LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова КГС ВС910/10757/25

від 30.06.2026 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у с…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/10757/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кролевець О.А., за участю секретаря судового засідання Дуб С.І., представників учасників справи: від позивача: Зайцевої Н.О., від відповідача: Лапій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва (Маринченко Я.В.) від 23.12.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду (Колесник Р.М., Сковородіна О.М., Тищенко А.І.) від 11.03.2026 (повний текст складено 16.03.2026) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко агрі ресорсіз Україна" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 2 177 031,36 грн ІСТОРІЯ СПРАВИ ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кофко агрі ресорсіз Україна" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі -Відповідач, Скаржник) про стягнення 2 177 031,36 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок зловживання Відповідачем монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання, Позивач поніс необґрунтовані витрати на оплату послуг з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням i вивантаженням в розмірі 1 088 515,68 грн, які відповідно до статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підлягають відшкодуванню у подвійному розмірі. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 23.12.2025, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом у постанові від 11.03.2026 у справі № 910/10757/25, позов задовольнив, стягнув з Відповідача на користь Позивача шкоду у розмірі 2 177 031,36 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 124,37 грн.

4. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким: - вина та протиправна поведінка Відповідача полягає у зловживанні монопольним (домінуючим) становищем на ринку у формі визначення малодіяльних вантажних станцій і запровадження послуги "Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням", що встановлено рішенням АМКУ № 470-р від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19, а також судовими рішеннями у межах розгляду справи № 910/15766/20; - про наявність шкоди у Позивача свідчить те, що кошти за послугу "за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" у сумі 1 088 515,68 гривень навіть за відсутності правовідносин безпосередньо між Позивачем та Відповідачем було спершу стягнуто з ТОВ "ТЕП "Вертикаль", як посередника, а потім все одно стягнуто з Позивача, як власника товару та кінцевого споживача послуг перевезення вантажу на користь ТОВ "ТЕП "Вертикаль", а отже саме Позивач поніс витрати за неправомірно запроваджену Відповідачем послугу; - причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою полягає у тому, що сплата коштів Позивачем у розмірі 1 088 515,68 гривень у якості послуг "за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням i вивантаженням", стала наслідком саме протиправної поведінки Відповідача по запровадженню цієї послуги; - оскільки Позивач поніс витрати у сумі 1 088 515,68 гривень за спірну послугу, відносно якої в подальшому рішенням АМКУ № 470-р від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/15766/20, яке набрало законної сили, підтверджено, що введення та встановлення вартості цієї послуги є порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання (споживачів послуг Відповідача), яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, а отже наявна шкода, що знаходиться у прямій причинно-наслідковій залежності від протиправної поведінки Відповідача. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи 5. 06 квітня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі №910/10757/25 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Підставами касаційного оскарження Скаржник вказав пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

7. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій застосували норми процесуального права, а саме: - частину 4 статті 75 ГПК України, не врахувавши висновки Верховного Суду викладені в постановах від 16.03.2023 у справі № 910/147/22, від 02.02.2021 у справі № 910/17891/19, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 17.02.2021 у справі № 914/1257/18, від 14.12.2021 у справі № 910/7841/20, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18 стосовно того, що преюдикцію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта; - статтю 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не врахувавши висновок Верховного суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 910/14588/21, а саме: "При вирішенні спорів про стягнення з суб`єкта господарювання - порушення конкурентного законодавства шкоди в подвійному розмірі на підставі вищезазначеної норми права, судам слід встановити факт завдання шкоди заявнику та розмір такої шкоди, якщо зазначене не було встановлено в рішенні Антимонопольного комітету України.

8. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази, а саме митні декларації № UA 504060/2019/008471, UA 504060/2019/008470, UA 504060/2019/008468, UA 504120/2019/109342, UA 504120/2019/108742, UA 504120/2019/108744, UA 504120/2019/107939, UA 504120/2019/107793, UA 504120/20119/107794, UA 508220/2020/100004, UA 504120/2019/109338, UA 504120/2019/108741, UA 504120/2019/107757, UA 504120/2019/107936. 9. 09 червня 2026 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій 10. 07 лютого 2018 року між Відповідач (перевізник) та ТОВ "ТЕП "Вертикаль" (замовник) було укладено Договір № 07244/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - Договір № 07244/ЦТЛ-2018), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

11. Згідно з п. 1.3 Договору № 07244/ЦТЛ-2018 надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

12. У п. 2.1.6 Договору № 07244/ЦТЛ-2018 визначено обов`язок замовника оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.

13. Пунктом 3.5 Договору № 07244/ЦТЛ-2018 передбачено, що розмір плати за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, перелік яких наведений у додатках до цього договору, визначається перевізником. Зміни ставок за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, визначаються перевізником і доводяться замовнику шляхом розміщення інформації на офіційному сайті перевізника із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 календарних днів після оголошення.

14. Відповідно до п. 4.5 Договору № 07244/ЦТЛ-2018 по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначеної в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; плати за користування вагонами за межами України, наведеної у зведеній відомості, що формується на підставі інформаційних повідомлень; штрафів та нені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами). 15. 14 січня 2019 року на офіційній Інтернет сторінці Відповідача було опубліковано оголошення про запровадження нової послуги "Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на станції не відкриті для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" та її вартості у розмірі 170,38 гривень без ПДВ за 1 вагон / 1 кілометр. 16. 23 серпня 2019 року між Відповідачем та ТОВ "ТЕП "Вертикаль" укладено Додаткову угоду № 12/Пр3 до Договору № 07244/ЦТЛ-2018, якою доповнено розділ 2 новим підпунктом 2.1.20., що встановлює обов`язок замовника, зокрема, компенсувати перевізнику витрати, пов`язані з подачею й забиранням вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також робіт пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням за ставкою встановленою у додатку 1 до цього договору. Оплата здійснюється за найкоротшу відстань до однієї із сусідніх станцій відкритої для вантажних операцій: малодіяльна вантажна станція навантаження/вивантаження (станція надання послуг) Рясна, та відповідно доповнено додаток 1 до цього договору пунктом 13, зокрема, введено додаткову послугу, пов`язану з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами: подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням. Ціна за одиницю після коригування - 173,11 гривень без ПДВ за 1 вагон/1 кілометр. 17. 01 липня 2019 року між ТОВ "ТЕП "Вертикаль" (експедитор) та Позивачем (клієнт) укладено Договір транспортного експедирування № VERTICAL/2019 (далі - Договір № VERTICAL/2019), у відповідності до п. 1.1 якого експедитор зобов`язався надати транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажу залізничним транспортом.

18. Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору № VERTICAL/2019, експедитор зобов`язаний представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, експедиторами, залізницями, митними органами та іншими підприємствами з усіх питань щодо перевезення, завантаження (вивантаження) належного клієнту вантажу; робити розрахунки з третіми особами у межах угод, укладених з метою надання послуг, що є предметом цього договору.

19. Згідно з п. 2.1.8 Договору № VERTICAL/2019, експедитор зобов`язаний здійснювати за рахунок коштів клієнта сплату станційних зборів, залізничних тарифів, митних платежів, лабораторних досліджень вантажу, оплату за надання ветеринарних, санітарних, карантинних, екологічних, радіологічних сертифікатів, сертифікатів якості, відомостей та документів, необхідних для здійснення митного контролю, сплачувати рахунки, надані спеціалізованими підприємствами (санобробка залізничних вагонів, державна хлібна інспекція та інш.), послуги митного брокера, ПРВК, ТПП.

