29.03.2023р. у справі №380/5493/21, у постанові від 06.04.2023р. у справі № 420/11424/21, від 11.05.2023р. у справі № 260/6386/21, суд у складі колегії суддів вказує, що для вірного вирішення цієї справи, суд має перевірити доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці і що це право порушив відповідач. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу у березні 2018р. (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018р. та сумою грошового забезпечення в лютому 2018р. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу п`ятого пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018р. (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018р., на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018р., поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018р. (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018р. (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У цьому разі відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018р. розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Від встановлення відповідних даних залежить правильність розрахунку грошового забезпечення та відповідно розміру індексації-різниці, належної до виплати. Збіжний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2025р. у справі № 160/19515/23 та у постанові від 19.02.2025р. у справі №380/13847/22. Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне наголосити, що згідно з пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016р. №73, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.02.2016р. за №217/28347 (чинною станом на час виплати грошового забезпечення позивачу) винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників. Відповідно, винагорода за січень 2018р. позивачу виплачена у лютому 2018р., а за лютий 2018р. у березні 2018р. Водночас до грошового забезпечення для обрахунку індексації різниці не включаються виплачені у березні 2018р. одноразові виплати, а саме суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення. Інші нараховані суми мають бути включені до розрахунку місячного доходу позивача з огляду на їх систематичний та постійний характер. Суд у складі колегії суддів зазначає, що суд першої інстанції не провів відповідних розрахунків, оскільки в матеріалах справи були відсутні відомості стосовно нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення у 2018 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд витребував у скаржника інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за лютий та березень 2018 р. з зазначенням усіх складових ухвалою від 18.06.2026р. Витребувані відомості надані скаржником 22.06.2026р. Дослідивши архівну відомість за січень-грудень 2018р. (а.с.110), суд у складі колегії суддів встановив, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018р. з урахуванням його постійних складових складало 5 268,4 грн (740 + 55 + 159 + 858,6 + 3256 + 111 + 37 + 51,8) при посадовому окладі 740 грн. У березні 2018р. грошове забезпечення позивача з урахуванням його постійних складових складало 8 295,8 грн (3080+880+1188+3110,8+37) при посадовому окладі 3080 грн. Суд у складі колегії суддів зазначає, що відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 р. розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4 463,15 грн). Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним серед іншого у постанові від 22.06.2023р. у справі №520/6243/22. Отже, грошовий дохід позивача з урахуванням його постійних складових за березень 2018р. збільшився на 3 027,4 грн (8 295,8 - 5 268,4), а його розмір не перевищив суму можливої індексації (4 463,15), тому позивач має право на отримання щомісячної індексації різниці за спірний період у розрахунку 1 435,75 грн на місяць (4 463,15 3 027,4). Оскільки суд першої інстанції не встановив розмір грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 р. та не визначив конкретного розміру щомісячної індексації різниці за спірний період, оскаржуване рішення підлягає зміні. Висновки суду апеляційної інстанції Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вказує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково, визначивши в резолютивній частині конкретний розмір щомісячної індексації різниці за спірний період, який позивач має право отримати. Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється. З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс цю справу до категорії незначної складності та розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, визначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 р. змінити, виклавши абзац п`ятий резолютивної частини у такій редакції: «Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 1 435,75 грн на місяць за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., з 01.01.2024р. по 08.08.2025р. із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2026р. залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення. Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя: Д.С. Терлецький Суддя: Н.В. Вербицька Суддя: О.О. Димерлій