Постанова 4852 № 160/29609/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29609/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 року (суддя Луговська Г.В.) в адміністративній справі №160/29609/25 за позовом Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні,- ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «АПРЕЛЬ ГРУП» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13137408/37619840 від 04.08.2025 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №12 від 25.04.2025 року, складеної Приватним підприємством «АПРЕЛЬ ГРУП». Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 25.04.2025 року, складену Приватним підприємством «АПРЕЛЬ ГРУП», датою її подання на реєстрацію. Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» (судові витрати у розмірі 2 422(дві тисячі чотириста двадцять дві)грн.40коп., а саме: по 1 211(одна тисяча двісті одинадцять) грн.20коп. з кожного відповідача. 07.05.2026 від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просить вирішити питання щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 року заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» (49000, м.Дніпро, пр-т Миру, буд.87, кв.54, код ЄДРПОУ 37619840) витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000(три тисячі)грн. 00коп., а саме: по 1 500(одна тисяча п`ятсот) грн.00 коп. з кожного відповідача. Не погодившись з ухвалою суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. Скаржник вказує про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, а також, що надані позивачем документи щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу не підтверджені об`єктивними та належними доказами. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Приписами ч.3 цієї статті визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч.4 ст.252 КАС України). Отже, наведені норми Кодексу адміністративного судочинства свідчать, що у випадку не вирішення судом питання про судові витрати, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, суд вирішує це питання шляхом прийняття додаткового рішення, яке ухвалюється в тому порядку, що й судове рішення. В той же час, якщо суд дійде висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення, тоді він постановляє ухвалу. Тобто, розглядаючи питання про судові витрати суд, може прийняти судове рішення у формі додаткової постанови, а у випадку відсутності підстав для ухвалення додаткової постанови у формі ухвали. Як свідчать матеріали справи, у цій справі суд першої інстанції, за наслідками розгляду заяви представника позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу, перевіривши зміст наданих послуг, дійшов висновку, що визначення їх обсягу та розміру у сумі 10000 грн є завищеною і підлягає зменшенню до 3000 грн. З огляду на висновок, якого дійшов суд за наслідками розгляду заяви представника позивача, враховуючи норми ст.252 КАС України, ухвалюється судове рішення у формі додаткової постанови. Однак, у цій справі, суд першої інстанції, постановив ухвалу, а не ухвалив додаткове рішення, чим порушив вимоги процесуального закону, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення, встановленої законом форми. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У відповідності до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У спірному випадку на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником до суду першої інстанції надано: - копію договору про надання правничої допомоги №03/ю-24 від 01.03.2024 року; - копію додаткової угоди №7 від 10.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги №03/ю-24 від 01.03.2024 року; - копію попереднього розрахунку суми винагороди (гонорару) адвоката за надану правничу допомогу; - копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 22.12.2025; - копію рахунку №6 від 06.05.2026; - копія платіжної інструкції №2289 від 07.05.2026. Судом встановлено, що зі змісту наданої суду копії договору про надання правничої допомоги №03/ю-24 від 01.03.2024 року вбачається, що між ПП «АПРЕЛЬ ГРУП» та адвокатом Хандога Василем Васильовичем укладено договір предметом якого є надання клієнту правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Відповідно до п.4.1 вказаного договору, за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого зазначається в додатках до цього договору. Пунктом 6.1 додаткової угоди №7 від 10.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги №03/ю-24 від 01.03.2024 року визначено розмір винагороди (гонорару) адвоката є фіксованим і складає 10 000 (десять тисяч) гривень, які клієнт зобов`язується сплатити адвокату протягом 3-х днів з дати ухвалення судом першої інстанції рішення в адміністративній справі. Згідно копії акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 22.12.2025 адвокат надав клієнту правничу допомогу. Відповідно до рахунку №6 від 06.05.2026, платіжною інструкцією №2289 від 07.05.2026 сплачено гонорар за правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Проаналізувавши надані позивачем документи, можливо дійти висновку про те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачу були надані послуги з правничої допомоги, розмір яких оцінено сторонами укладеного договору та додаткової угоди до нього у фіксованій сумі. Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд не може надавати оцінки волевиявленню сторін в межах укладеного договору про надання правової допомоги. Суд визнає і те, що своїм волевиявленням сторони договору можуть встановлювати будь-які їх права та обов`язки в межах укладеного договору, які не суперечать закону, в тому числі встановлювати будь-який, на їх розсуд, гонорар, що сплачується адвокату. В той же час, суд має обов`язок оцінити заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу на предмет їх співмірності та обгрунтованості. В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. Вказана позиція висловлена і Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі № 911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі № 914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі № 912/1025/20. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19. Отже, той факт, що у спірному випадку сторонами договору про надання правової допомоги встановлено гонорар адвоката у розмірі 10000,00 грн, жодним чином не свідчить про те, що саме такий розмір витрат має бути відшкодований на користь позивача. Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу, на предмет їх обгрунтованості та співмірності, суд апеляційної інстанції приймає до уваги таке. Так, суд апеляційної інстанції вважає, що цю справу не можливо віднести до категорії складних справ, в контексті потреби значного часу для формування та викладення правової позиції, вивчення значної кількості нормативної бази. Суд апеляційної інстанції враховує, що під час розгляду справи позивачем подано до суду відповідь на відзив у адміністративній справі. Оскільки на час розгляду справи обставини справи, правові підстави позову не змінювалися, відповідь на відзив фактично обґрунтована доводами адміністративного позову, текстова редакція такого відзиву містить виклад фактичних обставин справи, перелік і зміст норм права по суті спору. В той же час, суд враховує, що у зв`язку з виниклим спором позивач був змушений звертатися до суду з позовом, у зв`язку з чим поніс (понесе) витрати на правничу допомогу, а отже враховуючи принцип співмірності, складність цієї справи, а також надані позивачу послуги з правничої допомоги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн є явно неспівмірними із цією справою та наданими адвокатом послугами. З цих підстав, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обгрунтованим та співмірним із складністю цією справи є заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу у сумі 3000,0грн. (по 1500,0грн. з кожного з відповідачів). Ураховуючи те, що, як вказувалось вище, суд першої інстанції ухвалив судове рішення із порушенням норм процесуального права (форма судового рішення), тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови. Керуючись ст. 167, 241-245, 250, 311, 312, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року скасувати та ухвалити нову постанову. Заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» (49000, м.Дніпро, пр-т Миру, буд.87, кв.54, код ЄДРПОУ 37619840) витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 коп. Стягнути за рахунок бюджетних асинувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» (49000, м.Дніпро, пр-т Миру, буд.87, кв.54, код ЄДРПОУ 37619840) витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному у випадках та строки, визначені ст.329 КАС України. Повний текст постанови складено 02.07.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров