Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/2573/25

Справа № 991/2573/25 Провадження № 1-кп/991/42/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ВСТУПНА ЧАСТИНА [І]. Дата і місце постановлення [1-1]. 23 червня 2026 року, місто Київ. Назва та складу суду, секретаря судового засідання [1-2]. Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2 . Найменування (номер) кримінального провадження [1-3]. Кримінальне провадження за № 52023000000000284 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 30 червня 2023 року. Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання [1-4]. 1) обвинувачений ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лошкарівка Нікопольського району Дніпропетровської області (щодо реабілітації померлого); 2) обвинувачена ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Надвірна Івано-Франківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) обвинувачена ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Кіровоград, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; 4) обвинувачена ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у смт. Журавно Жидачівського району Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; 5) обвинувачений ОСОБА_7 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ; 6) обвинувачений ОСОБА_8 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Москва, російська федерація, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ; 7) обвинувачений ОСОБА_9 , народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Чернігів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 . Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5]. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України. Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6]. Сторона обвинувачення: прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 (надалі - прокурор). Сторона захисту: захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; обвинувачені: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ]. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1]. Вирішується питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2022 року (справа № 991/4131/22). Дане питання вирішується за клопотаннями адвоката ОСОБА_11 . Встановлені суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]. Суддя встановив таке. 25 березня 2025 року до Вищого антикорупційного суду (надалы - ВАКС) надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 52023000000000284 від 30 червня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 01 липня 2025 року судом були задоволені клопотання прокурора та вирішено здійснювати спеціальне судове провадження щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2026 року дане кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_3 (щодо реабілітації померлого), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, призначено до судового розгляду. 15 червня 2026 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна, подане в інтересах померлого обвинуваченого ОСОБА_3 , за дорученням його доньки ОСОБА_19 . Крім того, 23 червня 2026 року адвокат ОСОБА_11 , в інтересах дружини померлого обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_20 , подав до суду клопотання про скасування арешту майна. Вказані клопотання мають ідентичні вимоги, а саме: адвокат ОСОБА_11 просить скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2022 року (справа № 991/4131/22), на майно, яке належало на праві власності померлому обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме на: частку у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ «ЧЕРНІВЦІ АВІАС-2000», код ЄДРПОУ 25082973, що становить 42500,00 грн; частку у розмірі 1% у статутному капіталі ТОВ «ЧЕРНІВЦІНАФТОСЕРВІС», ЄДРПОУ 21435558, що становить 100,00 грн; частку у розмірі 100% у статутному капіталі СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ВІКА», код ЄДРПОУ 31655202, що становить 1500,00 грн; частку у розмірі 1% у статутному капіталі ТОВ «УКРНАФТООПТТОРГ», код ЄДРПОУ 24431397, що становить 100,00 грн; частку у розмірі 50% у статутному капіталі СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛУГОВСЬКЕ», код ЄДРПОУ 30010353, що становить 5325,00 грн. Обґрунтовуючи свої клопотання, адвокат зазначає, що обвинувачений ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті, виданою Київською міською клінічною лікарнею №

1. Внаслідок відкриття спадщини померлого ОСОБА_3 його донці ОСОБА_19 та дружині ОСОБА_20 стало відомо про те, що ухвалою ВАКС від 29 вересня 2022 року було накладено арешт на вище перелічені частки у статутних капіталах підприємств, які належали підозрюваному на той момент ОСОБА_3 , з метою забезпечення потенційного покарання у вигляді конфіскації майна. Адвокат також зазначає, що до моменту смерті ОСОБА_3 право власності на арештоване майно не припинялося, а тому це майно є частиною спадщини. Водночас, враховуючи фактичні обставини у частині смерті ОСОБА_3 , яка унеможливила досягнення первинної мети накладення арешту, об`єктивно відпала потреба у подальшому утриманні цього арешту. За таких обставин, на думку ОСОБА_11 накладений арешт призводить до нелегітимного обмеження прав ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , як спадкоємців та створює необґрунтовані перепони для реалізації ними своїх прав. На підтвердження зазначених у клопотаннях обставин, адвокатом було долучено копії наступних документів: лист прокурора ОСОБА_10 за вих. № 07/3-3978ВИХ-26 від 04.06.2026 року; ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_21 від 29 вересня 2022 року (справа № 991/4131/22); свідоцтво про укладення шлюбу від 07.11.1978 НОМЕР_1 ; відповідь приватного ноьаріуса ОСОБА_22 від 06.03.2026 за вих.№ 11/02-14 тощо. У судовому засіданні адвокат ОСОБА_11 подані клопотання підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що арешт, накладений вищевказаною ухвалою суду від 29 вересня 2022 року на майно, яке належало ОСОБА_3 , є таким у якому відпала потреба, оскільки першочергова підстава накладення арешту - забезпечення потенційної конфіскації майна є неможливою для реалізації за положеннями чинного законодавства. Прокурор ОСОБА_10 зазначив, що вказані у клопотанні активи не є речовими доказами, а також не підлягають спеціальній конфіскації та конфіскації як виду покарання. У зв`язку з чим вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу потреба відпала. Захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання ОСОБА_11 . Суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами та заслухав думки сторін кримінального провадження. Мотиви, з яких суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3]. Суддя дійшов висновку про таке. Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі». Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України: «Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами». Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 51 та ч. 1 ст. 59 КК України: «До осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі види покарань: конфіскація майна. Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються». Відповідно до вимог ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом». Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна». Відповідно до вимог ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи». Відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України: «У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна». Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано». Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України: «Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого». Дослідивши клопотання та надані матеріали, суд зазначає наступне. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16 квітня 2015 року ухвалою слідчого судді ВАКС від 29 вересня 2022 року (справа № 991/4131/22) було накладено арешт на майно, яке належало підозрюваному ОСОБА_3 , а саме на: частку у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ «ЧЕРНІВЦІ АВІАС-2000», код ЄДРПОУ 25082973, що становить 42500,00 грн; частку у розмірі 1% у статутному капіталі ТОВ «ЧЕРНІВЦІНАФТОСЕРВІС», ЄДРПОУ 21435558, що становить 100,00 грн; частку у розмірі 100% у статутному капіталі СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ВІКА», код ЄДРПОУ 31655202, що становить 1500,00 грн; частку у розмірі 1% у статутному капіталі ТОВ «УКРНАФТООПТТОРГ», код ЄДРПОУ 24431397, що становить 100,00 грн; частку у розмірі 50% у статутному капіталі СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛУГОВСЬКЕ», код ЄДРПОУ 30010353, що становить 5325,00 грн. Зі змісту вказаної вище ухвали від 29 вересня 2022 року видно, що слідчим суддею було накладено арешт на перелічені частки у статутних капіталах юридичних осіб з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, яке могло бути призначене ОСОБА_3 , у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. У подальшому, постановою прокурора від 30 червня 2023 року з кримінального провадження № 42015000000000722 було виділене кримінальне провадження № 52023000000000284, у якому 25 березня 2025 року до Вищого антикорупційного суду було скеровано обвинувальний акт, зокрема, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 03 березня 2026 року судом постановлено ухвалу, якою кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 було закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, проте, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 квітня 2026 року було частково скасовано вказану вище ухвалу та постановлено в частині нову ухвалу, якою вирішено продовжити кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його реабілітації. З огляду на викладені обставини, суддя погоджується з доводами адвоката ОСОБА_11 та зазначає, що смерть особи виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а відносно померлої особи не може бути ухвалено обвинувального вироку. Зі змісту ст. 174 КПК України видно, що арешт може бути скасований повністю або частково, якщо обвинуваченим та/або його захисником буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Враховуючи те, що до померлого ОСОБА_3 за вироком суду неможливо буде застосувати покарання у виді конфіскація майна, суд приходить до висновку, що потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення - відпала. Суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 7, 9, 131, 132, 131, 170-174, 372, 376 КПК України дійшов висновку про задоволення клопотань адвоката ОСОБА_11 РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ]. Висновок суду [3-1]. Суд постановив.

1. Клопотання адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна, подане в інтересах померлого обвинуваченого ОСОБА_3 , за дорученням його доньки ОСОБА_19 , у провадженні з метою реабілітації померлого, - задовольнити.

2. Клопотання адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна, подане в інтересах ОСОБА_20 , - задовольнити.

3. Скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2022 року (справа № 991/4131/22), на майно, яке належало на праві власності померлому обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме на: - частку у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ «ЧЕРНІВЦІ АВІАС-2000», код ЄДРПОУ 25082973, що становить 42500,00 грн; - частку у розмірі 1% у статутному капіталі ТОВ «ЧЕРНІВЦІНАФТОСЕРВІС», ЄДРПОУ 21435558, що становить 100,00 грн; - частку у розмірі 100% у статутному капіталі СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ВІКА», код ЄДРПОУ 31655202, що становить 1500,00 грн; - частку у розмірі 1% у статутному капіталі ТОВ «УКРНАФТООПТТОРГ», код ЄДРПОУ 24431397, що становить 100,00 грн; - частку у розмірі 50% у статутному капіталі СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛУГОВСЬКЕ», код ЄДРПОУ 30010353, що становить 5325,00 грн. Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2]. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене вимогами ч. 1 ст. 392 КПК України. Повний текст ухвали складений та оголошений 01 липня 2026 року. Суддя ОСОБА_1