Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/409/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.07.2026 м. Дніпро Справа № 908/409/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелсіті» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025 (суддя Лєскіна І.Є.; повне рішення складено 28.07.2025) у справі № 908/409/25 за позовом Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелсіті», м. Запоріжжя про стягнення грошових коштів,- ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелсіті» 255310,94грн пені. Позов мотивований порушенням строку повернення попередньої оплати (авансу) за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 05-16/11 від 14.02.2024. Господарський суд Запорізької області рішенням від 16.07.2025 задовольнив позов у справі № 908/409/25, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелсіті» на користь Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області пеню у розмірі 255310,94 грн. Рішення місцевого господарського суду мотивовано порушенням відповідачем строків повернення невикористаного авансу, у зв`язку з чим правомірним є нарахування пені, передбаченої умовами договору про публічні закупівлі. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач порушив строки повернення отриманого від органу місцевого самоврядування авансу на виконання робіт за договором про публічні закупівлі, що є підставою для стягнення договірних штрафних санкцій. Водночас доказів використання авансу, якими можуть бути лише підписані сторонами акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в, матеріали справи не містять. Доводи відповідача, що останнім днем повернення невикористаного авансу є 25.12.2024, оскільки це передбачено умовами пункту 3.9 договору, місцевий господарський суд визнав необґрунтованими, оскільки додатковою угодою № 8 від 13.08.2024 сторони змінили зазначений пункт договору, погодивши, що аванс першого етапу у розмірі 13101452,00 грн має бути використаний до 28.08.2024, а аванс другого етапу у розмірі 8747004,00 грн до 16.10.2024, тому саме з дня наступного за днем закінчення строку використання авансу, починається прострочення його повернення. Посилання відповідача на наявність об`єктивних обставин через які відбулося порушення умов договору та які від нього не залежали, як-от необхідність коригування кошторисної документації, погані погодні умови, а також постійні обстріли місцевості, де мають бути проведені роботи, місцевий господарський суд відхилив, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелсіті» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025 скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову у справі № 908/409/25 відмовити. Скаржник вважає, що позивач неправильно визначив дату закінчення строку повернення авансу, оскільки відповідно до умов пункту 3.9 договору це 25.12.2024, тому нарахування пені за період з 29.08.24 по 28.11.2024 є неправомірним, тому що у вказаний проміжок часу не існувало прострочення виконання грошового зобов`язання. Скаржник зазначив, що строки використання авансу, отриманого за договором про публічні закупівлі, порушено з об`єктивних причин, що не залежали від нього, тому неправомірним є застосування штрафних санкцій. Такими обставинами скаржник вважає необхідність коригування проектної документації, а також зростання обстрілів території, на якій мають відбуватися роботи, що спричинило сповільнення їх виконання.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області у відзиві заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач зазначив, що відповідно до умов договору останнім днем повернення невідпрацьованого авансу у розмірі 13101452,00 грн є 28.08.2024, а останнім днем повернення авансу у розмірі 8747004,00 грн 16.10.2024. Своєю чергою, повернення зазначених сум авансових платежів відбулося 12.09.2024 і 29.11.2024 відповідно, тому правомірним є нарахування пені за порушення строків повернення 13101452,00 грн за період з 29.08.2024 по 11.09.2024, та за порушення строків повернення авансу у розмірі 8747004,00 грн за період з 17.10.2024 по 28.11.2024.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.09.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелсіті» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025 у справі № 908/409/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснити у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи. Мелітопольська районна державна адміністрацією Запорізької області (замовник) уклала 14.02.2025 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелсіті» (генпідрядник) договір № 05-16/11, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручив, а генпідрядник зобов`язався за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений строк закінчені роботи, а замовник зобов`язався прийняти від генпідрядника і оплатити закінчені роботи. Ціна договору станом в момент його укладання складала 31212081,85 грн, з яких у 2024 році заплановано виконання підрядних робіт на суму 18716360,68 грн та у 2025 році заплановано виконання робіт на суму 12495721,17 грн (пункт 2.1 договору). У подальшому зазначені умови змінені додатковими угодами і весь обсяг підрядних робіт перенесено на 2024 рік. Пунктом 1.2. договору визначено, що видами робіт є «Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області» (ВОП розмір 350x400) (ДК 021:2015/45220000-5 Інженерні та будівельні роботи). Генпідрядник зобов`язався використати одержаний аванс для виконання робіт, зазначених в пункті 1.2 розділу 1 договору. Пунктом 3.9 договору узгоджено, що відповідно до пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України віл 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) та постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт, послуг що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), замовник перераховує генпідряднику аванс у розмірі 13101452,00 грн, в т.ч. ПДВ 2183 575,33 грн строком до 31.03.2024. По закінченні терміну використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше ніж за 5 (п`ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо тримісячний термін закінчений. Генпідрядник зобов`язався використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, що підтверджується «Актами приймання виконаних підрядних робіт» (форма КБ-2в). Придбання матеріалів без виконання роби та їх монтажу (укладання) проектне положення, не вважається відпрацюванням авансу. Джерело фінансування державний, обласний, місцевий бюджет та інші не забороні законодавством (пункт 3.12 договору). Відпрацювання генпідрядником авансу підтверджується наданими замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), оформленими відповідно до умов розділу 3 договору (за виключенням пункту 3.9). Пунктом 12.5 договору передбачено, що при неповерненні по закінченню терміну, визначеного пунктом 3.9 договору (у подальшому пункт щодо використання авансу на підставі додаткових угод визначено як пункт 3.12), невикористаного авансу генпідрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Додатковою угодою № 3 від 26.03.2024 змінено термін використання авансу на 31.05.2024. Додатковою угодою № 4 змінено розмір авансу з 13101452,00 грн на 21848456,00 грн; строк дії договору встановлено до 31.12.2024. Додатковою угодою № 6 строк використання авансу встановлено до 30.06.2024. Додатковою угодою № 8 передбачено надання коштів першого етапу попередньої оплати в сумі 13101452,00 грн зі строком їх використання до 28.08.2024, а кошти другого етапу в сумі 8747004,00 грн необхідно використати до 16.10.2024. На розрахунковий рахунок генпідрядника здійснено перерахування авансу у розмірі 21848456,00 грн, із ПДВ, що підтверджується такими платіжними інструкціями: - № 4 від 29.02.2024 перераховано 13101452,00 грн з ПДВ; - № 17 від 17.04.2024 перераховано 8747004,00 грн з ПДВ. Погашення авансу, наданого генпідряднику 27.02.2024 у розмірі 13101452,00 грн відбулося 12.09.2024. Замовник підписав акт форми № КБ-3 №1/14, акти форми № КБ-2в № 1/14, 2/14 на загальну суму 17755922,75 грн, які враховані у якості відпрацювання авансу від 27.02.2024 та частково відпрацьованого авансу від 16.04.2024 в сумі 4654470,75 грн. Замовник 29.11.2024 підписав акт форми № КБ-3 № 2/14, акт форми № КБ-2в № 8/14 на загальну суму 9656050,87 грн, які враховані у якості відпрацювання залишку авансу від 16.04.2024 в сумі 4092533,25 грн. За інформацією Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області № 07.1-08-06/6740 від 04.09.2024 розмір непідтвердженого використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелсіті» авансу складає 13101452,00 грн та від 23.10.2024 № 07.1-08-06/7946 складає 4092533,25 грн. Замовник за неповернення у період з 29.08.2024 по 11.09.2024 авансу у розмірі 13101452,00 нарахував 130298,59 грн пені; за неповернення у період з 17.10.2024 по 28.11.2024 авансу у розмірі 4092533,25 грн нарахував пеню у розмірі 125012,35 грн. Предметом позову є стягнення з генпідрядника пені, нарахованої замовником за порушення зобов`язання з повернення невикористаної частини авансованих бюджетних коштів.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини. Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Матеріалами справи підтверджується, що сторони 14.02.2024 уклали договір № 05-16/11, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелсіті» зобов`язалося на свій ризик, власними силами виконати нове будівництво військових інженерго-технічних і фортифікаційних споруд на території запорізької області за бюджетні кошти. Таким чином, сторони уклали договір підряду. Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Статтею 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Згідно з частиною четвертою статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Пунктом 3.9. договору, в редакції додаткової угоди № 8 від 13.08.2024 встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 та постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019 із змінами, замовник передає генпідряднику аванс у сумі 21848456,00 грн, в тому числі 3641409,33 грн ПДВ. Грошові кошти першого етапу попередньої оплати товарів, робіт і послуг в сумі 13101452,00 грн надаються строком до 28.08.2024, грошові кошти другого етапу попередньої оплати в сумі 8747004,00 грн надаються до 16.10.2024. Таким чином умовами договору передбачена попередня оплата частини вартості робіт. Аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17). Матеріалами справи підтверджується перерахування відповідачу грошових коштів першого етапу авансування у розмірі 13101452,00 грн 29.02.2024, а грошових коштів другого етапу авансування у розмірі 8747004,00 грн 17.04.2024. Апеляційний господарський суд зауважує, що джерелом фінансування робіт за договором є державний, обласний, місцевий бюджет та інші не заборонені законодавством (пункт 3.12 договору). Тобто, спірні правовідносини є комплексними за своєю правовою природою, оскільки містять елементи правовідносин у сфері публічних закупівель, тому до них застосовуються не лише загальні положення цивільного законодавства, а обов`язково мають також бути застосовані норми спеціального законодавства, які регулюють правовідносини у сфері закупівель робіт за бюджетні кошти. Відповідно до пункту 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт. Пунктом 19 Порядку встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців. Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 і умовами пункту 3.9 договору в редакції змін, внесених додатковою угодою № 8 від 13.08.2024 встановлений обов`язок підрядника використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів впродовж шести місяців з дня його отримання. Пункт 3.9 договору встановлює, що після закінчення терміну використання авансу, невикористані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше, ніж за 5 (п`ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо тримісячний термін не закінчений. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що договір передбачає обов`язок повернення авансу у разі невикористання протягом шести місяців з моменту його отримання, а оскільки сторони укладали договір відповідно до вимог законодавства про закупівлі, така вимога щодо повернення авансу є імперативною, від якої сторони не мають права відступити. Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18 дійшов висновку, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати». Господарський суд встановив, що використання авансу у розмірі 13101452,00 грн відбулося 12.09.2024, а авансу у сумі 8747004,00 грн 29.11.2024. Зазначені обставини скаржник не заперечує. Своєю чергою, шестимісячний термін використання наданого 29.02.2024 відповідачу авансу у сумі 13101452,00 грн спливає 28.08.2024, а наданого 17.04.2024 авансу у сумі 8747004,00 грн 16.10.2024. Тому, з 29.08.2024 починається початок прострочення повернення 13101452,00 грн невикористаного підрядником авансу, та з 17.10.2024 починається початок прострочення повернення 8747004,00 грн невикористаного авансу. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що місцевий господарський суд правильно визначив період прострочення виконання відповідачем зобов`язання з повернення сум невикористаного авансу у строки, встановлені умовами договору і положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1764. Апеляційний господарський суд вважає помилковими висновки скаржника, що останнім днем повернення отриманих ним 29.02.2024 та 17.04.2024 і невикористаних суми авансових платежів є 25.12.2024, про що зазначено у пункті 3.9 договору, оскільки зазначена умова передбачає повернення безумовне повернення невикористаного авансу не пізніше ніж за п`ять банківських днів до бюджетного року, навіть якщо не настав встановлений положеннями пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1764 граничний строк їх повернення, який становить шість місяців з моменту отримання такого авансу. Пунктом 1 статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 Цивільного кодексу України) Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписам частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до пункту 12.5 договору при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.9 договору, невикористаного авансу генпідрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Таким чином, з огляду на порушення відповідачем імперативного обов`язку з повернення невикористаної частини авансового платежу за договором про публічні закупівлі, місцевий господарський суд правомірно стягнув встановлену умовами договору пеню, на раховану за правильно визначений період прострочення виконання грошового зобов`язання, про що йшлося вище. Посилання скаржника на об`єктивні обставини, які перешкодили йому використати аванс у встановлені договором терміни, не є підставою для звільнення від відповідальності у даному випадку, оскільки дана обставина не підтверджена належними доказами неможливості вчасного виконання зобовязання.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Відповідно до положень частин четвертої, п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелсіті» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025 у справі № 908/409/25 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2024 у справі № 908/409/25 залишити без змін. Судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелсіті». Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повне судове рішення складено 02.07.2026 Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД Суддя О. ІВАНОВ