Ухвала КЦС ВС № 494/2268/23

УХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа № 494/2268/23 провадження № 61-8674ск26 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 червня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії та складеного на його підставі акта розрахунку та за зустрічним позовом акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення донарахування необлікованого обсягу природного газу, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Одесагаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії та складеного на його підставі акту розрахунку. 01 лютого 2024 року Суворовський районний суд міста Одеси ухвалою прийняв зустрічну позовну заяву АТ «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення донарахування необлікованого обсягу природного газу у розмірі 149 744,44 грн, подану в рамках розгляду цивільної справи № 494/2268/23 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до АТ «Одесагаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії та складеного на його підставі акта розрахунку. Суворовський районний суд міста Одеси рішенням від 08 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення комісії про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ № 33 від 22 листопада 2023 року та складений на його підставі акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму, складений АТ «Одесагаз» по особовому рахунку споживача ОСОБА_1 о/р НОМЕР_1 . Зобов`язав АТ «Одесагаз» провести ОСОБА_1 перерахунок вартості природного газу та скасувати донарахований обсяг (об`єм) природного газу вартістю 149 744,44 грн. Стягнув з АТ «Одесагаз» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у загальному розмірі 1 073,60 грн. Зустрічний позов АТ «Одесагаз» залишив без задоволення. Одеський апеляційний суд постановою від 02 червня 2026 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08 травня 2024 року скасував. Ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовив. Зустрічний позов АТ «Одесагаз» задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Одесагаз» донарахування необлікованого обсягу природного газу в сумі 149 744,44 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Одесагаз» понесені судові витрати у загальному розмірі 19 159,66 грн. 29 червня 2026 року Суворова Ю. І., яка діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 02 червня 2026 року у вказаній вище справі. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на такі обставини. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у вчиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Велика Плата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) виснувала, що у процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia. Предметом спору у цій справі є первісні позовні вимоги немайнового характеру про визнання неправомірним нарахування АТ «Одесагаз» ОСОБА_1 вартості донарахованого об`єму (обсягу) природного газу у розмірі 149 744,44 грн та зустрічні позовні вимоги майнового характеру про стягнення вартості донарахованого необлікованого об`єму та обсягу природного газу у сумі 149 744,44 грн. Ціна позову майнового характеру становить 149 744,44 грн, яка станом на 01 січня 2026 року не перевищують двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн). Підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України Верховний Суд не встановив. Таким чином, обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018року). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 червня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії та складеного на його підставі акта розрахунку та за зустрічним позовом акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення донарахування необлікованого обсягу природного газу. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров