Постанова Київський апеляційний суд № 756/90/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 756/90/26 Апеляційне провадження № 33/824/1949/2026Головуючий у суді першої інстанції - Родіонов С.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Сащенком Юрієм Васильовичем на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В: Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Сащенко Ю.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час зупинки транспортного засобу повідомляв працівникам поліції про те, що є військовослужбовцем, знаходиться у службовому відрядженні поза межами військової частини та виконує обов`язки військової служби. При цьому вважає, що його дії мали бути кваліфіковані за статтею 172-20 КУпАП. Вказує, що на момент подій перебував у припаркованому автомобілі та не рухався. Посилається на те, що з висновку КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» від 10.11.2025 не вбачається кількісного значення виявлених речовин, що позбавляє можливості стверджувати про перевищення рівня порогового значення речовин на момент огляду. 07.04.2026 ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сащенко Ю.В. у судове засідання не з`явилися. При цьому, захисником було надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового засідання. Судове засідання було відкладено до 28.04.2026. 28.04.2026 ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сащенко Ю.В. будучи завчасно належним чином повідомленими, повторно у судове засідання не з`явилися. При цьому, захисниками ОСОБА_1 - адвокатами Сащенком Ю.В. та Родіним В.В., кожним окремо, було надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового засідання. Судове засідання було відкладено до 02.06.2026. За клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Родіна В.В. судове засідання 02.06.2026 було відкладено до 30.06.2026. 30.06.2026 ОСОБА_1 та його захисники - адвокати Сащенко Ю.В. та Родін В.В., у судове засідання не з`явилися. При цьому, захисниками ОСОБА_1 - адвокатом Сащенком Ю.В. надіслано заяву про розгляд справи без його участі, а адвокатом Родіним В.В. було надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового засідання. З огляду на викладене та за відсутності доказів на підтвердження неможливості неявки у судове засідання безпосередньо ОСОБА_1 , судом визнано за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисників, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи (ч. 7 ст. 294 КУпАП). Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Судом першої інстанції було встановлено, що 06.11.2025 о 02:20 годині ОСОБА_1 у м. Києві на пр-т. Оболонський, 15, в порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Тойота, державний номер НОМЕР_2 під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд на стан сп`яніння проходив у лікаря нарколога КНП «КМКЛ №10». Таким чином, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд першої інстанції вказав, що винуватість ОСОБА_1 доказана, бо вона підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновком КНП «КМКЛ №10» від 10.11.2025 (барбітурат), диском з відеозаписами події, на якому видно, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції перебуває за кермом транспортного засобу і не заперечує факту керування цим транспортним засобом, а навпаки підтверджує це. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (в редакції чинній на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, далі - Інструкція). Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. З наявного в матеріалах справи висновку № 005673 від 10.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу перебував під впливом лікарських препаратів (барбітурати). При цьому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що з висновку не вбачається кількісного значення виявлених речовин, що позбавляє можливості стверджувати про перевищення рівня порогового значення речовин на момент огляду, оскільки положеннями чинної Інструкції не передбачено встановлення та зазначення кількісного показника наркотичних, психотропних речовин чи лікарських препаратів, а визначальним є сам факт їх виявлення, що безпосередньо узгоджується із п. 7 розділу ІІІ Інструкції. Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. З огляду на те, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки, визначені у правовому полі законодавства держави Україна. Судом апеляційної інстанції з метою перевірки доводів апеляційної скарги було переглянуто наявний в матеріалах справи відеозапис, з якого вбачається, що транспортний засіб був розташований на проїжджій частині дороги, а ОСОБА_1 розташовувався у ньому. При цьому останній не заперечував факт керування транспортним засобом до моменту зупинки працівниками поліції, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині. Не заслуговують на увагу апеляційного суду також посилання ОСОБА_1 на те, що під час зупинки транспортного засобу останній виконував обов`язки військової служби, а тому його дії мали бути кваліфіковані за 172-20 КУпАП, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 172-20 КУпАП, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб. Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. Положення вказаної статті поширюються на військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Так, відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. За змістом статті 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У цій справі ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу повідомив працівникам поліції, що є військовослужбовцем та їде з відрядження. Порядок направлення військовослужбовців у відрядження в межах України визначений наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 «Про затвердження Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України». Згідно п. 2 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються: пункт призначення, найменування військової частини (установи, організації), куди відряджається військовослужбовець, строк та терміни відрядження, мета відрядження. На підставі наказу про направлення у відрядження військовослужбовцям оформлюється у встановленому порядку посвідчення про відрядження. Водночас, в матеріалах цієї справи відсутня як копія наказу про відрядження, так і копія посвідчення про відрядження ОСОБА_1 , що у сукупності могло б підтверджувати виконання ОСОБА_1 обов`язків військовослужбовця під час зупинки транспортного засобу під його керуванням. Зазначені обставини не дають підстав стверджувати про те, що на момент зупинки транспортного засобу у діях ОСОБА_1 був склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП, як і підстав для визнання проведеного огляду недійсним. Інших вагомих аргументів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у керуванні ним транспортним засобом під дією лікарських препаратів, є доведеною поза розумним сумнівом. При цьому, докази, покладені судом першої інстанції в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскаржувана постанова суду є законною та мотивованою, а накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, повністю відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП. Всі інші доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інших, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі. Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Сащенком Юрієм Васильовичем - залишити без задоволення. Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Максим Оніщук