Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/8987/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" травня 2026 р. Справа№ 910/8987/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шаратова Ю.А. суддів: Скрипки І.М. Бестаченко О.Л. При секретарі судового засідання Кафлановій А.С. за участю представників згідно протоколу судового засідання від 21.05.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 (повний текст складено 15.01.2026) у справі № 910/8987/25 (суддя Марченко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрспецінвест" (вул. Йорданська, буд. 6, м. Київ, 04211; ідентифікаційний код 43629940) до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 21602826) про скасування пунктів 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10 і 11 рішення від 29.05.2025 № 60/97-р/к в с т а н о в и в : Історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальність «Компанія Укрспецінвест» (далі - позивач, Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Відділення АМК) про скасування пунктів 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10 і 11 рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 29.05.2025 № 60/97-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 370/60/40-рп/к.24 (далі - рішення № 60/97-р/к) в частині, що стосується Компанії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення № 60/97-р/к в частині, що стосується позивача, є неправомірним, оскільки приймаючи вказане рішення Відділення АМК: неправильно застосувало норми матеріального права; не довело обставин, які мають значення для справи № 370/60/40-рп/к.24 і які визнано встановленими; неповно з`ясувало обставини, що мають значення для справи № 370/60/40-рп/к.24; порушило норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення; висновки Відділення АМК у рішенні № 60/97-р/к не відповідають обставинам справи № 370/60/40-рп/к.24. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче засідання. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрспецінвест» до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування пунктів 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10 і 11 рішення від 29.05.2025 № 60/97-р/к задоволено повністю. Скасовано пункти 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10 і 11 рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2025 №60/97-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зі справи №370/60/40-рп/к.24 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрспецінвест». Стягнуто з Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрспецінвест» 2 422,40 грн судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що Відділення АМК у рішенні не з`ясувало наявність спільних економічних інтересів учасників при участі в торгах та не дослідило можливості впливу учасників на господарську діяльність один одного, механізмів та способів такого впливу. А Відділення АМК підійшло формально до встановлення обставин наявності узгоджених антиконкурентних дій у діях Компанії та ТОВ «Феномен-Ю.М.» (далі - Товариство). Обґрунтовуючи такій висновок, суд першої інстанції вказав на наступне: - саме по собі знаходження офісів суб`єктів господарювання в одному бізнес-центрі, а також керування банківськими рахунками та подання звітності в один і той же день з різницею від 1 по 3 хвилин з однієї ІР-адреси, та використання одного і того ж програмного забезпечення не є безумовним доказом наявності узгоджених дій між Компанією і Товариством; - викладені у рішенні № 60/97-р/к обґрунтування не свідчать про наявність доступу Компанії та Товариства до господарської інформації про один одного, оскільки ні система клієнт-банк, ані IP-адреса не є інструментами, які в об`єктивній реальності дають можливість мати доступ до будь-якої інформації та за своєю суттю не є шляхами чи методами обміну господарською інформацією між ними; - збіг IP-адреси для входу в систему «Клієнт-банк» між Компанією і Товариством пояснюється знаходженням офісів в одному бізнес-центрі; - не є належним доказом наявності умов для обміну інформацією і використання Компанією та Товариством одного і того ж програмного забезпечення; - обставини, які на думку Відділення АМК свідчать про узгодженість дій, в сукупності та взаємозв`язку характерні й господарській діяльності в цілому. Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить: - скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8987/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрспецінвест» до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2025 № 60/97-р/к у справі № 370/60/40-рп/к.24 в частині, що стосується Позивача - відмовити у повному обсязі; - скасувати пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва 12.01.2026 у справі № 910/8987/25 в частині стягнення з Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрспецінвест» 2 422,40 грн судового збору; - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрспецінвест» на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України витрати по сплаті судового збору за подання цієї апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що: - Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме пункту 4 частини другої статті 6, пункту 1 статті 50, статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III (далі - Закон № 2210-III), не враховано сталу практику та висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах, що призвело до неправильної оцінки судом доказів антимонопольної справи; - Суд першої інстанції не погоджуючись з висновками Відділення АМКУ вдався до заперечення та обґрунтування невмотивованості кожної обставини окремо та самостійно, не враховуючи, що оцінка таких обставин здійснюється антимонопольними органами у сукупності та взаємозв`язку одне з одним; - Відділення