LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС127/15874/24

від 30.06.2026 · Цивільна
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2026 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року.

УХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа № 127/15874/24 провадження № 61-7906ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Бляхарський Ярослав Станіславович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Родіонова Наталія Вікторівна, про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку шляхом скасування рішення про державну реєстрацію, витребування земельної ділянки з володіння, ВСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила: - скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:132:0364 в Державному земельному реєстрі; - скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:132:0364 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 58145801 від 15 травня 2021 року, винесеного приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Радіоновою Н. В.; - витребувати із володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,145 га кадастровий номер 0510100000:03:132:0364, розташовану а території АДРЕСА_1 . 19 січня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалив у цій справі рішення, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову. 11 лютого 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалив додаткове рішення, яким заяву представника відповідача про винесення додаткового рішення задовольнив частково та стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 68 800 грн судових витрат на правничу допомогу. В задоволенні решти вимог відмовив. Вінницький апеляційний суд своєю постановою від 05 травня 2026 року змінив рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2026 року, виключивши з його мотивувальної частини посилання суду як на підставу для відмови у задоволенні позову на обрання позивачем неналежного способу захисту. Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2026 року змінив, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу з 68 800 грн до 10 000 грн. У решті судові рішення залишив без змін. 11 червня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, сформовану її представником в системі «Електронний суд», у якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року і передати справу на новий розгляд. Крім того, у касаційній скарзі представник заявника просить поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови було доставлено до електронного кабінету представника позивача 12 травня 2026 року. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Встановлено, що повний текст постанови Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року складений 07 травня 2026 року. Як убачається з картки рух документу, яка наявна у цій справі в системі «Електронний суд», повний текст оскаржуваної постанови було доставлено до електронного кабінету представника позивача - адвоката Бляхарського Я. С. 12 травня 2026 року. Таким чином касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року було сформовано її представником в системі «Електронний суд» протягом тридцяти днів з дня вручення стороні позивача оскаржуваної постанови. Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Проте касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. До касаційної скарги ОСОБА_1 не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Позивач визначає ціну позову на момент звернення до суду із таким позовом, яка є незмінною, крім випадків збільшення позовних вимог та зміни предмета позову, для розрахунку судових витрат, зокрема під час звернення до судів апеляційної та касаційної інстанцій. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн. Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги в частині вимог немайнового характеру становить 3 875,84 грн ((3 028,00 грн х 0,4) х 2 х 200 % х 0,8). Разом з цим, дослідження документів у справі № 127/15874/24, які наявні в системі «Електронний суд», а також аналіз змісту судових рішень, які містяться в Реєстрі, не дозволяє суду встановити ціну позову, а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру. Як наслідок особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати ціну позову, самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині вимоги майнового характеру (підтвердивши його розмір належними доказами зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості нерухомого майна) та сплатити суму судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, призначення платежу: 101 22030102 (код класифікації доходів) ____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Верховний Суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України). Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2026 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Бляхарський Ярослав Станіславович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»