Постанова 4817 № 607/11845/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/11845/25Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/817/597/26 Доповідач - Гірський Б.О. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Гірського Б.О. суддів - Хоми М.В., Храпак Н.М. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №607/11845/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Бакалець Ігор Гнатович на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2025 року (ухвалене суддею Стельмащуком П.Я.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: В червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулось до суду із вказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що 21.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №21.10.2024-100001277, згідно з умовами якого позичальнику надано кредит в розмірі 24 000 грн., строком на 140 днів. Стверджували, що ОСОБА_1 21.10.2024 року електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтвердив укладення кредитного договору та отримав на рахунок кошти у розмірі 24 000 грн., а отже акцептував умови договору. Вказували на те, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість в розмірі 73 200 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 24 000 грн., по процентам в розмірі 33 600 грн., комісії в розмірі 3 600 грн. та неустойки в розмірі 12 000 грн. Відтак просили позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь вищезазначену заборгованість за кредитним договором. Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №21.10.2024-100001277 від 21.10.2024 року в розмірі 57 600 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 24 000 грн., заборгованість за відсотками 33 600 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 1 906,19 грн. судового збору. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Бакалець І.Г. просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Просить поновити відповідачу ОСОБА_1 строк подачі доказів, а саме протоколів огляду магнітних носіїв вилучених у ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл» від 13.02.2026 року та 04.03.2026 року, так як вказаний строк пропущений з поважних причин. Вважає, що судове рішення ухвалено із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильним застосуванням норм матеріального права. Звертає увагу на те, що 20.10.2025 року, ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області із заявою про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України (шахрайські дії, вчиненні невідомою особою незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки), внаслідок чого йому заподіяна матеріальна шкода та на підставі вказаної заяви, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області 20.10.2025 року відкрито кримінальне провадження за №12024211040002417 за правовою кваліфікацією ч.4 ст.190 КК України, у якому ОСОБА_1 визнано потерпілим. Вказує на те, що відповідно до постанови Верховного Суду від 02.07.2025 року по справі №490//7829/23, клієнт банку не несе відповідальності за несанкціоновані операції з його карткою, якщо банк не доведе його сприяння незаконному використанню платіжної інформації. Звертає увагу на те, що слідчою у вказаному кримінальному провадженні 13.02.2026 року та 04.03.2026 року проведено огляд магнітних носіїв вилучених у ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл» на підставі ухвал слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (справа №607/684/26) від 22.01.2026 року та від 26.01.2026 року (справа №607/675/26), які достеменно вказують на те, що від імені потерпілого ОСОБА_1 20.10.2024 року о 00:19:18 год. було подано заяву на кредит та в цей же час, а саме 20.10.2024 року, о 00:19 надходило вхідне смс-повідомлення на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який фіксується за адресою: АДРЕСА_1 . Також, 18.10.2024 року о 16:10:42 год. від імені потерпілого ОСОБА_1 було подано заяву на кредит та 18.10.2024 року о 16:06 та 16:12 год. надходило вхідне СМС -повідомленні на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який фіксується за адресою: АДРЕСА_1 . При огляді файлу під назвою «1537_FINANCE_541828_1_of_1» виявлено інформацію про мобільні телефони ПрАТ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , а саме: VSISDN, дату та час фіксації, фінансову установу/мобільний номер, тип транзакції, номер транзакції, ІР, код платіжної системи, номер чеку, зміну балансу та баланс. При огляді файлу під назвою «11537_MSISDN_541822_1_of_1» виявлено інформацію про з`єднання 18.10.2024 з 15:47646 год. по 16:52:48 год. за номером мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується потерпілий ОСОБА_1 , а також встановлено, що на момент зняття грошових коштів із банківської картки потерпілого-номер мобільного телефону фіксується у АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 . При огляді файлу під назвою «11537_MSISDN_541822_1_of_1» виявлено інформацію про з`єднання 20.10.2024 року з 11:19:33 год. по 13;52;12 год. за номером мобільного телефону НОМЕР_6 , яким користується потерпілий ОСОБА_1 , а саме встановлено, що на момент зняття грошових коштів із банкіської картки потерпілого - номер мобільного телефону фіксується у АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_13; АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 . При огляді файлу під назвою «1537_PD_541834_1_of_1» виявлено інформацію, що 18.10.2024 року у період із 15:42:56 по 16:52:44 год. номер мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується потерпілий ОСОБА_1 був активний за ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_7 ), паспорт № НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_12 . Вважає, що вказані слідчі дії достеменно доводять ту обставину, що 18.10.2024 року та 20.10.2024 року, до номера мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується потерпілий ОСОБА_1 , протиправно під`єднувався гр-н ОСОБА_2 , внаслідок чого останнім були зняті кошти з рахунку ОСОБА_1 та від імені останнього укладені кредитні договори. Також звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів на підтвердження факту перерахування коштів та отримання їх відповідачем згідно кредитного договору №2110.2024-100001277 від 21.10.2024 року позивачем суду надано не було. Відзив на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу суду 04.05.2026 року через систему "Електронний суд", підписаний ОСОБА_3 і не містить доказів повноважень останньої (яка не є адвокатом) діяти від імені позивача - учасника справи у судовому процесі, який є юридичною особою, на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тому відзив повертається без розгляду відповідно до ч.4 ст. 183 ЦПК України. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою. В силу положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Фактичні обставини справи, встановленні судом. 21.10.2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) №21.10.2024-100001277 (далі - Договір), підписаний зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора Е958. Для підписання та укладення договору було введено код з смс - повідомлення, яке було відправлене на фінансовий номер позичальника НОМЕР_11. Також у додатку до кредитного договору №21.10.2024-100001277 зазначено контактний номер позичальника НОМЕР_12. Відповідно до п.2.2 Договору електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1. пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті Кредитодавця; 2.2.2. заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; 2.2.3. відповідь Позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті. Згідно з п. 3.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію. Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-51ХХ-ХХХХ-0137. Згідно з п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Відповідно до умов Заявки кредитного договору №21.10.2024-100001277 від 21.10.2024 року позичальнику надається кредит у розмірі 24 000,00 грн, строком на 140 днів з дати його надання, дата видачі кредиту - 21.10.2024, дата повернення кредиту - 09.03.2025, із процентною ставкою за користування кредитом у вигляді фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит. Згідно з п. 20 Заявки, позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», примірник цього договору, паспорт споживчого кредиту відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування». Згідно з п. 6.6.1 Договору, позичальник підтверджує, що він уклав цей договір, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, та має здатність виконувати його умови. Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, з якого вбачається інформація про фінансову установу та умови кредитування. Як слідує з листа за вих. №76-0506 від 05.06.2025 року, ТОВ «УПР» повідомляє, що 21.10.2024 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_9 в сумі 24 000 грн., номер транзакції в системі iPay.ua - 543953420, призначення платежу: видача за договором кредиту №21.10.2024-100001277. Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №21.10.2024-100001277 від 21.10.2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 73 200 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 24 000 грн., по процентам в розмірі 33 600 грн., комісії в розмірі 3 600 грн. та 12 000 грн. неустойка. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 24 000 грн. та по процентам в розмірі 33 600 грн. є обґрунтованими, однак вважав безпідставними вимоги про стягнення комісії в розмірі 3 600 грн. та неустойки в розмірі 12 000 грн. Рішення суду першої інстанції переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині задоволених позовних вимог та в частині відмовлених позовним вимог не переглядається. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з огляду на наступне. Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Так, встановлено, що кредитний договір (пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка на отримання кредиту), містять усі істотні умови договору, передбачені чинним законодавством, зокрема відомості про суму кредиту, строк його користування, процентну ставку, порядок та строки повернення кредитних коштів. Крім того, зазначені документи містять персональні дані позичальника, його контактні номери телефонів, а також реквізити електронного платіжного засобу - банківської картки № НОМЕР_10 , на яку відповідно до умов договору підлягали перерахуванню кредитні кошти. Договір підписаний зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора Е958, отриманого на номер мобільного телефону НОМЕР_11 , вказаний під час ідентифікації позичальника, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та свідчить про дотримання сторонами письмової форми правочину. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи належними та допустимими доказами підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору №21.10.2024-100001277 від 21.10.2024 року. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту надання позивачем кредитних коштів відповідачу, оскільки на підтвердження виконання свого обов`язку щодо надання кредиту позивачем надано лист ТОВ «УПР» від 05.06.2025 року, згідно з яким 21.10.2024 року успішно здійснено перерахування коштів у сумі 24 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_9 , із зазначенням номера транзакції в системі iPay.ua - 543953420 та призначенням платежу «видача за договором кредиту №21.10.2024-100001277». Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перерахування вказаних коштів, матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір був укладений без волевиявлення відповідача, а саме ОСОБА_2 , з посиланням, зокрема, на протокол огляду магнітних носіїв від 13.02.2026 року, колегія суддів відхиляє з огляду на таке. Так, з вищезгаданого протоколу огляду вбачається, що при огляді файлу під назвою «1537_PD_541834_1_of_1» виявлено інформацію, що 18.10.2024 року у період із 15:42:56 по 16:52:44 год. номер мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується потерпілий ОСОБА_1 був активний за ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_7 ), паспорт № НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_12 . Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що хоч і у додатку до кредитного договору №21.10.2024-100001277 зазначено контактний номер позичальника НОМЕР_12, однак для підписання та укладення кредитного договору №21.10.2024-100001277 від 21.10.2024 року було введено код з смс - повідомлення, яке було відправлене саме на фінансовий номер позичальника НОМЕР_11. Так, згідно протоколу огляду від 04.03.2026 року вбачається, що при огляді файлу під назвою "detail_results_00979" виявлено інформацію про мобільний номер телефону ТОВ "Лайфселл НОМЕР_1, зокрема встановлено, що на момент відкриття кредиту на ім`я потерпілого ОСОБА_1 невідома особа використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 отримала смс-повідомлення від кредитної установи та підтвердила укладення договору, внаслідок чого було зараховано кредит на банківську картку АТ "Райффайзен Банк", яка відкрита на ім`я ОСОБА_4 , згідно базових станцій - м.Кривий ріг, вул. Дзвінська, 110 - 21.10.2024 року. Проте, апеляційний суд звертає увагу на те, що, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник не посилається на те, що платіжна картка, реквізити якої зазначені у кредитному договорі та на яку були перераховані кредитні кошти, йому не належить, а також не надає жодних доказів на підтвердження того, що вказана картка відкрита на ім`я іншої особи, зокрема ОСОБА_4 . Натомість зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач посилається на обставини незаконного списання грошових коштів саме з його банківського рахунку та заволодіння коштами, які належали потерпілому ОСОБА_1 . Отже, доводи апеляційної скарги фактично ґрунтуються на тому, що шахрайські дії були вчинені після зарахування кредитних коштів на рахунок, який відповідач вважає своїм, а не на тому, що кредитні кошти були перераховані на банківський рахунок іншої особи. Колегія суддів вважає, що за встановлених обставин справи, сам факт наявності кримінального провадження та наведені у протоколах огляду відомості про отримання смс-повідомлень із прив`язкою до певного місця знаходження абонентського номера не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин щодо укладення кредитного договору між сторонами та перерахування кредитних коштів на банківську картку, реквізити якої зазначені у кредитному договорі. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що із змісту протоколів огляду магнітних носіїв від 13.02.2026 року та 04.03.2026 року вбачається, що викладені у них відомості (окрім описаних вище щодо протоколу огляду від 04.03.2026 року - огляду файлу під назвою "detail_results_00979") стосуються подій, які мали місце 18.10.2024 року, 19.10.2024 року та 20.10.2024 року. Разом з тим спірний кредитний договір між сторонами був укладений 21.10.2024 року, тобто після подій, описаних в протоколах. Крім цього, апеляційний суд звертає увагу, що із змісту протоколу огляду від 04.03.2026 року та відомостей, викладених у файлі «detail_results_00979», неможливо достовірно встановити, що наведена у ньому інформація стосується саме кредитного договору №21.10.2024-100001277 від 21.10.2024 року, який є предметом розгляду у цій справі, оскільки зазначена інформація містить лише загальні відомості про отримання смс-повідомлення від кредитної установи та підтвердження укладення договору, однак не містить відомостей про номер кредитного договору, найменування кредитодавця, суму кредиту чи інших ідентифікуючих даних, які б давали можливість однозначно пов`язати наведені обставини саме зі спірними правовідносинами. З урахуванням наведеного, вищезазначені докази - протоколи огляду магнітних носіїв від 13.02.2026 року та 04.03.2026 року не можуть бути визнані належними та достатніми на підтвердження доводів апеляційної скарги про несанкціоноване укладення саме кредитного договору №21.10.2024-100001277 та не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин щодо його укладення і виконання позивачем свого обов`язку з надання кредитних коштів. Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.07.2025 року у справі №490/7829/23, колегія суддів вважає нерелевантним до спірних правовідносин, оскільки наведена правова позиція стосується правовідносин між клієнтом та банком щодо несанкціонованих операцій з використанням платіжної картки, однак у даній справі спір виник між позичальником та фінансовою установою, яка не є банком щодо виконання зобов`язань за кредитним договором. Апеляційний суд акцентує увагу на тому що, відповідач не позбавлений права звернутися до банку, який є емітентом платіжної картки, зазначеної у кредитному договорі, з позовом про захист прав споживача банківських послуг та стягнення грошових коштів у разі, якщо вважає, що операції за його рахунком були здійснені без його волевиявлення або внаслідок протиправних дій третіх осіб. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим, порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції не допущено. Підстави для скасування судового рішення в межах доводів апеляційної скарги в апеляційного суду відсутні. Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи, результат вирішення справи залишився незмінним, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 141 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повна постанова складена 26 червня 2026 року. Головуючий Гірський Б.О. Судді: Храпак Н.М. Хома М.В.