LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд580/3058/25

від 30.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3058/25 Суддя (судді) першої інстанції: ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Златіна С.В., суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач; ГУ ПФ України в Черкаській області), у якому просив суд: -визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 , у 2022, 2023 та у 2024 роках шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2018-2020 p.p.) на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197, 1,0796 відповідно; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІУ від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено: страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,114 з 01.03.2022 відповідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022 з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі №580/3058/25, адміністративний позов задоволено частково: -визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796; -зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 20.09.2024 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 з урахуванням раніше виплачених сум; -позовні вимоги за період з 01.03.2022 по 20.09.2024 залишено без розгляду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі №580/3058/25, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року залишено без змін. 10 квітня 2026 року до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо позовних вимог в частині зазначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018 - 2020 роки. Заява вмотивована тим, що Черкаським окружним адміністративним судом в рішенні не вирішено питання щодо однієї заявленої позовної вимоги: не зазначивши, який повинен бути встановлений розмір показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а саме за 2018 - 2020 роки, що призвело до зменшення розміру пенсії позивача під час її перерахунку на виконання рішення суду. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №580/3058/25. Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №580/3058/25, позов задоволено частково. Крім того, в мотивувальній частині рішення, суд дійшов висновку, що відповідач мав обов`язок здійснити позивачу з 20.09.2024 індексацію пенсії, відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 з урахуванням раніше виплачених сум. При цьому, розрахунок числового значення показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018 - 2020 роки не був предметом спору. Разом з тим, позивачем до суду не подано доказу, того, що ухваленим судовим рішенням не вирішено питання щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити додаткове рішення про зобов`язання ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити з 20.09.2024 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що для здійснення перерахунку пенсії позивачу має бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки (9188,81 грн.). Позивач наголосив на відсутності у резолютивній частині рішення суду показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки (9188,81 грн.) призводить до зменшення пенсії позивача. Додатково апелянт зазначив, що судом стосовно однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення та не вирішено питання стосовно способу виконання судового рішення. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Системний аналіз наведених норм дає підстави для формулювання правового висновку щодо застосування статті 252 КАС України, відповідно до якого додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі. Означені у частині першій статті 252 КАС України питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення. Зазначену правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 19.03.2020 року по справі № 640/6209/19. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі №580/3058/25, адміністративний позов задоволено частково: -визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796; -зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 20.09.2024 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 з урахуванням раніше виплачених сум; -позовні вимоги за період з 01.03.2022 по 20.09.2024 залишено без розгляду. В мотивувальній частині рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач мав обов`язок здійснити позивачу з 20.09.2024 індексацію пенсії, відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 з урахуванням раніше виплачених сум. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок числового значення показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018 - 2020 роки не був предметом спору. Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги позивача та відмовив у визначенні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн. Таким чином, у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі №580/3058/25 вирішено всі заявлені позивачем позовні вимоги, що видно з описової, мотивувальної та резолютивної частин вказаного судового рішення; суд під час ухвалення вказаного рішення вирішив питання про право та визначив спосіб виконання судового рішення, що видно з резолютивної частини судового рішення; судом у рішення вирішено питання про розподіл судових витрат, які понесені позивачем: розподіл не здйіснювався оскільки позивач звільнений від сплати судового збору. За вказаних обставин підстави для ініціювання ухвалення додаткового рішення у даній адміністративній справі, які передбачені ч.1 ст. 252 КАС України, відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового рішення. Колегія суддів зазначає, що у разі не згоди позивач з рішенням суду першої інстанції, позивач не позбавлений можливості подати апеляційну чи касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі №580/3058/25. За змістом статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач С.В. Златін Суддя С.В. Воловик Суддя Є.Д. Кравченко Повний текст судового рішення виготовлено 30 червня 2026 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»