Постанова Київський апеляційний суд № 757/60421/24-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року справа № 757/60421/24-ц провадження № 22-ц/824/3312/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П. при секретарі: Яхно П.А. учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідачі: Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політки ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», Верховна Рада України розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року, постановлене під головуванням судді Ільєвої Т.М. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політки ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», Верховної Ради України про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, - ВСТАНОВИВ: 19.12.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява від ОСОБА_1 (надалі - Позивач 1), ОСОБА_2 (надалі -Позивач 2) до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політки ОСОБА_3 (надалі - Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» (надалі - Відповідач 2), Верховної Ради України (надалі - Відповідач 3) про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 17:22 на веб-сайті «Інформаційного агентства «Українські Новини» ІНФОРМАЦІЯ_2 який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» (код ЄДРПОУ 25389186), була опублікована стаття під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4», що доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 Зазначена стаття, зокрема, містить інформацію наступного змісту: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету. Таку заяву зробив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат України ОСОБА_7 на засіданні Комітету»…«Тих банків, які попри війну крали у держави гроші, створюючи великі фінансові шахрайські схеми, на кшталт «Айбоксу» і «Конкорду». І тут дуже важливо, щоб ви відпрацювали таким чином, щоб не тільки задовольнити вимоги їхніх кредиторів, фізосіб, це зрозуміло, ви і так це зробите, але і притягти до відповідальності тих шахраїв, які за цими фінансовими установами стоять і, які дозволяли собі мільярди грошей виводити з під оподаткування, красти їх у нашої армії. Це поза межею добра і зла, це люди, які мені здається не українці точно. Я не знаю чи люди, але не українці точно. Тому на це зверніть, будь ласка, увагу це дуже важливо аби довести ці справи до логічного завершення і надати правоохоронцям будь-яке сприяння, і фіскальним органам будь-яке сприяння у притягненні до відповідальності і стягненні з винних осіб збитків, що були заподіяні державі,?- заявив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 на засіданні Комітету, яке відбулося по відеозв`язку 1 лютого 2024 року». Позивачі вказують, що внаслідок поширення вказаної інформації було порушено їх немайнові права щодо недоторканості честі, гідності та ділової репутації. Враховуючи формулювання використаних при поширенні інформації тверджень, поширена недостовірна інформація є фактичним твердженням. Таким чином, на думку позивачів, відповідачі поширили недостовірну інформацію, яка містить фактичні дані та підлягає спростуванню, у зв?язку з чим просили визнати інформацію недостовірною та такою, що порушує їх немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканості ділової репутації інформацію, а саме: «Тих банків, які попри війну крали у держави гроші, створюючи великі фінансові шахрайські схеми, на кшталт «Айбоксу» і «Конкорду»… І тут дуже важливо, щоб ви відпрацювали таким чином, щоб не тільки задовольнити вимоги їхніх кредиторів, фізосіб, це зрозуміло, ви і так це зробите, але і притягти до відповідальності тих шахраїв, які за цими фінансовими установами стоять і, які дозволяли собі мільярди грошей виводити з під оподаткування, красти їх у нашої армії. Це поза межею добра і зла, це люди, які мені здається не українці точно. Я не знаю чи люди, але не українці точно», озвучену Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 01.02.2024 р. на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, що стосується ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та АТ «АКБ «Конкорд». Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканості ділової репутації інформацію: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету ... Проте навіть після початку процесу ліквідації «Конкорду» його співвласниці ОСОБА_5 та ОСОБА_10 залишаються непокараними за виведення грошей з-під оподаткування та обкрадання таким чином держави. Правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності, навіть не було інформації про відкриття кримінальних проваджень проти них....Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 наголосив, що діяльність співвласниць «Конкорду» ОСОБА_5 та ОСОБА_11 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці...», опубліковану 07.03.2024 р., товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» спростувати опубліковану ним 07.03.2024 року недостовірну інформацію: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету... Проте навіть після початку процесу ліквідації «Конкорду» його співвласниці ОСОБА_5 та ОСОБА_10 залишаються непокараними за виведення грошей з-під оподаткування та обкрадання таким чином держави. Правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності, навіть не було інформації про відкриття кримінальних проваджень проти них .... Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 наголосив, що діяльність співвласниць «Конкорду» ОСОБА_5 та ОСОБА_11 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці», як таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , АТ «АКБ «Конкорд» на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації інформацію, шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини», під заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ТА БАНКУ «КОНКОРД», із зазначенням вступної та резолютивної частини рішення суду, протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканості ділової репутації інформацію: «Тих банків, які попри війну крали у держави гроші, створюючи великі фінансові шахрайські схеми, на кшталт «Айбоксу» і «Конкорду». І тут дуже важливо, щоб ви відпрацювали таким чином, щоб не тільки задовольнити вимоги їхніх кредиторів, фізосіб, це зрозуміло, ви і так це зробите, але і притягти до відповідальності тих шахраїв, які за цими фінансовими установами стоять і, які дозволяли собі мільярди грошей виводити з під оподаткування, красти їх у нашої армії. Це поза межею добра і зла, це люди, які мені здається не українці точно. Я не знаю чи люди, але не українці точно», озвучену Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 01.02.2024 р. на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, що стосується ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та АТ «АКБ «Конкорд». Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканості ділової репутації інформацію: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету... Проте навіть після початку процесу ліквідації «Конкорду» його співвласниці ОСОБА_5 та ОСОБА_10 залишаються непокараними за виведення грошей з-під оподаткування та обкрадання таким чином держави. Правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності, навіть не було інформації про відкриття кримінальних проваджень проти них....Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 наголосив, що діяльність співвласниць «Конкорду» ОСОБА_5 та ОСОБА_11 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці...», опубліковану 07.03.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ» в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» спростувати, опубліковану ним 07.03.2024 року недостовірну інформацію: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету... Проте навіть після початку процесу ліквідації «Конкорду» його співвласниці ОСОБА_5 та ОСОБА_10 залишаються непокараними за виведення грошей з-під оподаткування та обкрадання таким чином держави. Правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності, навіть не було інформації про відкриття кримінальних проваджень проти них....Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 наголосив, що діяльність співвласниць «Конкорду» ОСОБА_5 та ОСОБА_11 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці», як таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , АТ «АКБ «Конкорд» на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації інформацію, шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини», під заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ТА БАНКУ «КОНКОРД», із зазначенням вступної та резолютивної частини рішення суду, протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили. Стягнуто з ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. у рівних частинах. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду представника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог до її клієнта, в цій частині постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вимоги обґрунтовані тим, що висновок суду першої інстанції про те, що спірна інформація як прямо, так і опосередковано стосується позивачів є безпідставними та спростовуються змістом такої інформації, яка не містить жодної згадки про позивачів (ні їх прізвищ, ні імен, ні ініціалів, ні будь-яких інших конкретних даних, що могли б дозволити однозначно ідентифікувати позивачів). Оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування, яка конкретно фраза/слово/словосполучення прямо чи опосередковано в спірній інформації вказує на позивачів. Будь-яких мотивів щодо пов`язаності інформації з позивачами оскаржуване рішення не містить. Звертає увагу, що позивачами під час розгляду справи не було надано жодного доказу, який би підтверджував поширення апелянтом інформації про них. Доводи позивачів в цій частині ґрунтуються виключно на їх суб`єктивних твердженнях та сприйнятті спірної інформації. Твердження позивачів про те, що спірна інформація нібито стосується безпосередньо позивачів, оскільки в статті скаржника йдеться мова про них - є безпідставними. Оскільки апелянт не є автором статті та не поширював у ній інформацію. В спірній інформації, озвученій на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики відсутня загадка про позивачів. Натомість висновок про відношення цієї інформації до позивача роблять самі позивачі у позовній заяві, але чинним законодавством передбачено можливість спростування фактично помиреної інформації, а не її довільного тлумачення, доповнення позивачами у судовій справі. При ухваленні оскаржуваного рішення районним судом не було досліджено всього змісту (контексту) інформації, сказаної на засіданні Комітету. Натомість судом досліджувалось трактування спірної інформації, викладене позивачами в позовній заяві. Спірна інформація не містить жодного фактичного твердження чи згадки про позивачів, жодного звинувачення позивачів. Висновок експерта є неналежним доказом, оскільки об`єктом дослідження мав бути не відеозапис, а стенограма. На вирішення експерту були поставлені питання, які вже в собі містять відповідь на них та жодним чином не стосуються предмету доказування. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів ОСОБА_13 зазначає, що судом першої інстанції було надано вичерпну оцінку доказам сторін у їх сукупності. Водночас аргументація апелянта зводиться виключно до припущень та оціночних суджень, які не були підкріплені жодними доказами, що могли б підтвердити їх достовірність. Саме з цих підстав такі доводи були обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, що повністю відповідає вимогам закону. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є єдиними акціонерами АТ «АКБ «Конкорд», тому оскаржувані твердження в публічній площині, порушують право позивачів на недоторканість ділової репутації в тому числі на ринку банківської діяльності. Зазначені в апеляційній скарзі таблиці відображають виключно особисте сприйняття апелянта, яке не підтверджується жодним належним доказом. Посилання апелянта на те, що Висновок експерта не відповідає критеріям доказу, є необґрунтованим та таким, що заявляється вперше на стадії апеляційного розгляду справи. Жодних заперечень щодо допустимості чи належності цього доказу не висловлювалося ані у відзиві на позовну заяву, ані під час розгляду справи судом першої інстанції. В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_13 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення. В судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Представник ТОВ «ІА УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що поширена інформація є негативною, адже її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивачів у вигляді приниження здобутої позитивної соціальної оцінки в суспільстві, зокрема, може сформувати враження про вчинення кримінальних правопорушень позивачами, та поставити під сумнів моральні якості позивачів та дотримання ними законодавства України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політки ОСОБА_3 , під час засідання Комітету, яке відбулось 01.02.2024 року по відеозв`язку, було висловлено наступну інформацію, а саме: «…Тих банків, які попри війну крали у держави гроші, створюючи великі фінансові шахрайські схеми, на кшталт «Айбоксу» і «Конкорду»... І тут дуже важливо, щоб ви відпрацювали таким чином, щоб не тільки задовольнити вимоги їхніх кредиторів, фізосіб, це зрозуміло, ви і так це зробите, але і притягти до відповідальності тих шахраїв, які за цими фінансовими установами стоять і, які дозволяли собі мільярди грошей виводити з під оподаткування, красти їх у нашої армії. Це поза межею добра і зла, це люди, які мені здається не українці точно. Я не знаю чи люди, але не українці точно…». ТОВ «Інформаційне агентство «Українські Новини», використовуючи у якості першоджерела висловлювання Відповідача 1, створило та поширило інформацію у статті «ІНФОРМАЦІЯ_4», адреса посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету... Проте навіть після початку процесу ліквідації «Конкорду» його співвласниці ОСОБА_5 та ОСОБА_10 залишаються непокараними за виведення грошей з-під оподаткування та обкрадання таким чином держави. Правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності, навіть не було інформації про відкриття кримінальних проваджень проти них....Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 наголосив, що діяльність співвласниць «Конкорду» ОСОБА_5 та ОСОБА_11 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці...». Факт участі Відповідача 1 у якості Голови Комітету засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політки та висловлення інформації, що оскаржуються Позивачами, Відповідачами не заперечувався. Факт висловлювання оскаржуваної інформації, підтверджується стенограмою засідання Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політки, яке відбулось 01.02.2024 та відеозаписом засідання Комітету, яке відбулося по відеозв`язку та було досліджено під час стадії дослідження доказів, заперечення щодо належності та достовірності наданих доказів у відповідачів були відсутні. Факт опублікування статті: «ІНФОРМАЦІЯ_4» Відповідачем 2 не заперечувався, позивачами було надано акт огляду та фіксації вебсторінки за посиланням, ІНФОРМАЦІЯ_5, із зазначенням тексту статті без будь-яких коригувань, що підтверджує факт поширення інформації, серед необмеженої кількості осіб. Також, варто зазначити, що вебсторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5, містить лічильник переглядів, та на дату проведення огляду цієї сторінки кількість переглядів становила: 8764. Факт належності веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідачу 2 підтверджується результатом пошуку в пошуковій системи Whois. Пошук домену за допомогою системи Whois, дозволяє відстежити право власності та володіння доменним іменем (адреса посилання «ІНФОРМАЦІЯ_6»). Судом встановлено, що інформація, поширена Відповідачем 1, Відповідачем 2, стосується безпосередньо Позивачів, інформація про яких, як прямо так і опосередковано зазначено поширеній інформації, у наступних твердженнях: «Тих банків, які попри війну крали у держави гроші, створюючи великі фінансові шахрайські схеми, на кшталт «Айбоксу» і «Конкорду». І тут дуже важливо, щоб ви відпрацювали таким чином, щоб не тільки задовольнити вимоги їхніх кредиторів, фізосіб, це зрозуміло, ви і так це зробите, але і притягти до відповідальності тих шахраїв, які за цими фінансовими установами стоять»; «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету. Таку заяву зробив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат України ОСОБА_7 на засіданні Комітету : «Проте навіть після початку процесу ліквідації "Конкорду" його співвласниці ОСОБА_5 та ОСОБА_10 залишаються непокараними за виведення грошей». Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 наголосив, що діяльність співвласниць "Конкорду" ОСОБА_5 та ОСОБА_11 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці». «Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 наголосив, що діяльність співвласниць "Конкорду" ОСОБА_5 та ОСОБА_11 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці». Додатково варто зазначити, про можливість дійти висновку про порушення прав особи без зазначення її імені з урахуванням іншої інформації, викладеної в оспорюваний публікації, свідчить висновок Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2020 року у справі № 758/5355/17 (провадження № 61-741св17). Суд вважав порушеними права позивача у справі про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, незважаючи на те, що в оспорюваній інформації зазначено виключно його прізвище. Крім того, у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 757/8829/19-ц (провадження № 61-1081св22) Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оспорювана інформація, в якій вказано прізвище особи (без зазначення імені), стосується позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. У постанові від 23.06.2022 у справі № 748/912/20 Верховний Суд виклав такий правовий висновок щодо застосування ст. 277 ЦК України: «Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування». Отже, одним з невід`ємних елементів юридичного складу правопорушення у даній категорії справ є встановлення факту, що оспорювана інформація стосується конкретної особи (конкретних осіб), тобто позивача (позивачів). Відповідно до статей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, в силу положень ст.ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України при зверненні з даним позовом, саме на позивачів було покладено обов`язок з доведення належними та допустимими доказами, що спірна інформація їх стосується. Не спростовує відсутність згадки про позивачів в спірній інформації і посилання суду першої інстанції на постанови Верховного Суду від 13.04.2020 у справі № 758/5355/17, від 05.04.2023 у справі № 757/8829/19-ц, оскільки, як вказує навіть сам місцевий суд, у зазначених справах в поширеній інформації зазначалось принаймні прізвище позивача. Однак в даній справі (№ 757/60421/24-ц) в спірній інформації не зазначено жодних прізвищ, імен, ініціалів чи будь-яких інших конкретних даних, що дозволили б однозначно ідентифікувати позивачів. Тому зазначена судом першої інстанції

позиція Верховного Суду у постановах від 13.04.2020 у справі № 758/5355/17, від 05.04.2023 у справі № 757/8829/19-ц не є релевантною до даної справи. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до безпідставного висновку про те, що нібито спірна інформація безпосередньо стосується позивачів та про них як прямо так і опосередковано зазначено у такій інформації, тоді як остання не містить жодної згадки про Позивачів чи членів їх сімей. Апелянт не поширював інформацію про позивачів чи членів їх сімей, що свідчить про безпідставність позовних вимог та незаконність судового рішення. Водночас звертаємо увагу, що позивачами під час розгляду справи не було надано жодного доказу, який би підтверджував поширення відповідачем-1 інформації про них. Доводи позивачів в цій частині ґрунтуються виключно на їх суб`єктивних твердженнях та сприйнятті спірної інформації. Однак апелянт не є ані власником цього сайту, ані автором статті. Позивачі помилково ототожнюють інформацію, яка була озвучена на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, яке відбулось 01.02.2024, та інформацію, опубліковану у статті відповідачем-2.При цьому в інформації, яка була озвучена на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, яке відбулось 01.02.2024, відсутня жодна згадка про позивачів як прямо, так і опосередковано. Тобто про позивачів на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, яке відбулось 01.02.2024, жодна інформація поширена не була, що також не спростовано позивачами. В спірній інформації, озвученій на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, яке відбулось 01.02.2024, відсутня згадка про Позивачів - ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 . Натомість висновок про відношення цієї інформації до позивача роблять самі Позивачі у позовній заяві, але чинним законодавством передбачено можливість спростування фактично поширеної інформації, а не її довільного тлумачення, доповнення тощо позивачами у судовій справі. Натомість очевидно, що навіть виділене в позові Позивачами формулювання «які за цими фінансовими установами стоять» не містить жодної конкретної згадки про них. Натомість власна інтерпретація Позивачами спірної інформація та те, що вони «впізнали» себе у фразі «які за цими фінансовими установами стоять» є нічим іншим як лише їх власним сприйняттям інформації. Водночас в об`єктивній реальності жодної згадки про них в спірній інформації немає. Щодо доводів Позивача в призмі їх власної асоціації себе з банком «Конкорд», то наявність в спірній інформації згадки про «Конкорд» не свідчить про поширення інформації безпосередньо про Позивачів - ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 ; а також, «Конкорд» не оспорював та не оспорює таку інформацію, а Позивачі не надали повноважень на представництво інтересів «Конкорду». Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 910/924/24. Так, згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. ЗУ Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (ч. 2 ст. ЗУ Закону України «Про інформацію»). Іншими словами, оціночне судження - це звичайна думка особи, висловлювання свого особистого ставлення до певних подій, суб`єктивне судження, засноване за здатності людини критично мислити та висловлювати власні думки. Зрозуміло, що оцінити правдивість суб`єктивного судження неможливо саме через те, що воно є суб`єктивним. Перевірці можуть підлягати лише об`єктивні факти, а не суб`єктивні судження. Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року). Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» на кожному засіданні комітету ведеться протокол і стенограма засідання. Згідно з ч. 6 ст. 51 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» протокол і стенограма засідання комітету є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення, висновку, рекомендації комітету. При аналізі всього контексту висловлювання, до якого входить і спірна інформація, вбачається, що така інформація Головуючим на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, яке відбулось 01.02.2024, була озвучена як його власна думка. Як вказано у п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Отже, коли мова йде про суб`єктивну думку (погляд), формулювання повинно бути віднесено до оціночного судження, а не фактичного твердження. Спірна інформація містить такі мовно-стилістичні засоби як метафори, гіперболи, риторичні питання, вставні конструкції («мені здається», «я не знаю») тощо, що свідчить про те, що така інформація є виключно оціночними судженнями її автора. Спірна інформація не містить жодного фактичного твердження чи згадки про позивачів (членів їх сімей), жодного «звинувачення» позивачів у якихось «діяннях санкціонованих Кримінальним кодексом України», що спростовує висновки суду в цій частині та свідчить про незаконність судового рішення. Тобто оскільки, оскільки Відповідач-1 не поширював інформації про Позивачів та жодних фактичних тверджень щодо нібито вчинення ними якихось злочинів або про наявність в них статусу підозрюваних, то правові підстави для задоволення даного позову відсутні. Не спростовують безпідставність висновків суду про віднесення спірної інформації нібито до фактичних твердження посилання суду на постанову Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 361/3910/19, оскільки у зазначеній справі предметом було поширення про позивача інформації про вбивство. Натомість у даній справі (№ 757/60421/24-ц) у спірній інформації відсутні як згадки про Позивачів в цілому, так і будь-які звинувачення про вчинення будь-ким злочинів. Тому посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 361/3910/19 є безпідставним. Безпідставним також є посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 536/911/21, в якій нібито «сформовано правову позицію про те, що за відсутності вироку суду стосовно позивача поширення інформації, яка містить фактичні твердження про вчинення позивачем протиправних дій, які мають ознаки злочинів, передбачених КК України, порушує презумпцію невинуватості та негативно впливає на немайнові права позивача», оскільки така «правова позиція» у наведеній постанові відсутня. Відповідно до змісту ст.ст. 77, 78, 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Матеріали справи містять Висновок експерта про проведення семантико-текстуальної експертизи №056/135 від 15.07.2024. Як вбачається зі сторінки 2 Висновку експерта, об`єктом дослідження є такий текстовий матеріал: відеозапис, доступний у мережі інтернет youtube за відповідним посиланням. Разом з тим, відповідно до п. 2.1.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами. Тобто об`єктом дослідження мав був не відеозапис як вказано у Висновку експерта, а стенограма. Проте будь-які інші дані щодо об`єкту дослідження, окрім відеозапису, або про надання інших документів разом з відеозаписом Висновок експерта не містить. Таким чином, такий Висновок експерта не відповідає критеріям належності та допустимості, оскільки висновок зроблено з порушенням порядку, встановленого законом, а тому очевидно, що і викладені в ньому висновки не можуть стосуватися предмета доказування. Висновок експерта є неналежним доказом, оскільки не містить інформацію щодо предмета доказування. Так, до предмету доказування в даній справі входить доведення Позивачами, зокрема, того, що спірна інформація стосується них, що така інформація є недостовірною та що вона порушує їх прав. Натомість у Висновку експерта надано відповіді, які жодним чином не стосуються Позивачів, а містять інформацію лише про співвідношення висловлювань з «банком «Конкорд». Жодна згадка про ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 у висновках за результатами такої експертизи відсутня, як і згадка про їх «співвідношення» зі спірною інформацією. З огляду на викладене та враховуючи, що спірна інформація є виключно оціночними судженнями її автора, беручи до уваги, що предметом дослідження у даній справі була не спірна інформація, а виключно власне її бачення/трактування позивачами, що призвело до безпідставного її віднесення до фактичних тверджень та ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що наявні достатні правові підстави для задоволення апеляційної скарги. У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. У разі якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено, суд відмовляє у позові з цих підстав. У такому випадку достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється. Подібний правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14 березня 2024 року у справі № 758/4597/21. Як було вище зазначено вище, апелянт не є автором опублікованої статті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини» та не є власником зазначеного сайту, на якому була поширена оскаржувана інформація. Оскільки, автор статті не був залучений співвідповідачем при оспорюванні позивачами інформації, поширеної на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», що є окремою підставою для відмови в задоволенні позову. Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та судових витрат. В цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст складено 29 червня 2026 року. Суддя-доповідач Судді