Постанова 4811 № 455/1421/25

Справа №455/1421/25 Головуючий у 1 інстанції:Титов А.О. Провадження №22-ц/811/535/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., секретар: Черевко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області в складі судді Титова А.О. від 05 лютого 2026 року у справі за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и л а : ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 лютого 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 25.09.2025 року у цивільній справі №455/1421/25 залишено без розгляду. Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 лютого 2026. Вважає оскаржувану ухвалу протиправною та такою, що позбавляє його як сторони у справі права на захист своїх інтересів у суді. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що саме на суд покладено обов`язок належним чином повідомляти сторони про розгляд справи, надавати копію позовної заяви та доданих до неї документів, а також надати стороні доказ, що суд здійснює розгляд справи, що підтверджується ухвалою про відкриття провадження. Натомість суд надіслав рішення, яке апелянт не отримував. Вказує, що система відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» не є належним доказом того, що направлений судом документ є саме судовим рішенням та був вручений адресату. Також зазначає, що судом не враховано, що апелянт ОСОБА_2 проходить військову службу у роті №3 полку поліції особливого призначення «Хижак-1» Департаменту патрульної поліції та бере участь у бойових діях із захисту України, у зв`язку з чим часто не перебуває за місцем проживання: АДРЕСА_1 , а отже не мав можливості отримувати кореспонденцію, у тому числі лист із кодовим ідентифікатором R067012289526, на який посилається суд. В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України. Клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник апелянта буде перебувати у службовому відрядженні, колегія суддів вважала безпідставним та відхилила, зважаючи на те, що будь-яких належних та допустимих доказів перебування представника у службовому відрядженні представлено не було. Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 126, 260, 284 ЦПК, постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20, та залишаючи без розгляду заяву про перегляд заочного рішення, виходив з того, що заочне рішення у поточній справі ухвалено судом 25.09.2025. Копія рішення, відповідно до списку № Р-22-06.10.2025/908 згрупованих відправлень «Рекомендований лист», було направлено судом на адресу відповідача 06.10.2025 (пункт 17 списку згрупованих відправлень) з штриховим кодовим ідентифікатором R067012289526 та згідно відомостей системи пошуку поштових відправлень сайту АТ «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) було вручено Відповідачу 14.10.2025. Суд зазначив, що заява представника відповідача про перегляд заочного рішення була направлена останнім на адресу суду засобами поштового зв`язку 10.01.2026, тобто така заява подана до суду поза межами строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, визначеного положеннями статті 284 ЦПК України. Питання про поновлення пропущеного процесуального строку в порядку статті 127 ЦПК України в заяві заявником не порушувалось, обставин, які б вказували на поважність причин пропуску процесуального строку не вказувались. За наведених обставин, враховуючи вищевикладені положення ЦПК України та правові позиції Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення Заяви про перегляд Заочного рішення без розгляду. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення, вимогам закону, а також практиці суду касаційної інстанції у аналогічних процесуальних правовідносинах, доводи ж скарги таких висновків суду не спростовують. У квітні 2026 року ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив: - переглянути та скасувати заочне рішення суду у цивільній справі №455/1421/25 від 25.09.2025 року. В обґрунтування заяви покликався на те, що ТОВ «Авентус Україна» як позичкодавець здійснюючи фінансову діяльність на території України з надання позик чи споживчих кредитів, повинна була отримати відповідну ліцензію на ведення такого роду фінансових операцій. Разом з тим, ТОВ «Авентус Україна» на момент укладання кредитного договору №7721344 від 25.03.2024 року, не володіла такою ліцензією, оскільки зазначена ліцензія була анульована Національним Банком України 30 жовтня 2023 року. А тому здійснення ТОВ «Авентус Україна» будь-якої фінансової операції з видачі кредитів та надання коштів у позику після 30.10.2023 року були незаконними та нікчемними. Як вбачається із матеріалів справи, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 . Іншої адреси місця проживання відповідач суду не повідомляв. Також, вказана адреса повністю відповідає адресі місця проживання відповідача, зазначеній у заяві про перегляд заочного рішення, а також і у апеляційній скарзі. Приписами частини 4 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Нормою частини 6 статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Згідно з приписами частини 5 статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За змістом пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Відповідно до вимог частини 2 статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 127 ЦПК України). З матеріалів справи, також, вбачається, що відповідачу, на його зареєстровану у встановленому законом порядку адресу місця проживання, судом першої інстанції направлялась кореспонденція, що підтверджується наявними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.61, 73). Також 14.10.2025 відповідач отримав копію заочного судового рішення, що також підтверджується, а саме даними офіційної системи відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» (а.с.101). Таким чином, доводи апелянта про неналежність трекінгу як доказу є безпідставними, оскільки відомості офіційного оператора поштового зв`язку є належним та допустимим доказом вручення кореспонденції та використовуються судами при встановленні факту отримання поштових відправлень. Зазначені обставини свідчать про належне повідомлення відповідача про розгляд справи та ухвалення заочного рішення. Відтак суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідач був повідомлений про розгляд справи, знав про існування позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», мав можливість брати участь у справі, однак не з`являвся до суду, відзив не подав та своїм процесуальним правом не скористався. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що на даний час він, як офіцер поліції проходить військову службу у стрілецькому полку поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і як доказ на підтвердження долучив копію службового посвідчення та довідку про участь у бойових діях. З довідки від 30.07.2025 вбачається, що ОСОБА_2 з 21 серпня 2019 року до цього часу проходить службу в поліції та з 02 вересня 2024 року призначений на посаду інспектора взводу №3 роти №3 полку поліції особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак - 1») Департаменту патрульної поліції. З 27 лютого 2025 року по 06 квітня 2025 року ОСОБА_2 перебував у відрядженні в Сумській області та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.150-151). Колегія суддів звертає увагу, що наведені обставини свідчать про факт проходження апелянтом служби та періодичне перебування у службових відрядженнях, однак самі по собі не підтверджують неможливості реалізації ним процесуальних прав або поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Також, зазначені у довідці періоди відрядження (27.02.202506.04.2025) не охоплюють строк, встановлений законом для подання заяви про перегляд заочного рішення після отримання його копії. Навпаки, цей період навіть не стосується розгляду справи судом, оскільки позов до суду подано у липні 2025 року. Також, з матеріалів справи вбачається, що першу заяву про перегляд заочного рішення відповідач подав 02.01.2026, другу 15.01.2026, тоді як заочне рішення ухвалено 25.09.2025, а його копію отримано 14.10.2025, отже передбачений статтею 284 ЦПК України процесуальний строк для звернення із заявою про його перегляд було дійсно пропущено. Будь-яких інших доказів перебування апелянта поза межами свого місця проживання та виконання службових функцій, перебування у відрядженнях, участь у бойових діях, тощо у період розгляду справи, ухвалення рішення, строку на подання заяви про його перегляд, тощо, він не надав. Відтак, посилання апелянта на проходження служби та участь у бойових діях у період що має значення доказами не підтверджено та такі посилання не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того, відповідачем не наведено інших поважних причин пропуску процесуального строку, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви без розгляду. Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Ухвалу ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таку, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 30 червня 2026 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра