Ухвала КАС ВС № 380/24895/24

УХВАЛА 29 червня 2026 року м. Київ справа №380/24895/24 провадження №К/990/19418/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової допомоги, у с т а н о в и в : 28 квітня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 29 квітня 2026 року. Верховний Суд ухвалою від 19 травня 2026 року касаційну скаргу залишив без руху, надавши десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі та уточненої касаційної скарги з належним обґрунтуванням підстав, на яких подається касаційна скарга, із визначенням передбачених статтею 328 КАС України підстав з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі. 29 травня 2026 року автором скарги подано уточнену касаційну скаргу, до якої додані документи про сплату судового збору в установленому законом розмірі. Через відсутність складу колегії суддів, який визначений протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, ухвала постановляється 29 червня 2026 року. Так, на обґрунтування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України автор зазначає, що апеляційний суд прийняв оскаржувану постанову без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 жовтня 2024 року у справі № 420/26319/23 щодо застосування частини другої статті 15 Закону № 2011-XII. Суд зазначає, що формальне покликання на постанови Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки автором касаційної скарги не обґрунтовано подібності правовідносин у справах, на які він покликається з огляду на обставини цієї справи. Варто зауважити, що Верховний Суд аналізував та викладав правову позицію щодо спірних правовідносин у постанові від 21 серпня 2025 року у справі № 160/32903/23 щодо права особи як військовослужбовця, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за станом здоров`я у розмірі, визначеному першим реченням абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону №2011-XIІ та пунктом 1 розділу ХХХІІ Порядку №260, а саме: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Водночас вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги з належним обґрунтуванням підстав, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, автором належним чином не виконано. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Положеннями частини другої статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк. Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку про можливість для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, для надання можливості автору касаційної скарги звернутися до суду касаційної інстанції із уточненою касаційною скаргою з належним обґрунтуванням підстав, передбачених статтею 328 КАС України та підпунктів «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. У разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк вона буде повернута особі, яка її подала. Керуючись статтями 3, 121, 332 КАС України, Суд у х в а л и в : Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України строк для усунення недоліків касаційної скарги у справі № 380/24895/24 щодо надання уточненої касаційної скарги з належним обґрунтуванням підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Надати Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур В. Е. Мацедонська