Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/838/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/838/26 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року (суддя О.О. Прасов) у справі № 280/838/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №914620152905 від 08.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії позивачу; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з урахуванням висновків суду у справі здійснити з 02.01.2026 перерахунок пенсії позивача згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 02.01.2026 на підставі записів його трудової книжки НОМЕР_1 зарахувати: періоди з 01.01.2013 по 02.01.2013, з 16.05.2015 по 31.05.2015, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2021 - до його пільгового стажу на підземних роботах за списком №1; періоди з 01.07.2021 по 08.07.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025 - до його загального та пільгового стажу на підземних роботах за списком №1; період з 08.07.2024 по 05.08.2024 - до його страхового (загального) стажу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення пенсійного органу про відмову у перерахунку пенсії за віком є протиправним та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №914620152905 від 08.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії позивачу; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з урахуванням висновків суду у даній справі здійснити з 02.01.2026 перерахунок пенсії позивача згідно з ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 02.01.2026 на підставі записів його Трудової книжки НОМЕР_1 зарахувати: періоди з 01.01.2013 по 02.01.2013, з 16.05.2015 по 31.05.2015, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2021 - до його пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1; періоди з 01.07.2021 по 07.07.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025 - до його загального та пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1; період з 08.07.2024 по 05.08.2024 - до його страхового (загального) стажу. В іншій частині позовної заяви відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що згідно з ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Суд першої інстанції з`ясував, що у відповідача були у наявності всі необхідні документи для зарахування до загального стажу роботи/страхового стажу позивача періодів роботи з 01.07.2021 по 07.07.2024, з 08.07.2024 по 05.08.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025 та до пільгового стажу роботи/страхового стажу позивача періодів роботи з 01.01.2013 по 02.01.2013, з 16.05.2015 по 31.05.2015, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 07.07.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025. Суд першої інстанції вказав, що пільговий стаж роботи/страховий стаж позивача складає 15 років 01 місяць 08 днів (15 років 01 місяць 08 днів = 10 років 03 місяці 17 днів + 04 роки 09 місяців 21 день). Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №914620152905 від 08.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії позивачу, а також з метою належного захисту прав позивача зобов`язати пенсійний орган вчинити дії. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачу рішенням від 08.01.2026 року правомірно відмовлено у перерахунку пенсії згідно ч.4 ст.42 Закону №1058, адже не минуло 2 роки після останнього перерахунку та відсутні 24 місяці страхового стажу. Зауважує, що позивачу до пільгового стажу за Списком №1 на підземних роботах правомірно не зараховано періоди з 01.01.2013 по 02.01.2013, з 16.05.2015 по 31.05.2016, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020 оскільки позивачем не надано пільгову довідку. Вважає, що основним документом, який підтверджує право на пільгове забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ по підприємству, організації. Зауважує, що позивачу правомірно не зарахованого періоди роботи з 01.07.2021 по 08.07.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025 через відсутність даних про сплату страхових внесків. Наполягає, що у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 02.06.2026 позивач звернувся із заявою про перерахунок розміру пенсії, оскільки відпрацював 15 років в умовах зайнятості повний робочий день в шахті на підземних роботах, які віднесені до Списку №1. Рішенням №914620152905 від 08.01.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило позивачу у перерахунку пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки не минуло два роки після останнього перерахунку та відсутні 24 місяці страхового стажу. Згідно рішення про відмову у перерахунку пенсії до заяви про перерахунок пенсії позивач надав пільгову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» від 29.12.2025 р. №830 за період роботи з 04.08.2025 по 29.12.2025. За матеріалами пенсійної справи позивачу проведено масовий перерахунок пенсії по стажу з 01.04.2025 р. згідно ч.4 ст.42 Закону з урахуванням страхового стажу по 30.06.2021 р. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутня сплата внесків з липня 2021 р. Надана пільгова довідка про підтвердження наявного трудового стажу не зарахована, оскільки даний період з 04.08.2025 по 29.12.2025 не враховувався при проведенні масового перерахунку по стажу. Вважаючи рішення пенсійного органу про відмову у перерахунку пенсії протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Згідно приписів п.1 ч.2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу). Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року). Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивачу не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.01.2013 по 02.01.2013, з 16.05.2015 по 31.05.2015, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2021, до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01.07.2021 по 07.07.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025, а також до страхового стажу період роботи з 08.07.2024 по 05.08.2024. Скаржник зазначає, що позивачу правомірно не зараховано періоди роботи з 01.01.2013 по 02.01.2013, з 16.05.2015 по 31.05.2016, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020, оскільки позивачем не надано пільгову довідку. Зауважує, що позивачу правомірно не зарахованого періоди роботи з 01.07.2021 по 08.07.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025 через відсутність даних про сплату страхових внесків. Колегія суддів з`ясувала, що відомості трудової книжки позивача НОМЕР_1 підтверджують у періодах 01.01.2013 по 02.01.2013, з 16.05.2015 по 31.05.2015, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 07.07.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025 трудову діяльність на підземних роботах за Списком №1. Також, зміст трудової книжки позивача НОМЕР_1 містить відомості про трудову діяльність позивача у періоді з 08.07.2024 по 05.08.2024. Приписи ч. 3 статті 44 Закону №1058-IV наділяють органи Пенсійного фонду правом вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Пенсійним орган не доведено в установленому порядку вчинення перевірки відомостей трудової книжки позивача щодо періодів з 01.01.2013 по 02.01.2013, з 16.05.2015 по 31.05.2015, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 07.07.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025, з 08.07.2024 по 05.08.2024 у разі наявності сумнівів в їх достовірності та повноти. Апеляційний суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.02.2021 у справі №805/3362/17-а, відповідно до якої страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язкові сплаті, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює ця особа, страхувальником сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Як підсумок, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що фізичні особи (працівники підприємств, які тимчасово були звільнені від своєчасного виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску) не повинні відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків. Колегія суддів зазначає, несплата підприємством страхових внесків, які роботодавець попередньо відрахував із заробітної плати працівника, не може бути підставою для позбавлення його права на отримання соціальних гарантій. Позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій внаслідок того, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків своєчасно не вжив дієвих заходів. Відтак, враховуючи зміст трудової книжки позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що періоди роботи з 01.01.2013 по 02.01.2013, з 16.05.2015 по 31.05.2015, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2021 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача на підземних роботах за Списком №1; періоди роботи з 01.07.2021 по 07.07.2024, з 04.08.2025 по 29.12.2025 підлягають зарахуванню позивачу до загального та пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1; період з 08.07.2024 по 05.08.2024 підлягає зарахуванню позивачу до страхового стажу. Згідно статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Статтею 1 Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Отже, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком №

1. З наявного в матеріалах справи розрахунку стажу позивача вбачається, що пенсійний орган за виключенням спірних періодів визначив пільговий стаж позивача за Списком №1 на підземних роботах 10 років 3 місяці 17 днів. Разом з тим, як правильно дослідив суд першої інстанції, пільговий стаж позивача за Списком №1 на підземних роботах, з урахуванням протиправно незарахованих спірних періодів, складає більше 15 років, а отже позивач має право на визначену ст. 8 Закону №345-VI додаткову гарантію щодо розміру пенсії. Відтак, доводи скаржника про те, що позивач не має право згідно ст. 8 Закону №345-VI на додаткову гарантію щодо розміру пенсії, є безпідставними. Підсумовуючи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №914620152905 від 08.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії позивачу. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 280/838/26 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 01.07.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров