Постанова 4818 № 638/317/26

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 638/317/26 Номер провадження 22-ц/818/3199/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 березня 2026 року в складі судді Малахової О.В. по справі 638/317/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та відновлення становища, яке існувало до порушення,- В С Т А Н О В И В : У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якому просив визнати з моменту його вчинення недійсним, укладений 22 серпня 2022 року між відповідачами через Територіальний сервісний центр МВС № 1242 у Дніпропетровській області, договір купівлі-продажу № 1242/2022/3349453 автомобіля марки Тоyota Land Cruiser Prado, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_1 , універсал-В, VIN НОМЕР_2 , реєстраційний Номер НОМЕР_3 ; застосувати наслідки недійсності правочину шляхом скасування державної реєстрації права власності за громадянином ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2008 poку випуску, двигун V-3956, універсал-В, VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; відновити державну реєстрацію права власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 . Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 березня 2026 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. В обґрунтування вказує, що предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру, оскільки вимога про скасування державної реєстрації автомобіля за новим власником є похідною від вимоги про визнання правочину недійсним, яка не пов`язана ані зі стягненням коштів, ані з витребуванням майна на користь позивача. Позивачем обрано такий спосіб захисту своїх інтересів як повернення боржнику (а не позивачу) цінного рухомого майна, яке було виведене першою відповідачкою з-під можливого в майбутньому стягнення, тобто відновлення становища, яке існувало до порушення прав кредитора. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 березня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 2 статті 369 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було виконано вимоги ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 28 січня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, а саме сплачено судовий збір не в повному обсязі. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Згідно ч. ч. 1. 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. У цивільному судочинстві діє принцип пропорційності, який є елементом комплексного принципу верховенства права, а саме: суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо, ст. 11 ЦПК України. Матеріалами справи встановлено, що 08 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В позовній заяві міститься три вимоги: дві немайнові (застосувати наслідки недійсності правочину шляхом скасування державної реєстрації права власності за громадянином ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2008 poку випуску, двигун V-3956, універсал-В, VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; відновити державну реєстрацію права власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) та одна майнова (визнати з моменту його вчинення недійсним укладений 22 серпня 2022 року між Відповідачами через Територіальний сервісний центр МВС № 1242 у Дніпропетровській області договір купівлі-продажу № 1242/2022/3349453 автомобіля марки Тоyota Land Cruiser Prado, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_1 , універсал-В, VIN НОМЕР_2 , реєстраційний Номер НОМЕР_3 ). Позивач до позовної заяви додав докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн, тобто за дві вимоги немайнового характеру (1331,20 грн + 1331,20 грн). Разом з цим, докази сплати позивачем судового збору за вимогу майнового характеру до позовної заяви не надано. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом долучення доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 7291,96 грн. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу від 28 січня 2026 року доставлено позивачу на його електронну адресу 30 січня 2026 року о 10:20:30. Разом з цим, позивач звернувся із заявою про отримання копії ухвали від 28 січня 2026 року. Відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах справи, позивач отримав 09 лютого 2026 року копію ухвали від 28 січня 2026 року. Оскільки вимоги ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 28 січня 2026 року позивачем виконано не було, суд першої інстанції ухвалою від 02 березня 2026 року визнав неподаною позовну заяву. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем застосовується ставка у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою застосовується ставка у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328,00 грн. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року по справі №990/150/23 підкреслила, що зміст позовних вимог це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля є майновою, оскільки стосується захисту права, об`єктом якого є благо, що підлягає грошовій оцінці. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 містяться наступні правові висновки: «

54. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

55. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

56. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

57. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці». Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію, зокрема, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17). Зазначене також відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 15 квітня 2019 року у справі № 918/484/18, від 12 грудня 2019 року у справі № 908/31/19, від 12 вересня 2018 року у справі № 922/3655/16 та від 16 березня 2020 року у справі № 910/16651/19. За умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру (така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 916/368/18, ухвалі Верховного Суду від 09 березня 2023 року у справі № 910/18376/20 (918/339/22). Оскільки позовна заява заявлена до осіб щодо визнання недійсним правочину та застосування недійсності правочинів (а саме - визнати з моменту його вчинення недійсним укладений договір купівлі-продажу автомобіля), то такий спір вважається поданим з немайновими та майновими позовними вимогами. Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, її предметом є: - дві немайнових вимоги: застосувати наслідки недійсності правочину шляхом скасування державної реєстрації права власності та відновити державну реєстрацію права власності на автомобіль; - майнова вимога: визнати з моменту його вчинення недійсним укладений договір купівлі-продажу автомобіля. Позивач до позовної заяви додав докази сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру. Разом з цим, докази сплати Позивачем судового збору за вимогу майнового характеру до позовної заяви не надано, що є недодержанням положень частини четвертої статті 177 ЦПК України. Ринкова вартість спірного автомобіля за відомостями ресурсу AUTO.RIA(https://auto.ria.com/uk/price/average/?currentTab=byOmniId&omniId=JTEBU29J605141609), становить 17071,00 доларів США, а враховуючи, що офіційний курс гривні до долара США станом на дату подання позову 08 січня 2026 року становив 42 7155 грн за 1 долар США, то вартість спірного автомобіля становить 729 196,30 грн. Враховуючи зазначене, позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 7291,96 грн з розрахунку 729196,30 грн х 1 відсоток ціни позову. Оскільки ОСОБА_1 не було виправлено недоліки позовної заяви у наданий законом термін, його позовна заява було визнана неподаною і повернута позивачу. Вказані висновки суду першої інстанції відповідають нормам права та вимогам закону, а отже підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи, не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни судового рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова