Постанова Сумський апеляційний суд № 592/6865/26

Справа №592/6865/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Фоменко І. М. Номер провадження 33/816/1298/26 Суддя-доповідач Терещенко О. І. Категорія 485 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИи 01 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О. І., розглянув з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника адвоката Бикова Д.О., представника Сумської митниці Ворушила М.В. у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Сумської митниці Ворушила М.В. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.05.2026, якою справу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 закрито за відсутністю у її діях складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, УСТАНОВИЛА: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції. Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.05.2026 справу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю у її діях складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0011/UA805000/2026 від 17.03.2026 ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за таких обставин. 24.02.2026 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Суми» на підставі договору доручення №16 від 30.07.2025 митним брокером ФОП ОСОБА_1 була подана митна декларація UA805020/2026/000672 з метою випуску у вільний обіг товару: «Плити, листи, смужки з непористої гуми, ущільнюючі листи: W02350-01,00-00001, AF-Oil gr 1,0 mm 1500/1500-280 шт.; W02350-02,00-00001, AF-Oil gr 2,0 mml500/1500-48 шт. Безазбестові ущільнюючі листи призначені для виготовлення технічних ущільнень для насосів та компресорів з високим опором до температурних, хімічних і механічних навантажень. Не є продукцією подвійного призначення, не використовується у військових цілях. Торгівельна марка - GAMBIT. Виробник - GAMBIT LUBAWKA, Польща». Відправник товару - «GAMBIT LUBAWKA» SPOLKA Z ORGANI CZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, отримувач - ТОВ «АЗБОХІМ» (40031, м. Суми, вул. Курська, б. 147, код ЄДРПОУ - 3590624). Митним брокером ФОП ОСОБА_1 було заявлено код товару, згідно з УКТ ЗЕД 4008219000 зі ставкою мита - 2%. Під час митного оформлення було проведено відбір зразків, які були надіслані до Харківського управління експертиз і досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД Держмитслужби). За результатами дослідження до Сумської митниці був надісланий висновок Харківського управління експертиз і досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 09.03.2026 №1420003500-0013. Враховуючи даний висновок, Відділом ККТ та МТР управління контролю та адміністрування митних платежів Сумської митниці винесено Класифікаційне рішення про визначення коду товару від 10.03.2025 №26UA80500000004-KT, відповідно до якого товар за вказаною вище митною декларацією класифікується за кодом УКТ ЗЕД 6815990000 та змінено опис товару: «Безазбестовий матеріал: W02350-01,00-00001,AF-OIL gr 2,0mm 1500/1500-48 шт. Листи являють собою вироби плоскої форми до складу яких входять: каучук, арамідні волокна, наповнювачі непористої вулканізованої гуми (каолін, тальк, крейда та інші), активатори, пігменти, вулканізуючі добавки. Товари не містять азбесту. Вміст неорганічної складової товару становить 72,0 мас%+-0,3 мас.%-W02350-01,00-00001, AF-OIL gr 1,0 mm 1500/1500, та 72,1 мас%+-0,1 Mac%-W02350-02,00-00001, AF-Oil gr 2,0 mm 1500/1500. Основу становить неорганічна складова». Ставка мита 10%. Отже, 24.02.2026 митним брокером ФОП ОСОБА_1 було вчинено дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом заявлення в митній декларації від 24.02.2026 11А805020/2026/000672 неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до заниження податкового зобов`язання на загальну суму 97178,85 грн. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 485 Митного кодексу України. Вимоги апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечень на неї. Не погодившись з указаним судовим рішенням, представник Сумської митниці Ворушило М.В. подав апеляційну скаргу на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.05.2026. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що з оскаржуваною постановою категорично не погоджується, оскільки судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи; недоведені обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав установленими; висновки суду, викладені у постанові, не відповідають обставинам справи; неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Відповідно до ч. 5 ст. 266 МК України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що і декларант. В даному випадку ніяких суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД не виникло, оскільки вже є попередній факт митного оформлення ідентичного товару того ж виробника та артикулу, імпортованого ТОВ «АЗБОХІМ» у 2016 році, декларування якого також здійснювалось митним брокером ФОП ОСОБА_1 , та прийняття Сумською митницею класифікаційного рішення на підставі КТ №805000121-0001-2017 від 27.02.2017, зазначене класифікаційне рішення було прийнято на підставі висновку СЛЕД Держмитслужби з віднесенням вищевказаного товару до коду згідно з УКТ ЗЕД 6815990000, яке відкликане митницею 08.06.2023 у зв`язку зі спливом строку дії. При прийнятті рішення у цій справі Сумська митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Тому просить скасувати постанову Ковпаківського районного суду від 27.05.2026 та накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, оскільки вона, маючи відомості про вирішальні характеристики товару, в митний декларації заявила недостовірний код товару, що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів. 23.06.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Биков Д.О. подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що митний орган зобов`язаний здійснювати перевірку правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та у разі виявлення порушень правил класифікації товарів має право самостійно класифікувати заявлені товари і його рішення з даних питань є обов`язковим для митних цілей. Порушення правил класифікації товарів не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. У даному випадку декларантом, згідно з поданими до Сумської митниці документами, є підприємство-одержувач товару - ТОВ АЗБОХІМ, яке зазначене і відповідальною особою за фінансове врегулювання. ОСОБА_1 в даних митних правовідносинах є особою, уповноваженою на декларування товару, адже між власником (одержувачем) товару та нею з цією метою було укладено договір доручення на здійснення митних брокерських послуг №16 від 30.07.2025, що підтверджується її поясненнями та поданою до митниці його копією. Остання не є суб`єктом правопорушення за статтею 485 МК України, яке ставиться їй у провину. За диспозицією статті 485 МК України однією з обов`язкових ознак суб`єктивної сторони являється те, що заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, має вчинятися саме з корисливою метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, тобто мати характер умисних дій. ОСОБА_2 , як митний брокер, не мала жодної користі від заявлення того чи іншого коду товару за УКТ ЗЕД та відповідно наміру зменшення митних платежів, які вона особисто не сплачує, оскільки вона не є декларантом (власником) цього товару і використовувала при заповненні МД виключно ту документацію, яку їй було надано останнім. Положення МК України передбачають, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі чого митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД. Отже, у цій справі митним органом не доведена наявність у діях ОСОБА_1 як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, тому оскаржувана постанова про закриття справи щодо неї у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення є законною та не підлягає скасуванню. Позиція учасників апеляційного розгляду. У судовому засіданні представник Сумської митниці Ворушило М.В. підтримав апеляційну скаргу, просив їх задовольнити. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Биков Д.О. заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Мотиви суду апеляційної інстанції. Заслухавши представника Сумської митниці Ворушила М.В., особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Бикова Д.О. дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку. Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 489 МК України установлено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши протокол про порушення митних правил № 0011/UA80500/2026 від 17.03.2026 суддя суду першої інстанції дійшла висновку, що надані митним органом докази не доводять наявність у ОСОБА_1 будь-якого умислу, спрямованого на ухилення від сплати митних платежів, оскільки факт визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який вона вказала на основі наданих їй товаросупровідних документів) і виникнення суперечності щодо цієї обставини у митного органу не є підставою для кваліфікації її дій як порушення митних правил відповідно до статті 485 Митного кодексу України. Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотрималася вимог вищезазначеного закону та дійшла правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Такий висновок судді відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на досліджених та перевірених судом доказах. Так, згідно з матеріалами справи, 24.02.2026 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Суми» на підставі договору доручення №16 від 30.07.2025 митним брокером ФОП ОСОБА_1 була подана митна декларація UA805020/2026/000672 з метою випуску у вільний обіг товару: «Плити, листи, смужки з непористої гуми, ущільнюючі листи: W02350-01,00-00001, AF-Oil gr 1,0 mm 1500/1500-280 шт.; W02350-02,00-00001, AF-Oil gr 2,0 mml500/1500-48 шт. Безазбестові ущільнюючі листи призначені для виготовлення технічних ущільнень для насосів та компресорів з високим опором до температурних, хімічних і механічних навантажень. Не є продукцією подвійного призначення, не використовується у військових цілях. Торгівельна марка - GAMBIT. Виробник - GAMBIT LUBAWKA, Польща». Відправник товару - «GAMBIT LUBAWKA» SPOLKA Z ORGANI CZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, отримувач - ТОВ «АЗБОХІМ» (40031, м. Суми, вул. Курська, б. 147, код ЄДРПОУ - 3590624). Митним брокером ФОП ОСОБА_1 було заявлено код товару, згідно з УКТ ЗЕД 4008219000 зі ставкою мита - 2%. Під час митного оформлення було проведено відбір зразків, які були надіслані до Харківського управління експертиз і досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД Держмитслужби). За результатами дослідження до Сумської митниці було надіслано висновок Харківського управління експертиз і досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 09.03.2026 №1420003500-0013. Враховуючи даний висновок, Відділом ККТ та МТР управління контролю та адміністрування митних платежів Сумської митниці винесено Класифікаційне рішення про визначення коду товару від 10.03.2025 №26UA80500000004-KT, відповідно до якого товар за вказаною вище митною декларацією класифікується за кодом УКТ ЗЕД 6815990000 та змінено опис товару: «Безазбестовий матеріал: W02350-01,00-00001,AF-OIL gr 2,0mm 1500/1500-48 шт. Листи являють собою вироби плоскої форми до складу яких входять: каучук, арамідні волокна, наповнювачі непористої вулканізованої гуми (каолін, тальк, крейда та інші), активатори, пігменти, вулканізуючі добавки. Товари не містять азбесту. Вміст неорганічної складової товару становить 72,0 мас%+-0,3 мас.%-W02350-01,00-00001, AF-OIL gr 1,0 mm 1500/1500, та 72,1 мас%+-0,1 Mac%-W02350-02,00-00001, AF-Oil gr 2,0 mm 1500/1500. Основу становить неорганічна складова». Ставка мита 10%. Апеляційний суд зазначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, т/з комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 458 МК України). Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України). Частинами 1, 7, 8 ст. 257 МК України установлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів. Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, а відповідно до ч. 4 ст. 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Статтею 485 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Отже, згідно з диспозицією даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Тобто сам по собі факт неправильного зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад правопорушення, що передбачений ст. 485 МК України. Відповідно ч. 1-6 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант зобов`язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Наведені положення МК України передбачають, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі чого митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД. Підставою для складання митним органом протоколу про порушення митних правил були дії декларанта ОСОБА_1 , які, на думку апелянта, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, а саме: зазначення в декларації неправдивих відомостей про товари, що переміщуються через митний кордон України, тобто вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів у розмірі 97178,85 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а згідно з вимогами ч. 1 ст. 488 цього Кодексу провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил. Згідно зі ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зокрема, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому, слід враховувати, що протокол про правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою справи про порушення митних правил, тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів). Однак, митним органом не надано доказів на підтвердження того, що при заповненні декларації ОСОБА_1 мала умисел, спрямований на зменшення розміру митних платежів, а сам по собі факт неправильного зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад правопорушення, що передбачений ст. 485 МК України. Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові. Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі від 26.02.2019 № 1-р/2019). Зазначене узгоджується з правовою позицією ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в постанові, та були б підставами для її скасування та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, як про те просить апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено. Висновки суду. З урахуванням досліджених доказів та доводів апеляційної скарги представника митниці, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що поза розумним сумнівом не підтверджено того, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 485 МК України, і справа відносно неї підлягає закриттю, що правильно встановлено судом першої інстанції. Істотні порушення вимог закону та неповнота судового розгляду, про які зазначив в апеляційній скарзі представник митниці, апеляційним судом не встановлені, а тому постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.05.2026 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника митниці без задоволення. Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя ПОСТАНОВИЛА: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.05.2026 щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Сумської митниці Ворушила М.В. на цю постанову - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. І. Терещенко