Ухвала КЦС ВС № 530/989/21

У Х В А Л А 19 червня 2026 року м. Київ справа № 530/989/21 провадження № 61-5134ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства «Комишанське плюс» на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2026 року в справі за позовом Фермерського господарства «Комишанське плюс» до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 15339», приватний нотаріус Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області Глушенко В`ячеслав Васильович, про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року Фермерське господарство «Комишанське плюс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 15339», приватний нотаріус Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області Глушенко В. В., про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації. Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2026 року, відмовлено в задоволенні позову. 17 квітня 2026 року представник Фермерського господарства «Комишанське плюс» - адвокат Мальченко Д. В. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2026 року. У касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із доказами на підтвердження вказаного, сплати судового збору та надання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав касаційного оскарження із належним їх обґрунтуванням. На виконання вимог вказаної ухвали представник заявника надіслав до Верховного Суду доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Разом з цим, не подав нову редакцію касаційної скарги із зазначенням пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга з відповідним обґрунтуванням. Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2026 року продовжено представнику заявника строк на усунення недоліків касаційної скарги. На виконання вимог вказаної ухвали представник заявника подав уточнену редакцію касаційної скарги. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю. 20 травня 2026 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та вказану касаційну скаргу передано Ігнатенку В. М.(судді-доповідачу), судді, які входять до складу колегії: Ситнік О. М., Фаловська І. М. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2026 року продовжено представнику заявника строк на усунення недоліків касаційної скарги. На виконання вимог вказаної ухвали представник заявника подав уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга з відповідним обґрунтуванням. Крім цього, представник заявника подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та вказує, що повний текст постанови він отримав в електронному кабінеті 27 березня 2026 року, що підтверджується карткою руху документа. Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України). У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Клопотання представника заявника підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови апеляційного суду від 16 березня 2026 року представник отримав 27 березня 2026 року, що підтверджується карткою руху документу. Касаційну скаргу представник заявника подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» 17 квітня 2026 року, тобто протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення. У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц. Крім цього, представник заявника вважає, що суди не дослідили зібрані докази у справі, а саме рішення Зінківського районного суду Полтавської області, які набрали законної сили по справі № 530/1250/19, по справі № 530/1203/19, та заповіт ОСОБА_2 (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України). Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Поновити Фермерському господарству «Комишанське плюс», строк на касаційне оскарження рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2026 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Комишанське плюс» на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2026 року. Витребувати із Зіньківського районного суду Полтавської області цивільну справу № 530/989/21 за позовом Фермерського господарства «Комишанське плюс» до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 15339», приватний нотаріус Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області Глушенко В`ячеслав Васильович, про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації. Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко О. М. Ситнік І. М. Фаловська