20. Пунктом 2.2.5 Договору № VERTICAL/2019 визначено, що клієнт зобов`язаний відшкодувати експедиторові витрати, пов`язані з наданням послуг, що є предметом цього договору та оплатити йому винагороду протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання (в тому числі, факсом) рахунку-фактури від експедитора. До початку завантаження забезпечити оплату вартості послуг елеваторів, ХПП та КХП по завантаженню та зберіганню вантажу згідно наданих рахунків.

21. Клієнт зобов`язується оплатити фактично надані послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання рахунку експедитором та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.2 Договору № VERTICAL/2019).

22. Загальна договірна ціна за Договором не є фіксованою її розмір у кожному окремому випадку визначається видом та обсягом наданих транспортно-експедиторських послуг і встановлюється у відповідних додатках до договору (п. 3.4 Договору № VERTICAL/2019).

23. Розмір договірної ціни включає в себе: винагороду експедиторові, залізничний тариф, вартість виготовлення ЗПП, станційні збори, СЕС, оформлення карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів якості, сертифікатів ДХІ, ТПП, ВТД, митних платежів, лабораторних досліджень продукції, послуги митного брокера, ПГВК та інші. Розмір вартості зазначених робіт та послуг визначається на підставі попереднього розрахунку (п. 3.5 Договору № VERTICAL/2019).

24. Згідно з п. 3.6 Договору № VERTICAL/2019, по закінченню виконанню робіт/надання послуг з відправлення заявленого вантажу здійснюється звірка виконаних сторонами обов`язків, після чого експедитор надсилає клієнтові акт наданих послуг. У відповідності до цього акту здійснюються кінцеві взаєморозрахунки сторін. Не рідше одного разу на місяць сторони звіряють розрахунки, що оформлюється актом звірки взаєморозрахунків. Відповідно до п. 3.8 Договору № VERTICAL/2019, у разі зміни економічних умов, тарифної політики залізниць та фактично наданих як основних, так і додаткових послуг, розмір вартості послуг відповідно змінюється.

25. Між Позивачем та ТОВ "ТЕП "Вертикаль" були укладені Додаткові угоди № 11 від 20.08.2019, № 11/1 від 20.08.2019, № 16 від 20.08.2019, № 18 від 20.08.2019, № 18/1 від 20.08.2019, № 20 від 04.10.2019, № 23 від 15.10.2019 до Договору № VERTICAL/2019, згідно з якими сторони погодили, що клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати перевезення вантажів пшениця, насіння ріпаку по маршруту: станція відправлення Рясна Придніпровської залізниці - станції призначення Миколаїв-Вантажний (експ.), Миколаїв, Жовтнева (експ.) Одеської залізниці. Відправником вантажу виступає ТОВ "ТЕП "Вертикаль".

26. Ціна послуг експедитора виражається сторонами у виді Комплексної ставки з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, вказаних клієнтом та встановлюється за обслуговування однієї тони вантажу. До комплексної ставки входить надання наступних послуг, зокрема, пошук та подання вагонів-зерновозів на станцію відправлення та постановку їх під фронти навантаження та їх прибирання після завантаження, узгодження та організації надання всіх послуг та робіт із зерновим складом (елеватором, КХП і т.д.), контроль правильності навантаження та визначення ваги, оформлення залізничних накладних (як відправником зі сплатою провізної плати та станційних зборів) та інших документів на вантаж та перевезення, встановлення ЗПП, винагорода та інші супутні/допоміжні цим послугам/роботам дії (пункти 2, 3 Додаткових угод до Договору № VERTICAL/2019).

27. Протягом вересня 2019 Позивачем при посередництві ТОВ "ТЕП "Вертикаль" з малодіяльної станції відправлення Рясна Придніпровської залізниці до станцій призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) та Миколаїв Одеської залізниці залізничним транспортом відправлено вагони з вантажем пшениці: 05.09.2019 вагони № 95697256, № 95876843, № 95797544, № 95799276 (накладна № 46717567); 07.09.2019 вагони № 95699666, № 95658779, № 95008348, № 95561437, № 95704748, № 95635363, № 95797478, № 95602678 (накладна № 46757522), № 95780300 (накладна № 46761888); 10.09.2019 вагони № 95780136, № 95223327, № 95692554, № 95670949 (накладна № 46870879), № 95000550, № 95639886, 95464145, № 95223855 (накладна № 46883633); 11.09.2019 вагони № 95003869, № 95000428, № 95000345, № 95798518 (накладна № 46903738); 12.09.2019 вагони № 95660338, № 95748117, № 95496782, № 95798617, № 95924304, № 95501763, № 95500385, 95728739, № 95733242 (накладна № 46943874), № 95799029 (накладна № 46946927); 14.09.2019 вагони № 95671939, № 95694659, № 95717906, № 95670329, № 95703070, № 95682977, № 95239562, № 95698619, № 95702346, № 95670063, № 95441184, № 95702700, № 95663266 (накладна № 47017397), № 53202263 (накладна № 47017470), № 95440905 (накладна № 47020151), № 95475422, № 95497772 (накладна № 47020177); 17.09.2019 вагони № 95002952, № 95000980, № 95003232, № 95002788, № 95002416, № 95315750, № 95002739, № 95000956, № 95000816, № 95223384, № 95925459, № 95692562, № 95670634, № 95222113, № 95702288, № 95439865, № 95001400, № 95222287 (накладна № 47105374); 18.09.2019 вагони № 95729588, № 95279816, № 95682886, № 95239745, № 95702742, № 95157780, № 95479010, № 95239877 (накладна № 47138342); 04.10.2019 вагони №95095238, № 95001319, № 95002507, № 95400750, № 95468245, № 95798518 (накладна № 47619630); 05.10.2019 вагони № 95222832, № 95465175, № 95467270, № 95474847 (накладна № 47638671); 19.10.2019 вагони № 95460317, № 95807384, № 95133310, № 95140430 (накладна № 45072857), № 95694584, № 95663068, № 95184545, № 95182366, № 95704847, № 95682787, № 95670659, № 95671863 (накладна № 45072873); 21.10.2019 вагони № 95652905, № 95665618, № 95135356, № 95144028, № 95184347, № 95798823, № 95682746, № 95728747, № 95797379, № 95703443, № 95699617, № 95876850, № 95748083, № 95705075 (накладна № 45141934).

28. Вантаж пшениця, що перевозився у вагонах № 95460317, № 95807384, № 95133310, № 95140430, № 95694584, № 95663068, № 95184545, № 95182366, № 95704847, № 95682787, № 95670659, № 95671863, № 95652905, № 95144028, № 95184347, № 95798823, № 95682746, № 95728747, № 95797379, № 95703443, № 95699617, № 95876850, № 95748083, № 95705075, № 95400750, № 95222832, № 95465175, № 95467270, № 95468245, № 95798518, № 95474847, № 95095238, № 95001319, № 95002507, № 95665618, № 95135356 був спочатку доставлений до станції Миколаїв Одеської залізниці, де здійснено його вивантаження з вказаних вагонів. Відправлення зазначених вагонів із малодіяльної станції відправлення Рясна здійснювалося за організацією експедитора ТОВ "ТЕП "Вертикаль".

29. В подальшому, після вивантаження вантаж було перевантажено у автотранспортні засоби для подальшої доставки до місця поставки - станція призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Одеської залізниці.

30. Вказане підтверджується товарно-транспортними накладними від 10.10.2019 № 169/39, № 169/40, № 170/4, № 170/5, № 170/7, № 170/8, № 170/11, № 170/12, № 170/13, № 170/14, № 170/17, № 170/18, № 170/21, № 170/22, № 170/23, № 170/24, № 170/27, № 170/28, № 170/30, № 170/31; - від 20.10.2019 № 178/1, № 178/2, № 178/4, № 178/4; від 24.10.2019 № 181/5, № 181/6, № 181/9, № 181/10, № 181/13, № 181/14, № 181/15, № 181/16, № 181/17, № 181/18, № 181/19, № 181/20, № 181/21, № 181/22, № 181/23, № 181/24,№ 181/25, № 181/26, № 181/29, № 181/30; від 25.10.2019 № 181/39, № 181/40, № 181/41, № 181/42, № 181/43, № 181/44, № 181/45, № 181/46, № 181/47, № 181/48, № 181/49, № 181/50, № 181/51, № 181/52, № 181/53, № 181/54, № 181/55, № 181/56, № 182/1, № 182/2, № 182/7, № 182/8, № 182/11, № 182/12, № 182/13, № 182/14, № 182/15, № 182/16.

31. Також до матеріалів справи додано акти наданих послуг № 230 від 11.10.2019 № 232 від 11.10.2019 № 233 від 11.10.2019, № 243 від 22.10.2019 № 245 від 25.10.2019 № 248 від 28.10.2019 № 250 від 28.10.2019 та реєстри по відвантаженню вантажу до зазначених актів.

32. Інша частина вантажу пшениці у вагонах № 95697256, № 95876843, № 95797544, № 95799276, № 95699666, № 95658779, № 95008348, № 95561437, № 95704748, № 9563536, № 95797478, № 95602678, № 95780300, № 95780136, № 95223327, № 95692554 № 95670949, № 95000550, № 95639886, № 95464145, № 95223855, № 95003869, № 95000428, № 95000345, № 95798518, № 95660338, № 95748117, № 95496782, № 95798617, № 95924304, № 95501763, № 95500385, № 95728739, № 95733242, № 95799029, № 95671939, № 95694659, № 95717906, № 95670329, № 95703070, № 95682977, № 95239562, № 95698619, № 95702346, № 95670063, № 95441184, № 95702700, № 95663266, № 53202263, № 95440905, № 95475422, № 95497772, № 95002952, № 95000980, № 95003232, № 95002788, № 95002416, № 95315750, № 95002739, № 95000956, № 95000816, № 95223384, № 95925459, № 95692562, № 95670634, № 95222113, № 95702288, № 95439865, № 95001400, № 95222287, № 95729588, № 95279816, № 95682886, № 95239745, № 95702742, № 95157780, № 95479010 № 95239877 відправлена з малодіяльної станції відправлення Рясна, прямувала залізничним транспортом безпосередньо на адресу одержувача до станції призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) без перевантаження у автотранспортні засоби.

33. Факт приймання зазначеного вантажу одержувачем підтверджується приймальними актами № 190913-038 від 13.09.2019, № 190924-006 від 24.09.2019, № 190910-013 від 10.09.2019, № 190914-015 від 14.09.2019, № 190913-022 від 13.09.2019, № 190915-013 від 15.09.2019, № 190924-007 від 24.09.2019, № 190908-025 від 08.09.2019, № 190914-015 від 14.09.2019, № 190918-016 від 18.09.2019, № 190923-046 від 23.09.2019.

34. Крім того, Позивачем за посередництвом ТОВ "ТЕП "Вертикаль" з малодіяльної станції відправлення Рясна Придніпровської залізниці до станції призначення Жовтнева (експ.) Одеської залізниці залізничним транспортом відправлено вагони з вантажем насіння ріпаку (рапс): 25.09.2019, вагони № 95441820, № 95692703, № 95682969, № 95798617, № 95748117, № 95924304, № 95780136, № 95223855, № 95223327, № 95183810 (накладна № 47346572); 28.09.2019 вагони № 95665808, № 95694717, № 95699567, № 95239349 (накладна № 47427422); 02.10.2019 вагони № 95223251, № 95000576, № 95001731, № 95002408, № 95003612, № 95001053, № 95000154 (накладна № 47556980).

35. Факт приймання зазначеного вантажу одержувачем підтверджується реєстрами на прийняте зерно № 1882 від 03.10.2019, № 1888 від 04.10.2019, № 1893 від 05.10.2019, № 1897 від.06.10.2019.

