Постанова 4855 № 580/13938/25
від 30.06.2026 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/13938/25 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Златіна С.В., суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-1; ГУ ПФ України в Черкаській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач-2; ГУ ПФ України в Полтавській області) в якому просив: - визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 без урахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження без номера та без дати, що видана Відділом охорони здоров`я УМВС в Черкаській області за період з 30.11.1987 по 02.03.1988 згідно якої заробітна плата в сумі 5227,19 руб., що призвело до зменшення розміру пенсії; - скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №971010149394 від 20.11.2025 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 на підставі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження без номера та без дати, що видана Відділом охорони здоров`я УМВС в Черкаській області за період з 30.11.1987 по 02.03.1988, згідно якої заробітна плата в сумі 5227,19 руб., відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 та Постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2021 року №1307 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 і від 26.09.2012 №886» без обмеження максимального розміру пенсії шістьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.11.2025 № 971010149394 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, з 01.09.2025 пенсії по інвалідності, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження без номера та без дати, виданої Відділом охорони здоров`я УМВС в Черкаській області за період з 30.11.1987 по 02.03.1988, згідно якої заробітна плата в сумі 5227,19 руб, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження її максимального розміру. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що неможливість вчинення державним органом тих чи інших дій, у спірному випадку проведення перевірки достовірності відомостей, підтверджених в особових рахунках та визначення сум, на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, не може бути підставою для обмеження прав пенсіонера, оскільки це не залежить від волі особи. Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог апелянт, посилаючи на приписи нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, зазначив, що відповідачем не допущено протиправних дій. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. 10 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності ІII групи внаслідок захворювання, пов`язаного із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З листа відповідача-1 від 26 серпня 2025 року вбачається, що пенсію позивача обчислено із заробітної плати за роботу в зоні відчуження у грудень 1987, січень, лютий 1988 року згідно із статтею 54 Закону №796 та Порядком № 1210 на підставі довідок: про періоди по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС № 1321 від 04 жовтня 1995 року за період роботи із 30 листопада 1987 року по 02 березня 1988 року м. Чорнобиль, м. Припять, ABC виданої відділом охорони здоров`я УМВС України в Черкаській області; про заробітну плату в якій відсутня дати видачі та номеру за період роботи з 30 листопада 1987 року по 02 березня 1988 року в м. Чорнобиль, м. Пригонь, АЕС виданої відділом охорони здоров`я УМВС України в Черкаській області. При перевірці матеріалів пенсійної справи, встановлено, що неможливо визначити у якій зоні небезпеки проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки в довідці про перебування в зоні відчуження не вказані які періоди та в якому населеному пункті позивач працював. Коефіцієнт застосування кратності оплати праці та доплати за роботу в надурочний час, роботу у вихідні дні перевірити неможливо через відсутність табелю обліку робочого часу. В довідці відсутній розрахунок тарифної ставки та суми середньомісячного заробітку за вересень, жовтень 1986 року за основним місцем роботи. Розмір пенсії по інвалідності приведено у відповідність до норм законодавства та обчислено із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної платі згідно із статтею 54 Закону № 796 та Порядком № 1210. З листа відповідача-1 від 31 жовтня 2025 року слідує, що надана копія довідки про заробітну плату в населених пунктах зони відчуження (додаток № 3) за період з 30 листопада 1986 року по 02 березня 1988 року для обчислення пенсії позивачем до Головного управління для перерахунку пенсії не надавалась, її інформація не відповідає даним довідки, яка знаходиться в пенсійній справі. Кількість відпрацьованих годин у зонах небезпеки, роботу у вихідні та святкові дні перевірити неможливо, через неякісну копію табеля обліку робочого часу (дата та місяць не відображені), відсоток нарахування премій помісячно різний і не носить постійного характеру. Для перевірки правильності доплати за класність особові рахунки не надані. Для проведення перерахунку пенсії за наданими документами підстави відсутні. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 12 листопада 2025 року щодо перерахунку пенсії по інвалідності у розмірі фактичних збитків із заробітку згідно довідки про заробітну плату за період роботи з 30 листопада 1987 року по 02 березня 1988 року, видану Міністерством внутрішніх справ України. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянуло за принципом екстериторіальності заяву позивача та 20 листопада 2025 року прийняло рішення №971010149394 про відмову у перерахунку пенсії позивача. У рішенні відповідач 2 вказав, що довідка не підтверджена актом перевірки достовірності, тому відмовив щодо проведення перерахунку пенсії до надходження акта перевірки. Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача, що йому вирішено відмовити у проведенні перевірки пенсії до надходження акта зустрічної перевірки(а. с. 36, 37). Вважаючи такі дії органу Пенсійного фонду протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із цим позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого. Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII). Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів. Частиною першою статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. На реалізацію повноважень, передбачених статтею 54 Закону №796-ХІІ, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ (далі - Порядок № 1210). Порядок № 1210 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1210 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи. Пункт 3 зазначеного Порядку встановлює, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: 1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні; 2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 року до 1 серпня 1987 року, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС; 3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження; 4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу). Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року №1307 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 і від 26 вересня 2012 року № 886» внесено зміни до пункту 9 Порядку № 1210, згідно з якими пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із 01 грудня 2022 року, у разі доцільності, визначаються з урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за наведеною у цьому пункті формулою. Відповідно до пункту 3 Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження. Довідка про заробітну плату за період роботи у зоні відчуження видається виключно підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії, на підставі первинних документів, а саме: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами та підписуються керівником і головним бухгалтером. В разі якщо особам, які в 1986-1990 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження, не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених законодавством розмірів, на підставі первинних документів підприємство, установа чи організація, які відряджали працівника в зону відчуження (або його правонаступник) згідно з чинним законодавством проводить перерахунок заробітної плати і надає довідку про новий розмір заробітної плати в зоні відчуження для подання до органів Пенсійного фонду для перерахунку розміру пенсії. Нарахована чи донарахована заробітна плата не виплачується, а враховується тільки для розрахунку пенсії. Суми заробітної плати за роботу в зоні відчуження беруться для розрахунку пенсії якщо вони були виплачені до 1992 року. Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження і запобіганню забруднення навколишнього середовища, провадилася у 3, 2, 1 зонах небезпеки у 4-х, 3-х, 2-х кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи. Для обчислення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, надається довідка про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики від 12 жовтня 2012 року №644. Судовою колегією встановлено, що пенсію позивача по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ обчислено із заробітної плати за роботу в зоні відчуження на підставі довідок про періоди по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС № 1321 від 04.10.1995 за період роботи із 30.11.1987 по 02.03.1988 м. Чорнобиль, м. Припять, ABC виданої відділом охорони здоров`я УМВС України в Черкаській області; про заробітну плату в якій відсутня дати видачі та номеру за період роботи з 30.11.1987 по 02.03.1988 в м. Чорнобиль, м. Пригонь, АЕС виданої відділом охорони здоров`я УМВС України в Черкаській області. Разом з тим, з серпня 2025 року пенсію позивачу перераховано без урахування вказаних довідок. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до статті 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: - отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; - проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати. Наведене вище свідчить, що відповідні управління Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначає пенсію та вимагають всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів. Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Всупереч наведених вище приписів нормативно-правових актів, відповідач переклав на позивача відповідальність за оформлення довідок: про періоди по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС № 1321 від 04.10.1995 за період роботи із 30.11.1987 по 02.03.1988 м. Чорнобиль, м. Припять, ABC виданої відділом охорони здоров`я УМВС України в Черкаській області; про заробітну плату в якій відсутня дати видачі та номеру за період роботи з 30.11.1987 по 02.03.1988 в м. Чорнобиль, м. Пригонь, АЕС виданої відділом охорони здоров`я УМВС України в Черкаській області та не скористався правом вимагати відповідні підтверджуючі документи, видані для оформлення пенсії ОСОБА_1 і не перевірив обґрунтованість видачі довідок, їх достовірність. Суд апеляційної інстанції відзначає, що до серпня 2025 року зауважень до вказаних довідок у органу Пенсійного фонду не було. Таким чином, здійснюючи перерахунок пенсії позивача у бік зменшення з вересня 2025 року без урахування вказаних вище довідок, орган Пенсійного фонду порушив принцип належного урядування. Судова колегія відзначає, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип належного урядування є дотичним і до пенсійних спорів, адже особа-пенсіонер чи майбутній пенсіонер, як приватна особа, не має в своєму розпорядженні ані державного апарату, ані владних функцій. Сферою відповідальності саме держави є те, щоб пенсія була призначена особі вчасно та у правильному розмірі, а також виплачувалася та перераховувалася у напрямку збільшення без будь-яких затримок. І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з`явитись лише як наслідок «неналежного урядування». Порушення принципу належного урядування, оскільки порушення прав позивача на соціальне забезпечення сталося з причини неналежного виконання службовими особами держави своїх посадових обов`язків. Враховуючи встановлені вище обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції , що відповідач порушив принцип належного урядування та порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення, здійснивши з вересня 2025 року перерахунок пенсії без урахування вказаних вище довідок. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення передбачені статтею 315 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат, з урахуванням приписів статті 139 КАС України, відсутні. Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року -залишити без змін. Розподіл судових витрат не здійснюється. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач С.В. Златін Суддя С.В. Воловик Суддя Є.Д. Кравченко Повний текст судового рішення виготовлено 30 червня 2026 року.