LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС466/6997/24

від 30.06.2026 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2026 року залишит…

УХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа № 466/6997/24 провадження № 61-7916ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент», про визнання майнових прав на об`єкт, ВСТАНОВИВ: У червні 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2026 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю. Касаційна скарга не може бути прийнята та відкрито касаційне провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги і зазначено, що на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» вона звільнена від сплати судового збору. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Наведені заявницею доводи щодо порушення її прав, як споживача, з урахуванням предмета позову, не дають підстав для висновку, що на спірні правовідносини поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки правовідносини сторін виникли із договірних відносин та предметом спору у зазначеній справі є визнання майнових прав на об`єкт інвестування. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 727/11573/22. Відповідно до вище викладеного, за подання касаційної скарги заявниця не звільнена від сплати судового збору. Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із даним позовом позивач звернулася до суду у червні 2024 року. Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн). Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з позовами) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Заявниця оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції у повному обсязі. Водночас, ані касаційна скарга ані рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (дійсну вартість майна) станом на дату подання позову до суду, у зв`язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги. Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами, та сплатити його за наступною формулою: 1 % від ціни позову х 200 % (але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату. У відповідності до вимог частини другої і третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185,392, 393 ЦПК України Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»