LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/8389/26

від 24.06.2026 · Антикорупційна

Справа № 991/8389/26 Провадження № 1-кс/991/8406/26 УХВАЛА про відмову у скасуванні арешту 24 червня 2026 рокумісто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції), розглянув у відкритому судовому засіданні його клопотання, подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024000050000034 від 29.11.2024. (1) Зміст поданого клопотання 23.06.2026 до суду надійшло зазначене клопотання. З його змісту вбачається, що 3 жовтня 2025 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) постановив ухвалу, якою накладено арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на мобільні телефони: «iPhone 15», s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , «iPhone 8», s/n НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , вилучені під час обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На переконання адвоката, необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на сьогодні відпала, оскільки 04.10.2025 детективом у справі було призначено відповідні експертизи щодо згаданих мобільних терміналів, а тому є всі підстави вважати, що експертизу за мобільними терміналами проведено та отримано всю необхідну інформацію. До того ж, з дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто з 29.11.2024 та до дати звернення із цим клопотанням, пройшло майже два роки, а орган досудового розслідування не вжив за цей період часу жодних заходів для розслідування злочину, жодній особі не повідомив підозри, що свідчить про зволікання і порушує конституційні права ОСОБА_5 щодо вільного розпорядження власним майном. Так, у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба. Додатково адвокат зазначив, що 20.05.2026 детективи НАБУ в межах цього ж кримінального провадження провели обшук нежитлового приміщення в м. Тернопіль та вилучили в ОСОБА_5 мобільний телефон. Невдовзі після цього мобільний телефон був повернутий, оскільки всю інформацію детективи НАБУ скопіювали. З огляду на це, є всі підстави стверджувати, що сторона обвинувачення безпідставно продовжує утримувати мобільні термінали. Окрім того, заявник вказав, що після проведення обшуку, 30.09.2025 року, детектив прийняв постанову, якою визнав мобільні термінали речовими доказами. Також, детектив зазначив, що мобільні термінали є знаряддям вчинення злочину, предметом злочину та містять сліди кримінального правопорушення, а тому, мають значення речового доказу у кримінальному провадженні та відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Однак з моменту вилучення мобільних терміналів 30.09.2025 та до моменту подання цього клопотання, стороною обвинувачення не здобуто жодного доказу, який би підтверджував зазначені вище твердження. Зважаючи на викладене, адвокат просив витребувати у детективів Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) матеріали кримінального провадження № 42024000050000034 від 29.11.2024 року та дослідити їх в судовому засіданні, а також скасувати арешт, накладений ухвалою ВАКС від 03.10.2025 на мобільні термінали: «iPhone 15», s/n НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , «iPhone 8», s/n НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , вилучені під час обшуку 30.09.2025 у ОСОБА_5 та зобов`язати детективів Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ повернути їх ОСОБА_5 (2) Позиції учасників провадження Представника власника майна - адвокат ОСОБА_6 підтримав своє клопотанням з підстав, у ньому зазначених. Детектив НАБУ ОСОБА_7 у судове засідання не прибув, але перед початком судового засідання направив письмові заперечення. З їх змісту вбачається, що під час проведення досудового розслідування НАБУ розширило технічні можливості опрацювання змісту електронної інформації, що знаходяться на вилучених мобільних телефонах. З метою опрацювання видаленої інформації, зокрема з месенджеру «WhatsApp», в період з 28.05.2026 - 04.06.2026 року за участю спеціаліста було проведено огляд вилучених мобільних телефонів. Наразі детективи НАБУ здійснюють опрацювання вмісту видалених листувань у месенджерах та видалених документів в електронному форматі, що зберіглись на мобільних телефонах, вилучених у ОСОБА_5 . Крім цього, у разі повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та скерування відповідного обвинувального акту, суду необхідно буде безпосередньо надати для дослідження речові докази, а саме мобільні телефони останнього. З огляду на це, детектив НАБУ просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно. (3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання Дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, заслухавши доводи учасників, слідчий суддя вважає, що у скасуванні арешту слід відмовити зважаючи на таке. Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлено загальні правила їх застосування - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: -існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; -потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; -може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (абзац перший частини 3 ст. 170 КПК України). До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого: -правову підставу для арешту майна; -можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; -розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; -наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб. Абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. У своєму клопотанні заявник наголошував на тому, що потреба у накладенні арешту на майно ОСОБА_5 відпала. Слідчий суддя констатував, що досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК). 30.09.2025 детективи НАБУ провели обшук за адресою: АДРЕСА_1, за результатами чого, було вилучено мобільні телефони: «iPhone 15», s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , «iPhone 8», s/n НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 . Ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.10.2025 накладено арешт на вказані мобільні телефони. Такий арешт було накладено з метою збереження речових доказів. Зі змісту вказаної ухвали також вбачається, що постановою детектива НАБУ від 01.10.2025 вилучені під час обшуку технічні пристрої визнано речовим доказом, оскільки наявні достатні підстави вважати, що вони містять інформацію про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні, та відповідають визначеним у ст. 98 КПК України критеріям. Окрім того, як вбачається з заперечень детектива НАБУ та долучених до нього документів, наразі сторона обвинувачення здійснює опрацювання вмісту видалених листувань у месенджерах та видалених документів у електронному форматі, що збереглись на мобільних телефонах, вилучених у ОСОБА_5 . Метою таких дій є проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування у кримінальному провадженні. Також, детектив у своїх запереченнях надав пояснення щодо причин тривалого дослідження змісту мобільних телефонів. Зокрема, НАБУ вже під час проведення подальшого досудового розслідування (після вилучення мобільних телефонів ОСОБА_5 ) у вказаному кримінальному провадженні розширило технічні можливості опрацювання змісту електронної інформації, що знаходиться на вилучених мобільних телефонах. У зв`язку з цим, лише 28.05.2026-04.06.2026 сторона обвинувачення за участі спеціаліста змогла провести їх огляд. З огляду на наведене, на переконання слідчого судді сторона обвинувачення обґрунтовано пояснила причину тривалого огляду телефонів. Станом на дату розгляду цього клопотання у детективів НАБУ ще є потреба в аналізі змісту листувань та іншої інформації, яка міститься у телефонах, тому потреба в скасуванні арешту вилучених мобільних пристроїв не відпала. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Слідчий суддя враховує ту обставину, що з часу вилучення пристрою минуло більше восьми місяців. На противагу цьому, детективами НАБУ розслідуються обставини можливого вчинення особливого тяжкого злочину. Зважаючи на це, слідчий суддя переконаний, що тимчасові обмеження, яких наразі зазнає власник майна, є незначними. Мобільний термінал не є занадто вартісним майном. Арешт цього майна не призвів до певних надмірних обмежень прав власності. Крім того, слідчий суддя зважає на значення вказаного майна для повного та всебічного встановлення обставин у кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому досі триває. Так, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у дії арешту щодо мобільних телефонів на цей час не відпала. Отож, у зв`язку з викладеним, у скасуванні арешту слід відмовити. Окрім того, адвокат у своєму клопотанні вказав про необхідність витребування у детективів Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ кримінального провадження № 42024000050000034 від 29.11.2024 року та дослідження в судовому засіданні відповідних матеріалів. Водночас, на переконання слідчого судді, у клопотанні адвоката в цій частині також слід відмовити, оскільки в межах розгляду питання про скасування арешту слідчий суддя вирішує лише ті обставини, що стосуються наявності або відсутності підстав для подальшого застосування такого заходу забезпечення. На підставі викладеного, слідчий суддя постановив: -відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024000050000034. Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»