Ухвала КАС ВС № 420/29278/25

УХВАЛА 01 липня 2026 року м. Київ справа №420/29278/25 адміністративне провадження №К/990/24873/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Уханенка С. А., перевіривши касаційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №420/29278/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року 297 комендатурі охорони та обслуговування відмовлено у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року. Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, 297 комендатура охорони та обслуговування звернулася до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. Ухвалами Верховного Суду від 18 березня, 15 квітня та 26 травня 2026 року касаційні скарги 297 комендатури охорони та обслуговування було повернуто особі, яка її подала. 29 травня 2026 року скаржник вчетверте звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Загороднюка А. Г. з 15 по 19 червня 2026 року (наказ від 12 червня 2026 року №1975/0/6-26), питання про відкриття провадження за касаційною скаргою вирішується після виходу судді з відпустки. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції винесена 23 лютого 2026 року. Відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 29 травня 2026 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що через введення в України воєнного стану та нестачі особового складу ЗСУ значно збільшилось навантаження на Збройні Сили України, так представник відповідача виконує основні обов`язки за посадою, крім того виконує одні з позаштатних обов`язків це обов`язки позаштатного юрисконсульта, через що завжди не вистачає часу. Крім того, зазначає, що касаційні скарги повертаються через несплату судового збору, що є також проблемою особисто 297 комендатури охорони та обслуговування, але командування Повітряних сил ЗСУ бачить пріоритет не в фінансуванні судових витрат, а захисті цивільного населення. Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку касаційного оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Посилання скаржника на введення на території України воєнного стану, часті повітряні тривоги та перебої у постачанні електроенергії також не можуть бути визнані достатніми та безумовними підставами для поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі. Верховний Суд виходить з того, що сам по собі факт запровадження воєнного стану, як і пов`язані з ним обставини, не звільняє учасника справи від обов`язку дотримання процесуальних строків та вимог процесуального закону. Для визнання таких причин поважними особа повинна навести конкретні обставини, які об`єктивно унеможливили своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії, а також підтвердити існування прямого причинного зв`язку між зазначеними обставинами та пропуском процесуального строку. Водночас скаржником не наведено належних обґрунтувань та не надано жодних доказів того, яким саме чином оголошення повітряних тривог, перебої в електропостачанні чи інші обставини, пов`язані з правовим режимом воєнного стану, об`єктивно перешкоджали поданню касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 330 КАС України, у межах установленого процесуального строку або упродовж значного періоду після повернення попередніх касаційних скарг. Крім того, Суд враховує, що попередні касаційні скарги були повернуті не з підстав неможливості їх подання чи несвоєчасного звернення до суду, а у зв`язку з невідповідністю вимогам процесуального закону щодо їх форми та змісту. За таких обставин наведені скаржником доводи не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для реалізації права на касаційне оскарження у спосіб та строки, визначені КАС України. Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, та з огляду на ненадання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження. Також, скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору. При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. У частині другій статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Враховуючи наведене та беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, а також предмет спору, заявник касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні. При поданні касаційної скарги скаржником не долучено документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (чинному на час звернення скаржника з касаційною скаргою) станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Касаційна скарга відповідача подана в електронній формі, тому розмір ставки судового збору з пониженням у цій справі становить - 2662,24 грн (3328 грн * 0,8). Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2662,24 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)», номер справи, у якій сплачується судовий збір. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями і доказами та документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску 297 комендатурою охорони та обслуговування строку на касаційне оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №420/29278/25. У задоволенні клопотання 297 комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №420/29278/25 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді А. Г. Загороднюк С. А. Уханенко