Ухвала КАС ВС № 420/10314/25

УХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа №420/10314/25 адміністративне провадження № К/990/22707/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/10314/25 за позовом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги в частині, В С Т А Н О В И В : Державна установа «Одеська виправна колонія (№14)» звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просила суд: - визнати протиправною та скасувати вимогу Південного офісу Держаудитслужби №151508-14/932-2025 від 03 березня 2025 року в частині пунктів 3, 4, 7, 8, 10,

11. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Південного офісу Держаудитслужби №151508-14/932-2025 від 03 березня 2025 року в частині пунктів № 3, 4, 7, 8, 10,

11. Ухвалами Верховного Суду від 11 лютого 2026 року, 30 березня 2026 року та 30 квітня 2026 року касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/10314/25 за позовом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги в частині повернуто особі, яка її подала. 19 травня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку вчетверте надійшла касаційна скарга Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/10314/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду, закрити провадження у справі, а у разі розгляду по суті, відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2026 року визнано неповажними зазначені Південним офісом Держаудитслужби підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/10314/25 за позовом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги в частині залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, скаржнику необхідно було надіслати заяву про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 червня 2026 року скаржник через підсистему «Електронний суд» подав заяву про поновлення процесуального строку. У поданій заяві про поновлення процесуального строку відповідач зазначив, що первинну касаційну скаргу було подано в межах установленого процесуального строку, однак її неодноразово повертали ухвалами Верховного Суду у зв`язку з неналежним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження. При цьому відповідач наголошує, що після кожного повернення касаційної скарги повторно звертався до суду касаційної інстанції без невиправданих зволікань, подаючи уточнені редакції касаційної скарги. Також на обґрунтування поважності причин пропуску строку посилається на дію правового режиму воєнного стану, значну кількість повітряних тривог у місті Одесі, перебої в електропостачанні, а також на те, що Одеська територіальна громада включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими. З огляду на сукупність наведених обставин відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Оцінюючи вказані скаржником обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання касаційної скарги. Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду Південний офіс Держаудитслужби вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, і ці скарги йому повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги та, як наслідок, повернення скаржнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Суд наголошує, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Верховний Суд також зазначає, що однією із складових принципу верховенства права є дотримання принципу res judicata, тобто принципу поваги до остаточного судового рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Водночас аргументи Південного офісу Держаудитслужби зводяться до його цілеспрямованості оскарження в касаційному порядку судових рішень та вжиття заходів щодо усунення недоліків попередніх скарг, що не є об`єктивними підставами для поновлення пропущеного процесуального строку. При цьому наведені скаржником обставини не спростовують висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 08 червня 2026 року. Так, посилання скаржника на значну кількість повітряних тривог у місті Одесі, перебої в електропостачанні, а також на віднесення Одеської територіальної громади до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими, саме по собі не свідчить про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного подання належним чином оформленої касаційної скарги. Суд виходить із того, що для визнання таких обставин поважними причинами пропуску процесуального строку особа повинна навести конкретні обставини та надати докази того, яким саме чином вони унеможливили або істотно ускладнили вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений законом строк. Водночас скаржником не надано жодних доказів та не наведено переконливих обґрунтувань того, яким саме чином оголошення повітряних тривог, перебої в електропостачанні чи інші обставини, пов`язані з правовим режимом воєнного стану, об`єктивно перешкоджали поданню касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 330 КАС України. Крім того, Суд враховує, що попередні касаційні скарги були повернуті не з підстав неможливості їх подання чи несвоєчасного звернення до суду, а у зв`язку з невідповідністю вимогам процесуального закону щодо їх форми та змісту. Отже, наведені скаржником обставини не перебувають у прямому причинному зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження та не свідчать про існування об`єктивних перешкод для належної реалізації права на касаційне оскарження. Посилання скаржника на своєчасне первинне звернення з касаційною скаргою, її неодноразове повторне подання після повернення та доопрацювання змісту скарги також не можуть бути визнані достатніми підставами для поновлення строку, оскільки повернення касаційної скарги не зупиняє перебіг процесуального строку та не звільняє особу від обов`язку дотримуватися вимог процесуального закону щодо форми і змісту касаційної скарги. Таким чином, Судом установлено, що зазначені скаржником доводи щодо поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних причин для поновлення цього строку, а отже, у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження слід відмовити. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, У Х В А Л И В : Відмовити Південному офісу Держаудитслужби у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/10314/25. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/10314/25 за позовом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги в частині. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.М. Соколов С.А. Уханенко