Постанова 4820 № 682/3148/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 682/3148/25 Провадження № 22-ц/820/896/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником Дешком В`ячеславом Олександровичем, на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року (суддя Матвєєва Н.В.). Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У листопаді 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначалось, що 04.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 04.08.2020. Шляхом підписання анкети-заяви відповідачка підтвердила, що ознайомилася з Умовами і правилами, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами, які складають договір про надання банківських послуг. Вказувалось, що банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 100000 грн, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, передбаченому Умовами. Однак у відповідачки прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, внаслідок вся заборгованість за кредитом стала простроченою, загальний розмір заборгованості станом на 05.10.2025 17809,85 грн. За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість за кредитом, а також судові витрати по справі. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.08.2020 у сумі 17809,85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у сумі 3028 гривень. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника Дешка В.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. На думку скаржниці, під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Звертає увагу на законодавче обмеження максимального розміру денної процентної ставки. У відзиві на апеляційну скаргу від АТ «Універсал Банк» просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що споживач перед укладенням договору має самостійно ознайомитися з інформацією необхідною для укладення договору. Зазначає, що розрахунок заборгованості також є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржників, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складовиз загальної заборгованості за кредитом. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено, що 04.08.2020 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви, в якій остання просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з актуальною (чинною) редакцією Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту (розміщені за посиланнями: www.monobank.ua/terms, www.monobank.ua/rates) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Позичальниця погодилася з правом банку на його розсуд та у односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про зміни повідомляти шляхом надсилання позичальнику повідомлень у мобільний додаток. Також ОСОБА_1 погодилася, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2% на місяць ( а.с. 9). Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 04.08.2020 за відповідачкою станом на 05.10.2025 значиться заборгованість за кредитом коштів у розмірі 17809,85 грн (а.с. 27-28). Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що належними та допустимими доказами було доведено те, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором. Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України). За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України). Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Суд першої інстанції правильно встановив, що з умовами кредитування, у тому числі щодо нарахування відсотків за користування кредитом, ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується заявою про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. Таким чином, на час укладення кредитного договору позивачем та відповідачкою було погоджено його умови щодо, зокрема, нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Безпідставними є посилання скаржника на невідповідність їх розміру положенням Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. За умовами кредитного договору б/н від 04.08.2020 розмір денної процентної ставки не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Аргументи апеляційної скарги про те, що позивачем нараховано відсотки за кредитним договором у несправедливому розмірі, не приймаються колегією суддів, виходячи із наступного. Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Разом з тим, вказаний кредитний договір або його умови в судовому порядку не оскаржувався відповідачкою, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаного правочину. Матеріали справи не містять і відповідачка не надала суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору або його умов. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником Дешком В`ячеславом Олександровичем, залишити без задоволення. Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай