Ухвала КАС ВС № 200/1004/25

УХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа №200/1004/25 адміністративне провадження № К/990/24395/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., перевірив касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №200/1004/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про визнання протиправним та скасування наказу, протоколу в частині, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №132/5 від 16 січня 2025 року «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, припинення діяльності арбітражного керуючого та дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)»; - визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - пункту 7 протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих №1/25 від 09 січня 2025 року щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та направлення матеріалів перевірки до органів Національної поліції. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №132/5 від 16 січня 2025 року «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, припинення діяльності арбітражного керуючого та дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)». У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, протоколу в частині - задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) грн. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 200/1004/25 - залишено без змін. Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 200/1004/25 - змінено, виключивши абзац третій резолютивної частини, а в решті - залишено без змін. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень. Ухвалами Верховного Суду від 30 березня 2026 року, від 27 квітня 2026 року та від 19 травня 2026 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №200/1004/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про визнання протиправним та скасування наказу, протоколу в частині - повернуто особі, яка її подала. 27 травня 2026 року Міністерство юстиції України через підсистему «Електронний суд» вчетверте звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №200/1004/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позову та у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року визнано неповажними, зазначені Міністерством юстиції України підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №200/1004/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про визнання протиправним та скасування наказу, протоколу в частині залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, скаржнику необхідно було надіслати заяву про поновлення строків із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 червня 2026 року скаржник через підсистему «Електронний суд» подав заяву про поновлення процесуального строку. У поданій заяві про поновлення процесуального строку скаржник зазначив, що первинно реалізував право на касаційне оскарження, однак ухвалами Верховного Суду від 30 березня 2026 року, 27 квітня 2026 року та 19 травня 2026 року касаційну скаргу було повернуто; після кожного повернення Міністерство юстиції України невідкладно доопрацьовувало касаційну скаргу з урахуванням мотивів повернення та повторно зверталося до суду касаційної інстанції без зайвих зволікань. Скаржник наголошує, що пропуск строку зумовлений сукупністю обставин, зокрема складністю формулювання підстав касаційного оскарження у справі щодо дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, організаційними змінами в системі міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, переданням представництва інтересів Міністерства у справах, пов`язаних із Донецькою областю, Харківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України, а також умовами воєнного стану, постійними повітряними тривогами та обстрілами міста Харкова, що об`єктивно ускладнювали безперервну роботу працівників відповідного підрозділу й оперативну підготовку процесуальних документів. Крім того, скаржник посилається на значне навантаження відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги у Донецькій та Луганській областях, обмежену чисельність працівників, відсутність наміру затягувати розгляд справи, добросовісну процесуальну поведінку та вжиття всіх залежних від нього заходів для усунення недоліків касаційної скарги. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою є правом сторони, а не обов`язком, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися правом на касаційне оскарження, реалізація такого права повинна відбуватися з дотриманням порядку та строків, установлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки є однаковими для всіх учасників судового процесу, що забезпечує принцип рівності сторін. Оцінюючи наведені скаржником обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, які не залежали від волі особи та унеможливлювали своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії. Як убачається з матеріалів касаційної скарги та відомостей автоматизованої системи документообігу суду, Міністерство юстиції України неодноразово зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами у цій справі, які ухвалами Верховного Суду від 30 березня 2026 року, 27 квітня 2026 року та 19 травня 2026 року було повернуто особі, яка їх подала. Сам по собі факт повернення касаційної скарги та її подальшого повторного подання не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку касаційного оскарження. Невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги та викладення підстав касаційного оскарження належить до сфери процесуальної поведінки скаржника та не є обставиною об`єктивного і непереборного характеру. Суд наголошує, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України є процесуальним обов`язком особи, яка звертається до суду касаційної інстанції. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває перебігу строку на касаційне оскарження і не надає особі права повторно звертатися з касаційною скаргою поза межами встановленого законом строку без доведення поважності причин його пропуску. Посилання скаржника на те, що після кожного повернення касаційної скарги Міністерство юстиції України оперативно усувало виявлені недоліки та повторно зверталося до суду касаційної інстанції, характеризують його процесуальну поведінку, однак не свідчать про існування обставин, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне подання належно оформленої касаційної скарги. Також Суд відхиляє посилання скаржника на організаційні зміни в системі міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України та здійснення представництва інтересів Міністерства у справах, пов`язаних із Донецькою областю, Харківським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України. Такі обставини пов`язані з внутрішньою організацією діяльності суб`єкта владних повноважень та не можуть розглядатися як об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду. Крім того, доводи про значне навантаження відповідного структурного підрозділу та обмежену чисельність його працівників також не свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку, оскільки належна організація роботи та забезпечення представництва інтересів у суді належать до сфери відповідальності самого суб`єкта владних повноважень. Щодо посилань скаржника на умови воєнного стану, повітряні тривоги та безпекову ситуацію у місті Харкові, Суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку. Такі обставини можуть бути визнані поважними лише за умови доведення їхнього безпосереднього впливу на можливість своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії. Однак у поданій заяві скаржник не навів конкретних обставин та не надав доказів того, яким саме чином зазначені ним умови воєнного стану, повітряні тривоги чи інші безпекові фактори об`єктивно унеможливили своєчасне подання належно оформленої касаційної скарги саме у цій справі. Отже, наведені Міністерством юстиції України доводи не підтверджують наявності об`єктивних, непереборних та незалежних від волі скаржника обставин, які унеможливили своєчасне подання належно оформленої касаційної скарги, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження. Таким чином, у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження слід відмовити. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на викладене, оскільки наведені Міністерством юстиції України підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані Судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, У Х В А Л И В : Відмовити Міністерству юстиції України у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №200/1004/25. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №200/1004/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про визнання протиправним та скасування наказу, протоколу в частині. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.Е. Мацедонська М.І. Смокович