Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/7818/26

справа № 991/7818/26 провадження № 11-сс/991/431/26 слідчий суддя: ОСОБА_1 доповідач: ОСОБА_2 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року місто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 , особи, якою подано апеляційну скаргу - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу голови правління Громадської організації «Самоврядна громада» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2026 р. про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою, - в с т а н о в и л а: 17.06.2026 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 22.06.2026 року передано судді-доповідачу та цього ж дня призначено до розгляду. 1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги. Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги голови правління Громадської організації «Самоврядна громада» ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за її заявою. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про задоволення скарги та зобов`язання уповноваженої особи НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення. 2.Узагальнені доводи апеляційної скарги. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначає, що слідчий суддя неправильно застосував норми матеріального та процесуального права щодо підстав реєстрації відомостей в ЄРДР. Зокрема, ч. 1 ст. 214 КПК України є імперативною нормою, яка визначає обов`язок уповноваженої особи внести відомості до ЄРДР не пізніше 24 годин після отримання заяви. Закон не містить норми, яка б надавала детективу право відмовити у реєстрації заяви на підставі власної оцінки достатності обставин, повідомлених у ній. Стверджує, що її заява про злочин містила достатні факти для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки у ній вказано про вчинення злочинних дій, пов`язаних з протиправним вилученням земель столиці вартістю в мільярди гривень, що супроводжувались кримінальним терором та штучним висуненням цивільних позовів на суму 4 416 114 грн. проти активістів, конкретними депутатами КМР та службовими особами Департаменту земельних ресурсів, органів прокуратури, Національної поліції та ГО «Київський еколого-культурний центр» (ГО «КЕКЦ»). Зазначене свідчить про наявність у діях вказаних службових осіб ознак злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366, 372, 365 КК України. Натомість, слідчий суддя зазначив, що у заяві не вказано розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 364 КК України, який для предметної підсудності ВАКС у 2026 році повинен становити не менше 16 640 000 грн. Втім, у заяві зазначено про протиправне вилучення земельних ділянок вздовж вул. Пухівської загальною площею близько 381,8 га поблизу озера «Алмазне» у м. Києві, ринкова вартість яких очевидно перевищує поріг у 16,6 млн. грн., що є загальновідомим фактом та не потребує спеціального обґрунтування на стадії подання заяви про злочин. Точне встановлення розміру шкоди є завданням судової експертизи в межах досудового розслідування, а не передумова його початку. Крім того, ч. 5 ст. 216 КПК України встановлює підслідність НАБУ не лише за розміром шкоди, а й за суб`єктом вчинення злочину, до яких належать депутати міської ради м. Києва, про яких також зазначено у заяві. Окремо в апеляційній скарзі наголошується про порушення слідчим суддею принципу рівності сторін, оскільки за неявки детектива НАБУ у судове засідання, слічим суддею прийнято до уваги його письмові заперечення.

3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження. В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала подану нею апеляційну скаргу та просила її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Окремо наголосила, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя незаконно використав неюридичний термін, зокрема зазначив, що «…у заяві про злочин вказано про протиправне вилучення земель столиці вартістю «в мільярди гривень», проте жодним чином не обґрунтовано таку фантасмагоричну суму»... Зазначене, крім іншого, також вважає підставою для скасування ухвали. Представник НАБУ та прокурор САП, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились, з клопотанням про відкладення судового засідання не звертались. З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не є обов`язковою. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутності.

4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваної ухвали. Слідчим суддею встановлено, що 09.06.2026 року голова правління Громадської організації «Самоврядна громада» ОСОБА_6 звернулася до НАБУ із заявою про вчинення депутатами КМР, службовими особами Департаменту земельних ресурсів, органів прокуратури, Національної поліції та ГО «Київський еколого-культурний центр» (ГО «КЕКЦ») кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 366, 372, 365 КК України. Оскільки відомості за її заявою не були внесені до ЄРДР, вона звернулась до слідчого судді з відповідною скаргою про бездіяльність. За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 365, 366, 372 КК України, не належать до підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, що виключає можливість судового контролю слідчими суддями ВАКС. При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, належить до корупційних та формально підсудних ВАКС. Втім, зі змісту заяви не вбачається ознак предметної підсудності ВАКС, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, які мають бути обумовлені конкретним розміром предмета злочину, визначеного законом на час його вчинення, або завданої ним шкоди. Зі змісту заяви не вбачається об`єктивних обставин вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК України, окрім суб`єктивних голослівних припущень скаржника. Крім того, у заяві про злочин скаржниця «…голослівно зазначила про нібито протиправне вилучення земель столиці вартістю «в мільярди гривень», проте жодним чином не обґрунтувала таку фантасмагоричну суму» (цитата, що міститься в п. 3.6 оскаржуваної ухвали).

5. Мотиви суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 , дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Проте, така спрощена процедура не означає, що критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР взагалі відсутні. Її спрощеність полягає у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, натомість, необхідно лише перевірити зміст самої заяви. Отже, для внесення відомостей про злочин до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення злочину, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постановах ККС ВС від 16.05.2019 р. у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 р. у справі № 556/450/18, зокрема про те, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. При цьому, положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення за КК України, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР. Відповідно до п. 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 р., відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення злочину. Виходячи з наведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви, а лише ті, які містять достатні відомості про злочин та можуть об`єктивно свідчити про його вчинення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування. Водночас, якщо заявник таких даних не наводить, його заява не підлягає обов`язковій реєстрації в ЄРДР. Тобто, навіть якщо заявник стверджує про наявність ознак злочину та певну його кваліфікацію, це не означає, що подія злочину мала місце та що склад злочину наявний, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів. Отже, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Колегія суддів зауважує, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що детектив НАБУ не повинен здійснювати попередню перевірку обставин, викладених у заяві про вчинення злочину, не заслуговують на увагу. Зі змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення злочину вбачається, що остання стверджує, що депутати КМР разом зі службовими особами Департаменту земельних ресурсів, органів прокуратури, Національної поліції, із залученням ГО «Київський еколого-культурний центр» (ГО «КЕКЦ») вчинили злочинні дії, пов`язані із протиправним вилученням земель столиці вартістю в мільярди гривень, які супроводжувались кримінальним терором, фальсифікацією доказів та штучним висуненням цивільних позовів на суму 4 416 114 грн. проти активістів (викривачів). Зокрема, вищевказані службові особи протиправно вилучили земельні ділянки вздовж вул. Пухівської загальною площею близько 381,8 га поблизу озера «Алмазне» у м. Києві, ринкова вартість яких перевищує мільярди гривень. Такі дії посадових осіб кваліфіковано заявником за ст.ст. 364, 366, 372, 365 КК України. Надаючи оцінку вказаним доводам в контексті оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що посилання скаржниці на вчинення вказаних кримінальних правопорушень, без наведення жодних інших даних, які б це підтверджували, є лише припущенням, та не свідчить прямо чи опосередковано про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 364 КК України. Інші наведені у заяві статті не належать до підслідності НАБУ, а слідчі судді ВАКС не здійснюють за ними судовий контроль. І хоча у особи, яка подає заяву про злочин, дійсно відсутній обов`язок наводити у ній всі фактичні обставини певного злочину, оскільки забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, зокрема доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження, до ЄРДР вносяться лише відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії незалежно від наявності таких ознак. У цьому контексті колегія суддів наголошує, що саме лише посилання у тексті заяви про вчинення злочину на конкретну статтю Особливої частини КК України, яка за критерієм кваліфікації злочину відповідає умовам предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, автоматично не визначає належність скарги до предметної підсудності вказаного суду, оскільки в цілях перевірки скарги на прийнятність слідчий суддя (суд) аналізує заяву про вчинення злочину на предмет наявності у ній саме відомостей про вчинення злочину, а не формального зазначення певного номеру статті КК України. Натомість, за відсутності у заяві достатніх відомостей про вчинення кримінального правопорушення обов`язок органу досудового розслідування у її реєстрації не виникає. Так, ст. 364 КК України передбачено кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби. Об`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке: 1) вчиняється з використанням службового становища; 2) здійснюється у межах повноважень, наданих у зв`язку з виконанням нею службових обов`язків; 3) суперечить інтересам служби; 4) заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки; 5) знаходиться у причинному зв`язку із зазначеними наслідками. При цьому, загальною ознакою будь-якого зловживання владою або службовим становищем є спосіб вчинення злочину - використання повноважень, свого службового становища, що утворює зміст злочинів у сфері службової діяльності. Цей спосіб вчинення злочину за своєю суттю полягає не у простому невиконанні покладеного обов`язку, а у застосуванні наданих повноважень проти покладеного обов`язку, всупереч інтересам служби. Крім того, обов`язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 364 КК України, є корислива мета використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, а саме, одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Колегія суддів наголошує, що саме у цьому полягає корупційність злочину, тому саме за вказаною ознакою кримінальний процесуальний закон відносить розслідування таких правопорушень до компетенції детективів НАБУ. Враховуючи, що склад злочину, передбаченого ст. 364 КК України, за своєю конструкцією є матеріальним, він вважається закінченим з моменту фактичного настання істотної шкоди чи тяжких наслідків. Втім, викладені у заяві ОСОБА_6 відомості не містять достатніх даних для того, щоб розпочати досудове розслідування, та не свідчать про вчинення депутатами КМР та іншими службовими особами, наведеними у заяві, кримінальних корупційних правопорушень. Натомість, самих лише припущень заявниці та її незгоди з діями та рішеннями вищевказаних посадових осіб недостатньо для початку досудового розслідування щодо них. За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що у заяві про вчинення злочину не наведено відомостей, за якими у органу досудового розслідування виникав би обов`язок у реєстрації такої заяви. Що стосується доводів апеляційної скарги про нерівний підхід до учасників провадження через врахування слідчим суддею письмових заперечень детектива НАБУ, який не прибув у судове засідання, колегія суддів їх відхиляє, оскільки неприбуття учасників у судове засідання з розгляду скарги на бездіяльність під час досудового розслідування не перешкоджає її розгляду, що передбачено ч. 3 ст. 306 КПК України. Також, згідно з матеріалами провадження, слідчим суддею у відповідності до вказаної норми процесуального закону на офіційну електронну адресу НАБУ було завчасно надіслано повістку про виклик детектива для розгляду скарги ОСОБА_6 (а.с. 15-16). Від представника НАБУ надійшли письмові пояснення щодо скарги, у яких повідомлено позицію органу досудового розслідування щодо відсутності підстав для внесення відомостей заяви ОСОБА_6 до ЄРДР (а.с. 17-22). Відтак, останній скористався своїм правом на подання пояснень від імені НАБУ та письмово висловив позицію щодо поданої скарги. Жодних порушень процесуального закону при цьому колегією суддів не встановлено. Інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити зміст та предмет заяви ОСОБА_6 , поданої нею до НАБУ, в апеляційній скарзі не наведено. Що стосується доводів ОСОБА_6 про використання слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі таких неюридичних термінів, як «голослівні припущення» та «фантасмагорична сума шкоди», що, на її думку, свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_1 до неї, колегія суддів зазначає, що використання таких висловів у судовому рішенні є неприпустимим. Водночас, вказане саме по собі не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, хоча і може слугувати підставою для звернення зі скаргою щодо вчинення суддею дисциплінарного проступку.

6. Висновки суду. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу. Враховуючи, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2026 р. - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4