Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/10402/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" червня 2026 р. Справа№ 910/10402/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пономаренка Є.Ю. суддів: Руденко М.А. Барсук М.А. Без повідомлення (виклику) учасників справи. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/10402/25 (суддя Полякова К.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудова" до Акціонерного товариства "Сенс Банк" стягнення 27 676,56 грн. ВСТАНОВИВ наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобудова" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про стягнення 23144,04 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, як із власника квартири № 286 у будинку 1-Г по вул. Драгоманова в м. Києві, а також нарахованих на суму боргу 983,29 грн. трьох процентів річних та 3549,23 грн. інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/10402/25 позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; ідентифікаційний код 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудова" (03028, м. Київ, вул. Саперно-слобідська, буд. 10; ідентифікаційний код 32917247) 23144 (двадцять три тисячі сто сорок чотири) грн. 04 коп. основного боргу, 866 (вісімсот шістдесят шість) грн. 19 коп. трьох процентів річних, 1853 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят три) грн. 48 коп. інфляційних втрат, а також 2829 (дві тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем зобов`язань в частині оплати послуги з управління багатоквартирним будинком. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у матеріалах справи не міститься, а Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування квартири № 286, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 1-Г, з 01.02.2024 року у власності Відповідача, у зв`язку з чим підстави для висновку про покладення саме на нього обов`язку зі сплати нарахованих житлово-комунальних послуг у вказаний період відсутні. При цьому, на підтвердження вказаних доводів апелянт надає додаткові докази, а саме постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року по справі №753/2976/21 та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.01.2024 року по справі №753/2976/21. Надаючи вказані судові акти, апелянт вказує, що 18 березня 2019 року державний реєстратор КП «Реєстраційне бюро» прийняв рішення, індексний номер 46000214 про проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк». Підставою для здійснення реєстраційних дій були договір іпотеки від 21 грудня 2006 року, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 22 січня 2019 року, повідомлення про вручення поштового відправлення від 22 січня 2018 року. Тобто, АТ «Сенс Банк» (до зміни назви Акціонерне товариство «Альфа-Банк») з 18.03.2019 року стало власником квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим, ще у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства «Альфа-Банк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Сенс Банк», та комунального підприємства «Реєстраційне бюро» про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію та припинення запису про державну реєстрацію. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року по справі № 753/2976/21 у складі судді Каліушка Ф. А. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року по справі № 753/2976/21 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Коцюби А. Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 березня 2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування АТ «Сенс-Банк») (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1788079280000, номер запису про право власності: 30734826). В задоволенні решти позову відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.01.2024 року по справі №753/2976/21 касаційну скаргу акціонерного товариства «Сенс Банк» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року - без змін. Тобто, за доводами скаржника, з 04.01.2024 року квартира АДРЕСА_1 у власності АТ «Сенс Банк» не перебуває. Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV. Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Відповідно до рішення правління Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" від 24.10.2006 за №196/0/5-06 житловий багатоквартирний будинок за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 1-Г переданий позивачу в експлуатацію та обслуговування. Згідно з авізо №323 від 24.10.2006 Акціонерне товариство холдингова компанія "Київміськбуд" передало позивачу на баланс для зарахування в основні фонди житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 1-Г. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Драгоманова № 1-Г в м. Києві від 14.11.2019 позивача визначено управителем вказаного багатоквартирного будинку та затверджено умови договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. 27.12.2019 між позивачем (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку №1-Г по вулиці Драгоманова в місті Києві укладено договір №1-Г про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, відповідно до пункту 1 якого управитель зобов`язується надавати співвласникам послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: вулиця Драгоманова, 1-Г у м. Києві, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послуги з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Згідно з пунктом 3 договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб співвласників та мешканців будинку шляхом утримання та ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем) утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. У пункті 10 договору визначено, що ціна послуги з управління становить: 7,89 грн (в тому числі податок на додану вартість) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (крім квартир та нежитлових приміщень першого поверху) та включає витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 6,81 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до договору; винагороду управителю в розмірі 1,08 гривень на місяць; 6,73 грн (в тому числі податок на додану вартість) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку першого поверху та включає витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 5,65 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до договору; винагороду управителю в розмірі 1,08 гривень на місяць. За умовами пункту 11 договору плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа, наступного за розрахунковим. За бажанням співвласника оплата послуги управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. У пунктах 28, 29 договору передбачено, що він набирає чинності з 01.01.2020 та укладається строком на 1 рік. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на 1 рік, із застосуванням умов формування кошторису на послуги з управління багатоквартирним будинком, зазначених в п. 40 цього договору. Пункт 43 договору передбачає, що у разі зміни ціни послуги з управління багатоквартирним будинком, управителем здійснюватиметься нарахування за послугу з настання таких змін. При цьому управитель повідомляє співвласників про зміну ціни послуг з управління будинком у спосіб, відповідно до п.15 договору. Відповідно до кошторису витрат на послугу з управління будинком, що вводиться в дію з 01.01.2024 ціна послуг з управління складає 11,55 грн (з ПДВ) на місяць за 1 кв.м, для квартир та нежитлових приміщень першого поверху (з ПДВ) - 10,02 грн. Також, рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Драгоманова №1-Г у місті Києві від 14.11.2019 позивача уповноважено на укладення з підрядною організацією договору про надання послуги з ввезення твердих побутових відходів на умовах погоджених сторонами та здійснювати розрахунки зі співвласниками за спожиті послуги. 01.09.2016 між позивачем та ТОВ "Селтік ТБО" укладено договір №0109-16/10 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів. Відповідно до з п.1 додатку до розпорядження Київської міської військової адміністрації від 31.01.2023 №59 "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів у м. Києві на 2023-2027 роки" для об`єкта утворення "Житлові будинки багатоквартирні упорядковані" розрахунковою одиницею є людина (мешканець). Вартість послуг вивезення твердих побутових відходів для позивача становить: в період з 01.02.2024 до 01.08.2025 - 150,00 грн за 1 куб.м. в місяць. Виходячи з норм і надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Києві, затверджених розпорядженням КМВА від 31.01.2023 №59, вартість вказаної послуги на 1 особу в місяць у будинку становить: в період з 01.02.2024 до 01.08.2025 - 27,38 грн. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2025 №439741039 відповідач є власником квартири №286 у будинку №1-Г по вулиці Драгоманова в місті Києві, загальною площею 97,1 кв.м, право власності зареєстровано 15.03.2019 року. За відповідачем, як власником квартири № 286 у будинку 1-Г по вул. Драгоманова в м. Києві, утворилась заборгованість у сумі 23144,04 грн. за період з 01.02.2024 до 01.08.2025 за спожиті житлово-комунальні послуги, про стягнення якої позивач і звернувся до суду з даним позовом. Частиною 4 статті 319 ЦК України унормовано, що власність зобов`язує. Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Частиною першою статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач. У частині 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, серед іншого: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. У статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комунальні послуги надаються споживачу безперервно, за винятком часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії. Таким чином, виходячи зі встановленої у кошторисі витрат на послугу з управління будинком, що вводиться в дію з 01.01.2024, у розмірі 11,55 грн (з ПДВ) на місяць за 1 кв.м, вартість послуги з управління багатоквартирним будинком за квартиру №286, площею 97,1 кв. м., за період з 01.02.2024 до 01.08.2025 становить 23144,04 грн. Матеріали справи доказів оплати відповідачем послуги з управління багатоквартирним будинком за квартиру №286 у сумі 23144,04 грн. не містять. Враховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 23144,04 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що з 04.01.2024 року квартира № 286, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 1-Г, у власності АТ «Сенс Банк» не перебуває, Суд вказує наступне. Позивачем на підтвердження обставин належності відповідачу спірного нерухомого майна до позовної заяви додав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2025 №439741039. Згідно вказаної інформації відповідач є власником квартири №286 у будинку №1-Г по вулиці Драгоманова в місті Києві, загальною площею 97,1 кв.м, право власності зареєстровано 15.03.2019 року. Суд враховує, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Наразі, жодні зміни до відомостей про власника квартири №286 у будинку №1-Г по вулиці Драгоманова в місті Києві, загальною площею 97,1 кв.м. не внесені до державного реєстру, а тому Суд керується принципом презумції реєстраційних дій, згідно якого всі реєстраційні дії вважаються законними, дійсними та правомірними, поки інше не буде доведено в судовому порядку. Стосовно поданих скаржником до апеляційної скарги додаткових доказів, Суд вказує наступне. В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Статтею 80 цього Кодексу, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 3 вказаної статті відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Згідно частини 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заперечення, мають бути подані відповідачем одночасно з поданням відзиву, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена відповідачем до суду та належним чином обґрунтована. Відповідач про розгляд даної справи в суді першої інстанції був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документу до електронного кабінету особи. Проте, правом на подання відзиву на позовну заяву та надання відповідних доказів до суду першої інстанції відповідач не скористався. Так само, як і не повідом суду про неможливість їх подання. Згідно з приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В апеляційній скарзі апелянт не навів доводів щодо неможливості подання наведених доказів до суду першої інстанції. Отже, вказані додаткові докази не приймаються судом. Таким чином, суд першої інстанції на підставі наявних у нього доказів дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 23144,04 грн, та у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення. Також, окрім суми основного, позивачем заявлено до стягнення 983,29 грн. трьох процентів річних та 3549,23 грн. інфляційних втрат. Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом. Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 866 грн 19 коп. трьох процентів річних, 1853 грн 48 коп. інфляційних втрат. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта). Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/10402/25 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена: 29.06.2026 року. Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко Судді М.А. Руденко М.А. Барсук