Постанова 4801 № 133/3995/24

Справа № 133/3995/24 Провадження № 22-ц/801/1639/2026 Категорія: 88 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 рокуСправа № 133/3995/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач), суддів: Матківської М. В., Сала Т. Б., секретар судового засідання Кахно О. А. учасники справи: заявник (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 , заінтересована особа (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , орган опіки і піклування Махнівської сільської ради Хмільницького районого Вінницької області, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Кучер Ганною Миколаївною та апеляційною скаргою заінтересованої особи ОСОБА_2 , поданої її представником адвокатом Максимчук Валентиною Федорівною, на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року, постановлене у складі судді Гуменюка О. О., присяжних: Олійник Л. А., Гнатика Р. І. у м. Козятині, дата складення повного судового рішення, відповідає даті його постановлення, - в с т а н о в и в : В грудні 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Кучер Г. М., звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , орган опіки і піклування Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки. Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, яку з 2012 року встановлено безстроково, що підтверджується довідкою Спец. психіатричної МСЕК серії 10 ААБ № 312136 від 19.12.2012 року, діагноз параноїдна шизофренія F 20.0. Внаслідок психічного розладу ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Систематично проходить лікування у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. акад. О. І. Ющенка у різних відділеннях ВОКПЛ (2000, 2001(2), 2002, 2003, 2005, 2007, 200 2010, 2012(3) з приводу шизофренії, безперервного типу перебігу у зв`язку з погіршення психічного стану. З часом захворювання набуло хронічного неблагоприємного перебігу, ремісії стали короткими та довгими, загострення частими та довгими. Під час ремісії хвороби вона не спить вночі, постійно конфліктує з рідними, дуже збуджена та агресивна, висловлює маячні ідеї відношення, її неможливо залишати без нагляду, так як є небезпечною для оточуючих. Внаслідок хронічного стійкого розладу психіки ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними, вона не контролює їх, не розуміє їх значення, не здатна задовольняти свої життєві потреби здійснювати оплату комунальних послуг, отримувати пенсію, потребує постійно стороннього догляду та супроводу, і у зв`язку з цим повинна бути визнана недієздатною. Просив визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною особою внаслідок психічного захворювання; витребувати у органу опіки і піклування Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області висновок про доцільність призначення опікуном недієздатною особою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 її зятя ОСОБА_1 ; призначити опікуном над недієздатною особою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 її зятя ОСОБА_1 з усіма наданими повноваженнями опікуну з метою захисту законних інтересів недієздатної. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року заяву задоволено частково: визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною. Визначено строк дії рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною - 2 роки, з моменту набрання даним рішенням суду законної сили. В задоволенні інших вимог відмовлено, до призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що експертним висновком підтверджено, що ОСОБА_2 страждає на психічне захворювання, внаслідок якого не можу усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відмовляючи в призначенні ОСОБА_1 опікуном над недієздатною, суд першої інстанції вказав, що висновок органу опіки та піклування в особі виконкому Махнівської сільської ради про призначення заявника опікуном над недієздатною тещею ОСОБА_2 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном та відсутність такої можливості у її рідної доньки у зв`язку із зайнятістю вихованням та доглядом неповнолітньої доньки, яка постійно хворіє, відсутність інших родичів у ОСОБА_2 . Матеріалами справи підтверджується наявність у ОСОБА_2 доньки, яка є заінтересованою особою у справі - ОСОБА_3 . Проте в матеріалах справи відсутні докази, що донька не може здійснювати опіку над недієздатною матір`ю, а долучені до позову довідки лікарів, не доводять обставини, що ОСОБА_3 позбавлена можливості здійснювати опіку над своєю матір`ю. Крім того, суду не надано докази родинних відносин з ОСОБА_4 , 2019 р.н. В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 повідомив суд про те, що він працює на СТО в м. Козятин, щодня він їздить на роботу в м. Козятин, режим роботи з 08 год. ранку до 17 год. вечора, але буває й довше. Його теща ОСОБА_2 щодня залишається за місцем проживання разом із своєю дочкою ОСОБА_3 , яка фактично і доглядає за нею. Його дружина ОСОБА_3 ніде не працює та постійно знаходиться за місцем проживання. Також ОСОБА_1 повідомив суд, що він є військовозобов`язаним, відстрочки чи бронювання від військової служби в нього не має. Зазначив, що психічні проблеми в тещі приблизно з 1997 року, але звернувся до суду тільки зараз. ОСОБА_1 також зазначив, що якщо його мобілізують, то не буде кому доглядати тещу. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку що заявник ОСОБА_1 не має можливості здійснювати належний догляд за ОСОБА_2 і відповідно не можу бути призначений судом її опікуном. Згідно встановлених судом обставин фактичний догляд за ОСОБА_2 здійснює її дочка ОСОБА_3 . На переконання суду вимоги в частині призначення заявника опікуном фактично спрямовані на створення умов для отримання заявником відстрочки від мобілізації без наявних на те об`єктивних підстав, тому в задоволенні даної вимоги про призначення заявника опікуном суд першої інстанції відмовив. Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмови у призначенні опікуна, 23 травня 2026 року, через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Кучер Г. М., подав апеляційну скаргу, в якій просить в цій частині його скасувати, та постановити нове, яким його заяву задовольнити, призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатною особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з усіма наданими повноваженнями опікуну з метою захисту прав та законних інтересів недієздатної. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції було допущено процесуальне порушення: в у тексті оскаржуваного рішення зазначено дату його ухвалення 29 квітня 2026 року, однак суд та присяжні видалилися до нарадчої кімнати 21 квітня 2026 року, вступної та резолютивної частини рішення проголошено не було, судового засіданні 29 квітня 2026 року також не було, судове засіданні для оголошення 08 травня 2026 року не відкривалося та технічна фіксація проголошення рішення на аудіо носій не здійснювалася. Судове рішення було підписано електронним цифровими підписами суду та присяжних і внесено до підсистеми «Електронний суд» лише 08 травня 2026 року, тобто через 17 днів після того, як суд пішов ухвалювати рішення, жодних повідомлень про перенесення чи дату проголошення рішення суд учасникам справи не надсилав, про існування рішення представник заявника дізнався з електронної системи. Відмовляючи у встановленні опіки, суд першої інстанції невірно оцінив висновок Органу опіки та піклування виконкому Махнівської сільської ради , яким беззаперечно рекомендовано призначити ОСОБА_1 опікуном. Суд першої інстанції мав усі повноваження безпосередньо в судовому засіданні дослідити причини, чому рідна донька не може здійснювати догляд, а вона в судовому засіданні зазначила, що повністю підтримує призначення свого чоловіка опікуном, оскільки вона не спроможна самостійно забезпечити цілодобовий важкий фізичний догляд за своєю матір`ю. Орган опіки та піклування виходив із реальних інтересів недієздатної особи, яка вже тривалий час фактично перебуває на повному утриманні та забезпеченні заявника. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, взагалі не дослідив обставини, які унеможливлюють здійснення такого догляду донькою недієздатної ОСОБА_2 , і що сама донька відмовилася від опіки над матір`ю. На утриманні сім`ї перебуває малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка за станом здоров`я постійно хворіє та потребує безперервного батьківського нагляду, лікування та піклування, має з народження порушення зору, систематично не відвідує навчальні заклади. В оскаржуваному рішенні вказано те, що не надано доказів родинних зв`язків з ОСОБА_4 , 2019 року народження, хоча свідоцтво про народження дитини є додатком до заяви. Суд у оскаржуваному рішенні невірно виклав пояснення заінтересованої особи ОСОБА_3 , які є вірними наступного змісту: ОСОБА_2 є її матір`ю. ОСОБА_3 ніде не працює та постійно знаходиться за місцем проживання, разом з матір`ю ОСОБА_2 та донькою, однак не може здійснювати постійний догляд за нею, так як мати, навіть не їсть з її рук, вважає, що та хоче її отруїти, також вона не дозволяє їй навіть замінити памперс, а чекає, коли це зробить її чоловік, тобто вона не може здійснювати повноцінний догляд за матір`ю, так як та проявляє агресію щодо неї, і у разі відсутності чоловіка, вона з донькою сидить при зачинених дверях в іншій кімнаті. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови у встановленні опіки, не врахував судову практику Верховного суду у справах № 214/4642/21 та № 759/13463/20, що головним критерієм при призначенні опікуна є забезпечення найкращих інтересів недієздатної особи та наявність між ними стійкого психологічного зв`язку, а не лише формальний ступінь споріднення. 28 травня 2026 року через систему «Електронний суд» заінтересована особа ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Максимчук В. Ф., подала апеляційну скаргу, в якій не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмови у призначенні опікуном, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 з метою захисту прав та законних інтересів недієздатної особи. Основними доводами апеляційної скарги є те, що ОСОБА_1 виконав умови чинного законодавства для призначення його опікуном, а саме звернувся з письмовою заявою до Органу опіки і піклування, опікується на даний час ОСОБА_2 , проживає разом з нею в будинку, має можливість виконувати обов`язки опікуна, що і було перевірено Органом опіки і піклування з наданням відповідного висновку про доцільність призначення саме його опікуном. Відзив у встановлений законом строк від учасників справи не надходив. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 його представник адвокат Кучер Г. М., представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Максимчук В. Ф. підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах просили їх задовольнити. Недієздатна ОСОБА_2 була присутня в судовому засіданні апеляційного суду, однак нікого з родичів не впізнавала, нічого пояснити не змогла. Заінтересована особа ОСОБА_3 пояснила, що доводи апеляційних скарг вважає обґрунтованими. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення в оскаржуваній частині відповідає вказаним вимогам закону. По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини: - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом другої групи (загального захворювання) з 01.12.2012 безстроково, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААБ №312136 від 19.12.2012 (а.с. 15); - згідно висновків лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу від 15.07.2023, 19.01.2024, 15.07.2024, 15.01.2025 хвора ОСОБА_2 , 1963 р.н., інвалід ІІ групи внаслідок психічного розладу, встановленої 19.12.2012, має обмеження самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 16, 186-189); - згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4943 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено повний діагноз F20.0 (а.с. 22-23); - згідно висновку судово-психіатричного експерта № 797 від 09.10.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0). Внаслідок свого захворювання вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 70-72); - рішенням виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 168 від 16 грудня 2025 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над його тещею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 84); - зі змісту висновку Органу опіки та піклування Махнівської сільської ради від 16 грудня 2025 року, встановлено, що на розгляд даному органу надійшла заява ОСОБА_1 про призначення його опікуном над його тещею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання (психічне захворювання). Згідно висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом внаслідок психічного розладу № Протокол № 138п/1 від 14.07.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є особою з інвалідністю ІІ загального захворювання (психічне захворювання) потребує постійної сторонньої допомоги та догляду. З огляду на що Орган опіки і піклування Махнівської сільської ради визнає доцільним призначення ОСОБА_1 на його тещею ОСОБА_2 , 1963 р.н. (а.с. 85); - 29 травня 2005 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.06.2006 (а.с. 19). - згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 10.01.2012 відділом реєстрації актів цивільного стану Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , записано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 18); - згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00038259857 від 26.01.2023 до державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація актового запису про розірвання шлюбу: актовий запис 20.03.2013 за № 00097391776, зареєстровано в реєстрі: відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, відомості про чоловіка: ОСОБА_7 , відомості про дружину: ОСОБА_2 (а.с. 20); - ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку № 2399 від 25.07.2023 (а.с. 21); - згідно довідки Управління соціального захисту населення Хмільницької райдержадміністрації Вінницької області ОСОБА_1 перебував на обліку у відділі державних соціальних допомог № 3 Козятин управління соціального захисту населення Хмільницької райдержадміністрації доглядає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та отримує допомогу на догляд особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного догляду, в розмірі 2 589,00 грн в місяць з 01.07.2023 по 31.12.2023 (а.с. 135). Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у призначенні опікуном ОСОБА_1 . Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Метою встановлення опіки та піклування є забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть здійснювати свої права та виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України). У силу статті 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними. Згідно зі статтею 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України). Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Під час призначення опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88(далі - Правила). Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. Під час внесення подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року в справі № 751/9572/19, від 07 квітня 2022 року в справі № 712/10043/20, від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21, від 24 липня 2024 року в справі № 727/597/24, від 08 січня 2024 року в справі № 753/1905/22, Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 пункту 3 Правил опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд має перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами. Суд першої інстанції вірно виснував, що ОСОБА_2 слід визнати недієздатною, оскільки згідно висновку судово-психіатричного експерта № 797 від 09.10.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0). Внаслідок свого захворювання вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а. с. 70-72). Рішенням виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 168 від 16 грудня 2025 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над його тещею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 84); Судом встановлено, що наданий органом опіки та піклування висновок носить формальний характер та не ґрунтується на всебічній перевірці обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про призначення опікуна. Зокрема, органом опіки та піклування не було перевірено фактичну можливість заявника здійснювати повноваження опікуна з урахуванням режиму роботи, умов проживання, а також реального обсягу догляду, якого потребує ОСОБА_2 через стан здоров`я та догляд за якою на час перебування заявника на роботі здійснює його дружина (донька недієздаптної) ОСОБА_3 .. Апеляційний суд погоджується з такою оцінкою судом першої інстанції наданого висновку. Так, зі змісту висновку Органу опіки та піклування Махнівської сільської ради від 16 грудня 2025 року, встановлено, що ним була розглянута заява ОСОБА_1 про призначення його опікуном над його тещею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання (психічне захворювання) (а. с. 85). Жодного іншого обов`язкового документу, передбаченого підпунктом 3.3. пункту 3 Правил органу опіки подано не було і він, відповідно, їх не розглядав, такі документи відсутні в матеріалах справи. Тобто висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 не відповідає вимогам підпункту 3.3 пункту 3 Правил.- Встановивши відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження можливості саме заявником здійснювати повноваження опікуна, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у призначенні ОСОБА_1 опікуном його недієздатною тещею ОСОБА_2 . Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що він числиться в управлінні соціального захисту населення як особа, яка здійснює догляд за ОСОБА_2 (копія довідки на а. с. 135), не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки надана ним довідка стосується періоду з 01.07.2023 по 31.12.2023 року, тобто періоду, який значно передує зверненню 20.12.2024 року до суду, а тим паче, ухвалення у справі судового рішення в квітні 2026 року. Отже, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку всім поданим доказам відповідно до вимог статті 89 ЦПК України та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .. Доводи апеляційних скарг зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та фактично спрямовані на їх переоцінку, однак не містять посилань на такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення. Відсутнє і порушення норм процесуального права судом першої інстанції, на які посилається в апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_1 адвокат Кучер Г. М.. Відповідно до ч 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Як вбачається з протоколу судового засідання (а. с. 152), дійсно суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення 21.04.2026 року та оголосив, що рішення буде проголошено 29.04.2026 року о 16 год. 50 хв., тобто дотримався приписів частини першої статті 244 ЦПК України. 29 квітня 2026 року сторони в судове засідання не з`явилися, тому технічна фіксація не проводилась, що підтверджено протоколом судового засідання від 29.04.2026 (а. с. 153) та відповідає приписам частини 2 статті 247ЦПК України, в якій йдеться про те, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи …, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частини 5 статті 272 ЦПК, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, …, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Як вбачається із супровідного листа (а. с. 157), рішення суду першої інстанції було направлено учасникам справи 08.05.2026 року, що є порушенням приписів ч.5 ст. 272 ЦПК України, однак таке порушення не впливає на правильність висновків суду за результатами розгляду справи по суті та не обов`язковою підставою для його скасування (ч. ч. 2, 3 ст. 376 ЦПК України). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін можливе, якщо суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 , поданої його представником адвокатом Кучер Г. М. та заінтересованої особи ОСОБА_2 , поданої її представником адвокатом Максимчук В. Ф., такими, що не спростовують ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року підлягає залишенню без змін, а подані апеляційні скарги слід залишити без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Кучер Ганною Миколаївною та апеляційну скаргу заінтересованої особи ОСОБА_2 , подану її представником адвокатом Максимчук Валентиною Федорівною, - залишити без задоволення. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року. Головуюча Т. М. Шемета Судді М. В. Матківська Т. Б. Сало