Ухвала КЦС ВС № 522/2287/24
від 30.06.2026 · ЦивільнаУХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа № 522/2287/24 провадження № 61-7893ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцана Віктора Михайловича, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 травня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, стягнення компенсації вартості 1/2 частки майна, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати автомобіль марки MG HS 2021 року випуску, дата реєстрації 30 вересня 2021 року спільним майном подружжя, припинити право спільної сумісної власності на цей об`єкт, виділивши його у власність відповідача ОСОБА_1 , стягнувши компенсацію в розмірі 1/2 частки ринкової вартості автомобіля, а саме 454 263 грн; визнати нежитлове приміщення (комора), площею 6,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 спільним майном подружжя, припинити право спільної сумісної власності на цей об`єкт, виділивши його у власність відповідачки, стягнувши з неї компенсацію в розмірі 1/2 частки ринкової вартості, а саме 86 154,00 грн; визнати нежитлове приміщення (комора), площею 4,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 спільним майном подружжя, припинити право спільної сумісної власності на цей об`єкт, виділивши його у власність відповідачки, стягнувши з неї компенсацію в розмірі 1/2 частки ринкової вартості, а саме 65 520 грн. У квітні 2024 року від ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила: виділити у приватну власність ОСОБА_2 транспортний засіб, а саме причіп 814002, 2011 року випуску з компенсацію шляхом стягнення з неї вартість 1/2 частки транспортного засобу у розмірі 49 650 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частку вартості автомобіля «FORD FOCUS C-MAX», 2008 року випуску, що становить 116 677,50 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частку вартості автомобіля ВАЗ 21093, 1997 року випуску, що становить 40 382 грн. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 травня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 454 263 грн компенсації 1/2 частки ринкової вартості автомобіля марки MG HS 2021 року випуску, дата реєстрації 30 вересня 2021 року. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 86 154,00 грн компенсації 1/2 частки ринкової вартості нежитлового приміщення (комори), площею 6,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 65 520 грн компенсації 1/2 частки ринкової вартості нежитлового приміщення (комори), площею 4,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 . В іншій частині первісного позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 49 650 грн компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу - причепу 814002, 2011 року випуску. В іншій частині зустрічного позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат. Постановою Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації 1/2 частки вартості автомобіля «FORD FOCUS C-MAX», 2008 року випуску, що становить 116 677,50 грн. та компенсації 1/2 частки вартості автомобіля ВАЗ 21093, 1997 року випуску, що становить 40 382 грн, скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частки вартості: автомобіля «FORD FOCUS C-MAX», 2008 року випуску, що становить 116 677,50 грн та автомобіля ВАЗ 21093, 1997 року випуску 40 382 грн. В інший частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Здійснено перерозподіл та розподіл судових витрат. У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцана В. М., на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 травня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків щодо сплати судового збору. У червні 2026 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16 червня 2026 року. У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справі № 6-3129цс15 та в справі № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16, у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 464/4574/15-ц та в справі № 756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц, від 12 квітня 2023 року у справі № 511/2303/19, від 05 липня 2023 року у справі № 759/24141/19, від 16 лютого 2024 року у справі № 209/510/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати з Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу № 522/2287/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, стягнення компенсації вартості 1/2 частки майна, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 06 липня 2026 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. М. Осіян В. В. Сердюк