АМК заперечує проти висновку суду першої інстанції про недоведеність наявності узгоджених антиконкурентних дій у діях Компанії та Товариства, зокрема, про відсутність доступу до господарської інформації про один одного за наявності лише збігу IP-адреси для входу в систему «Клієнт-банк», який пояснюється знаходженням їх офісів в одному бізнес-центрі. При цьому, апелянт наголошує, що суть цього доказу (однаковість IP-адрес) полягає не у володінні адресою, а в узгодженості моменту дії двох окремих суб`єктів через один технічний канал. Зазначає, що Компанія і Товариство здійснювали доступ до системи «Клієнт-Банк» за одними й тими самими IP-адресами у період з 01.05.2023 по 01.09.2023, а дні активності за спільними IP-адресами, включали критичні дати участі в аукціонах (подання та прийом пропозицій і проведення самих аукціонів). Наявність систематичного використання однакових IP адрес для доступу до банківських систем у критичні моменти участі в торгах - незалежно від того, чи охоплює цей період зайві дні до або після аукціону - є вагомим доказом пов`язаності та погодженості дій Компанії і Товариства. Відділення АМК звертає увагу на те, що Компанія і Товариство входили в систему «Клієнт-Банк» з однакових IP-адрес не один раз, а регулярно, в близькі проміжки часу, що виключає випадковість і свідчить про використання одного і того ж технічного середовища або каналу доступу, що є нехарактерним для непов`язаних між собою учасників ринку. А використання однакових IP-адрес є обґрунтованим доказом координації дій учасників аукціону. - Відділення АМК зазначає, що ним враховано використання Компанією і Товариством однакових IP-адрес та факт одночасного доступу цими суб`єктами господарювання до контрольованих державних систем через одне й те ж з`єднання. Зокрема, факт систематичного використання однієї й тієї ж IP-адреси Компанією і Товариством у нічний час, в одні й ті ж дні та близькі проміжки часу для подання фінансової звітності до контролюючих органів, що є нетиповою технічною поведінкою для незалежних учасників та самостійним доказом погодженості дій. Адже дії з подання фінансової звітності через один і той самий віддалений канал у нічний час вказують на використання спільного або контрольованого ІТ-ресурсу, що свідчить про організаційно-технічну взаємопов`язаність суб`єктів господарювання. - Відділення АМК вказує на недобросовісність Компанії при співпраці з антимонопольним органом під час розгляду справи та надання нею суперечливих пояснень. Зокрема, Компанія і Товариство в письмових відповідях на запити відділення прямо зазначили, що в період проведення відповідних аукціонів не користувалися послугами сторонніх осіб або організацій для ведення бухгалтерського обліку чи подання фінансової звітності. Однак у подальших запереченнях на рішення Відділення АМК та у позові Компанія вже зазначає протилежне - а саме, що вона насправді користувалося послугами ФОП Бобрової С.П. для ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також для подання звітності та роботи з банківськими рахунками. - Відділення АМК наголошує, що позивачем не спростовано факту одночасної наявності двох договорів на одну IP-адресу, укладених з одним провайдером. Це є прямим свідченням технічної спільності каналів зв`язку, що суттєво підвищує ймовірність обміну інформацією та вказує на організаційну пов`язаність суб`єктів. Зокрема, факт спільного користування IP-адресою 194.187.49.137 підтверджено офіційною інформацією постачальника послуг зв`язку - ТОВ «ВІКА-ТЕЛ» листом від 06.03.2024 № 03/24, яким прямо зазначено, що IP-адреса 194.187.49.137 у період з 01.01.2023 по 08.03.2024 була закріплена одночасно за ТОВ «Феномен-Ю.М.» та ТОВ «Компанія Укрспецінвест». А факт формальної зміни юридичної адреси Компанією 09.06.2023 не спростовує того, що обладнання та канал доступу до Інтернет залишались активними, оскільки сам договір з провайдером не був розірваний. Відповідно, обидва суб`єкти господарювання могли і надалі здійснювати доступ до мережі з однієї точки - фізичної адреси провайдера. Апелянт звертає увагу на те, що у Договорі про надання телекомунікаційних послуг від 01.01.2023 № 2301011, укладеному між ТОВ «ВІКА-ТЕЛ» і ТОВ «Компанія Укрспецінвест», в реквізитах Компанії вказано таку юридичну адресу: м. Київ, проспект Степана Бандери, 10-Б, оф. 22, у додатку № 3 до зазначеного договору зазначена та ж адреса і цей же номер офісу. Отже, послуги з доступу до мережі Інтернет в період проведення аукціонів надавались Компанії за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 10-Б, оф. 22, а не офіс 19, як це стверджує позивач. Відділення АМК зазначає, що використання однієї IP-адреси двома суб`єктами для входу в банківські системи, а також факт дії договорів на однакову адресу - це не випадковий збіг, а сукупність об`єктивних технічних та організаційних обставин, які підтверджують його висновки про координацію дій та спотворення результатів аукціонів. - Відділення АМК заперечує проти висновку суду першої інстанції про те, що використання одного і того ж програмного забезпечення не є безумовним доказом наявності узгоджених дій між Компанією і Товариством. При цьому, апелянт наголошує, що не робив висновку про антиконкурентні узгоджені дії лише на підставі самого факту використання популярного браузера. У пункті 47 Рішення Відділення АМК вказано не лише на тип програмного забезпечення, а й на його унікальну комбінацію, зокрема: Операційна система: Windows NT 10.0 (Win64); Браузерний рушій та версії браузера: AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko), Chrome/97.0.4691.0, 114.0.0.0, 115.0.0.0. А використання однакової конфігурації браузера і ОС у тотожний період, з доступом до банківських систем з ідентичних IP-адрес, у поєднанні з іншими факторами (місцезнаходження, обмін документами, узгоджені дії під час торгів тощо), утворює систему непрямих доказів, що підтверджує спільну координацію дій. При цьому, user-agent сам по собі не ідентифікує особу, у даній справі він виступає додатковим індикатором погоджених технічних дій, підтверджує одночасність підключень до одного ресурсу з різних акаунтів у схожих конфігураціях, а також разом із іншими даними (час дій, мета, наслідки) формує послідовність погоджених, а не випадкових дій. Висновки ж Відділення не ґрунтуються на одному факторі, а базуються на комплексному аналізі низки технічних збігів, що одночасно охоплюють: спільну IP-адресу; збіги в часі входів до банківської системи; однакове програмне забезпечення та платформи; узгоджену поведінку під час аукціонів. Відділення АМК наголошує, що законодавство не вимагає, щоб узгодженість дій доводилася лише прямими доказами. Відповідно до статті 41 Закону № 2210 достатнім є сукупність непрямих (побічних) доказів, яка у своїй взаємопов`язаності і послідовності дає змогу встановити факт порушення. А враховуючи те, що антиконкурентна узгодженість визначається не поодиноким фактом, а сукупністю ознак взаємозв`язку та координації, Відділення АМК вважає, що висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи та дослідженим доказам. - Відділення АМК заперечує проти висновку суду першої інстанції про те, що саме по собі знаходження офісів суб`єктів господарювання в одному бізнес-центрі не є безумовним доказом наявності узгоджених дій між Компанією і Товариством. При цьому, апелянт наголошує, що не розглядає, зокрема у своєму рішенні, саму по собі спільну адресу місцезнаходження як виключний або самодостатній доказ наявності антиконкурентних узгоджених дій. Проте, у сукупності з іншими встановленими ознаками (спільні IP-адреси, синхронне завантаження документів, технічна схожість тендерних пропозицій, використання однакового програмного забезпечення) така обставина є додатковим свідченням тісної взаємодії між учасниками торгів. Позиція позивача (ТОВ «Компанія Укрспецінвест») щодо апеляційної скарги У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Компанія Укрспецінвест», погоджуючись з мотивами оскаржуваного рішення суду, просило останнє залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи зводяться до того, що: - Відділенням АМК не доведено жодної координаційної взаємодії між позивачем та іншими учасниками аукціонів. Технічні збіги не є доказом узгодженості поведінки, оскільки відсутні підтверджені факти спільної підготовки документів, обміну інформацією чи синхронної участі. Висновки Відділення у частині використання IP-адрес є припущеннями, не відповідають критеріям допустимості доказів та суперечать вимогам статті 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» і статті 76 ГПК України; - Компанія у своїх Запереченнях до змісту Подання з попередніми висновками у справі № 370/60/40-рп/к.24 від 10.12.2024 чітко вказувала Відділенню на наявні недоліки та суперечності у доказовій базі. Незважаючи на це, Відділення не врахувало наведені аргументи, залишило свою позицію без змін та не здійснило необхідних виправлень у Рішенні № 60/97-р/к; - посилання Відділення АМК на використання однакових IP-адрес як самостійний доказ погодженості дій є необґрунтованим. IP-адреса є лише технічним параметром доступу, який може одночасно використовуватися різними клієнтами одного провайдера. Сам факт збігу у часі чи використання віддаленого каналу не доводить узгодженості поведінки, оскільки відсутні підтверджені ознаки домовленості, обміну інформацією чи спільної підготовки документів; - твердження Відділення про те, що використання однакових IP-адрес є самостійним доказом погодженості дій, не має належного підтвердження. Зафіксована активність пояснюється роботою залученого бухгалтера, який дистанційно обслуговував кількох клієнтів із власних технічних засобів. Позивач не мав контролю над цим процесом, а наведені дані містять внутрішні суперечності та не доводять фактичної координації між суб`єктами. Отже, висновки Відділення ґрунтуються на припущеннях і не відповідають критеріям належності та допустимості доказів; - посилання Відділення АМК на IP-адресу 194.187.49.137 як доказ узгоджених дій є необґрунтованим. Воно базується на даних неналежного суб`єкта, містить фактичні неточності, не враховує зміну місцезнаходження та укладення нового договору, а також ігнорує надані документи. Такі висновки не можуть вважатися належними доказами антиконкурентної поведінки, оскільки ґрунтуються на припущеннях і формальному тлумаченні технічних збігів; - використання однакових або схожих браузерів і операційних систем не є належним доказом координації між суб`єктами господарювання. User-agent не ідентифікує особу чи пристрій, а лише описує технічне середовище. Різні версії браузера свідчать про різні пристрої та конфігурації, що виключає можливість трактування цього факту як ознаки узгоджених дій; - Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає засоби отримання доказів та їх процесуальну форму, але не містить положення про «сукупність непрямих доказів» як достатню підставу для встановлення порушення. Це формулювання є результатом правозастосовної практики, а не буквальним змістом статті 41 вказаного закону; - відділення не надало жодного підтвердження існування реальної комунікації між відповідними товариствами, корпоративної пов`язаності, спільних працівників або обміну даними. Сам по собі факт реєстрації за однією адресою не може слугувати доказом узгодженості дій. Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції. Апеляційна скарга Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України зареєстрована судом 04.02.2026 за вх. № 09.1-04.1/721/26. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів: Скрипки І.М., Бестаченко О.Л., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8987/25. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/8987/25. 16.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8987/25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8987/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8987/25. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 19.03.2026. 04.03.2026 в системі «Електронний суд» ТОВ «Компанія Укрспецінвест» сформовано Відзив на апеляційну скаргу (вхід. від 04.03.2026 № 09.1-13/5163/26). 17.03.2026 в системі «Електронний суд» ТОВ «Компанія Укрспецінвест» сформовано клопотання про відкладення розгляду справи (вхід. від 17.03.2026 № 09.1-13/6393/26). Судове засідання призначене на 19.03.2026 не відбулося у зв`язку із технічними проблемами з доступом до сервісу відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 призначено судове засідання на 16.04.2026. У судовому засіданні протокольною ухвалою від 16.04.2026 оголошено перерву до 21.05.2026. У судовому засіданні представники позивача та відповідача надавали усні пояснення. Представник позивача просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник відповідача (апелянта) підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2026 № 60/97-р/к, зокрема: - визнано, що Компанія і Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен-Ю.М.» (ідентифікаційний код 36025119) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів, під час участі в аукціоні «Продаж права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:010:0019) на вул. Данькевича Костянтина, 12, у Деснянському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови», ідентифікатор - LRE001-UA-20230607-18245, який проводився Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 1 резолютивної частини рішення №60/97-р/к); - за порушення, яке викладене у пункті 1 резолютивної частини рішення № 60/97-р/к, накладено на Компанію штраф у сумі 68 000 грн (пункт 2 резолютивної частини рішення № 60/97-р/к); - визнано, що Компанія і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів, під час участі в аукціоні «Продаж права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:028:0011) на просп. Лісовому, 6 у Деснянському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови», ідентифікатор - LRE001-UA-20230612-46728, який проводився Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 4 резолютивної частини рішення №60/97-р/к); - за порушення, яке викладене у пункті 4 резолютивної частини рішення № 60/97-р/к, накладено на Компанію штраф у сумі 68 000 грн (пункт 5 резолютивної частини рішення №60/97-р/к); - визнано, що Компанія і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів, під час участі в аукціоні «Продаж права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:028:0047) на вул. Ореста Левицького (стара назва - Курчатова Академіка), у Деснянському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови», ідентифікатор - LRE001-UA-20230607-26795, який проводився Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 7 резолютивної частини рішення №60/97-р/к); - за порушення, яке викладене у пункті 7 резолютивної частини рішення № 60/97-р/к, накладено на Компанію штраф у сумі 68 000 грн (пункт 8 резолютивної частини рішення №60/97-р/к); - визнано, що Компанія і Товариство вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів, під час участі в аукціоні «Продаж права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:028:0047) на вул. Ореста Левицького (стара назва - Курчатова Академіка), у Деснянському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови», ідентифікатор - LRE001-UA-20230607-88298, який проводився Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 10 резолютивної частини рішення № 60/97-р/к); - за порушення, яке викладене у пункті 10 резолютивної частини рішення № 60/97-р/к, накладено на Компанію штраф у сумі 68 000 грн (пункт 11 резолютивної частини рішення №60/97-р/к). Розглядаючи антимонопольну справу № 370/60/40-рп/к.24, Відділенням АМК було встановлено таке. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Компанія і Товариство в період проведення Аукціонів заходились за однією адресою: вул. Йорданська, буд. 6, м. Київ, 04211. Вказана адреса зазначена в обох відповідачів в органах ДПС (лист ГУ ДПС у м. Києві від 02.11.2023 №34998/5/26-15-12-07-03) та на офіційних бланках відповідачів. Інформація стосовно місцезнаходження Компанії та Товариства у 2023 році за однією адресою: вул. Йорданська, буд. 6, м. Київ, 04211, також підтверджується самими відповідачами в листі Компанії від 08.12.2023 № 9 та листі Товариства від 14.12.2023 № 14/12 . Отже Відділення АМК дійшло висновку, що протягом 2023 року, у тому числі під час підготовки та участі в Аукціонах, Компанія і Товариство фактично знаходились та здійснювали господарську діяльність за однією адресою. В умовах справжньої конкуренції суб`єкти господарювання, які позиціонують себе як конкуренти по відношенню один до одного, будуть уникати ситуацій щодо спільного місцезнаходження. Знаходження Компанії та Товариства за однією адресою вказує на наявність умов для обміну наведеними юридичними особами інформацією та узгодження ними дій під час підготовки та участі в Аукціонах. За інформацією, яка була надана АТ КБ «ПриватБанк» (лист від 07.12.2023 № 20.1.0.0.0/7-231129/67474), Компанія і Товариство в період з 01.05.2023 до 01.09.2023, у тому числі в період проведення Аукціонів, здійснювали керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи «Клієнт-Банк» з одних ІР-адрес НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в одні і ті ж дні та у близькі / одні проміжки часу. Також з ІР-адрес НОМЕР_1 , НОМЕР_3 Товариство в період з 01.05.2023 до 01.09.2023, у тому числі в період проведення Аукціонів, здійснювало керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи «Клієнт-Банк» в АТ «ПУМБ» (лист АТ «ПУМБ» від 27.11.2023 № 19.3-02/624). За інформацією ГУ ДПС у м. Києві (лист від 02.11.2023 № 34998/5/26-15-12-07-03) Компанія і Товариство у період з 08.05.2023 до 07.08.2023, в тому в період проведення аукціонів, подавали фінансову звітність з ІР-адреси НОМЕР_4 в одні і ті ж дні та у близькі / одні проміжки часу і нічний час. Згідно з даними з мережі Інтернет (RIPE Database), послуги з доступу до мережі Інтернет за вказаними IP-адресами надаються такими суб`єктами господарювання: - ІР-адреси НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_4 - OVH Telecom (нерезидент); - ІР-адреса 194.187.49.137 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віка-Тел». ТОВ «Віка-Тел» листом від 06.03.2024 № 03/24 повідомило, що ІР-адреса НОМЕР_3 з 01.01.2023 до 08.03.2024 належала Компанії та Товариству на підставі договору від 01.01.2023 №2301011 (з Компанією) і договору від 01.01.2023 №2301010 (з Товариством). Адреса розташування обладнання: Компанії - просп. Степана Бандери, 10-Б, офіс 22; Товариства - просп. Степана Бандери, 10-Б, офіс

36. Відтак, Відділення АМК дійшло висновку про те, що Компанія і Товариство у період проведення Аукціонів здійснювали керування своїми банківськими рахунками, подавали фінансову звітність з одних ІР-адрес, одна з яких використовувались обома відповідачами за однією адресою, в одні і ті ж дні та у близькі / одні проміжки часу, в тому числі неробочий (нічний) час, що не може бути пояснено об`єктивними чинниками та/або збігом обставин. Крім того, Компанія і Товариство, за наданих ними відповідями, повідомили Відділення АМК, що в період проведення Аукціонів не звертались до сторонніх організацій з метою отримання послуг із забезпечення ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності (лист Компанії від 08.12.2023 № 9 та лист Товариства від 14.12.2023 № 14/12). Викладене, за висновками Відділення АМК, свідчить про наявність умов для обміну Компанією і Товариством інформацією у період проведення Аукціонів, та відповідно, узгодженості поведінки одне з одним під час участі в Аукціонах. За інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» (лист від 07.12.2023 № 20.1.0.0.0/7-231129/67474, Компанія і Товариство під час здійснення керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи «Клєнт-Банк» в період з 01.05.2023 до 01.09.2023, у тому числі в період проведення Аукціонів, використовували одне програмне забезпечення: - Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64; x64) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/97.0.4691.0 Safari/537.36; - Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64; x64) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/114.0.0.0 Safari/537.36; - Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64; x64) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/115.0.0.0 Safari/537.36. Таким чином, Відділення АМК дійшло висновку, що використання Компанією і Товариством одного програмного забезпечення під час керування своїми банківськими рахунками не може бути пояснено об`єктивними чинниками та/або збігом обставин, з огляду на наявність інших встановлених обставин, та свідчить про узгоджені дії останніх щодо участі в аукціонах. Отже, викладене свідчить про наявність умов для обміну зазначеними юридичними особами інформацією під час підготовки до участі в аукціонах. Позиція суду апеляційної інстанції. Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III ( далі Закон № № 2210-III) визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 5 Закону № 2210-III, узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Пунктом 1 частини першої статті 50 Закону № 2210-III визначено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії. Згідно із частиною першою, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-III, антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються, в тому числі, спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Змагальність продавців - учасників конкурентних процедур закупівель, ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури. Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, тобто об`єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції. Господарські відносини учасників торгів (тендеру) не є забороною для участі в одному і тому ж тендері, проте змагання при проведенні тендеру забезпечується таємністю інформації. Узгодження дій між суб`єктами господарювання в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спростовує результат, тобто порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції. Сама узгоджена поведінка учасників торгів (тендеру) не відповідає суті конкурсу, відповідно, в даному випадку, негативним наслідком є сам факт спотворення результатів тендеру (через узгодження поведінки учасниками). Отже, для правової кваліфікації дій позивача за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-III відсутня необхідність доведення настання негативних наслідків такого спотворення (результату). Для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-XII Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: - законності; - гласності; - захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. Статтею 41 № 2210-III передбачено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність). Частиною першою статті 59 Закону № 2210-III передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Верховний Суд послідовно та неодноразово, зокрема, у постановах від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 27.01.2022 у справі № 910/16243/20, від 09.11.2023 у справі № 924/1230/21, від 05.12.2023 у справі № 924/1266/21, вказував щодо необхідності здійснення оцінки доказів у справах про оскарження рішень АМК, які стосуються спотворення результатів торгів, у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності. Специфіка спорів щодо оскарження рішень АМК, якими визнано дії учасників торгів антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів таких торгів, полягає у тому, що у кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справ з`ясовується питання наявності/відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, якими в силу приписів частини першої статті 59 Закону, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. При цьому, відповідне з`ясування наявності/відсутності підстав, дослідження та оцінка доказів, ухвалення судового рішення здійснюється господарськими судами у відповідності до приписів процесуального права. Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що з огляду на завдання та основні засади господарського судочинства, закріплені у статті 2 ГПК України, перевірка правильності кваліфікації дій позивача щодо порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону (щодо кожного інкримінованого порушення окремо) перебуває поза межами компетенції суду, визначеної статтею 59 Закону. Аналіз норм статей 124, 19 Конституції України, статті 59 Закону, норм процесуального права, які закріплені в ГПК України щодо компетенції суду, дає підстави для висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду зроблений у постанові від 11.06.2020 у справі № 922/1966/18, згідно із яким, для правильного вирішення спору у справі судам необхідно однозначно встановити відповідність вказаного висновку Відділення АМК дійсним обставинам справи, враховуючи те, що господарські суди у розгляді такої категорії справ мають лише перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України правових норм у розгляді антимонопольної справи, повноту з`ясування обставин, які мають значення для справи; доведення АМК обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи. Водночас суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції та самостійно встановлювати, зокрема, обставини інкримінованого порушення. До повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, в тому числі й об`єктивної його сторони. А на суд покладено обов`язок перевірки дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/доведеності/ обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону, - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК, з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог (близька за змістом правова позиція суду є послідовна та викладена, зокрема, і в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 зі справи № 910/17929/19). Отже, перевірка відповідності висновку Відділення АМК дійсним обставинам справи, повноти їх з`ясування та доведення, є обов`язком суду, а не перебиранням непритаманних йому функцій, а також не є самостійним встановленням судом обставин інкримінованого порушення. З огляду на те, що викладення структури змісту рішення АМК не регламентовано законодавчими приписами, межі обґрунтованості рішення АМК можуть бути різними в залежності від характеру порушення, його кваліфікуючих ознак, водночас воно (рішення) повинно розкривати мотиви його ухвалення, а також містити перелік доказів, з яких виходив орган АМК. У свою чергу суд у розгляді спору про визнання недійсним/скасування/зміну рішення АМК має дослідити та оцінити наведені АМК докази, і, в разі їх підтвердження, дійти висновку щодо достатності/недостатності висновків, викладених у такому рішенні. Колегія суддів не приймає довід позивача про недоведеність Відділенням АМК координаційної взаємодії між ним та іншими учасниками аукціонів, існування реальної комунікації між відповідними товариствами, корпоративної пов`язаності, спільних працівників або обміну даними. А також про те, що технічні збіги не є доказом узгодженості поведінки, оскільки відсутні підтверджені факти спільної підготовки документів, обміну інформацією чи синхронної участі. При цьому, суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/19150/20, згідно із яким, Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. Близький за змістом висновок є послідовним та викладений Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2513/18, в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 923/330/19. Узгодження антиконкурентних дій, внаслідок обізнаності про їх протиправність, учасниками здійснюється, як правило, поза правовим режимом функціонування юридичних осіб, із уникненням документування такої діяльності. Про порушення антиконкурентного законодавства, що виключають змагальність і свідчать про узгоджену поведінку є обставини, зокрема: одночасна пов`язаність трудовими відносинами декількох працівників; використання відповідачами спільного доменного імені; спільне використання однієї електронної поштової скриньки; спільні господарські відносини; пропонування однакового товару; завищення цінових пропозицій; подання однакових документів у складі своїх пропозицій; отримання банківських гарантій в одному й тому ж самому банку; обмін інформацією. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у пункті 6.37 у постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19. Окрім того, суд враховує висновок викладений у пункті 7.23 постанови Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/267/20, згідно із яким, факт пов`язаності суб`єктів господарювання, які брали участь у торгах і наявність між ними господарських відносин та інші встановлені у Рішенні АМК України обставини в сукупності, підтверджують як раз ту обставину, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність. Встановлені у справі обставини виключають змагальність суб`єктів господарювання (відповідачів в антимонопольній справі) між собою та їх самостійну діяльність, узгодження своїх дій, яка свідчить про відсутність конкуренції між ними, що призвело до спотворення результатів торгів. Питання про наявність чи відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2512/18, від 04.02.2021у справі № 910/17126/19, від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21, від 11.04.2023 у справі № 910/21627/21. Як вже зазначалось, Відділенням АМК встановлено наступні обставини, які свідчать про антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів аукціонів: 1) Спільна адреса місцезнаходження Компанії та Товариства протягом 2023 року, у тому числі під час підготовки та участі в аукціонах. Відповідно до інформації з ЄДР ТОВ «Компанія Укрспецінвест» і ТОВ «Феномен Ю.М.» в період проведення аукціонів заходились за однією адресою. Вказана адреса зазначена в них обох в органах ДПС (лист ГУ ДПС у м. Києві від 02.11.2023 № 34998/5/26-15-12-07-03, вх. № 60-01/1692кі від 09.11.2023) та на їх офіційних бланках. 2) Використання Компанією та Товариством одних і тих же ІР-адрес. За інформацією, яка була надана АТ КБ «ПриватБанк» (лист від 07.12.2023 № 20.1.0.0.0/7-231129/67474, вх. № 60-01/1899кі від 07.12.2023), в період з 01.05.2023 до 01.09.2023, у тому числі в період проведення аукціонів, вони здійснювали керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи «Клієнт-Банк» з одних ІР-адрес НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в одні і ті ж дні та у близькі / одні проміжки часу. Окрім того, надавач послуги з доступу до мережі Інтернет - ТОВ «ВІКА-ТЕЛ» листом від 06.03.2024 № 03/24 повідомило Відділення АМК, що ІР-адреса НОМЕР_3 з 01.01.2023 до 08.03.2024 належала ТОВ «Феномен Ю.М.» та ТОВ «Компанія Укрспецінвест» на підставі договорів від 01.01.2023 № 2301010 (з ТОВ «Феномен-Ю.М.») та від 01.01.2023 № 2301011 (з ТОВ «Компанія Укрспецінвест»). Адреса розташування обладнання: ТОВ «Феномен-Ю.М.» - м. Київ, просп. Степана Бандери, 10-Б, офіс 36, ТОВ «Компанія Укрспецінвест» - м. Київ, просп. Степана Бандери, 10-Б, офіс

22. За інформацією ГУ ДПС у м. Києві (лист від 02.11.2023 № 34998/5/26-15-12-07-03, вх. № 60-01/1692кі від 09.11.2023) ТОВ «Компанія Укрспецінвест» та ТОВ «Феномен-Ю.М.» у період з 08.05.2023 до 07.08.2023, в тому в період проведення аукціонів, подавали фінансову звітність з ІР-адреси НОМЕР_4 в одні і ті ж дні та у близькі / одні проміжки часу і нічний час. Отже, Компанія та Товариство у період проведення аукціонів здійснювали керування своїми банківськими рахунками, подавали фінансову звітність з одних ІР-адрес, одна з яких використовувались ними обома за однією адресою, в одні і ті ж дні та у близькі / одні проміжки часу, в тому числі неробочий (нічний) час. 3) Використання Відповідачами одного і того ж програмного забезпечення під час керування банківським рахунками. За інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» (лист від 07.12.2023 № 20.1.0.0.0/7-231129/67474), Компанія і Товариство під час здійснення керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи «Клєнт-Банк» в період з 01.05.2023 до 01.09.2023, у тому числі в період проведення аукціонів, використовували одне програмне забезпечення: - Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64; x64) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/97.0.4691.0 Safari/537.36; - Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64; x64) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/114.0.0.0 Safari/537.36; - Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64; x64) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/115.0.0.0 Safari/537.36. Вказані обставини не спростовані позивачем. Більш того, ці факти визнаються ним, але з наданням власної оцінки щодо неможливості їх інтерпретації як наявність можливості обміну інформацією між учасниками торгів. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність наявності узгоджених антиконкурентних дій у діях Компанії та Товариства, зокрема, про відсутність доступу до господарської інформації про один одного за наявності лише збігу IP-адреси для входу в систему «Клієнт-банк», який пояснюється знаходженням їх офісів в одному бізнес-центрі. Адже суть цього доказу (однаковість IP-адрес) полягає не у володінні адресою, а в узгодженості моменту дії двох окремих суб`єктів через один технічний канал. Компанія і Товариство здійснювали доступ до системи «Клієнт-Банк» за одними й тими самими IP-адресами у період з 01.05.2023 по 01.09.2023, а дні активності за спільними IP-адресами, включали критичні дати участі в аукціонах (подання та прийом пропозицій і проведення самих аукціонів). Наявність систематичного використання однакових IP адрес для доступу до банківських систем у критичні моменти участі в торгах - незалежно від того, чи охоплює цей період зайві дні до або після аукціону - є вагомим доказом пов`язаності та погодженості дій Компанії і Товариства. Окрім того, Компанія і Товариство входили в систему «Клієнт-Банк» з однакових IP-адрес не один раз, а регулярно, в близькі проміжки часу, що виключає випадковість і свідчить про використання одного і того ж технічного середовища або каналу доступу, що є нехарактерним для непов`язаних між собою учасників ринку. А використання однакових IP-адрес є обґрунтованим доказом координації дій учасників аукціону. Також, Відділенням АМК правильно враховано використання Компанією і Товариством однакових IP-адрес та факт одночасного доступу цими суб`єктами господарювання до контрольованих державних систем через одне й те ж з`єднання. Зокрема, факт систематичного використання однієї й тієї ж IP-адреси Компанією і Товариством у нічний час, в одні й ті ж дні та близькі проміжки часу для подання фінансової звітності до контролюючих органів, що є нетиповою технічною поведінкою для незалежних учасників та самостійним доказом погодженості дій. Адже дії з подання фінансової звітності через один і той самий віддалений канал у нічний час вказують на використання спільного або контрольованого ІТ-ресурсу, що свідчить про організаційно-технічну взаємопов`язаність суб`єктів господарювання. Також заслуговує на увагу встановлена обставина використання Компанією та Товариством однієї IP-адреси за вдома різними договорами, укладеними з одним й тим самим надавачем послуг з доступу до мережі Інтернет у період з 01.01.2023 по 08.03.2024. Колегія суддів погоджується з доводом апелянта про те, що факт зміни юридичної адреси Компанією 09.06.2023 не спростовує того, що обладнання та канал доступу до Інтернет залишались активними, оскільки сам договір з провайдером не був розірваний. Отже, обидва суб`єкти господарювання могли і надалі здійснювати доступ до мережі з однієї точки - фізичної адреси провайдера. Суд також погоджується з доводом Відділення АМК про те, що використання однієї IP-адреси двома суб`єктами для входу в банківські системи, а також факт дії договорів на однакову адресу - це не випадковий збіг, а сукупність об`єктивних технічних та організаційних обставин, які підтверджують його висновки про координацію дій та спотворення результатів аукціонів. Неправильним є висновок суду першої інстанції про те, що не є належним доказом наявності умов для обміну інформацією і використання Компанією та Товариством одного і того ж програмного забезпечення. Адже, судом першої інстанції не враховано, що висновки Відділення АМК про антиконкурентні узгоджені дії зроблені не лише на підставі самого факту використання популярного браузера. А у пункті 47 Рішення Відділення АМК вказано не лише на тип програмного забезпечення, а й на його унікальну комбінацію, зокрема: Операційна система: Windows NT 10.0 (Win64); Браузерний рушій та версії браузера: AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko), Chrome/97.0.4691.0, 114.0.0.0, 115.0.0.0. Використання однакової конфігурації браузера і ОС у тотожний період, з доступом до банківських систем з ідентичних IP-адрес, у поєднанні з іншими факторами (місцезнаходження, обмін документами, узгоджені дії під час торгів тощо), утворює систему непрямих доказів, що підтверджує спільну координацію дій. При цьому, user-agent сам по собі не ідентифікує особу, у даній справі він виступає додатковим індикатором погоджених технічних дій, підтверджує одночасність підключень до одного ресурсу з різних акаунтів у схожих конфігураціях, а також разом із іншими даними (час дій, мета, наслідки) формує послідовність погоджених, а не випадкових дій. Висновки ж Відділення АМК не ґрунтуються на одному факторі, а базуються на комплексному аналізі низки технічних збігів, що одночасно охоплюють: спільну IP-адресу; збіги в часі входів до банківської системи; однакове програмне забезпечення та платформи; узгоджену поведінку під час аукціонів. Також колегія суддів погоджується з доводом апелянта про те, що сама по собі спільна адреса місцезнаходження не є виключним або самодостатнім доказом наявності антиконкурентних узгоджених дій. Проте, у сукупності з іншими встановленими ознаками (регулярне використання спільної IP-адреси, використання однакового програмного забезпечення) така обставина є додатковим свідченням тісної взаємодії між учасниками торгів. З огляду на наведене, встановлену у оскаржуваному рішенні Відділенням АМК сукупність фактів у їх взаємозв`язку, колегія суддів дійшла висновку про те, що встановлені обставини у своїй сукупності та взаємозв`язку з точки зору вірогідності надають можливість встановити мотиви його прийняття саме в частині доведення наявності ознак протиправного діяння стосовно кожного епізоду (правопорушення) і не можуть вважатися випадковим збігом обставин чи наслідком об`єктивних чинників та підтверджують узгоджену поведінку, зокрема позивача. Таким чином, рішення Відділення АМК ґрунтується на висновках, зроблених на підставі встановлених фактів та обставин, які є достатніми для висновку про узгоджену поведінку позивача, що стосується спотворення результатів торгів (аукціонів). А відтак, відсутні підстави для його скасування, передбачені статтею 59 Закону № 2210-III. Суд першої інстанції наведеного не врахував, належним чином не проаналізував зміст оскаржуваного рішення Відділення АМК визначеним законодавством вимогам в контексті інкримінованих позивачу порушень антимонопольного законодавства, в повній мірі не дослідив докази та не оцінив наведені сторонами доводи і аргументи. Тобто не з`ясував обставини, що мають значення для справи. Внаслідок чого, дійшов помилкових висновків про неповноту (формальний підхід) встановлення відповідачем обставин наявності узгоджених антиконкурентних узгоджених дій, а також про задоволення позовних вимог та часткове скасування рішення Відділення АМК. Висновки суду апеляційної інстанції Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина другу статті 277 Господарського процесуального кодексу України). З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8987/25 ухвалено з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню. Розподіл судових витрат У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8987/25 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8987/25 - скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрспецінвест» відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрспецінвест» (вул. Йорданська, буд. 6, м. Київ, 04211; ідентифікаційний код 43629940) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 21602826) 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Справу повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 30.06.2026. Головуючий суддя Ю.А. Шаратов Судді І.М. Скрипка О.Л. Бестаченко