Постанова КГС ВС № 908/1049/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року м. Київ cправа № 908/1049/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М., розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2026 року (колегія суддів: Дроздова С.С., Корсун В.Л., Лєскіна І.Є.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 березня 2026 року (колегія суддів: Кошля А.О., Демчина Т.Ю., Кучеренко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" до Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", про стягнення 7 537 661,01 грн. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (далі - ТОВ "Запоріжжяелектропостачання", позивач) про стягнення з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (далі - КП "Облводоканал", відповідач, заявник, скаржник) основного боргу за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 24 травня 2022 року №100 (далі - Договір), річних та інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2023 у справі №908/1049/23 позовні вимоги задоволено. Рішення набрало законної сили 17 січня 2024 року, на його примусове виконання виданий наказ від 29 січня 2024 року.

2. Зокрема, судом під час розгляду справи були встановлені наступні обставини. 24 травня 2022 року між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем укладено Договір шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до нього. Сторонами надано суду копії актів прийняття-передавання товарної продукції за Договором про спожиту протягом розрахункових періодів з липня по вересень 2022 року відповідачем електричну енергію, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а саме: - від 31 липня 2022 року на суму 2 955 190,80 грн (за електроенергію за липень 2022 року, 643 867 кВт.год); акт підписано відповідачем з зауваженнями: погоджено 90 667 кВт.год; - від 31 серпня 2022 року на суму 2 886 286,56 грн (за електроенергію за серпень 2022 року, 642 952 кВт.год); акт підписано відповідачем з зауваженнями: погоджено 82 018 кВт.год; - від 30 вересня 2022 року на суму 2 410 292,50 грн (за електроенергію за вересень 2022 року, 517 724 кВт.год); акт підписано відповідачем з зауваженнями: погоджено 77 370 кВт.год. Також, позивачем вручено відповідачу під розписку рахунки на оплату: №45000100220719 від 31 липня 2022 року на суму 2 955 190,80 грн (за електроенергію за липень 2022 року, кінцевий термін оплати 08 серпня 2022 року); №45000100220819 від 12 вересня 2022 року на суму 2 886 286,56 грн (за електроенергію за серпень 2022 року, кінцевий термін оплати 19 вересня 2022 року); № 45000100220919 від 30 вересня 2022 року на суму 2 410 292,50 грн (за електроенергію за вересень 2022 року, кінцевий термін оплати 07 жовтня 2022 року), всього на загальну суму 8 251 769,86 грн. Відповідно до платіжних доручень: № 5592 від 31 жовтня 2022 року відповідачем перераховано на рахунок позивача 418 605,19 грн за липень 2022 року; № 5594 від 31 жовтня 2022 року відповідачем перераховано на рахунок позивача 370 455,94 грн за серпень 2022 року; № 5596 від 31 жовтня 2022 року відповідачем перераховано на рахунок позивача 362 352,49 грн за вересень 2022 року, всього перераховано на загальну суму 1 151 413,62 грн. Позивачем, згідно з позовною заявою, було заявлено до стягнення 7 100 356,24 грн основного боргу, 98 637,90 грн 3 % річних та 338 666,87 грн інфляційних втрат. Вказані вимоги судом задоволено. 3. 24 грудня 2025 року відповідач подав до суду заяву про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2023 року за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд прийняти нове рішення у справі № 908/1049/23, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" в повному обсязі та стягнути з ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" на користь КП "Облводоканал" витрати по сплаті судового збору в розмірі 135 677,90 грн.

4. В обґрунтування вказаної заяви відповідач послався на акт службового розслідування від 09 грудня 2025 року, відомості про кримінальне провадження, а також лист Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (оператор системи розподілу (ОСР), раніше - Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго") від 02 грудня 2025 року щодо відсутності можливості контролю обсягів споживання електричної енергії на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, відповідач зазначав, що спірна заборгованість була нарахована за електричну енергію, спожиту об`єктами КП "Облводоканал", розташованими на тимчасово окупованій території Запорізької області, зокрема у Василівському, Пологівському, Бердянському та Мелітопольському районах, де з 2022 року підприємство фактично втратило контроль над виробничими підрозділами. При цьому після ухвалення рішення суду заявнику стало відомо про обставини, які об`єктивно існували на момент розгляду справи, однак не були і не могли бути йому відомі, а саме: фактичну відсутність у АТ "Запоріжжяобленерго" з липня 2022 року можливості здійснювати контроль за розподілом електричної енергії на тимчасово окупованих територіях, відсутність доступу до приладів обліку, каналів передачі даних, а також будь-якої достовірної інформації щодо обсягів споживання електроенергії. Вказані обставини підтверджуються листом АТ "Запоріжжяобленерго" від 02 грудня 2025 року № 35.1-35/2517, згідно з яким оператор системи розподілу фактично втратив контроль над мережами та не мав можливості встановлювати обсяги розподіленої електроенергії на відповідній території, а відтак не володів достовірними даними щодо її споживання. Разом з тим, під час розгляду справи №908/1049/23 АТ "Запоріжжяобленерго" надало суду відомості про нібито здійснений розподіл електроенергії в обсязі за липень-вересень 2022 року, які були покладені судом в основу рішення. Додатково встановлено, що з червня 2022 року КП "Облводоканал" не отримувало фактичних показників лічильників з об`єктів на тимчасово окупованій території, зв`язок із відповідальними працівниками був відсутній, а акти про спожиту електроенергію формувалися та надсилалися у готовому вигляді без можливості їх перевірки. При цьому керівництвом підприємства надавалися вказівки щодо підписання таких актів, що виключало можливість належного реагування на їх недостовірність. Таким чином, обставини щодо: відсутності у оператора системи розподілу технічної та фактичної можливості визначення обсягів електроспоживання; відсутності достовірних даних комерційного обліку; формування актів без підтверджених показників лічильників, - безпосередньо спростовують фактичні дані, покладені в основу судового рішення, а саме - обсяг спожитої електроенергії та сам факт її споживання у заявлених позивачем розмірах. Зазначені обставини є істотними, оскільки їх урахування виключало б можливість визначення розміру заборгованості та, відповідно, могло призвести до ухвалення іншого рішення у справі. Водночас вони існували на момент розгляду справи, але об`єктивно не могли бути відомі заявнику, оскільки відповідна інформація перебувала у володінні оператора системи розподілу та не розкривалася під час судового розгляду, а навпаки - надавалися відомості протилежного змісту.

5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2026 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24 березня 2026 року, відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2023 року у справі № 908/1049/23.

6. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що обставини, на які посилається заявник, не відповідають визначеним процесуальним законом ознакам нововиявлених обставин. Акт службового розслідування від 09 грудня 2025 року є внутрішнім документом підприємства та містить вказівки лише для працівників підприємства, а тому не містить нововиявлених обставин, які могли б бути підставою для перегляду рішення суду. Щодо реєстрації кримінального провадження відносно колишнього керівника підприємства, то сам факт реєстрації кримінального провадження не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки підставою може бути лише встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження факт, що набрав законної сили. Щодо листа АТ "Запоріжжяобленерго" від 02 грудня 2025 року, то зазначений лист є за своєю суттю новим доказом, на підставі якого відповідач наводить нові заперечення проти позову, а не нововиявленою обставиною. Крім того, виявлення відповідних обставин після прийняття остаточного судового рішення було наслідком виключно суб`єктивних дій (бездіяльності) сторін, у тому числі відповідача, який не був позбавлений можливості з`ясувати такі обставини до вирішення судом спору. Суди також зазначили, що під час вирішення цієї справи по суті враховувалися норми Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148, яким врегульовано порядок визначення обсягів споживання електричної енергії на тимчасово окупованих територіях. При цьому доказів відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахункових періодах на об`єктах відповідача матеріали справи не містять; також відсутні докази пошкодження / руйнування електроустановки відповідача (споживача) до непридатного для споживання стану.

7. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2026 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 березня 2026 року у справі №908/1049/23, якими відмовлено в задоволенні його заяви про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2023 року за нововиявленими обставинами, та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову; стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т.М.

9. Ухвалою від 13 травня 2026 року Верховний Суд на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишив касаційну скаргу КП "Облводоканал" без руху та надав скаржнику строк для усунення недоліків. Відповідач усунув недоліки касаційної скарги у встановлений Верховним Судом строк.

10. Ухвалою від 08 червня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі, постановив здійснювати касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11. Відповідач оскаржує ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2026 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 березня 2026 року з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норми процесуального права (статті 320 ГПК України), а також неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо ознак та істотності нововиявленої обставини та щодо належного дослідження доказів.

12. Зокрема, відповідач стверджує про те, що суди попередніх інстанцій помилково зазначили у судових рішеннях, що він вважає нововиявленою обставиною акт від 09 грудня 2025 року службового розслідування, який є внутрішнім документом, та відомості про правопорушення, внесені до ЄРДР за №120250820600000994. Водночас нововиявленою обставиною є факти, вказані в листі АТ "Запоріжжяобленерго", а саме втрата контролю за діяльністю з розподілу електроенергії з липня 2022 року на тимчасово окупованих територіях Запорізької області і, як наслідок, припинення цієї діяльності.

13. На переконання скаржника, обставини припинення розподілу електроенергії з липня 2022 року на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, які підтверджені листом АТ "Запоріжжяобленерго" № 35/1-35/2517 від 02 грудня 2025 року, мають усі три ознаки нововиявлених обставин, а саме: 1) такі обставини існували на час розгляду справи; 2) ці обставини не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, оскільки відомості про виробничу діяльність АТ "Запоріжжяобленерго" не є загальновідомими та не перебувають у відкритому доступі; 3) врахування цих обставин судом першої інстанції мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки під час ухвалення рішення у цій справі суд враховував пояснення АТ "Запоріжжяобленерго" щодо надання послуг за Договором та надані ним розрахунки спожитої електроенергії по електроустановкам відповідача, у тому числі розташованим на тимчасово окупованих територіях.

14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача зазначає про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення. Зауважує, що лист АТ "Запоріжжяобленерго", на який посилається відповідач, носить інформативний характер щодо втрати контролю над обсягами вже розподіленої електроенергії на тимчасово окуповані території Запорізької області, тобто відсутності можливості перевірити точний обсяг споживання як в автоматичному режимі (АСКУЕ), так і шляхом візуального контрольного огляду засобів обліку з незалежних від сторін причин; однак поняття "надання послуги з розподілу" та "контроль за обсягами наданих послуг" не є тотожними, АТ "Запоріжжяобленерго" продовжувало виконувати свої зобов`язання за укладеними договорами.

15. Третя особа у відзиві на касаційну скаргу також просить суд залишити її без задоволення. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

18. Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перегляд судового рішення у справі 908/1049/23 за нововиявленими обставинами, залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24 березня 2026 року.

19. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на положення статті 287 ГПК України, відповідно до яких учасники справи мають право подати касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після її перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої цієї статті), при цьому підставами касаційного оскарження таких судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 287 ГПК України).

20. Частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України (судових рішень, ухвалених за результатами вирішення спору по суті), та підстави оскарження судових рішень, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України (ухвал, які стосуються вирішення процесуальних питань під час розгляду справи).

21. В абзаці першому частини другої статті 287 ГПК України названі підстави оскарження у касаційному порядку судових рішень, вказаних у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, і ці підстави не перевіряються судом касаційної інстанції під час розгляду касаційних скарг на судові рішення, вказані у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, оскільки можлива підстава їх касаційного оскарження зазначена в абзаці другому частини другої статті 287 ГПК України.

22. Отже, під час перегляду у касаційному порядку ухвали Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перегляд судового рішення у справі 908/1049/23 за нововиявленими обставинами, та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24 березня 2026 року, якою вказану ухвалу залишено без змін, суд касаційної інстанції не досліджує наявності та обґрунтованості підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1 - 4 абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вказані підстави не передбачені частиною другою статті 287 ГПК України для касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після її перегляду в апеляційному порядку.

23. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанції положень статті 320 ГПК України при постановленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає таке.

24. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

25. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 зазначила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

27. За змістом частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

28. Згідно з позицією відповідача, підставою для перегляду судового рішення у цій справі №908/1049/23 за нововиявленими обставинами є пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

29. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію про те, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства.

30. Так, нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).

31. Нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17).

32. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в справі у суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20).

33. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а).

34. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

35. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

36. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

37. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

38. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

39. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в межах розгляду цієї справи питання діяльності АТ "Запоріжжяобленерго" з розподілу електроенергії з липня 2022 року на ТОТ Запорізької області розглядалося місцевим судом та відповідним обставинам суд надавав оцінку з урахуванням доказів та пояснень сторін, наявних у матеріалах справи. Тобто, доводи КП "Облводоканал" щодо нездійснення третьою особою діяльності з розподілу електроенергії на ТОТ Запорізької області, про які відповідач дізнався з листа АТ "Запоріжжяобленерго" від 02 грудня 2025 року № 35/1-35/2517 не являється нововиявленою обставиною, а є новим доказом, який не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

40. Верховний Суд зазначає, що згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

41. Верховний Суд у постановах послідовно сформулював правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема: не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18); не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20).

42. Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що посилання скаржника на лист-відповідь АТ "Запоріжжяобленерго" від 02 грудня 2025 року № 35/1-35/2517, на підставі якого заявнику, на його думку, стало відомо про факт неможливості ведення третьою особою діяльності щодо розподілу електроенергії на ТОТ Запорізької області, є по суті новим доказом після закінчення розгляду справи.

43. У зв`язку із цим законними та обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що заявником не надано належних і допустимих доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні статті 320 ГПК України та не доведено підстав для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.

44. Отже, наведені КП "Облводоканал" доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами в розумінні положень статті 320 ГПК України, а його заява спрямована на перегляд судового рішення, яке набуло чинності, без доведених належних правових підстав.

45. Ураховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви КП "Облводоканал" про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2023 у справі №908/1049/23 за нововиявленими обставинами є обґрунтованим, а застосування статті 320 ГПК України є правильним.

46. Аргументи АТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Запоріжжяелектропостачання", викладені у відзивах на касаційну скаргу, беруться до уваги Верховним Судом у тих частинах, які узгоджуються з викладеними у цій постанові міркуваннями. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Згідно із частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

48. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у цій постанові.

49. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм процесуального права. Судові витрати

51. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26 січня 2026 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 березня 2026 року у справі №908/1049/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Ю. Л. Власов Судді І. В. Булгакова Т. М. Малашенкова