Ухвала КЦС ВС № 755/12081/25

УХВАЛА 25 червня 2026 року м. Київ справа № 755/12081/25 провадження № 61-8137ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Червинської М. Є., розглянув касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2026 року та представника ОСОБА_3 - Усманової Євгенії Ільдарівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру, ВСТАНОВИВ: У липні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2026 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову, змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року у справі № 755/13186/24. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 12 000,00 грн щомісячно з наступною індексацією, починаючи з дня набрання цією постановою законної сили і до досягнення ОСОБА_4 повноліття. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 12 000,00 грн щомісячно з наступною індексацією, починаючи з дня набрання цією постановою законної сили і до досягнення ОСОБА_4 повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 25 травня 2026 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5. звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 травня 2026 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду. 17 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2026 року. 22 червня 2026 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2026 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційні скарги та додані до них матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства). Предметом позову у цій справі є зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справіпідлягає касаційному оскарженню. Наведені представником заявника обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди заявника з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання представника заявника у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення зводиться до незгоди із рішенням суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справіпідлягає касаційному оскарженню. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подаликасаційні скарги на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 3 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2026 року та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру. Копію ухвали разом з доданими до скарг матеріалами повернути особам, які подавали касаційні скарги. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун І. А. Воробйова М. Є. Червинська