36. Позивачем на підставі рахунків експедитора ТОВ "ТЕП "Вертикаль" № 2073 від 09.09.2019, № 2127 від 16.09.2019, № 2161 від 18.09.2019, № 2162 від 18.09.2019, № 2202 від 23.09.2019, № 2253 від 26.09.2019, № 2305 від 30.09.2019, № 2346 від 03.10.2019, № 2366 від 07.10.2019, № 2481 від 21.10.2019 здійснено оплату транспортно-експедиторських послуг з відправлення вагонів з малодіяльної станції Рясна у загальному розмірі 7313185,83 гривень з ПДВ, у тому числі вартість послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням.

37. Вартість транспортно-експедиторських послуг визначена у складених актах наданих послуг № 44 від 09.09.2019, № 80 від 16.09.2019, № 110 від 18.09.2019, № 111 від 18.09.2019, № 135 від 23.09.2019, № 186 від 26.09.2019, № 231 від 30.09.2019, № 9 від 03.10.2019, № 21 від 07.10.2019, № 124 від 21.10.2019.

38. В накопичувальних картках № 07090127, № 09090130, № 11090133, № 13090135, № 19090142, № 24090149, № 29090161, № 04100165, № 17100168, № 21100169 відображено, зокрема, суму коштів, яку Відповідач отримав від експедитора ТОВ "ТЕП "Вертикаль" за послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням з обслуговування вагонів Позивача по малодіяльній станції відправлення Рясна, вартість яких було покладено на Позивача.

39. Відповідно до переліків філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Відповідача № 20190907 від 07.09.2019, № 20190909 від 09.09.2019, № 20190912 від 12.09.2019, № 20190914 від 14.09.2019, № 20190927 від 27.09.2019, № 20190925 від 25.09.2019, № 20190930 від 30.09.2019, № 20191004 від 04.10.2019, № 20191018 від 18.10.2019, № 20191021 від 21.10.2019, з особового рахунку експедитора ТОВ "ТЕП "Вертикаль" зі спеціальним режимом використання було проведено списання коштів на загальну суму 1 088 515,68 гривень (з ПДВ) за надані послуги з подачі та забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням вагонів, які були відправлені Позивачем за участю експедитора.

40. Загальна сума коштів сплачених Позивачем за наданні Відповідачем послуги з подачі та забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням вагонів на малодіяльній станції відправлення Рясна становить 1 088 515,68 гривень з ПДВ.

41. Вантаж пшениця, відправлений з малодіяльної станції Рясна та доставлений на станцію призначення Миколаїв-Вантажний (експ.), був реалізований Позивачем на користь покупця - Cofco Resources S.A. на умовах FOB (згідно з Правилами Інкотермс-2010), відповідно до умов договорів поставки № 52492/593561 від 04.09.2019, № 52496/593699 від 06.09.2019, № 52508/593985 від 13.09.2019, № 52517/594221 від 18.09.2019, № 52524/594429 від 23.09.2019, № 52541/595013 від 09.10.2019, № 52559/595981 від 30.10.2019, № 52591/598348 від 23.12.2019.

42. Відправка Позивачем, як експортером цього вантажу за межі митного кордону України підтверджується митними деклараціями №UA504120/2019/107936, №UA504120/2019/107757, №UA504120/2019/108741, №UA504120/2019/109338, №UA508220/2020/100004, №UA504120/2019/107794, №UA504120/2019/107793, №UA504120/2019/107939, №UA504120/2019/107877, №UA504120/2019/108744, №UA504120/2019/108742, №UA504120/2019/109342.

43. Вантаж насіння ріпаку (рапс), відправлений з малодіяльної станції Рясна та доставлений на станцію призначення Жовтнева (експ.), був реалізований Позивачем на користь покупця - Cofco Resources S.A. на умовах DAP (згідно з Правилами Інкотермс-2010), відповідно до умов договорів поставки № 52463/592680 від 15.08.2019, № 52538/594866 від 04.10.2019, № 52550/595515 від 21.10.2019.

44. Відправка Позивачем, як експортером цього вантажу за межі митного кордону України підтверджується митними деклараціями №UA504060/2019/008468, №UA504120/2019/008470, №UA504060/2019/008471. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

45. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

46. Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що суди попередніх інстанцій застосували статтю 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не врахувавши висновок Верховного суду, викладений у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 910/14588/21, а саме: "При вирішенні спорів про стягнення з суб`єкта господарювання - порушення конкурентного законодавства шкоди в подвійному розмірі на підставі вищезазначеної норми права, судам слід встановити факт завдання шкоди заявнику та розмір такої шкоди, якщо зазначене не було встановлено в рішенні Антимонопольного комітету України.

47. Відповідно до статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

48. Аналіз Закону України "Про захист економічної конкуренції" надає можливість дійти висновку, що в даному законі не передбачено механізму відшкодування шкоди. Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Цивільного та Господарського кодексів України.

49. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України).

50. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

51. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина перша статті 225 ГК України).

52. Згідно із статтею 255 ГК України збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб`єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

53. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

54. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина друга статті 1166 ЦК України).

55. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

56. Загальне правило статті 1166 ЦК України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей параграфа 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми. В противному випадку відшкодування шкоди відбуватиметься за правилами вищезазначеної статті.

57. Аналізуючи положення статті 1166 ЦК України можна дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

58. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

59. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

60. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

61. Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

62. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

63. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

64. Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

65. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №910/14588/21, яка є подібною зі справою, що переглядається, з огляду на предмет та підстави позову, а також правове регулювання, і на яку покликається Скаржник.

66. Враховуючи положення статті 74 ГПК України у контексті спірних правовідносин, саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

67. Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).

68. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження понесення витрат на оплату транспортно-експедиторських послуг Позивачем надано підписані ТОВ "ТЕП "Вертикаль" та Позивачем акти наданих послуг до Договору № VERTICAL/2019 і виставлені ТОВ "ТЕП "Вертикаль" рахунки. Розмір понесених витрат на оплату спірної послуги підтверджується накопичувальними картками та переліками філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Відповідача з особового рахунку експедитора ТОВ "ТЕП "Вертикаль".

69. Судами попередніх інстанцій також зазначено наступне: - вина та протиправна поведінка Відповідача полягає у зловживанні монопольним (домінуючим) становищем на ринку у формі визначення малодіяльних вантажних станцій і запровадження послуги "Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням", що встановлено рішенням АМКУ № 470-р від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19, а також судовими рішеннями у межах розгляду справи № 910/15766/20; - про наявність шкоди у Позивача свідчить те, що кошти за послугу "за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" у сумі 1 088 515,68 гривень навіть за відсутності правовідносин безпосередньо між Позивачем та Відповідачем було спершу стягнуто з ТОВ "ТЕП "Вертикаль", як посередника, а потім все одно стягнуто з Позивача, як власника товару та кінцевого споживача послуг перевезення вантажу на користь ТОВ "ТЕП "Вертикаль", а отже саме Позивач поніс витрати за неправомірно запроваджену Відповідачем послугу; - причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою полягає у тому, що сплата коштів Позивачем у розмірі 1 088 515,68 гривень у якості послуг "за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням i вивантаженням", стала наслідком саме протиправної поведінки Відповідача по запровадженню цієї послуги.

70. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на частині першій статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Суд зауважує, що висновки судів попередніх інстанцій апеляційної інстанції не суперечать правовій позиції, викладеній у зазначеній Скаржником постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №910/14588/21 і не свідчить про його інше тлумачення або інший спосіб витлумачення.

71. Крім того, Скаржник у касаційній скарзі стверджує про застосування судами попередніх інстанцій частини 4 статті 75 ГПК України, не врахувавши висновки Верховного Суду викладені в постановах від 16.03.2023 у справі № 910/147/22, від 02.02.2021 у справі № 910/17891/19, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 17.02.2021 у справі № 914/1257/18, від 14.12.2021 у справі № 910/7841/20, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18 стосовно того, що преюдикцію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

72. Відповідно до висновків щодо застосування статті 75 ГПК України, викладених у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, на яку послався Скаржник, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи".

73. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

74. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 та постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 910/147/22, від 02.02.2021 у справі № 910/17891/19, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18, , від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 17.02.2021 у справі № 914/1257/18, від 14.12.2021 у справі № 910/7841/20, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18.

75. У справі, що розглядається (№ 910/10757/25) суди попередніх інстанцій встановили таке. "Не погоджуючись з Рішенням Антимонопольного комітету України № 470-р, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним Рішення №470-р від 06.08.2020. Рішенням Господарського суду міста Києва №910/15766/20 від 27.01.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021, у позові відмовлено. Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2021 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/15766/20 - без змін. Судами під час розгляду справи № 910/15766/20 встановлено, зокрема, що вказані дії перевізника (Залізниці) створюють для суб`єктів господарювання, які уклали відповідні типові договори й користуються послугами Залізниці з перевезення вантажів, різні умови, оскільки суб`єкти господарювання, які здійснюють приймання/відправлення вантажів зі станцій, які визначені малодіяльними, змушені укладати додаткові угоди до договорів та сплачувати різну вартість за фактично одну послугу - приймання/відправлення вантажів. Суб`єкти господарювання, які використовують малодіяльні станції, також сплачують різну вартість послуги залежно від відстані такої станції до найближчої немалодіяльної. Суб`єкти господарювання, які мають можливість сформувати маршрутну відправку, не сплачують вартість послуги, на відміну від тих, які не мають такої можливості. Судами також встановлено, що: Залізниця протягом 2018 року - 31 березня 2020 року займала монопольне становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України із часткою 100 відсотків; дії Залізниці щодо визнання малодіяльних вантажних станцій і запровадження послуги «Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» та встановлення її вартості, призводять до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання, яке було б неможливим за умови існування конкуренції на ринку. Таким чином, враховуючи, що рішеннями у справі № 910/15766/20 було встановлено вину та протиправну поведінку відповідача, а тому такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи. Тобто, зазначені вище рішення у справі № 910/15766/20 свідчать про належну обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності вини та протиправної поведінки АТ «Українська залізниця», яка полягає у займанні монопольного становища та порушенні відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції - визначення малодіяльних вантажних станцій і запровадженні послуги «Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням», що встановлено Рішенням АМКУ №470-р від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19".

76. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судами попередніх інстанцій безпосередньо досліджувались обставини справи №910/15766/20, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення у цій справі.

77. Отже, висновки судів попередніх інстанцій у справі, що переглядається, не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 16.03.2023 у справі № 910/147/22, від 02.02.2021 у справі № 910/17891/19, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 17.02.2021 у справі № 914/1257/18, від 14.12.2021 у справі № 910/7841/20, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, а навпаки узгоджуються з ними.

78. Отже, доводи касаційної скарги у зазначеній частині щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не підтвердилися.

79. Щодо оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, що судами не досліджено зібрані у справі докази, Верховний Суд зазначає таке.

80. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

81. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

82. Тобто, процесуальний закон пов`язує право суду касаційної інстанції скасувати судове рішення з підстав не дослідження зібраних у справі доказів за обов`язкової умови попереднього встановлення обґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

83. З урахуванням того, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилась, а підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України згідно з доводами касаційної скарги стало саме не дослідження судом зібраних у справі доказів, то підстави для задоволення касаційної скарги і скасування постановленого у справі судового рішення згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України - відсутні. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

84. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

85. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

86. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає. Судові витрати

87. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення. Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі №910/10757/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча Г. Вронська Судді О. Баранець О. Кролевець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»