Постанова 4851 № 520/1361/26

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 р. Справа № 520/1361/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., повний текст складено 23.04.26 по справі № 520/1361/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС у Харківській області), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008; зобов`язати ГУ ДСНС у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008; визнати протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3 776.75 грн за період з 01.03.2018 по 10.06.2025 включно у сумі 419 638.90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078); зобов`язати ГУ ДСНС у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі у розмірі 3 776.75 грн за період з 01.03.2018 по 10.06.2025 включно у сумі 419 638.90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення № 1078; визнати протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягаєу не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення; зобов`язати ГУ ДСНС у Харківській області перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення. В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що у період служби цивільного захисту йому не нарахована індексація грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008, за період з 01.03.2018 по 10.06.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, а також не нарахована та не виплачена одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково адміністративного позову ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008. Зобов`язано ГУ ДСНС у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3 776.75 грн за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 у сумі 284 389.28 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Зобов`язано ГУ ДСНС у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі у розмірі 3 776.75 грн за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 у сумі 284 389.28 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.09.2017 - січень 2008, є не правильним та безпідставним. З 01.03.2018 відбулась зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року. Згідно з п. 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Вказує, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення. Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078. Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 становив 101.1%, в квітні 2018 становив 100.8%, в травні 2018 - 100,0%, в червні 2018 - 100.0%, в липні 2018 - 99.3%, в серпні 2018 - 100,0%, в вересні 2018 - 101.9%, в жовтні 2018 101.7%. Отже величина індексу споживчих цін у період з квітня 2018 по жовтень 2018 не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку № 1078 порогу індексації у 103%. З огляду на абзаци 3-5 пункту 5 Порядку № 1078 для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Відтак, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 опубліковано у листопаді цього ж року, то право на виплату індексації набувається з грудня 2018. Також, зазначає, що служба цивільного захисту не є військовою службою, відповідно особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не є військовослужбовцями у розумінні Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон України № 2232-ХІІ) та Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України № 2011- ХІІ). Відповідно на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не розповсюджується дія Закону України № 2011-ХІІ. Питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту деталізовані ст. 125 Кодексу цивільного захисту України, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у період з 01.01.2008 по 28.02.2018, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у період з 01.03.2018 - по теперішній час (далі - Постанова № 704), «Інструкцією про виплату грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», затвердженою наказом МВС України від 23.04.2015 № 475, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.2015 за № 544/26989 (далі - Інструкція № 475), «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», затвердженої наказом МВС України № 623 від 20.07.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за № 936/32388 (далі - Інструкція № 623). Посилається на те, що Інструкцією № 475, яка діяла з 2015 до моменту початку застосування Інструкції № 623 не було передбачено здійснення індексації грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Посилається на рішення Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 120/313/20. На момент виникнення спірних правовідносин у пункті 102 Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 не було вказівки, що його положення розповсюджуються на осіб рядового і начальницького складу. При цьому в примітці вказано, що редакція постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 застосовується з 01.12.2015, однак позначення про зворотну дію у часі положень вказаного пункту у подальших редакціях немає. Відповідно до відомостей, зазначених у Зведеній таблиці індексів споживчих цін за останні роки, оприлюдненої на сайті minfin.com.ua з 2016 по 2023 (період вказаний в адміністративному позові) величина індексу споживчих цін перевищувала поріг індексації в розмірі 103 відсотка тільки два рази - квітень 2016 та квітень 2022. З огляду на викладене вважаємо, що вказані позовні вимоги не відповідають приписам Податкового кодексу України, а отже є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Також не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до передчасного та необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу (апелянту) щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування при її обчисленні індексації грошового забезпечення. Посилається на те, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України. Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частинідругій статті 19. статті 130 Конституції України. Урахувавши викладене, суд у згаданій вище постанові дійшов висновку про те, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону України 2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів. Також суд наголосив на тому, що зміни до Закону України № 2262-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного Постановою № 1), не вносилися. Водночас зазначений бюджетний закон фактично обмежує розмір пенсії позивача, що порушує гарантії, закріплені у статтях 17 та 46 Конституції України. Закон України про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Вказує, що Закон України «Про Державний бюджет на 2025 рік» не містить жодних приписів про повноваження Кабінету Міністрів України визначати форми і види пенсійного забезпечення, жодних приписів про коефіцієнти пониження пенсій. Водночас, Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України). Тобто існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати якими можливо, застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (lex specialis derogat generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в рішеннях від 02.04.2026 у справі № 620/2506/25, від 28.01.2026 у справі № 420/14888/25, від 29.10.2025 у справі № 380/3098/25. Вважаєм, що невиплата індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах, зокрема за 2023 рік є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України № 1282-ХІІ, Порядку № 1078. Щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з урахування при її обчисленні індексації грошового забезпечення, зазначаємо що пунктом 7 розділу XXVII Інструкції № 623 визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби цивільного захисту за станом здоров`я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Відтак обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення. Враховуючи те, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, вона є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач на момент виникнення спірних правовідносин не ухвалював рішення щодо перерахунку індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог прав позивача не є порушеними. Проте, в матеріалах справи наявні розрахунки одноразової грошової допомоги при звільненні та табеля грошового забезпечення з яких вбачається, що індексація грошового забезпечення, яка виплачувалась перед звільненням (навіть в меншому розмірі, чим мала бути виплачена) не увійшла до розрахунку одноразової грошової допомоги. Отже вимоги позивача не є передчасними, оскільки порушення права вже відбулось. Враховуючи викладене, вважаємо, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має обраховуватись одноразова допомога при звільненні. Відзиви на апеляційні скарги від позивача та відповідача не надходили, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту у ГУ ДСНС у Харківській області. Відповідно до наказу начальника ГУ ДСНС у Харківській області від 10.06.2025 № 359 позивач звільнений з посади начальника караулу 59 державної пожежної-рятувальної частини 5ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області з 10.06.2025 та виключеній виключений із списків. Позивач звернувся до ГУ ДСНС України у Харківській області через адвоката із заявою про надання інформації про розмір нарахованого і виплаченого грошового забезпечення (доходу), зокрема за лютий та березень 2018 з урахуванням всіх складових та «поточної» індексації та «індексації різниці». Листом ГУ ДСНС України у Харківській області від 05.12.2025 позивачу надано запитувану інформацію. Не погоджуючись з не нараховуванням позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008, за період з 01.03.2018 по 10.06.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, а також не нарахована та не виплачена одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення позивач звернувся із зазначеним позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно повинна була нараховуватися та виплачуватися позивачу із застосуванням січня 2008, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Оскільки у березні 2018 сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 (686.40 грн) порівняно з лютим 2018 є меншою ніж 4 463.15 грн, суд дійшов висновку, що наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Отже, починаючи з березня 2018 сума індексації позивачу має виплачуватися з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у розмірі 3 776.75 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини. При цьому, суд вказав, що позивач має право на виплату такої індексації з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 до 10.06.2025 включно, з огляду на те, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX, зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Зазначена норма набрала законної сили відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень з 01.01.2023. Вказаний припис Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинним та неконституційним не визнавався. Відтак, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення протягом 2023. Отже, суд зазначив, що позивач має право на виплату індексації-різниці грошового забезпечення за періоди із 01.03.2018 до 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 до 10.06.2025 включно у фіксованій величині 3 776.75 грн в місяць до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення. Спірний період з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно складає 58 місяців, а з 01.01.2024 до 10.06.2025 - 17 місяців 9 днів. Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно становить: 3 776.75 грн х 58 місяців = 219 051.50 грн; за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 включно: 3 776.75 грн х 17 місяців, 9 днів = 65 337.78 грн. Отже, відповідач мав би нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 року до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 року у загальному розмірі 284 389.28 грн (219 051.50 грн + 65 337.78 грн). Суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення задоволенню не підлягає, оскільки ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок індексації грошового забезпечення. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд зауважує, що відповідач на момент виникнення спірних правовідносин не ухвалював рішення щодо перерахунку індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними. Оскільки судовому захисту підлягають уже порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можуть бути порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити як передчасної. Частково погоджуюсь з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Щодо вимог в частині не нарахування позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 та у невиплаті позивачу сум індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне. Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 Кодексу цивільного захисту України). Статтею 125 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України. У спірний період порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлювався Інструкцією про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2015 № 475 (втратила чинність 14.09.2018; далі - Інструкція № 475). Пунктами 2, 3 Інструкції № 475 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. 14.09.2018 набрала чинності Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за № 936/32388 (надалі - Інструкція № 623). Пунктами 2, 3 розділу І Інструкції № 623 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до пункту 14 розділу І Інструкції № 623 індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України. У силу статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон України № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. За змістом статті 19 Закону України № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон України № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України № 2011-XII). Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон України № 1282-ХІІ). У статті 1 Закону України № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до статті 2 Закону України № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Статтею 4 Закону України № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Частинами першою-другою статті 5 Закону України № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону України № 1282-XII). Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів (ч. 6 ст. 5 Закону України № 1282-XII). Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. З метою реалізації Закону України № 1282-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078). У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення військовослужбовців. Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист. Аналогічна правова позиція застосована у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 (справа № 638/9697/17), від 30.09.2019 (справа № 750/9785/16-а), від 20.11.2019 у справі № 522/11257/16-а і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї. Отже, грошове забезпечення підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов`язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 по справі № 610/1175/17. Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту. Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзац 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та цифри «101» замінено цифрами «103». Абзац 2 пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 - застосовується з 01.01.2016. Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення. Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв`язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу п.6 вказаної постанови, застосовуються з 01.12.2015. Так, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Тобто, з прийняттям постанови № 1013 від 09.12.2015 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Таким базовим місяцем є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці. Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 200/3859/21. Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, у справах № 400/1118/21 і № 420/3593/20 указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Одночасно з цим, суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Зрештою на основі аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців Держприкордонслужби, які визначені Додатком № 3 до Постанови № 1294. Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що у зв`язку із прийняттям вказаної постанови, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів осіб за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008. Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення. Абзацом 5 п.5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Колегія суддів вважає, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 базовим місяцем має бути січень 2008. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, де судом вказано, що як базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватися січень 2008. При цьому відповідач, здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону. Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21, від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21, від 21.03.2023 по справі № 620/7687/21. Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлена державна гарантія, яка полягає в індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Відповідно до статті 16 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів. Державні соціальні гарантії, згідно статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання (стаття 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»). Тобто, індексація грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, з яких здійснюється виплата грошового забезпечення. Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відсутність механізму виплати індексації за минулі періоди не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання належних йому сум індексації грошових доходів, виплата яких гарантована статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, згідно Порядку № 1078 в редакції до 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін розпочиналося з місяця прийняття на роботу, тому умовно базовим місяцем слід було вважати місяць, що передує місяцю прийняття на роботу. В той же час після внесення змін до Порядку № 1078 згідно новими правилами виплати індексації, що закріплені в п. 10-2 цього Порядку, орієнтиром для індексації заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовця) слід вважати місяць останнього підвищення посадового окладу за займаною посадою та не залежить від часу прийняття на роботу (зарахування до списків військової частини). Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду посадового окладу за посадою, яку займає працівник на момент проведення індексації. Починаючи з 01.12.2015 було змінено механізм нарахування індексації та дата підвищення посадового окладу є його складовою частиною про розрахунку сум індексації. Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 1078 у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 та від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21. Тому в даному випадку для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) повинен застосовуватися базовий місяць січень 2008. Матеріали даної справи не містять доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січня 2008. З огляду на те, що відповідач, починаючи з 01.12.2015 по 28.02.2018 не нараховував та не виплачував індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця за вказаний період - січня 2008, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 та зобов`язання ГУ ДСНС у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008. Щодо рішення суду в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3 776.75 грн за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 у сумі 284 389.28 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та зобов`язання ГУ ДСНС у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі у розмірі 3 776.75 грн за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 у сумі 284 389.28 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, колегія суддів зазначає наступне. За визначенням, наведеним у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 120/6277/22, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078), що було вище розглянуто судом апеляційної інстанції. Водночас щодо фіксованої суми індексації, то Верховний Суд зазначає, що Закон України № 1282-XIІ і Порядок № 1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток викладено у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4). Згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Отже, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Беручи до уваги, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. З системного тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 слідує, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 доходу позивача суду належить вирішити питання, чи має ОСОБА_1 право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, від 30.11.2023 у справі № 420/5384/23 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду справи. Тобто, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач з 01.03.2018 має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018, поділений на 100 відсотків, що передбачено положеннями абз. 5 п. 4 Порядку № 1078. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21. Стосовно вирішенні питання про те, чи має позивач право на отримання індексації-різниці з березня 2018, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до наданої відповідачем таблиці № 2971019 про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік зазначено, що в лютому 2018 грошовий дохід позивача становив 9 815.90 грн, в березні 2018 10 512.75 грн. Отже, дохід позивача у березні 2018 року підвищився на 696.85 грн (10 512.75 грн - 9 815.90 грн). Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, яка з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018 роках (за посиланням https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) розраховується наступним шляхом: лютий 2008 року - 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; березень 2008 року - 103,8% = 1,038; квітень 2008 року - 103,1% - 1,031; травень 2008 року - 101,3% = 1,013; вересень 2008 року - 101,3% = 1,013 (розраховано за наростаючим підсумком - 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) X 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008)); жовтень 2008 року - 101,7% = 1,017; листопад 2008 року - 101,5% = 1,015; грудень 2008 року - 102,1% = 1,021; січень 2009 року - 102,9% = 1,029; лютий 2009 року - 101,5% = 1,015; березень 2009 року - 101,4% = 1,014; травень 2009 року - 101,4% = 1,014 ( розраховано за наростаючим підсумком 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009); червень 2009 року - 101,1% = 1,011; жовтень 2009 року - 101,4% = 1,014 ( розраховано за наростаючим підсумком - 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009); листопад 2009 року - 101.1% = 1,011; січень 2010 - 102,7% = 1,027 (розраховано за наростаючим підсумком = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010); лютий 2010 року - 101.9% = 1,019; вересень 2010 - 103,5% = 1,035 ( розраховано за наростаючим підсумком - 100.9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010); грудень 2010 року - 101,6% = 1,016 ( 100,5% (жовтень 2010) х 100.3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010); березень 2011 року - 103,3%= 1,033 (101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011); квітень 2011 року - 101,3% = 1,013; червень 2011 року - 101,2% = 1,012 (100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011); березень 2014 року - 101,98% = 1,020 (98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100.2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% ( червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100, Шляхом множення вищевказаних показників (1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1.021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1.019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038 х 1.014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1.140 х 1.022 х 1,016 х 1,058 х 1.040 х 1,038 х 1.037 х 1.031 х 1,031 х 1,034 = 3,533) отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 353,3%. Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку № 1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%. Відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня. Отже, у березні 2018 прожитковий мінімум складав 1 762.00 грн. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на

100. Керуючись вищенаведеними положеннями отримуємо суму можливої індексації у березні 2018: 1 762.00 грн * 253.30%/ 100 = 4 463.15 грн. Оскільки у березні 2018 сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 (696.85 грн) порівняно з лютим 2018 є меншою ніж 4 463.15 грн, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання індексації - різниці за період за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025. При цьому, сума індексації-різниці, що належить до виплати позивачу складає 3 766.30 грн щомісячно (4 463.15 грн 696.85 грн). Аналогічна позиція щодо способу захисту порушеного права позивача викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2023 у справі № 420/17338/22. Отже, за спірний період сума індексації з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві у місячному розмірі 3 766.30 грн., а не у місячному розмірі 3 776.75 грн., як помилково вирахувано судом першої інстанції. Спірний період з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно складає 58 місяців, а з 01.01.2024 до 10.06.2025 - 17 місяців 9 днів. Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 включно становить: 3 766.30 грн. х 58 місяців = 218 445.40 грн.; за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 включно: 3 766.30 грн х 17 місяців, 9 днів = 65 157.00 грн. З урахуванням вищенаведеного, відповідач мав би нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 року до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 у загальному розмірі 283 602.40 грн. (218 445.40 грн. + 65 157.00 грн.), а не 284 389.28 грн, як помилково вирахувано судом першої інстанції. У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з загальним висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції правильно встановлено право позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 з урахуванням вимог абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, однак помилково обраховано суму індексації-різниці, яка підлягає виплаті щомісячно в розмірі 3 776.75 грн, замість 3 766.30 грн та загальну суму заборгованості індексації-різниці грошового забезпечення 284 389.28 грн, замість 283 602.40 грн, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, виклавши третій абзац резолютивної частини рішення в зміненій редакції. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та зобов`язання ГУ ДСНС у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення № 1078, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» призупинено дію Закону України Про індексацію грошових доходів населення у 2023 році. Як вже вказувалось судом, проведення індексації регулюють Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, який розроблено Кабінетом Міністрів України на виконання вимог ч. 2 ст. 6 вказаного Закону. З огляду на зазначене слідує, що якщо дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» призупинено, то відповідно Порядок проведення індексації грошових доходів населення також не діє протягом 2023. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у зазначеній частині чинні та не конституційними не визнавалися. Отже, у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення, в тому числі і військовослужбовців, не здійснюється з огляду на імперативні приписи Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Аналізуючи вказані норми законодавства, колегія суддів доходить висновку, що оскільки дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено на 2023 рік пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», то факт протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 27.12.2023 відсутній. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 18.12.2025 у справі № 380/5270/24, від 23.12.2025 у справі № 420/35557/23. Посилання позивача в апеляційній сказі на рішення Верховного суду від 02.04.2026 у справі № 620/2506/25, від 28.01.2026 у справі № 420/14888/25, від 29.10.2025 у справі № 380/3098/25 є необґрунтованими, оскільки зазначена правова позиція не є релевантною до обставин цієї справи. Так, у справах № 620/2506/25, № 420/14888/25, № 380/3098/25 судом встановлювалась правомірність застосування положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» під час нарахування та виплати пенсії. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення та зобов`язання ГУ ДСНС у Харківській області перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне. Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на момент виникнення спірних правовідносин не ухвалював рішення щодо перерахунку індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними. Не погоджуючись з даним висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що згідно із пунктом 12 розділу XXVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України 20.07.2018 № 623 особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються: для осіб рядового і начальницького складу, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення; для осіб рядового і начальницького складу, які на день звільнення зі служби перебували в розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів),- посадовий оклад за останньою штатною посадою, оклад за спеціальним званням, установлений на день звільнення зі служби, додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) за останніми штатними посадами. Колегія суддів зазначає, що індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Отже, одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право особа на день звільнення та розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку займала особа. При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених зі служби, як складової конституційного права на соціальний захист. Згідно витягу з наказу ГУ ДСНС у Харківській області від 10.06.2025 № 359 та довідки від 05.12.2025 № 65040-13013/65190 позивачу нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення. З урахуванням вищенаведеного, того, що при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу не враховувалась індексація-різниця в сумі 3 766.30 грн, наявні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 3 766.30 грн та зобов`язання ГУ ДСНС у Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 3 766.30 грн, з урахуванням виплачених сум. Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до частково неправильного вирішення справи. Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміни його мотивувальної та ( або) резолютивної частини. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 по справі № 520/1361/26 змінити, виклавши абзаци четвертий та п`ятий резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3 766.30 грн за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 у сумі 283 602.40 грн (двісті вісімдесят три тисячі шістсот дві гривні 40 копійок) відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61013, код ЄДРПОУ 38631015) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі у розмірі 3 766.30 грн за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 до 10.06.2025 у сумі 283 602.40 грн (двісті вісімдесят три тисячі шістсот дві гривні 40 копійок) відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078». Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 по справі № 520/1361/26 скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення та зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 3 766.30 грн. Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 3 766.30 грн, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 по справі № 520/1361/26 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий