Постанова 4822 № 725/3935/26

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 липня 2026 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Хованця А. І. на постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 травня 2026 року, - В С Т А Н О В И В: Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави. Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 17 квітня 2026 року о 17 год. 08 хв. керував транспортним засобом «Citroen C8» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. В. Левіцького 38А в м. Чернівці, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Хованець А. І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 травня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, мотивовану тим, що про існування та зміст Провадження №33/822/284/26 Головуючий у І інстанції: Вольська-Тонієвич О. В. Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Марчук В.Т. постанови стороні захисту стало відомо, лише 04 червня 2026 року, після оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Стверджує, що за допомогою відеореєстратора повинна фіксуватись вся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження медичного огляду та виконав вимогу працівників поліції, прибувши до медичного закладу для проходження відповідного огляду. Неможливість завершення огляду, була зумовлена виключно об`єктивними фізіологічними обставинами, що саме по собі не може свідчити про категоричну та усвідомлену відмову від проходження огляду. Крім того, ОСОБА_1 , будучи впевненим у своїй тверезості, самостійно звернувся до Глибоцької центральної районної лікарні для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, за результатами якого було складено висновок №12, згідно якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено. Вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передчасним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Апеляційний розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Хованця А. І., які належним чином були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явились без поважних причин. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Хованець А. І. подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що він приймає участь в іншому судовому засіданні по справі №991/9763/20, яке призначено на 02 липня 2026 року о 08:15 год., в приміщенні Вищого антикорупційного суду. Подане захисником Хованцем А. І. клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відсутні докази на підтвердження наведених в ньому обставин. Крім того, в разі його участі 02 липня 2026 року о 08:15 год. судовому засіданні Вищого антикорупційного суду, він не позбавлений був можливості взяти участь у цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції. За таких обставин, причина неявки в судове засідання апелянта адвоката Хованця А. І. є неповажною. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Отже, неявка в судове засідання без поважних причин адвоката Хованця А. І. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за приписами ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду у разі його пропуску з поважних причин. Як убачається з матеріалів справи, постанову ухвалено 28 травня 2026 року за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Хованця А. І. В матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення сторони захисту про дату, час та місце судового розгляду справи. З огляду на викладене, а також враховуючи доводи апелянта про те, що про існування постанови та її зміст ОСОБА_2 дізнався лише 04 червня 2026 року, після оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, апеляційний суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню. Згідно положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643310 (а. с. 1) вбачається, що 17 квітня 2026 року о 16 год. 50 хв. в м. Чернівці по вул. Васіле Левіцього 38А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Citroen C8» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозаписі та у висновку лікаря-нарколога №150. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві. В матеріалах справи наявна копія постанови серії ЕНА №7042903 від 17 квітня 2026 року (а. с. 3), відповідно до якої, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за порушення п.2.1.б Правил дорожнього руху. Відповідно до висновку №150 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 квітня 2026 року ОКНП «ЧОНД» (а. с. 4), ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду та обстеження. В письмових поясненнях (а. с. 6) ОСОБА_1 зазначив, що 17 квітня 2026 року близько 16:50 год. він виїхав із заправної станції, де його одразу зупинили працівники поліції через пошкоджене бокове скло на водійській двері, після чого запропонували проїхати до ЧОНД для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. У медичному закладі лікар запропонував йому здати аналіз сечі, на що він погодився, однак не зміг цього зробити, оскільки йому не дали на це достатньо часу. Через декілька хвилин лікар повідомила, що в нього більше не має часу. Зазначає, що не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Крім того, із досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції (а. с. 8) вбачається, що ОСОБА_1 зупинили за наявність пошкоджень на лобовому склі, що знаходяться в зоні огляду водія, а також через пошкодження бокового скла. В ході спілкування працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_3 був доставлений до медичного закладу з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. У медичному закладі ОСОБА_1 не надав зразок біологічного середовища (сечі), що лікар констатував як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, на пропозицію лікаря та працівників поліції спробувати ще раз здати біологічне середовище, ОСОБА_1 відповів, що «вже пробував», тобто відмовився. Таким чином, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду зафіксовано працівниками поліції, відповідно до вимог п. 8 Порядку «Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі по тексту - Порядок), із застосуванням технічних засобів відеозапису, що є належним підтвердженням вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності повної фіксації процедури проходження огляду, оскільки відеозапис містить обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. У зв`язку з чим, апеляційний суд приходить до висновку, що районним судом надано правильну оцінку доказам у справі, оскільки останні є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, є необґрунтованими. Так, з відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що після прибуття до медичного закладу ОСОБА_1 не надав зразка біологічного середовища (сечі) для проведення дослідження. При цьому о 17:28 год. лікар зазначила, що з моменту зупинки транспортного засобу до процедури проходження огляду минуло близько 40 хвилин. Цього часу, на думку лікаря, було об`єктивно достатньо для надання зразка біологічного середовища та забезпечення можливості проведення огляду. Після цього, о 17:29 год., на пропозицію лікаря та працівників поліції ще раз спробувати здати зразок біологічного середовища, ОСОБА_1 відповів, що «вже пробував», тобто відмовився. У зв`язку з цим лікарем було зафіксовано відмову від проходження огляду, оскільки ОСОБА_1 було надано достатньо часу для виконання відповідних дій, необхідних для його проведення. Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся, а нібито висловлював готовність пройти огляд, не спростовує факту відмови, оскільки для виконання вимог закону така готовність має бути реалізована у конкретних діях, зокрема у своєчасному наданні зразка біологічного середовища для проведення огляду. Матеріали справи не містять, а стороною захисту не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод, у тому числі пов`язаних зі станом здоров`я, що унеможливлювали б здачу аналізу сечі ОСОБА_1 . За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 не здав біологічний матеріал, визначений лікарем, такі його дії обґрунтовано розцінені як відмову від проходження медичного огляду. Доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки з відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції (а. с. 8) чітко вбачається, що причиною зупинки автомобіля стало порушення Правил дорожнього руху, а саме: наявність пошкоджень на лобовому склі в зоні огляду водія та пошкодження бокового скла. Крім того, під час перевірки було встановлено відсутність у водія реєстраційного документа на транспортний засіб. За вказані правопорушення щодо ОСОБА_1 , відповідно до приписів ст. 36 КУпАП, було винесено одну постанову (а.с. 3) за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Апеляційний суд не бере до уваги наданий апелянтом медичний висновок №12 від 17 квітня 2026 року, оскільки він жодним чином не спростовує зафіксованого факту відмови від проходження огляду, що утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я проводиться в присутності поліцейського, тоді як ОСОБА_1 пройшов таке обстеження за власною ініціативою, за відсутності працівників поліції, у зв`язку з чим цей огляд, згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, є недійсним, а відповідний медичний висновок є не допустимим доказом у справі. Будь яких порушень з боку працівників патрульної поліції, які б вказували на незаконну зупинку чи незаконне направлення на огляд, під час апеляційного розгляду судом не встановлено. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи, а доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що подана захисником апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Хованця Андрія Ігоровича задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 травня 2026 року. Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Хованця Андрія Ігоровича залишити без задоволення, а постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя [підпис] В.Т. Марчук