Ухвала КЦС ВС № 755/16316/24

УХВАЛА 01 липня 2026 року м. Київ справа № 755/16316/24 провадження № 61-8160ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Батурін Сергій Володимирович, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права сумісної власності на майно та стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права спільної сумісної власності на майно та стягнення грошових коштів у розмірі 344 625, 40 грн, з яких: 266 405, 00 грн - вартість 1/2 частини автомобіля, 59 433, 36 грн - інфляційні втрати, 15 787, 03 грн - 3 % річних. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/2 частини автомобіля марки Dodge Journey, 2017 року випуску, № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Виділено ОСОБА_1 автомобіль марки Dodge Journey, 2017 року випуску, № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки Dodge Journey, 2017 року випуску, № НОМЕР_1 номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 266 405,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 674,61 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. 21 липня 2025 року ОСОБА_2 подала до суду клопотання про розподіл судових витрат, у якому просила вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнути з ОСОБА_1 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн та витрати на проведення автотоварознавчого експертного дослідження автомобіля в розмірі 4 543, 68 грн. Додатковим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року доповнено рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 41 720, 00 грн та витрат на проведення транспортно-товарозначого дослідження у розмірі 3 791, 24 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - Батуріна С. В. , залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року залишено без змін. Додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року змінено в частині стягнення витрат на правову допомогу, зменшено її з 41 720 грн до 25 000 грн. В іншій частині додаткове рішення залишено без змін. 16 червня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Батурін С. В., звернувся до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку з касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції. Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню. Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції. Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості. Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року визнано доречним вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачуваним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - дотримання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Ціна позову у цій справі складає 344 625, 40 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (250 х 3 328 грн = 832 000 грн). Отже, судове рішення у цій справі за загальним правилом не підлягає касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню. Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскількиОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Батурін С. В., подав касаційну скаргу на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 , від імені якого діє адвокатБатурін Сергій Володимирович, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права сумісної власності на майно та стягнення грошових коштів. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк Г. В. Коломієць Д. Д. Луспеник