Постанова КАС ВС № 240/8720/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ справа № 240/8720/24 провадження № К/990/10014/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е. розглянув у письмовому провадженні у суді касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Залімського І. Г., суддів: Мацького Є. М., Сушка О. О. І. Суть спору

1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області (далі також - ТУ ССО у Житомирській області), в якому просить: 1.1. визнати протиправною бездіяльність ТУ ССО у Житомирській області, яка виразилась у відмові зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17 листопада 2000 року по 01 березня 2004 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01 березня 2004 року по 31 жовтня 2005 року, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01 листопада 2005 року по 29 березня 2007 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30 березня 2007 року по 16 вересня 2008 року, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04 жовтня 2010 року по 31 липня 2017 року, Територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23 жовтня 2019 року по 03 грудня 2019 року; 1.2. зобов`язати ТУ ССО у Житомирській області зарахувати до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17 листопада 2000 року по 01 березня 2004 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01 березня 2004 року по 31 жовтня 2005 року, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01 листопада 2005 року по 29 березня 2007 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30 березня 2007 року по 16 вересня 2008 року, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04 жовтня 2010 року по 31 липня 2017 року, Територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23 жовтня 2019 року по 03 грудня 2019 року.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Служби судової охорони у Житомирській області від 03 грудня 2019 року № 345 о/с ОСОБА_1 , як переможця конкурсу, призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ТУ ССО у Житомирській області з 04 грудня 2019 року, на якій він проходить службу по даний час. В подальшому 02 квітня 2024 року позивач звернувся до ТУ ССО у Житомирській області із рапортом № 37.22-414/вн щодо зарахування відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393) до вислуги років у Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах. Однак, листом від 03 квітня 2024 року № 37.05-159 до ТУ ССО у Житомирській області відмовило позивачу у задоволенні його рапорту. Вважаючи таку відмову ТУ ССО у Житомирській області протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом. ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Наказом ТУ ССО у Житомирській області від 22 жовтня 2019 року № 8к ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду провідного інспектора (з дипломом спеціаліста) відділу матеріально-технічного забезпечення. На період проведення конкурсів для укомплектування вакантних посад співробітників ТУ ССО у Житомирській області на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків начальника відділу матеріально-технічного забезпечення.

4. Наказом Служби судової охорони від 03 грудня 2019 року № 345 о/с позивача як переможця конкурсу призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ТУ ССО у Житомирській області з 04 грудня 2019 року, на якій наразі проходить службу. 5. 02 квітня 2024 року позивач звернувся до ТУ ССО у Житомирській області з рапортом № 37.22-414/вн щодо зарахування відповідно до норм Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393 до вислуги років у Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах, а саме: у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17 листопада 2000 року по 01 березня 2004 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01 березня 2004 року по 31 жовтня 2005 року, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01 листопада 2005 року по 29 березня 2007 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30 березня 2007 року по 16 вересня 2008 року, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04 жовтня 2010 року по 31 липня 2017 року, ТУ ССО у Житомирській області у період з 23 жовтня 2019 року по 03 грудня 2019 року.

6. Листом від 03 квітня 2024 року №37.05-159 ТУ ССО у Житомирській області повідомило позивача про те, що норми Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393 можуть бути застосовані лише для визначення вислуги років саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. Крім того, відповідач зазначив, що на момент звернення (подання рапорту) ОСОБА_1 є діючим співробітником Служби судової охорони, права на призначення та отримання пенсії не набув, а також рапорт на звільнення зі служби не подавався; не відбулось факту переходу з роботи в державних органах на службу до Служби судової охорони, оскільки чинними нормативно-правовими актами не врегульовано процедури такого переходу; посада начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони не включено до переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженого наказом голови Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року №

454. ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року позов задоволено. 7.1. Визнано протиправними дії ТУ ССО у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17 листопада 2000 року по 01 березня 2004 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01 березня 2004 року по 31 жовтня 2005 року, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01 листопада 2005 року по 29 березня 2007 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30 березня 2007 року по 16 вересня 2008 року, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04 жовтня 2010 року по 31 липня 2017 року, ТУ ССО у Житомирській області у період з 23 жовтня 2019 року по 03 грудня 2019 року. 7.2. Зобов`язано ТУ ССО у Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17 листопада 2000 року по 01 березня 2004 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01 березня 2004 року по 31 жовтня 2005 року, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01 листопада 2005 року по 29 березня 2007 року, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30 березня 2007 року по 16 вересня 2008 року, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04 жовтня 2010 року по 31 липня 2017 року, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23 жовтня 2019 року по 03 грудня 2019 року.

8. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з 04 грудня 2019 року відбувся фактичний перехід позивача на службу до Служби судової охорони на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, з присвоєнням спеціального звання лейтенант Служби судової охорони, тобто з урахуванням вимог статті 164 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) зараховано до середнього складу Служби судової охорони. Суд першої інстанції також указав, що посилання відповідача на наказ Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 «Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах», відповідно до якого позивач не обіймав посад за таким переліком є помилковим, оскільки такий перелік не існував на час виникнення спірних правовідносин. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність затвердженого переліку посад та механізму переходу з роботи в державних органах на службу в Службу судової охорони не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу до вислуги років часу попередньої роботи в державних органах. Водночас час роботи позивача на зазначених у спірні періоди займаних посадах відноситься до часу роботи в державних органах, а тому має зарахуватися до вислуги років у Службі судової охорони.

9. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

10. Сьомий апеляційний адміністративний суд, приймаючи вказану постанову, зазначив, що наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 затверджений перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. Вказаний перелік включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони. Натомість позивач прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений як переможець конкурсу на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області (наказ Служби судової охорони від 03 грудня 2019 року № 345 о/с). З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки посада начальника відділу територіального управління Служби судової охорони у переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженого наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 не міститься, тому відсутні підстави для зарахування позивачу до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах. IV. Касаційне оскарження

11. Позивач подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення першої інстанції.

12. Так, автор скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо положення переліку посад, затвердженого наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 з урахуванням обставин цієї справи. Стверджує, що апеляційний суд помилково застосував положення переліку посад, затвердженого наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454, оскільки з огляду на принцип дії нормативно-правових актів в часі такий перелік посад не існував на час виникнення спірних правовідносин та відповідно не поширює на них свою дію. На думку автора касаційної скарги, висновки суду апеляційної інстанції обмежують право позивача на зарахування спірних періодів роботи до стажу служби, поширюючи дію переліку посад на відносини, які виникли 04 грудня 2019 року, фактично допустивши зворотну дію переліку посад в часі, що призвело до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача.

13. За наслідками автоматичного розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Білак М. В., Мацедонська В. Е. Верховний Суд ухвалою від 12 березня 2025 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у цій справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 328 КАС України. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 29 травня 2026 року № 1056/0/15-26 "Про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Желєзного І. В. від здійснення правосуддя" призначено повторний автоматичний розподіл цієї справи, за результатами якого ця справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Смокович М. І., судді: Кашпур О. В., Мацедонська В. Е.

14. Представник ТУ ССО у Житомирській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Законом № 1402-VIII визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (стаття 161).

18. Частиною четвертою статті 163 Закону № 1402-VIII, у редакції Закону України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII, передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

19. Законом України від 27 квітня 2021 року №1417-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», Закон № 1402-VIII доповнено статтею 162-1 такого змісту: «Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони

1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».

20. При цьому статтю 163 Закону №1402-VIII після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту: «

4. На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони». У зв`язку з цим частини четверту-восьму вважати відповідно частинами п`ятою-дев`ятою. Абзац другий частини п`ятої та частину сьому Закону № 1402-VIII виключено.

21. Рішенням Вищої ради правосуддя від 04 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі - Положення), відповідно до пункту 5 розділу І якого час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом № 2262-ХІІ та Порядком № 393. (пункт 5 розділу I в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18 листопада 2021 року). VI. Позиція Верховного Суду

22. Отже, з метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних й інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 27 квітня 2021 року № 1417-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», відповідно до якого, зокрема, на державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу», а посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

23. Зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі, зводиться до питання щодо наявності/відсутності підстав для зарахування до вислуги років часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу особі, що призначена на посаду до затвердження наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.

24. Як уже зазначалось, відповідно до пункту 5 розділу І Положення час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом № 2262-ХІІ та Порядком № 393. (пункт 5 розділу I в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18 листопада 2021 року).

25. Наведене свідчить, що пункт 5 Положення містить бланкетну норму до Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393.

26. Так, відповідно до пункту «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ. України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

27. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 435 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» доповнено порядок обчислення вислуги років у новоствореному державному органі - Службі судової охорони.

28. Зокрема, пункт 1 абзац дванадцятий постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 435 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» викладений у такій редакції: час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;".

29. Частина перша статті 164 Закону № 1402-VIII визначає, що установлюються такі спеціальні звання співробітників Служби судової охорони: 1) спеціальні звання молодшого складу: рядовий Служби судової охорони; капрал Служби судової охорони; сержант Служби судової охорони; старший сержант Служби судової охорони; 2) спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант Служби судової охорони; лейтенант Служби судової охорони; старший лейтенант Служби судової охорони; капітан Служби судової охорони; майор Служби судової охорони; підполковник Служби судової охорони; полковник Служби судової охорони; 3) спеціальне звання вищого складу: генерал Служби судової охорони.

30. Повертаючись до обставин цієї справи, відповідно до наказу Служби судової охорони у Житомирській області від 03 грудня 2019 року № 345 о/с позивача як переможця конкурсу призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ТУ ССО у Житомирській області з 04 грудня 2019 року, з присвоєнням спеціального звання лейтенант Служби судової охорони, на якій проходить службу по даний час.

31. Водночас наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 затверджений перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, в подальшому до нього були внесені зміни наказом Служби судової охорони від 05 грудня 2022 року № 519 «Про внесення змін до наказу служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454». Вказаний перелік включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

32. Отже, з 04 грудня 2019 року відбувся фактичний перехід позивача на службу до Служби судової охорони на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, з присвоєнням спеціального звання лейтенант Служби судової охорони, тобто з урахуванням вимог статті 164 Закону № 1402-VIII позивача зараховано до середнього складу Служби судової охорони.

33. При цьому на момент призначення позивача на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області переліка посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах затвердженого наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 ще не існувало, а тому його дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки указане суперечило б принципу дії норм права в часі, який знаходить висвітлення в Конституції України, а саме у частині першій статті 58, та за змістом якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

34. Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Так, надаючи тлумачення статті 58 Конституції України у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший і другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення). У Рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп і від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 зроблено аналогічні висновки про те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Водночас Конституційний Суд України звернув увагу на те, що частина перша статті 58 Конституції України передбачає винятки з конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001). Крім того, у Рішеннях Конституційний Суд України постійно наголошує на тому, що ключовим у питанні розуміння гарантованого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності норм права, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017). Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005). Отже, державні установи повинні бути послідовними щодо прийнятих ними нормативних актів, а також дотримуватися розумної рівноваги між передбачуваністю (довірою, законними очікуваннями, впевненістю) особи і тими інтересами, заради забезпечення яких у регулювання вносяться зміни. Повага до такої впевненості, як зазначав Європейський суд з прав людини, має бути мірою правового захисту у внутрішньому праві проти свавільного втручання державних органів у гарантовані права (Рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopeckэ v. Slovakia) заява № 44912/98, від 28.09.2004).

35. Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 20 вересня 2019 року у справі № 813/904/15, від 18 листопада 2019 року у справі № 813/5876/15, від 16 червня 2022 року у справі № 819/1726/16 зазначав, що Закон № 2262-ХІІ, зокрема, встановлює для осіб начальницького складу податкової міліції передбачені гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. На думку суду, реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад.

36. Підсумовуючи, варто констатувати, що відсутність затвердженого переліку посад та механізму переходу з роботи в державних органах на службу в Службу судової охорони не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу до вислуги років часу попередньої роботи в державних органах.

37. Так, пункт 1 абзацу дванадцятого Порядку № 393 регламентує зарахування до вислуги років час роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

38. Таким чином, застосування цієї норми з урахуванням конкретних обставин можливе за призначення на посаду середнього і вищого складу Служби судової охорони до затвердження наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.

39. Отже, суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив позов.

40. Сьомий апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

41. З огляду на викладене та, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року підлягає скасуванню, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року - залишенню в силі. Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 240/8720/24 скасувати.

3. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі № 240/8720/24 залишити в силі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур В. Е. Мацедонська