Постанова КАС ВС № 560/14828/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ справа №560/14828/25 адміністративне провадження № К/990/16043/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Кравчука В.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.11.2025 (суддя Салюк П.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Залімського І.Г., суддів Сушка О.О., Мацького Є.М., у справі №560/14828/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У серпні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач, Управління, орган Пенсійного фонду), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Управління від 19.06.2025 №222430003386, яким відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язати Управління призначити позивачці пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону №796-XII, як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 21.05.2024.

2. На обґрунтування позову позивачка послалася на те, що Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 17.01.2025 у справі №560/15898/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025, зобов`язав Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 №1104 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 статті 55 Закону №796-ХІІ, із врахуванням правових висновків суду. На виконання цього рішення суду Управління прийняло рішення від 19.06.2025 №222430003386, яким відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII. Позивачка вважає це рішення органу Пенсійного фонду протиправним з підстав наявності в неї права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, оскільки вона постійно проживала у зоні безумовного (обов`язкового відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення і має статус особи, яка постійно проживала у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.1989 №224), що підтверджується посвідченням. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення (категорії 2) серії НОМЕР_1 , яке підтверджує, що статус громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (ла) у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.1989 №224). Це посвідчення визначає, що пред`явник посвідчення має право на пільги та компенсації встановлені Законом №796-XII (у редакції від 19.12.1991 із змінами і доповненнями від 01.07.1992) для осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.1989 №224).

4. Позивачка з дати народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по вересень 1990 року, та з 04.05.2001 по 01.07.2007 була зареєстрована та проживала в селі Зелень Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 15.02.2024 №298. Територія вважається забрудненою радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і відноситься до 3 категорії (зони гарантованого добровільного відселення) відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 (далі - Перелік №106).

5. ОСОБА_1 з 17.09.1990 по 1995 рік (дата не зазначена) проживала у селі Великі Озера Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району від 05.01.2023 №11/03. Село Великі Озера відносилося до другої зони, зони безумовного (обов`язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС до 01.01.2006 відповідно до Переліку №106.

6. Позивачка в період з 07.05.1996 по 17.04.2001 проживала в селі Біле Володимирецького району Рівненської області, що підтверджується довідкою Володимирецької селищної ради від 23.12.2024 №1142. Ця територія відноситься до зони гарантованого добровільного відселення III категорії радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Переліку №106.

7. Протягом 1986-1990 років позивачка навчалася в Дубнівському педагогічному училище Рівненської області, що підтверджується дипломом від 28.06.1990 серії НОМЕР_2 .

8. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 17.01.2025 у справі №560/15898/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 (набрало законної сили 09.06.2025), зобов`язав орган Пенсійного фонду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 №1104 про призначення їй пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 статті 55 Закону №796-ХІІ, із врахуванням правових висновків суду. В цьому рішенні суди дійшли висновку, що довідка Виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 15.02.2024 №298 є самостійним документом для вирішення пенсійним органом питання про призначення позивачці пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку та із врахуванням наявності посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №222430003386 від 24.06.2024, яким не проведено розгляд права позивачки на зниження пенсійного віку згідно із довідкою від 15.02.2024 №298 в зв`язку із проживанням її на території яка відноситься до 3 категорії, оскільки позивач надала посвідчення 2 категорії, суперечить вимогам чинного законодавства, яким регулюються питання реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на отримання пенсійних виплат, тобто є протиправним.

9. На виконання вказаного рішення суду Управління повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 №1104 про призначення їй пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 статті 55 Закону №796-ХІІ та рішенням від 19.06.2025 №222430003386 відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII з підстав недостатнього періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993, а саме період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення становить 04 місяці 06 днів. Орган пенсійного фонду у рішенні зазначив, що враховуючи надані до заяви від 21.05.2024 довідки про періоди проживання у зоні радіаційного забруднення, період проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення складає 4 роки 4 місяці 13 днів, що за умови наявності 29 років страхового стажу дає право на зниження пенсійного віку на 4 роки (після досягнення 56 років), період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 складає 04 місяці 06 дні (при необхідному-3 роки), що є не достатнім для призначення пенсії за віком. За змістом цього рішення до періоду проживання/роботи у зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано: період з 01.09.1986 по 27.06.1990, оскільки ОСОБА_1 навчалась в Дубнівському педагогічному училищі, що не відноситься до переліку населених пунктів зони гарантованого добровільного відселення. Оскільки, позивачем не надана довідка про форму навчання (заочна, стаціонарна) в Дубнівському педагогічному училищі, зарахувати період проживання з 01.09.1986 по 27.06.1990 в селі Зелень Сарненського (Дубровницького) району Рівненської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, у відповідача немає підстав.

10. Позивачка, не погодившись з цим рішенням, звернулася до суду. III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 03.11.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026, у задоволенні позову відмовив.

12. Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що місце навчання позивачки нерозривно пов`язане з її постійним місцем проживання, відтак, факт навчання позивачки на денній формі в Дубнівському педагогічному училищі відповідно до довідки відокремленого структурного підрозділу «Дубенського педагогічного фахового коледжу Рівненського державного гуманітарного університету» від 23.10.2025 №231 заперечує факт її постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у с. Зелень в цей період. ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

13. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

14. Як на підставу касаційного оскарження скаржниця посилається на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. На обґрунтування цієї підстави скаржниця покликається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування положення пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII в частині зменшення пенсійного віку особі, яка проживала у кількох зонах радіоактивного забруднення різних категорій, шляхом сумування між собою періодів проживання особи у зоні гарантованого добровільного відселення (3 зона) та у зоні безумовного (обов`язкового) відселення (2 зона) при визначенні мінімального трирічного стажу проживання у забрудненій зоні станом на 01.01.1993.

15. Скаржниця доводить, що суди не врахували обставини, які свідчать про наявність у неї права на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону №796-XII, як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 21.05.2024, оскільки вона у період з моменту аварії по 31.07.1986 проживала у зоні безумовного обов`язкового відселення і станом на 01.01.1993 прожила у цій зоні не менше 3 років: з 01.08.1986 по вересень 1990 року у зоні гарантованого добровільного відселення та з 17.09.1990 по 01.01.1993 у зоні безумовного обов`язкового відселення, що підтверджується відповідними довідками Дубровицької міської ради та даними трудової книжки позивачки, які містяться в матеріалах справи. Проживання у зоні гарантованого добровільного відселення повних 11 років: з 07.05.1996 по 17.04.2001 у с. Біле та з 04.05.2001 по 01.07.2007 у с. Зелень.

16. У касаційній скарзі позивачка, окрім наведеного, посилається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивачки як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки пенсія передбачена статтею 55 Закону №796-ХІІ, є суттєвим джерелом засобів для існування позивачки, яка погіршила здоров`я, проживаючи у зонах радіоактивного забруднення.

17. Відповідач відзив на касаційну скаргу у строки, визначені судом, не надав, що не перешкоджає її розгляду. V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначеному статтею 341 КАС України, виходить з такого.

19. Ключовим питанням у цій справі є визначення наявності у позивачки права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог частини першої статті 55 Закону №796-XII.

20. Згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - не менше 26 років; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - не менше 27 років; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років; з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років; з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року - не менше 31 року; з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років; з 01.01.2026 по 31.12.2026 - не менше 33 років; з 01.01.2027 по 31.12.2027 - не менше 34 років; починаючи з 01.01.2028 - не менше 35 років.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

22. Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

23. Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

24. Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII передбачено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

25. Відповідно до частини третьої статті 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

26. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовою для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII є факт проживання та (або) праці такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років до 01.01.1993.

27. Початкова величина зменшення пенсійного віку (3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Додатково такі особи мають право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за 2 роки проживання, роботи на відповідній місцевості. При цьому максимальна межа зниження пенсійного віку відповідно до положень абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII становить 6 років, незалежно від того застосовувалась початкова величина зменшення пенсійного віку до таких осіб чи ні.

28. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 2), що підтверджується посвідченням від 05.02.1997 серії НОМЕР_1 . З дати народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по вересень 1990 року, та з 04.05.2001 по 01.07.2007 проживала в селі Зелень Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області, на території, яка відноситься до 3 категорії (зони гарантованого добровільного відселення) відповідно до Переліку №106, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 15.02.2024 №298. В період з 17.09.1990 по 1995 рік проживала у селі Великі Озера Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області, на території, яка відносилася до другої зони, зони безумовного (обов`язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС до 01.01.2006 відповідно до Переліку №106, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району від 05.01.2023 №11/03. В період з 07.05.1996 по 17.04.2001 проживала в селі Біле Володимирецького району Рівненської області, на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення III категорії радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Переліку №106, що підтверджується довідкою Володимирецької селищної ради від 23.12.2024 №1142.

29. Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, Управління в рішенні про відмову в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку посилалось на те, що до періоду постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не враховано період навчання з 01.09.1986 по 27.06.1990 в Дубнівському педагогічному училищі у м. Дубно, яке не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

30. Слід зазначити, що дипломом лише підтверджується інформація про навчання позивачки в Дубенському педагогічному училищі в період з 01.09.1986 по 27.06.1990.

31. Однак диплом підтверджує лише факт навчання позивачки у навчальному закладі і не містить інформацію щодо місця проживання позивачки. Інформація, яка міститься в дипломі, не спростовує встановлені судами обставини, що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, яка проживала та працювала станом на 01.01.1993 у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років. Більш того, ці обставини підтверджуються рішенням від 17.01.2025 у справі №560/15898/24, яким встановлено факт проживання позивачки: з народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по вересень 1990 року, з 04.05.2001 по ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Зелень Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області, територія якого вважається забрудненою радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і відноситься до 3 категорії (зони гарантованого добровільного відселення); з 17.09.1990 по 1995 рік в селі Великі Озера Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області, територія якого відноситься до другої зони (безумовного (обов`язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС до 01.01.2006; з 07.05.1996 по 17.04.2001 в селі Біле Володимирецького району Рівненської області, територія якого відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, III категорії радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Переліку №106; з 07.05.1996 по 17.04.2001 в селі Біле Володимирецького району Рівненської області, територія якого відноситься до зони гарантованого добровільного відселення III категорії радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Переліку №106. У справі №560/15898/24 Суд дійшов висновку, що відсутня необхідність отримання посвідчень різних категорій, а право на можливе призначення пенсії за віком відповідно до абзацу 3 пункту 2 статті 55 Закону №796-XII може бути підтверджене відповідною довідкою та посвідченням громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (ла) у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.1989 №224), оскільки таке посвідчення видається громадянам які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення. Пенсійний вік за бажанням особи при цьому може бути дійсно знижено тільки за однією підставою, передбаченою пунктом 2 статті 55 Закону № 796-XII, тобто зниження пенсійного віку може бути обчислено пенсійним органом тільки як особі яка постійно проживала на територіях зон безумовного (обов`язкового), або як особі яка постійно проживала на територіях зон гарантованого добровільного відселення. Додавання початкових величин зниження пенсійного віку та величин додаткового зниження пенсійного віку за кожний рік проживання, роботи у відповідних зонах, але не більше встановленого строку, Законом № 796-XII, не допускається. Довідка Виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 15.02.2024 №298 за вказаних обставин є самостійним документом для вирішення пенсійним органом питання про призначення позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку та із врахуванням наявності посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи.

32. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222430003386 від 24.06.2024 яким не проведено розгляд права позивача на зниження пенсійного віку згідно із довідкою від 15.02.2024 № 298 в зв`язку із проживанням її на території яка відноситься до 3 категорії, оскільки позивач надала посвідчення 2 категорії, суперечить вимогам чинного законодавства, яким регулюються питання реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на отримання пенсійних виплат, тобто є протиправним, тому його необхідно скасувати.

33. З урахуванням встановлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що відмова пенсійного органу носить формальний характер та не ґрунтується на нормах закону, оскільки довідками, наявними в матеріалах справи та обставинами, встановленими судовими рішеннями у справі №560/15898/24, підтверджується факт проживання позивачки на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення у вказаному вище періоді, що є достатньою умовою для призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

34. Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 30.09.2020 у справі №572/1921/17, від 16.10.2024 у справі №140/14380/23, від 12.05.2026 у справі №460/13782/24.

35. Зважаючи на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що позивачка має право на призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

36. Відтак колегія суддів вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачка не має права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

37. Відповідно до частини першої та третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

38. Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Керуючись статтями 139, 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі №560/14828/25 скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.06.2025 №222430003386, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII, як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону №796-XII, як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 21.05.2024. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя Я.О. Берназюк Суддя В.М. Кравчук