Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/1320/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/1320/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2025, (суддя суду першої інстанції Татаринов Д.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/1320/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 21.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо не нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації; - зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 25 жовтня 2024 року на його розрахунковий рахунок нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/2719/24 у розмірі 64 664,61 грн. При цьому, відповідачем в порушення вимог статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" не виплачено на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням виплати індексації. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 07.05.2025 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації. Зобов`язав Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації. Стягнув з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем порушено тримісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом в цій справі, встановлений ст. 233 КЗпП України з моменту коли він отримав виплату індексації грошового забезпечення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді командира відділення 26-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, у справі №280/2719/24 зобов`язано Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум. 25 жовтня 2024 року відповідачем здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення) на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №280/2719/24 в сумі 64 664,61 грн. (кошти фактично зараховані на картковий рахунок позивача). Оскільки відповідачем виплачено грошове забезпечення на виконання рішення суду без нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів його виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не виплатив позивачеві компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з невиплатою своєчасно індексації грошового забезпечення. Колегія суддів при розгляді цієї справи виходить із такого. Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)». Окрім викладеного слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався). Відповідач наголошує, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX, позаяк про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату індексації позивач дізнався 25.10.2024. Позивач в своїй позовній заяві вказує на те, що його право на звернення до суду у цій справі не обмежено будь-яким строком, оскільки на момент виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 28.02.2018 року частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Отже, у спірних правовідносинах постає питання, з якою подією слід пов`язувати початок перебігу строку звернення до суду у справі, щодо якої виник спір, що у підсумку стане відповіддю на інше запитання, яке постає перед судом при розгляді цієї справи, - якою редакцією статті 233 КЗпП України слід керуватися при обчисленні строків звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Так, питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. За правилами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Вказаними положеннями закону встановлено обов`язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Встановлені обставини справи свідчать, що виплату індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 отримав 25.10.2024 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, у справі №280/2719/24, яким було зобов`язано Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум. Згідно з приписами статей 1, 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у відповідача одночасно виник обов`язок з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення. Судом встановлено, що при виплаті індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 до 28.02.2018 відповідачем не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Отже, саме з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення (25.10.2024) позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Станом на 25.10.2024 стаття 233 КЗпП України діяла у редакції Закону № 2352-IX. За таких обставин колегія суддів зазначає, що позивач дізнався про порушення своїх прав 25.10.2024, відтак встановлений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду сплинув 25.01.2025, а отже звернувшись до суду з адміністративним позовом в цій справі 24.02.2025 позивач порушив тримісячний строк, визначений статтею 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX. В своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що він дійсно отримав присуджені судом суми індексації грошового забезпечення 25.10.2024, водночас 09.12.2024 він звернувся до відповідача із заявою про виплату йому сум компенсації, а в січні 2025 отримав відмову в нарахуванні та виплаті таких сум, після чого в лютому 2025 звернувся до суду з адміністративним позовом в цій праві. Позивач вважає, що строк звернення до суду слід обраховувати з дати отримання позивачем відповіді в нарахування та виплати компенсації. Суд наголошує, що реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається саме з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 2 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20. Також, аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2025 у справі № 560/10053/24, від 29 квітня 2025 року у справі № 420/4345/24. Суд наголошує, що та обставина, що позивач звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому індексації та отримав від нього відмову не змінює дати початку перебігу строку на звернення до суду з цим позовом, оскільки як вже зазначалось саме під час виплати присуджених сум відповідач був зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу, відтак саме з моментом отримання сум на виконання рішення суду у позивача розпочався строк звернення до суду з цим позовом. Крім того, колегія суддів зазначає, що навіть за умови листування з відповідачем з приводу нарахування та виплати компенсації, позивач не був позбавлений можливості подати позов у строк встановлений Законом, а саме 25.01.2025, оскільки відповідь відповідача про відмову в нарахуванні компенсації частини доходів датована 08.01.2025, тобто у позивача ще було достатньо часу для підготування та подання адміністративного позову у строк встановлений Законом. Натомість, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі лише 24.02.2025, з порушенням тримісячного строку, встановленого чинною на час виникнення спірних відносин ст. 233 КЗпП України. При цьому, поважних причин пропуску строку позивач суду не повідомляє. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено статтею 123 КАС України. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. ( ч. 3 ст. 123 КАС України) Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС Украни, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без розгляду. Керуючись ст. 243, 240, 308, 311, 315, 319, 321, 325 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області задовольнити. Рішення Запорізького окружного административного суду від 07.05.2025 в адміністративній справі № 280/1320/25 скасувати. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник